Постанова
Іменем України
30 березня 2010 року Справа № 5020-1/065
Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Антонової І.В.,
суддів Маслової З.Д.,
Плута В.М.,
за участю представників сторін:
позивача: Яковенко Юлія Вікторівна, довіреність № 1 від 11.01.10, Регіональне відділення Фонду державного майна України в Автономній Республіці Крим та місті Севастополі;
відповідача: Пікін Олександр Валерійович, довіреність № б/н від 15.04.09, мале приватне підприємство "Діатекс";
розглянувши апеляційну скаргу малого приватного підприємства "Діатекс" на рішення господарського суду міста Севастополя (суддя Алсуф'єв В.В.) від 12 березня 2009 року у справі № 5020-1/065
за позовом Регіонального відділення Фонду державного майна України в Автономній Республіці Крим та місті Севастополі (майд. Повсталих, 6, місто Севастополь, 99008)
до малого приватного підприємства "Діатекс" (вул. Мармурова, 17, місто Севастополь, 99042; Паркове шосе, 12а, смт. Паркове, місто Ялта, 98683)
про розірвання договору купівлі-продажу та вилучення об'єкту приватизації
Позивач, Регіональне відділення Фонду державного майна України в Автономній Республіці Крим та місті Севастополі, звернувся до господарського суду Автономної Республіки Крим з позовом до малого приватного підприємства „Діатекс” про розірвання договору купівлі-продажу № 115/40 від 25 червня 2001 року та вилучення у малого приватного підприємства "Діатекс" об'єкта приватизації -незавершеного будівництва - бази відпочинку на 720 місць, розташованого за адресою: місто Севастополь, с. Орловка.
Рішенням господарського суду міста Севастополя від 12 березня 2009 року, залишеним без змін постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 07 липня 2009 року, позов задоволено, розірвано договір № 115/40 купівлі-продажу об'єкту незавершеного будівництва -бази відпочинку на 720 міст, яка розташована за адресою: місто Севастополь, с. Орловка, укладений 25 червня 2001 року між Регіональним відділенням Фонду державного майна України у місті Севастополі та малим приватним підприємством „Діатекс”, посвідчений приватним нотаріусом Севастопольського міського нотаріального округу Корольковою Н.О. та зареєстрований в реєстрі за № 171, зареєстрований Севастопольською міською радою 19 червня 2001 року за № 51, в редакції додаткової угоди від 06 вересня 2004 року, посвідченої приватним нотаріусом Севастопольського міського нотаріального округу Сусліним Є.О. та зареєстрованої в реєстрі за № 3006; мале приватне підприємство „Діатекс” зобов'язано повернути державі Україна в особі Регіонального відділення Фонду державного майна Україна в Автономній Республіці Крим та місті Севастополі об'єкт приватизації, набутий за договором купівлі-продажу об'єкта незавершеного будівництва № 115/40 від 25 червня 2001 року -об'єкт незавершеного будівництва -базу відпочинку на 720 міст, яка розташована за адресою: місто Севастополь, с. Орловка; вирішено питання про розподіл судових витрат.
Постановою Вищого господарського суду України від 19 листопада 2009 року постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 07 липня 2009 року скасовано, матеріали справи передані до Севастопольського апеляційного господарського суду для нового розгляду.
Апеляційна скарга обґрунтована порушенням місцевим господарським судом норм матеріального права та неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи.
Так, за твердженням заявника апеляційної скарги, поза увагою місцевого господарського суду залишилась наявність об'єктивних причин, що ускладнюють виконання умов договору щодо переоформлення прав забудовника та побудування 15 котеджів на 60 осіб відпочиваючих.
Крім того, як твердить мале приватне підприємство „Діатекс”, позивач не довів суду наявність істотних порушень ним умов договору та того факту, що він не виконає умов договору в майбутньому.
Ухвалою Севастопольського апеляційного господарського суду від 01 лютого 2010 року апеляційну скаргу малого приватного підприємства „Діатекс” на рішення господарського суду міста Севастополя від 12 березня 2009 року прийнято до провадження колегією суддів у складі: головуючий -суддя Антонова І.В., судді Остапову К.А., Ткаченко М.І.
У зв'язку з зайнятістю в іншому судовому процесі судді Остапової К.А., на підставі розпорядження заступника голови Севастопольського апеляційного господарського суду від 02 березня 2010 року, здійснено заміну судді Остапової К.А. на суддю Котлярову О.Л.
У зв'язку з зайнятістю в іншому судовому засіданні судді Котлярової О.Л. та відпусткою судді Ткаченка М.І., на підставі розпорядження заступника голови Севастопольського апеляційного господарського суду від 30 березня 2010 року, здійснено заміну суддів Остапової К.А. та Ткаченка М.І. на суддів Маслову З.Д. та Плута В.М.
Переглянувши постанову суду першої інстанції в порядку статей 99, 101 Господарського процесуального кодексу України, судова колегія встановила наступне.
25 червня 2001 року між Регіональним відділенням Фонду державного майна України у місті Севастополі (продавець), правонаступником якого є позивач, та малим приватним підприємством „Діатекс” укладений договір купівлі-продажу об'єкта незавершеного будівництва, а саме - бази відпочинку на 720 міст, яка розташована за адресою: місто Севастополь, с. Орловка вартістю 32000,00 грн., що знаходиться на балансі відкритого акціонерного товариства „Севастопольський Маяк" (а.с. 7-10 том 1).
Договір посвідчений приватним нотаріусом Севастопольського міського нотаріального округа Корольковою Н.О., зареєстрований в реєстрі за №171 та зареєстрований Севастопольською міською радою 19 липня 2001 року за №51.
Відповідно до пункту 1.1 договору продавець зобов'язується передати у власність покупцеві об'єкт незавершеного будівництва - базу відпочинку на 720 місць, яка розташована за адресою: місто Севастополь, с. Орловка на земельній ділянці розміром 11,2953 га, яку виділили згідно з державним актом на право постійного користування землею серії КМ № 0098, що виданий державному виробничому об'єднанню „Маяк” 21 квітня 1994 року, а покупець зобов'язується прийняти об'єкт приватизації і сплатити за нього ціну відповідно до умов договору.
Згідно з пунктом 5.3 договору на покупця було покладено обов'язок протягом двох місяців з моменту підписання договору підготувати документи та здійснити відповідні дії щодо переоформлення права забудовника на об'єкт.
Пунктом 5.6 договору передбачено, що покупець зобов'язаний відповідно до обов'язкових умов продажу об'єкта приватизації:
а) добудувати об'єкт приватизації або побудувати за своїм проектом новий із збереженням першепочаткового профіля - в якості заснування відпочинку;
б) узгодити зміни містобудівних рішень об'єкта приватизації з Управлінням архітектури міста з урахуванням профіля використання об'єкта приватизації;
в) узгодити зміни градобудівельних рішень об'єкта приватизації з Управлінням архітектури міста з урахуванням профіля використання об'єкта приватизації;
г) завершити будівництво і запровадити об'єкт приватизації в експлуатацію у відповідності до нормативів і строків, зазначених у додаткових пропонуваннях покупця. У випадку неможливості завершення будівництва у зазначений строк, при наявності відповідних обґрунтувань, строки завершення будівництва можуть змінюватися за рішенням органа приватизації і органа місцевого самоуправління з укладенням додаткового договору;
д) забороняється продаж об'єкта приватизації до часу завершення будівництва і впровадження його в експлуатацію;
е) додержуватися санітарних та екологічних норм у відповідності з діючим законодавством;
У відповідності до додаткових пропозицій покупця:
ж) відновити загорожу навколо території об'єкта приватизації. Встановити за периметром 16 опор для освітлення території об'єкта приватизації. Забезпечити охорону території об'єкта приватизації. Організувати водозабезпечення об'єкта приватизації шляхом буріння скважини і (або) установки насосної станції (вода з річки Кача). Встановити телефон. Обладнати стоянку автомобілів. Встановити 6 опор і протягнути кабель довжиною 1,1 км (від наявної трансформаторної підстанції до берегової межі) для підводу електроенергії до пляжу (освітлення, робота холодильного обладнання). Обладнати 250 метрів пляжної зони: 4 роздягалки, огорожа за периметром, 4 сонцезахисних завіси, один туалет, два волноріза. Побудувати рятувальну станцію. Використати об'єкт приватизації у якості автокемпінга на строк до 3-х років з моменту нотаріального посвідчення договору;
з) побудувати 15 котеджів на 60 осіб відпочиваючих. Строк будування і введення в експлуатацію - 4 роки з моменту нотаріального посвідчення дійсного Договору;
і) побудувати головний корпус на 150 осіб. Строк будування і введення в експлуатацію - 6 років з моменту нотаріального посвідчення договору;
к) побудувати аквапарк, провести канал з південної межі території об'єкта приватизації. Строк будування і введення в експлуатацію -8 років з моменту нотаріального посвідчення договору. Остаточно ввести об'єкт приватизації в експлуатацію -10 років з моменту нотаріального посвідчення договору;
л) створити на об'єкті приватизації не менш 50 робочих місць з моменту нотаріального посвідчення договору до остаточного введення об'єкта в експлуатацію;
м) інвестувати у будівництво об'єкта приватизації 108000000 грн. з моменту нотаріального посвідчення договору;
06 вересня 2004 року між Регіональним відділенням Фонду державного майна України у місті Севастополі, правонаступником якого є позивач, та відповідачем укладена додаткова угода про внесення змін до спірного договору, яка посвідчена приватним нотаріусом Севастопольського міського нотаріального округа Сусліним Є.О. та зареєстрована в реєстрі за №3006 (а.с. 11 том 1).
Додатковою угодою викладені в новій редакції підпункти „ж", „з", „і" пункту 5.6 договору, а саме - продовжені передбачені цими підпунктами строки: підпункт "ж" - до 6-ти років, підпункт "з" - до 7-ми років, підпункт "і" - до 9-ти років.
Поточною перевіркою виконання умов договору купівлі-продажу об'єкту незавершеного будівництва бази відпочинку на 720 місць від 25 червня 2001 року №115/40, проведеною провідним спеціалістом відділу контрольно -ревізійної роботи районного відділення Фонду державного майна України в Автономній Республіці Крим та місті Севастополі, оформленою актом від 23 липня 2008 року, встановлено, що умови договору в частині пункту 5.3 договору щодо переоформлення права забудовника на об'єкт та підпункту „з" пункту 5.6 договору щодо побудови 15 котеджів на 60 осіб відпочиваючих відповідачем не виконуються (а.с. 12-15 том 1).
Протоколом №2 від 24 липня 2008 року засідання комісії з питань внесення змін до договору купівлі-продажу державного майна, затвердженим Севастопольською міською радою, визначено не можливим прийняти рішення про продовження строку завершення будівництва спірного об'єкта у зв'язку з відсутністю поважних причин неможливості виконання покупцем зобов'язань, передбачених договором купівлі-продажу № 115/40 від 25 червня 2001 року (а.с. 16 том 1).
Листами від 25 листопада 2008 року вих. № 11-03-03205, від 31 грудня 2008 року вих. № 11-03-03782 Регіональне відділення Фонду державного майна України в Автономній Республіці Крим та місті Севастополі запропонувало малому приватному підприємству „Діатекс” розірвати договір купівлі-продажу № 115/40 від 25 червня 2001 року у зв'язку з невиконанням відповідачем своїх зобов'язань за даним договором (а.с. 17, 49 том 1).
10 березня 2009 року в ході проведення співпрацівниками Фонду державного майна України в Автономній Республіці Крим та місті Севастополі чергової поточної перевірки виконання умов договору купівлі-продажу вказаного об'єкту, встановлено, що умови договору не виконуються відповідачем в частині пункту 5.3 договору щодо переоформлення права забудовника на об'єкт та підпункту „з" пункту 5.6 договору щодо будівництва 15 котеджів на 60 осіб відпочиваючих (а.с. 86-88 том 1).
Невиконання покупцем -малим приватним підприємством „Діатекс” умов договору купівлі-продажу від 25 червня 2001 року стало підставою для звернення Регіонального відділення Фонду державного майна України в Автономній Республіці Крим та місті Севастополі з даними позовними вимогами до суду.
Дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права та відповідність висновків суду обставинам справи, колегія суддів Севастопольського апеляційного господарського суду дійшла висновку про наявність підстав для задоволення апеляційної скарги малого приватного підприємства „Діатекс” з огляду на наступне.
Згідно з частиною 1 статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до вимог статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Зміна чи розірвання договору, відповідно до вимог статті 651 Цивільного кодексу України, допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.
Таким чином, у зазначеній статті йдеться мова про такі порушення договору однією із сторін, яке спричиняє для другої сторони неможливість досягнення нею мети договору.
При цьому сторона, яка ставить питання про розірвання договору, має довести наявність істотного порушення договору та наявність шкоди, завданої цим порушенням другою стороною.
Суд першої інстанції в оскаржуваному рішенні не навів достатніх аргументів на користь істотного порушення договору з боку відповідача та того факту, що відповідач не виконає умови договору в майбутньому. Адже, відповідно до умов договору кінцевий термін виконання зобов'язань (остаточне введення об'єкта приватизації в експлуатацію) 10 років з моменту нотаріального посвідчення договору. На протязі дії договору відповідач виконував умови договору, що підтверджується актами поточних перевірок виконання умов договору, які були укладені за період з 2001 року по 2008 рік.
Згідно зі статтею 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Системний аналіз даної правової норми дає підстави для висновку про те, що формами порушення зобов'язань є його невиконання або неналежне виконання. Невиконання зобов'язання має місце тоді, коли боржник не здійснив на користь кредитора жодної дії, що становить предмет виконання зобов'язань. Неналежне виконання полягає у порушенні при здійсненні дій, що становлять предмет виконання зобов'язань, умов, визначених його змістом.
Стаття 27 Закону України „Про приватизацію державного майна”, частина 8 статті 23 Закону України „Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)”, на які посилається місцевий господарський суд у своєму рішенні, підпункти 7.4, 11.7 договору визначають можливість розірвання договору купівлі-продажу саме у разі невиконання іншою стороною зобов'язань, передбачених договором.
В даному випадку має місце неналежне виконання умов договору, оскільки відповідачем виконані зобов'язання, передбачені пунктами 2.1-2.3, 5.1-5.5 договору щодо розрахунку за придбані об'єкти та інші, ніж ті за невиконання яких позивач вимагає розірвання договору (пункт 5.3 та підпункт „з” пункту 5.6), що підтверджується актами поточних перевірок за період з 2001 по 2008 роки.
Що стосується саме пункту 5.3 та підпункту „з” пункту 5.6 договору судова колегія зазначає наступне.
Так, відповідно до пункту 5.3 договору, як зазначалося вище, в обов'язки відповідача входить в 2-х місячний строк з моменту підписання договору підготувати документи та здійснити відповідні дії щодо переоформлення права забудовника на об'єкт.
Однак під поняттям „переоформлення покупцем права забудовника на об'єкт” мається на увазі наявність цих прав у Продавця при укладенні договору. Жодних документів щодо прав забудовника з боку Регіонального відділення Фонду державного майна України в Автономній Республіці Крим та місті Севастополі не надано, що підтверджується актом приймання -передачі від 26 червня 2001 року, який підписаний сторонами відповідно до пункту 3.2 договору.
Підготовка документів та здійснення відповідних дій, передбачених пунктом 5.3 договору, без наявності будь-якої існуючої проектної, технічної, погоджувальної документації на забудову об'єкту, потребує, за твердженням відповідача, тривалого часу та числених узгоджень з відповідними дозвільними і контролюючими організаціями та установами.
Відповідно до статті 29 Закону України „Про планування і забудову територій” у разі якщо право на будівництво об'єкта містобудування передано іншому замовнику або змінено будівельну організацію (генпідрядника), дозвіл на виконання будівельних робіт підлягає перереєстрації. Перереєстрація дозволу на виконання будівельних робіт здійснюється у порядку отримання дозволу на виконання будівельних робіт. Здійснення будівельних робіт на об'єктах містобудування без дозволу на виконання будівельних робіт або його перереєстрації, а також здійснення не зазначених у дозволі будівельних робіт вважається самовільним будівництвом і тягне за собою відповідальність згідно із законом.
Як вбачається з матеріалів справи, для того, щоб розпочати будівництво об'єкту містобудування відповідач отримав та зареєстрував державний акт ІІ-КМ № 002461 від 19 грудня 2001 року на право постійного користування землею; розробив містобудівне обґрунтування, яке погоджено головним архітектором міста Севастополя 24 липня 2008 року.
Таким чином, посилання позивача на невиконання зобов'язань у частині пункту 5.3 договору є необгрунтованим і не можуть бути підставою для розірвання договору.
Відповідно до підпункту „з” пункту 5.6 договору відповідач повинен побудувати 15 котеджів на 60 осіб відпочиваючих. Строк будування і введення в експлуатацію -7 років з моменту нотаріального посвідчення договору, тобто до 25 червня 2008 року.
Однак невиконання цієї умови, як вбачається з матеріалів справи, обумовлено об'єктивними причинами, що унеможливили виконання відповідачем даних обов'язків у встановлений строк.
Так, в матеріалах справи містяться докази того, що в процесі підготовки проектної документації відповідач звернувся до спеціалізованої організації - товариства з обмеженою відповідальністю Наукове проектно-конструкторське підприємство „Югрибпроект” з метою з'ясування оптимального характеру будівництва бази відпочинку . За результатами обстеження та оцінки технічного стану об'єкту незавершеного будівництва -бази відпочинку на 720 місць встановлено, що головною причиною, яка не дозволяє відповідачу виконувати свої обов'язки за договором, є відсутність централізованих систем водопостачання, каналізації, електро -та газопостачання, централізованих очисних споруд. Крім того, на території, яка належить Качинській селищній раді, не розроблений генеральний план розвитку приберегової зони, інженерної інфраструктури, внаслідок чого виникають складнощі з одержання технічних умов у відповідних комунальних службах на проведення та підключення комунікацій для будівництва капітальних споруд бази відпочинку (а.с. 138-143 том 1).
Таким чином, оскільки позивач не довів суду наявності істотного порушення договору та того факту, що відповідач не виконає умови договору в майбутньому, підстав для задоволення позовних вимог не вбачається.
Невідповідність висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи, а також порушення норм матеріального права дає підстави суду апеляційної інстанції для скасування прийнятого у справі рішення.
Керуючись статтею 101, пунктом 2 статті 103, пунктом 4 частини 1 статті 104, статтею 105 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Апеляційну скаргу малого приватного підприємства „Діатекс” задовольнити.
2. Рішення господарського суду міста Севастополя від 12 березня 2009 року у справі № 5020-1/065 скасувати.
3. Прийняти нове рішення у справі.
4. У позові відмовити.
Головуючий суддя І.В. Антонова
Судді З.Д. Маслова
В.М. Плут