Постанова
Іменем України
07 квітня 2010 року Справа № 2-18/2043-2009
Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Гоголя Ю.М.,
суддів Волкова К.В.,
Черткової І.В.,
за участю представників сторін:
представник позивача, не з'явився, товариство з обмеженою відповідальністю "Еднисть";
представник відповідача, не з'явився, Міністерство житлово-комунального господарства Автономної Республіки Крим;
представник відповідача, не з'явився, Кримське республіканське об'єднання виробничих підприємств "Кримводоканал";
представник третьої особи, не з'явився, Головне управління Державного казначейства України в Автономній Республіці Крим;
представник третьої особи, не з'явився, Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Флагман";
розглянувши апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Еднисть" на рішення господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Осоченко І.К.) від 28 січня 2010 року у справі № 2-18/2043-2009
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Еднисть" (вул. Пушкіна, 6-20, місто Сімферополь,95000)
до Міністерства житлово-комунального господарства Автономної Республіки Крим (пр. Кірова, 13, місто Сімферополь,95000)
Кримського республіканського об'єднання виробничих підприємств "Кримводоканал" (вул. Павленка, 20, місто Сімферополь,95006)
3-ті особи: 1)Головне управління Державного казначейства України в Автономній Республіці Крим (вул. Севастопольська, 19, місто Сімферополь,95015)
2)Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Флагман" (вул. 9 травня, 39а, місто Євпаторія,97400)
про стягнення 37668,34 грн.
У квітні 2009 року позивач - товариство з обмеженою відповідальністю «Еднисть», звернувся до господарського суду Автономної Республіки Крим із позовною заявою до відповідачів - Міністерства житлово-комунального господарства Автономної Республіки Крим, місто Сімферополь та до Кримського республіканського об'єднання виробничих підприємств «Кримводоканал», в якій просить суд стягнути з відповідачів на користь позивача суму боргу у розмірі 37668,34 грн., з яких 36590,15 грн. - сума боргу з врахуванням інфляції та 1078,19 грн. - сума 3% річних, а також просить стягнути судові витрати.
Позовні вимоги ґрунтуються на приписах статей 625, 875-886 Цивільного кодексу України та мотивовані тим, що між позивачем та відповідачами було укладено договір будівельного підряду від 02 серпня 2007року № 32/05-05 на проведення ремонтно-будівельних робіт по об'єкту «Капітальний ремонт житлового будинку по вул. 9 Мая, 43, місто Євпаторія». На виконання вимог договору, позивач виконав будівельні роботи на загальну суму 113692 грн., що підтверджується актом приймання виконаних підрядних робіт за грудень 2007 року, а також актом про приймання до експлуатації системи водопостачання від 21 грудня 2007 року.
Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 28 січня 2010 року позов задоволено частково:
- стягнуто з Міністерства Житлово-комунального господарства Автономної Республіки Крим, (95005 Автономна Республіка Крим, місто Сімферополь, пр. Кірова, 13; код ЄДПРОУ 34636161) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Еднисть", (95000 Автономна Республіка Крим, місто Сімферополь, вул. Пушкіна, 6, кв. 20; код ЄДПРОУ 32435047) 7533,00 грн. заборгованості, 2090,41 грн.- сума інфляції, 283,57 грн. - 3% річних, 973,12 грн. оплата послуг адвоката, 99,07 грн. державного мита та 31,03 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
- видані накази після набрання рішенням законної сили;
- у іншій частині позову товариства з обмеженою відповідальністю "Еднисть" до Міністерства Житлово-комунального господарства Автономної Республіки Крим відмовлено.
- у позові товариства з обмеженою відповідальністю "Еднисть" до Кримського республіканського об'єднання Виробничих підприємств"Кримводоканал" відмовлено.
Не погодившись з рішенням суду товариство з обмеженою відповідальністю "Еднисть" звернулось до Севастопольського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 28 січня 2010 року скасувати частково та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити у повному обсязі та стягнути з Міністерства житлово-комунального господарства Автономної Республіки Крим на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Еднисть" борг з урахуванням індексу інфляції у сумі 36590,15 грн., 3 % річних від суми боргу у розмірі 1078,19 грн., а всього в сумі 37668,34 грн., держмито в сумі 118 грн., судові витрати, а саме: оплата послуг адвоката в сумі 3700 грн. та оплата судово-економічної експертизи в сумі 4000 грн.
Ухвалою Севастопольського апеляційного господарського суду від 03 березня 2010 року розгляд справи відкладено на 31 березня 2010 року.
Ухвалою Севастопольського апеляційного господарського суду від 31 березня 2010 року розгляд справи відкладено на 07 квітня 2010 року.
У судове засідання, яке відбулося 07 квітня 2010 року сторони не з'явились, своїм процесуальним правом на участь у судовому засіданні не скористались, про причини неявки суд не повідомили.
Відповідно до статті 98 Господарського процесуального кодексу України учасники судового процесу були належним чином повідомлені про час і місце розгляду скарги.
Стаття 22 Господарського процесуального кодексу України, зобов'язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами. Оскільки явка в судове засідання представників сторін -це право, а не обов'язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.
Статтею 77 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.
Судова колегія вважає можливим розглянути справу за відсутності представників сторін за наявними документами в матеріалах справи.
Розглянувши справу повторно у порядку статті 101 Господарського процесуального кодексу України, судова колегія встановила наступні обставини.
Як вбачається з матеріалів справи, 02 серпня 2007 року між Міністерством Житлово-комунального господарства Автономної Республіки Крим, Кримським республіканським об'єднанням Виробничих підприємств "Кримводоканал" та товариством з обмеженою відповідальністю "Еднисть" був укладений договір № 32/05-5 на виконання заходів по програмі «Загальнодержавна програма реформування і розвитку ЖКГ»- 2701180 (а. с. 9-11, том 1).
Згідно з пунктом 1.1 зазначеного договору Міністерство Житлово-комунального господарства Автономної Республіки Крим об'єднує зусилля із Кримським республіканським об'єднанням Виробничих підприємств "Кримводоканал" у виконанні робіт по об'єкту "Капітальний ремонт житлового будинку по вул. 9 Травня, 43, місто Євпаторія".
Міністерство Житлово-комунального господарства Автономної Республіки Крим доручає, а товариство з обмеженою відповідальністю "Еднисть", яке є переможцем торгів по закупівлі робіт у відповідності із Законом України "Про закупівлю товарів, робіт та послуг за державні кошти", бере на себе зобов'язання власними та залученими силами виконати роботи у повному обсязі по об'єкту "Капітальний ремонт житлового ринку по вул. 9 Травня, 43, місто Євпаторія".
Відповідно до пункту 2.1 договору сума договору складає 94500,00 грн., у тому числі витрати утримання служби замовника. Затрати товариства з обмеженою відповідальністю "Еднисть" - 92583 грн., затрати Кримського республіканського об'єднанням Виробничих підприємств "Кримводоканал" -1917 грн.
Договірна ціна динамічна в сумі 92583 грн. -є невід'ємною частиною договору та уточнюється при оформленні форм КБ -2, КБ-3.
Як вбачається із пункту 4.1.1 договору, Міністерство Житлово-комунального господарства Автономної Республіки Крим зобов'язано протягом п'яти робочих днів узгодити акти приймання виконаних робіт (ф. КБ-2, КБ-3), надані товариством з обмеженою відповідальністю "Еднисть" та сплатити вартість виконаних робіт.
Згідно з пунктом 4.2.6 договору Кримське республіканське об'єднанням Виробничих підприємств "Кримводоканал" зобов'язано оформити акт державної комісії, здати об'єкт в експлуатацію та надати їх позивачу.
Оплата з дійсного договору виконується у вигляді авансових (до 100%), проміжних та остаточних платежів у межах фактичного фінансування у відповідності з постановою Кабінету Міністрів України від 09 жовтня 1996 року № 1404 "Питання попередньої оплати товарів, робіт та послуг, які набуваються за бюджетні кошти".
Остаточний розрахунок за виконані роботи здійснюється після повного закінчення робіт, включаючи усунення недоліків, виявлених у процесі приймання (пункт 6.3 договору).
На виконання умов договору, сторони погодили календарний графік виконання робіт, згідно з яким закінчення робіт за договором № 32/05-5 від 02 серпня 2007 року приходиться на 21 грудня 2007 року (а. с.12 том 1).
Порушуючи умови договору, Міністерство житлово-комунального господарства Автономної Республіки Крим фактично сплатило позивачу 85050 грн., у зв'язку з чим, склалася заборгованість у розмірі 28642 грн., що і стало підставою звернення до суду з позовною заявою.
Вивчивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права та відповідність висновків суду обставинам справи, судова колегія знаходить апеляційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню у зв'язку з наступним.
Згідно з частиною 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до частини 1 статті 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. При цьому, майново-господарськими, гідно з частиною 1 статті 175 Господарського кодексу України, визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управлена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічне положення стосовно господарських зобов'язань міститься в частині 1 статті 193 Господарського кодексу України, якою визначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Згідно з статтею 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Як вбачається із частини 7 статті 193 Господарського кодексу України, не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.
Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Статтею 61 Конституції України встановлено, що юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.
Згідно з статтею 837 Цивільного кодексу України, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.
Відповідно до пункту 4 статті 882 Цивільного кодексу України передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами.
Відповідно до статті 854 Цивільного кодексу України, якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.
У акті робочої комісії про прийняття у експлуатацію закінчених будівництвом будівель, споруд, приміщень від 21грудня 2007 року не встановлено наявності дефектів або інших недоліків.
Отже, матеріалами справи підтверджено та судом першої інстанції встановлено, що позивачем виконано своє зобов'язання за договором, здійснені роботи на загальну суму 67966,00 грн., що підтверджено підписаним сторонами актом здачі-приймання виконаних підрядних робіт.
Таким чином, враховуючи наявність часткової оплати відповідача, заборгованість Міністерства Житлово-комунального господарства Автономної Республіки Крим за виконані роботи по договору № 32/05-5 на виконання заходів по програмі Загальнодержавна програма реформування і розвитку ЖКГ»- 2701180, яка підтверджена документально, становить 7533,00 грн.
Крім того, така заборгованість підтверджується висновком судово-економічної експертизи від 22 вересня 2009 року № 91/09 (а. с. 139-147, том 1).
Відповідач, в порушення норм чинного законодавства, не представив суду доказів виконання свого зобов'язання оплати виконаних позивачем робіт у розмірі 7533,00 грн., в той час, як відповідно до статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона має довести суду ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень способом, який встановлений законом для доведення такого роду фактів. В зв'язку з цим вказана сума підлягає стягненню з Міністерства Житлово-комунального господарства Автономної Республіки Крим.
Крім того, після виконання позивачем робіт відповідно до проектно-кошторисної документації і договірної ціни, 20.12.2007 року був проведений пробний запуск систем опалення. Проте, при подачі тиску лопнули труби, у зв'язку з чим позивач виконав додаткові роботи по заміни труб на суму 21109,00 грн. Вказану суму позивач також просить стягнути з Міністерства Житлово-комунального господарства Автономної Республіки Крим.
Що стосується стягнення коштів за додатково виконані позивачем роботи у сумі 21109,00 грн., то судова колегія вважає за необхідне зазначити наступне.
Відповідно до частини 1 статті 877 Цивільного Кодексу України підрядник зобов'язаний здійснювати будівництво та пов'язані з ним будівельні роботи відповідно до проектної документації та кошторису, що визначає ціну робіт. Підрядник зобов'язаний виконати усі роботи, визначені у проектно-кошторисній документації, якщо інше не встановлено договором будівельного підряду.
Згідно з частиною 3 статті 877 Цивільного Кодексу України підрядник, який виявив у ході будівництва не враховані проектною документацією роботи і необхідність у зв'язку з цим проведення додаткових робіт і збільшення кошторису, зобов'язаний повідомити про це замовника. У разі неодержання від замовника в розумний строк відповіді на своє повідомлення, підрядник зобов'язаний зупинити відповідні роботи з віднесенням збитків, завданих цим зупиненням, на замовника.
Як вбачається із пункту 2.1 договору № 32/05-5 від 02 серпня 2007 року сума договору складає 94500,00 грн., у тому числі витрати на утримання служби замовника. Затрати товариства з обмеженою відповідальністю "Еднисть" - 92583 грн., затрати Кримського республіканського об'єднання виробничих підприємств "Кримводоканал" -1917 грн.
Пунктами 2.3 та 2.4 вищезазначеного договору встановлено, що ціна може бути змінена, зокрема у зв'язку з внесенням Кримським республіканським об'єднанням виробничих підприємств "Кримводоканал" змін у обсяги та зміст робіт. Зміни здійснюються у місячний термін після внесення пропозиції про зміну ціни і оформлюється додатковою угодою. У разі, коли види робіт і їх вартість уточнюються сторонами у процесі їх виробництва, зміна ціни і строків виконання робіт оформлюються додатковими угодами сторін у письмовій формі до дійсного договору.
Судова колегія вважає необхідним звернути увагу на те, що пунктом 1.3 договору зафіксовано, що позивач є переможцем торгів по закупівлі робіт, у відповідності із Законом України "Про закупівлю товарів, робіт та послуг за державні кошти" та бере на себе зобов'язання власними та залученими силами виконати роботи у повному обсязі по об'єкту „Капітальний ремонт житлового будинку по вул. 9 Травня, 43, місто Євпаторія".
Нормативним актом, який відповідно до Цивільного кодексу України визначає порядок укладення та виконання договорів підряду на проведення робіт з нового будівництва, реконструкції будівель і споруд та технічного переоснащення діючих підприємств (далі - капітальне будівництво об'єктів), а також комплексів і видів робіт, пов'язаних із капітальним будівництвом об'єктів є Загальні умови укладення та виконання договорів підряду в капітальному будівництві, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.2005 року № 668.
Відповідно до пункту 6 Загальних умов укладення та виконання договорів підряду в капітальному будівництві, договір підряду може бути укладений за результатами проведених торгів (тендеру).
Згідно з пунктом 7 Загальних умов укладення та виконання договорів підряду в капітальному будівництві, умови договору підряду, що укладається за результатами проведених торгів (тендеру), повинні відповідати тендерній документації замовника та акцептованій тендерній пропозиції підрядника.
Закупівля робіт за рахунок державних коштів здійснюється в порядку та на умовах, визначених законодавством. Договір підряду, що укладається на підставі державного замовлення, повинен відповідати умовам цього замовлення.
Пунктом 23 Загальних умов, який кореспондується з частиною3 статті 877 Цивільного Кодексу України, передбачено, що у разі виникнення обставин, що зумовлюють необхідність значного підвищення приблизної договірної ціни (більше ніж це визначено договором підряду), підрядник зобов'язаний в установлені договором підряду строки повідомити про це замовника. Якщо підрядник не повідомив у встановленому порядку замовника про необхідність підвищення договірної ціни, він зобов'язаний виконати роботи без відшкодування додаткових витрат.
Таким чином, аналіз зазначених норм матеріального права та умов договору свідчить про наявність у позивача обов'язку дотримуватись встановленої контрактом кошторисної вартості робіт, а в разі збільшення кошторису - повідомляти відповідача та узгоджувати з ним подальше ведення будівельних робіт.
Докази виконання такого обов'язку позивачем в матеріалах справи відсутні.
Позивач у своїй позовній заяві посилається на пункт 4 статті 877 Цивільного кодексу України відповідно до якого, у разі невиконання підрядником обов'язку, встановленого частиною третьою цієї статті, він позбавляється права вимагати від замовника плату за виконані додаткові роботи і права на відшкодування завданих цим збитків, якщо не доведе, що його негайні дії були необхідними в інтересах замовника, зокрема у зв'язку з тим, що зупинення роботи могло призвести до знищення або пошкодження об'єкта будівництва.
Позивач вказує, що зупинення робіт могло призвести до розморожування системи опалення, оскільки у той час на дворі була мінусова температура. Проте з таким обґрунтуванням позивача погодитися не можна, оскільки висновком судово-економічної експертизи по дійсній справі встановлено, що система опалення була перекрита, про що зафіксовано у робочих документах - «Загальному журналі», а саме те, що унеможливлює її розморожування.
Судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що надані позивачем акт приймання виконаних підрядних робіт на додаткові роботи та довідка про вартість виконаних додаткових робіт не можуть бути прийняті судом в якості доказу, оскільки вони не підписані сторонами у справі в звґязку з чим роботи, виконані позивачем вартістю 11109,00 грн., не входять до обсягу робіт за договором № 32/05-5 на виконання заходів по програмі «Загальнодержавна програма реформування і розвитку ЖКГ»-1701180, а відносини, що виникли між сторонами у справі з цих підстав, є позадоговірними. Таким чином позовні вимоги, щодо стягнення коштів у сумі 11109,00 грн. за виконання додаткових робіт за договором № 32/05-5 на виконання заходів по програмі «Загальнодержавна програма реформування і розвитку ЖКГ»-1701180, задоволенню не підлягають.
Також позивач просить суд стягнути з Міністерства Житлово-комунального господарства Автономної Республіки Крим 7948,15 грн. інфляційних втрат та 1078,19 грн. 3% річних за прострочення виконання зобов'язання.
Частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення.
Відповідно до пункту 4.1.1 договору, Міністерство Житлово-комунального господарства Автономної Республіки Крим 7948,15 зобов'язано протягом п'яти робочих днів узгодити акти приймання виконаних робіт (ф. КБ-2, КБ-3) та сплатити товариству з обмеженою відповідальністю «Еднисть»вартість виконаних робіт. Тобто Міністерство Житлово-комунального господарства Автономної Республіки Крим зобов'язано було у строк до 28 грудня 2007 року сплатити товариству з обмеженою відповідальністю «Еднисть»кошти за виконані роботи.
Враховуючи те, що станом на 28.12.2007 року Міністерство Житлово-комунального господарства Автономної Республіки Крим сплатило кошти лише у сумі 85050,00 грн., то з Міністерства Житлово-комунального господарства Автономної Республіки Крим підлягають стягненню інфляційні втрати у розмірі 2090,41 грн. за період з січня 2008 року по лютий 2009 року (включно).
Частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Таким чином, суд першої інстанції правомірно стягнув з Міністерства Житлово-комунального господарства Автономної Республіки 3% річних у сумі 283,57 грн. за період з 28.12.2007 року по 02.04.2009 року.
Щодо позовних вимог до Кримського республіканського об'єднання виробничих підприємств "Кримводоканал", то суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про необхідність відмовити у позові в цій частині, оскільки позивачем не було заявлено певної матеріально-правової вимоги до Кримського республіканського об'єднання Виробничих підприємств "Кримводоканал", яка б кореспондувалися зі способами захисту цивільних прав та інтересів, передбаченими статтею 16 Цивільного кодексу України.
Судові витрати, у тому числі витрати за проведення судової експертизи у сумі 4000,00 грн., сплачені позивачем, відповідно до статей 44 та 49 Господарського процесуального кодексу України відносяться на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Що стосується судових витрат позивача у вигляді оплати послуг адвоката у розмірі 3700,00 грн., суд зауважує наступне.
Відповідно до статті 44 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з державного мита, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.
В контексті цієї норми судові витрати за участь адвоката при розгляді справи підлягають оплаті лише в тому випадку, якщо вони сплачені адвокату стороною, котрій такі послуги надавались, та їх сплата підтверджується відповідними фінансовими документами.
Витрати, що підлягають сплаті за послуги адвоката, визначаються у порядку встановленому Законом України "Про адвокатуру", дія якого поширюється тільки на осіб, які є адвокатами.
Поняття особи, яка є адвокатом наводиться в статті 2 Закону України "Про адвокатуру", котра зазначає, що адвокатом може бути громадянин України, який має вищу юридичну освіту, стаж роботи за спеціальністю юриста або помічника адвоката не менше двох років, склав кваліфікаційний іспит, одержав свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльності та прийняв Присягу адвоката України.
Позивач надав суду договір на надання юридичних послуг від 11 березня 2009 року, укладений товариством з обмеженою відповідальністю "Еднисть" та адвокатом Кримської колегії адвокатів ОСОБА_1., копію свідоцтва адвоката ОСОБА_1., копію посвідчення адвоката ОСОБА_1. та видатковий касовий ордер від 31 березня 2009 року на оплату наданих послуг за договором від 11 березня 2009 року у розмірі 3700,00 грн. (а. с. 61-64 том 1). У договорі на надання юридичних послуг від 11 березня 2009 року вказується, що адвокат надає юридичні послуги, пов'язані зі звертанням до господарського суду Автономної Республіки Крим із позовною заявою про стягнення з Міністерства Житлово-комунального господарства Автономної Республіки Крим на користь товариства з обмеженою відповідальністю 'Еднисть" суму боргу у розмірі 37668,34 грн., тобто саме за спором, який розглядає суд у даній справі.
Вказані документи підтверджують факт надання відповідних послуг адвокатом позивачу у зв'язку з невиконанням відповідачем своїх зобов'язань та вартість вказаних послуг становить 3700,00 грн.
Таким чином, враховуючи приписи статті 49 ГПК України, судові витрати у вигляді оплати послуг адвокату відносяться на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Судова колегія погоджується з висновками суду першої інстанції про стягнення послуг адвоката у розмірі 973,12 грн.
На підставі викладеного судова колегія вважає рішення суду першої інстанції винесене з урахуванням всіх обставин справи, а тому не підлягає скасуванню.
Керуючись статтями 101, 103 (пункт 1), 105 Господарського процесуального кодексу України, суд
Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Еднисть" залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 28 січня 2010 року у справі №2-18/2043-2009 залишити без змін.
Головуючий суддя Ю.М. Гоголь
Судді К.В. Волков
І.В. Черткова