Постанова
Іменем України
30 березня 2010 року Справа № 2-1/5946-2009
Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Волкова К.В.,
суддів Голика В.С.,
Гонтаря В.І.,
за участю представників сторін:
прокурор: не з'явився, Заступник прокурора міста Феодосія;
позивача: не з'явився, Феодосійська міська рада;
відповідача: не з'явився, відкрите акціонерне товариство "Керчбудтранс";
третьої особи: не з'явився, Комунальне підприємство "Феодосійське міжміське бюро реєстрації та технічної інвентаризації";
розглянувши апеляційну скаргу відкритого акціонерного товариства "Керчбудтранс" на рішення господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Ковтун Л.О.) від 28 січня 2010 року у справі № 2-1/5946-2009
за позовом Заступника прокурора міста Феодосія (вул. Українська, 5,Феодосія,98100)
в інтересах держави в особі Феодосійської міської ради (вул. Земська, 4,Феодосія,98100)
до відкритого акціонерного товариства "Керчбудтранс" (вул. С. Разіна, 10,Керч,98300)
3-тя особа Комунальне підприємство "Феодосійське міжміське бюро реєстрації та технічної інвентаризації" (вул. Нахімова, 40,Феодосія,98100)
про спонукання до виконання певних дій
Позивач, заступник прокурора міста Феодосії в інтересах держави в особі Феодосійської міської ради, звернувся до господарського суду Автономної Республіки Крим з позовною заявою до відповідача, відкритого акціонерного товариства „Керчбудтранс” про зобов'язання знести самовільно збудовані гаражі, що розташовані на земельній ділянці по вул. Сімферопольське шосе біля будинку №24-6 у місті Феодосія та привести вказану земельну ділянку у пригодний для використання стан (а.с.2-4).
Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем порушені вимоги діючого законодавства, здійснено самочинне будівництво гаражів по вул. Сімферопольське шосе біля будинку №24-6 у місті Феодосія за відсутності відповідного дозволу.
В процесі розгляду справи позивач уточнював позовні вимоги в порядку статті 22 Господарського процесуального кодексу України, а саме заявою від 21 січня 2010 року він просив зобов'язати відповідача знести самовільно збудовані 10 гаражів, що розташовані з південно-східної сторони району жилого будинку №24-6 по вул. Сімферопольське шосе у місті Феодосія на земельній ділянці орієнтовною площею 252,0 кв.м. та привести зазначену земельну ділянку, у придатний для використання стан ( а.с. 46-47).
Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 28 січня 2010 року у справі №2-1/5946-2009 (суддя Л.О. Ковтун) позов заступника прокурора міста Феодосії в інтересах держави в особі Феодосійської міської ради задоволено у повному обсязі.
Зобов'язано відкрите акціонерне товариство „Керчбудтранс” знести самочинно збудовані 10 (десять) гаражів, що розташовані з південно-східної сторони району жилого будинку №24-б по вулиці Сімферопольське шосе у місті Феодосія на земельній ділянці орієнтованою площею 252,0 кв.м. та привести земельну ділянку, розташовану з південно-східної сторони району жилого будинку №24-б по вулиці Сімферопольське шосе у місті Феодосія орієнтованої площею 252,0 кв.м. у придатний для використання Феодосійською міською радою стан.
Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Не погодившись з рішенням суду, відкрите акціонерне товариство „Керчбудтранс” звернулось до Севастопольського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення суду скасувати, постановити нове рішення, яким позовні вимоги заступника прокурора міста Феодосія залишити без задоволення.
Доводи апеляційної скарги обґрунтовані неповним дослідженням обставин, які мають значення для справи.
Так, заявник апеляційної скарги зазначає, що відповідачем у даній справі має біти приватне підприємство „Файзуллин”.
У судове засідання, призначене на 30 березня 2010 року, представники сторін не з'явився, про місце розгляду справи були повідомлений належним чином, що підтверджується матеріалами справи, будь-яких клопотань від них на адресу суду не надходило.
Враховуючи, що явка сторін не визнавалась обов'язковою, а також те, що відповідно до частини 2 статті 101 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги (подання) і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі, судова колегія визнала можливим розглянути скаргу за відсутності представника позивача.
Переглянувши справу в порядку статті 101 Господарського процесуального кодексу України, судова колегія встановила наступне.
30 січня 2009 року Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю в Автономній Республіці Крим проведено перевірку дотримання відповідачем вимог у сфері містобудування.
При проведенні перевірки виявлено самовільне будівництво гаражів розташованих по вул. Сімферопольське шосе в місті Феодосії, біля будинку 24-б, без отримання в установленому законом порядку дозволу на виконання будівельних робіт.
За порушення вимог у сфері містобудування відносно відповідача складено протокол від 30 січня 2009 року про правопорушення у сфері містобудування, передбаченого статтею 29 Закону України „Про планування і забудову територій”.
В подальшому, постановою від 06 лютого 2009 року №14 відкрите акціонерне товариство „Керчбудтранс” притягнуто до відповідальності у вигляді штрафу.
Слід зазначити, що жодних доказів оскарження та скасування постанови про накладання штрафу у сфері містобудування відповідачем господарському суду не надано.
Дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, судова колегія дійшла висновку про відсутність підстав для її задоволення виходячи з наступного.
Правові та організаційні основи планування, забудови та іншого використання територій встановлені Законом України „Про планування і забудову територій”.
Згідно зі статтею 23 зазначеного Закону, забудова територій передбачає здійснення нового будівництва, реконструкції, реставрації, капітального ремонту, впорядкування об'єктів містобудування, розширення та технічного переоснащення підприємств. Будівництво об'єктів містобудування здійснюється згідно з законодавством, державними стандартами, нормами та правилами, регіональними і місцевими правилами забудови, містобудівною та проектною документацією.
Зазначена норма кореспондується із положеннями статті 9 Закону України „Про архітектурну діяльність”.
Статтею 24 Закону встановлено, що фізичні та юридичні особи, які мають намір здійснити будівництво об'єктів містобудування на земельних ділянках, що належать їм на праві власності чи користування, зобов'язані отримати від виконавчих органів відповідних рад, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій, у разі делегування їм таких повноважень відповідними радами, дозвіл на будівництво об'єкта містобудування.
У розумінні статті 29 Закону, дозвіл на виконання будівельних робіт - це документ, що засвідчує право забудовника та підрядника на виконання будівельних робіт, підключення об'єкта будівництва до інженерних мереж та споруд, видачу ордерів на проведення земляних робіт.
Здійснення будівельних робіт на об'єктах містобудування без дозволу на виконання будівельних робіт або його перереєстрації, а також здійснення не зазначених у дозволі будівельних робіт вважається самовільним будівництвом і тягне за собою відповідальність згідно з законодавством.
Відповідачем у порушення вимог статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України жодних доказів наявності відповідного дозволу на здійснення будівництва, суду не надано.
Отже, на підставі викладеного колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції стосовно того, що відповідачем будівництво здійснювалось з порушенням встановленого законом порядку без відповідного дозволу на початок проведення будівельних робіт, що у розумінні діючого законодавства є самочинним будівництвом.
Крім того, згідно частини 3 статті 125 Земельного кодексу України, забороняється приступати до використання земельної ділянки до встановлення її меж у натурі (на місцевості), одержання документа, що посвідчує право на неї, та державної реєстрації.
До документів, що посвідчують право на земельну ділянку стаття 126 ЗК України відносить державні акти на право власності і право користування земельною ділянкою та договір оренди, у разі оформлення права оренди.
Підставою для набуття права користуватися земельними ділянками із земель державної або комунальної власності, згідно статті 116 Земельного кодексу України, є рішення органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування.
Заявником апеляційної скарги не надано доказів наявності у нього права на користування земельною ділянкою під спірним об'єктом у зв'язку із чим, колегія суддів дійшла висновку про здійснення відкритим акціонерним товариством „Керчбудтранс” будівництва гаражів на земельній ділянці без наявності відповідних правовстановлюючих документів.
Відповідно до статті 376 Цивільного кодексу України житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без належного дозволу чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил. Особа, яка здійснила або здійснює самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває права власності на нього.
Згідно з частиною 2 статті 152 Земельного кодексу України, власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою.
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає доводи заявника апеляційної скарги неспроможними, з огляду на вимоги статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, згідно з якими кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Отже, на підставі викладеного судова колегія вважає доводи заявника апеляційної скарги безпідставними та необґрунтованими.
Викладене свідчить про те, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, з дослідженням всіх обставин у справі, у зв'язку з чим підстави для скасування судового рішення відсутні.
Керуючись статтями 101, пунктом 1 статті 103, статтями 105 Господарського процесуального кодексу України, суд
1.Апеляційну скаргу відкритого акціонерного товариства „Керчбудтранс” залишити без задоволення.
2. Рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 28 січня 2010 року у справі №2-1/5946-2009 залишити без змін.
Головуючий суддя К.В. Волков
Судді В.С. Голик
В.І. Гонтар