Постанова
Іменем України
16 березня 2010 року Справа № 2-14/1151-2001
Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Черткової І.В.,
суддів Волкова К.В.,
Лисенко В.А.,
за участю представників сторін:
позивача: Короткий Микола Григорович, довіреність № 4808 від 18.12.2009,
відповідача: не з'явився,
розглянувши апеляційну скаргу відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Кримгаз" на ухвалу господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Пєтухова Н.С.) від 28.01.2010 у справі № 2-14/1151-2001
за позовом відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Кримгаз" (вул. Училищна, 42а, місто Сімферополь, 95001)
до орендного підприємства "Кримтеплокомуненерго" (Гайдара, 3-а, місто Сімферополь, Автономна Республіка Крим, 95000)
в особі Джанкойської філії орендного підприємства "Кримтеплокомуненерго" (вул. Радгоспна, 18а, місто Джанкой, 96100) (вул. Кримських партизан, 82, місто Джанкой, 96100)
про стягнення 7 161 826,90 грн,
Ухвалою господарського суду Автономної Республіки Крим від 28.01.2010 у справі № 2-14/1151-2001 відмовлено у задоволенні заяви відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Кримгаз" про зміну порядку та способу виконання затвердженої мирової угоди від 23.04-15.05.2002.
Суд виходив з того, що приписами процесуального права встановлена неприпустимість втручання суду в процес укладення мирової угоди та змінення її змісту.
Не погодившись із зазначеною ухвалою, відкрите акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації "Кримгаз" звернулося з апеляційною скаргою, в якій просить оскаржувану ухвалу скасувати, змінити порядок виконання морової угоди.
Підставою для скасування рішення заявник апеляційної скарги вважає порушення судом норм процесуального права та неврахування судової практики -постанови Вищого господарського суду України від 02.12.2008 у справі № 02-03-13/918, де касаційна інстанція вказує на можливість зміни порядку та способу виконання мирової угоди з добровільного на примусовий.
У судовому засіданні представник відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Кримгаз" підтримав вимоги апеляційної скарги.
Представник відповідача у судове засідання не з'явився. Відповідно до статті 98 Господарського процесуального кодексу України відповідач належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи, проте він не реалізував своє процесуальне право на участь у судовому засіданні апеляційної інстанції, тому судова колегія вважає за можливе розглянути справу у відсутність його представника.
Розпорядженням заступника голови судової палати Севастопольського апеляційного господарського суду від 16.03.2010 суддю Гоголя Ю.М. замінено на суддю Лисенко В.А.
При повторному розгляді справи в порядку статті 101 Господарського процесуального кодексу України судова колегія встановила наступне.
Ухвалою господарського суду Автономної Республіки Крим від 23.04-15.05.2002 у справі № 2-14/1151-2001 затверджено мирову угоду, укладену між відкритим акціонерним товариством по газопостачанню та газифікації "Кримгаз" та орендним підприємством "Кримтеплокомуненерго" (а. с. 101).
Відповідно до вказаної мирової угоди орендне підприємство "Кримтеплокомуненерго" зобов'язалося протягом чотирьох років на умовах розстрочення погасити безспірну заборгованість за рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 31.05.2001 у справі № 2-14/1151-2001 у сумі 4 141 592, 58 грн (а. с. 99). Погашення заборгованості здійснюється згідно з графіком, передбаченим пунктом 2.2 мирової угоди. Кінцевим строком платежів визначено грудень 2005 року.
11.01.2010 на адресу господарського суду Автономної Республіки Крим від відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Кримгаз" надійшла заява про зміну порядку виконання мирової угоди, затвердженої судом, з добровільного на примусовий (а. с. 111).
В зазначеній заяві відкрите акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації "Кримгаз" посилається на те, що орендне підприємство "Кримтеплокомуненерго" не виконало взяті на себе у мировій угоді зобов'язання та не здійснило жодного платежу.
Невиконання орендним підприємством "Кримтеплокомуненерго" умов затвердженої мирової угоди стало підставою для звернення відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Кримгаз" до суду з заявою про зміну порядку виконання цієї мирової угоди з добровільного на примусовий.
Дослідивши всі обставини справи та проаналізувавши доводи сторін, судова колегія погоджується з правовою позицією суду першої інстанції і вважає, що підстав для задоволення вимог апеляційної скарги немає, виходячи з наступного.
Відповідно до частини 1 статті 121 Господарського процесуального кодексу України при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, за поданням прокурора чи його заступника або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора чи його заступника і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.
Під зміною способу та порядку виконання рішення розуміють прийняття господарським судом нових заходів з метою реалізації рішення в разі неможливості його виконання у порядку і способом, раніше встановленими, а не зміну порядку виконання з добровільного на примусовий (про що просить відкрите акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації "Кримгаз").
Невідповідність вимоги про зміну порядку виконання з добровільного на примусовий приписам статті 121 Господарського процесуального кодексу України витікає з того, що в силу статті 115 названого Кодексу рішення господарського суду, що набрали законної сили, виконуються у порядку, встановленому цим Кодексом і Законом України "Про виконавче провадження", тобто у примусовому порядку.
Мирова угода за своєю правовою природою - це договір, який укладається сторонами з метою припинення спору на погоджених ними умовах. Мирова угода не приводить до вирішення спору по суті. Сторони, уклавши угоду між собою, припиняють спір.
Таким чином, затверджена мирова угода не має сили судового рішення, що за законом підлягає примусовому виконанню.
Виходячи з особливостей такої підстави для припинення провадження у справі як затвердження мирової угоди, винесення відповідної ухвали має специфічні правові наслідки, що суттєво відрізняються від наслідків прийняття рішення по суті позовних вимог.
Зокрема, суд згідно з приписами Господарського процесуального кодексу України позбавлений права за власною ініціативою змінювати зміст мирової угоди, резолютивна частина ухвали про затвердження мирової угоди викладається в редакції, що погоджена сторонами.
З наведеного випливає, що зміна порядку та способу виконання затвердженої мирової угоди порушує приписи норм процесуального права щодо неприпустимості втручання суду в процес укладення мирової угоди та змінення її змісту.
Отже, вимога змінити порядок та спосіб виконання затвердженої мирової угоди суперечить статті 121 Господарського процесуального кодексу України.
У випадку невиконання відповідачем умов мирової угоди позивач не позбавлений права звернутися до суду з вимогою про його спонукання до виконання вказаної угоди, оскільки припинення провадження у справі позбавляє позивача права повторно звертатися до суду з позовом про той же предмет, з тих же підстав та між тими ж сторонами, а також у зв'язку з тим, що суд не вправі змінювати затверджені умови мирової угоди навіть за згодою сторін.
Аналогічна позиція викладена у постановах Вищого господарського суду України від 26.11.2009 у справі № 2-2/6402-2008, від 16.08.2007 у справі № 37103.
Доводи заявника апеляційної скарги про неврахування господарським судом постанови Вищого господарського суду України від 02.12.2008 у справі № 02-03-13/918 не приймаються судовою колегією до уваги, оскільки відповідно до статті 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись діючим законом. Отже, сукупність обставин кожної конкретної справи розглядаються судами всебічно та об'єктивно, керуючись при цьому, нормами закону, діючого на час виникнення спору.
З огляду на викладене судова колегія дійшла висновку про те, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому оскаржуване судове рішення підлягає залишенню без змін, апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
Керуючись статтею 101, пунктом 1 статті 103, статтями 105, 106 Господарського процесуального кодексу України, суд
1.Апеляційну скаргу відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Кримгаз" залишити без задоволення.
2.Ухвалу господарського суду Автономної Республіки Крим від 28.01.2010 у справі № 2-14/1151-2001 залишити без змін.
Головуючий суддя І.В. Черткова
Судді К.В. Волков
В.А. Лисенко