Постанова
Іменем України
6 квітня 2010 року Справа № 2-23/6394-2009
Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Ткаченка М.І.,
суддів Антонової І.В.,
Градової О.Г.,
за участю представників сторін:
позивача - Суворова Світлана Володимирівна, довіреність б/н від 18 січня 2010 року (ТОВ „У моря”);
відповідача - не з'явився (Феодосійська міська рада);
розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „У моря” на рішення господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Доброрез І.О.) від 26 січня 2009 року по справі № 2-23/6394-2009
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „У моря”
(тупик Чорноморський, 3, місто Феодосія, АР Крим, 98100)
до Феодосійської міської ради
(вулиця Земська, 4, місто Феодосія, АР Крим, 98100)
про зміну умов договору
У грудні 2009 року Товариство з обмеженою відповідальністю „У моря” (далі - ТОВ „У моря”) звернулось до господарського суду АР Крим з позовною заявою до Феодосійської міської ради про зміну умов договору оренди землі від 21 березня 2006 року № 040601900044, виклавши його в наступній редакції: пункт 9 орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності здійснюється орендатором у грошовій формі з вказанням 3-ох відсотків нормативної грошової оцінки земельної ділянки та загальним розміром 207877,53 грн. за рік, у тому числі: за 1-шу ділянку - 140879,47 грн., за 2-гу ділянку - 66998,06 грн. з моменту набрання чинности рішення господарського суду АР Крим про зміну умов договору оренди землі від 21 березня 2006 року № 040601900044.
Позовні вимоги мотивовані тим, що Феодосійською міською радою 28 листопада 2008 року прийнято рішення № 1842, в якому встановлено розмір річної плати за земельну ділянку в розмірі 3-ох процентів від нормативної грошової оцінки.
На підставі Закону України „Про Державний бюджет України на 2008 рік”, Закону України „Про оренду землі”, Феодосійська міська рада прийняла рішення про внесення ряд змін до договори оренди землі, у тому числі у пункт 9, який стосується розміру орендної плати. Ці зміни стосуються договорів, які укладені у 2009 році, починаючи з 13 травня 2009 року.
Позивач з цими змінами не згоден, посилаючись на частину другу статті 632 Цивільного кодексу України, яка передбачає, що зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або Законом.
Відзив на позовну заяву не надходив.
Рішенням господарського суду АР Крим від 26 січня 2010 року по справі № 2-23/6394-2009 (суддя Доброрез І.О.) позовні вимоги задоволено.
Не погодившись з прийнятим рішенням, позивач звернувся до Севастопольського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення суду першої інстанції змінити, доповнивши його резолютивну частину висновком наступного змісту: „змінити умови договору оренди землі від 21 березня 2006 року № 040601900044, укладеного між ТОВ „У моря” та Феодосійською міською радою, виклавши пункт 1 договору зіз змінами додаткової угоди, пункт 33 договору залишити без змін, пунктом 43 договір доповненню не підлягає”. В іншій частині рішення суду залишити без змін.
Позивач з рішенням суду частково не згоден, оскільки судом не в повній мірі з'ясовані обставини, що мають значення для розгляду справи. Не з'ясування важливих обставин порушує права позивача та ускладнює виконання рішення суду, виходячи з наступного.
ТОВ „У моря” в апеляційній скарзі зазначає, що згоди на відчуження земельної ділянки Феодосійській міській раді, з боку позивача, надано не було. Таким чином, такий пункт зазначати не треба.
Крім того, не має значення вносити зміни у пункт 33, оскільки запропонований відповідачем текст є нормою Закону України „Про оренду землі” та Господарського процесуального кодексу України.
Отже, лише пункт 1 повинен бути змінений в редакції додаткової угоди, так як нова ставка орендної плати та розмір плати за оренду, які вказані у пункті 9 договору розраховуються за коефіцієнтами економіко-планувальної зони.
Відзив на апеляційну скаргу не надходив.
Ухвалою Севастопольського апеляційного господарського суду від 1 березня 2010 року апеляційна скарга прийнята до провадження суду у складі колегії: головуючого судді Ткаченка М.І., судді Антонової І.В., судді Котлярової О.Л. та призначена до розгляду на 16 березня 2010 року.
У судовому засіданні 16 березня 2010 року рощгляд справи відкладено до 6 квітня 2010 року.
Розпорядженням керівництва суду від 6 квітня 2010 року у зв'язку з відпусткою судді Котлярової О.Л. здійснена її заміна на суддю Градову О.Г.
У судове засідання 6 квітня 2010 року представник Феодосійської міської ради не з'явився. Про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином рекомендованим листом.
Частина 3 статті 22 Господарського процесуального кодексу України зобов'язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами.
Оскільки явка в судове засідання представників сторін - це право, а не обов'язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.
Враховуючи, що матеріали справи в достатній мірі характеризують взаємовідносини сторін, судова колегія вважає можливим розглянути справу у відсутності представників сторін.
Розглянувши справу повторно, в порядку статті 101 Господарського процесуального кодексу України судова колегія встановила наступне.
29 серпня 2008 року 37 сесією V-го скликання Феодосійською міською радою прийнято рішення № 1698 „Про затвердження нормативної грошової оцінки земель м.Феодосії”, яким вирішено ввести в дію нормативну грошову оцінку земель м.Феодосії на підставі положень Закону України „Про плату за землю” з 1 січня 2009 року.
28 листопада 2008 року 41 сесії V-го скликання Феодосійською міською радою прийнято рішення № 1842 „Про введення ставок орендної плати на землю” , яким вирішено установити розмір річної плати за земельну ділянку у розмірі 3-ох відсотків від нормативної грошової оцінки.
21 березня 2006 року між Феодосійською міською радою (орендодавець) та ТОВ „У моря” (орендар) укладено договір оренди землі № 040601900044 на земельні ділянки площею 0,7701га: за 1-шу ділянку -0,52519га, за 2-шу ділянку -0,2482 га.
Строк дії договору визначено до 25 листопада 2030 року.
Пунктом 9 укладеного договору сторони встановили, що орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі у розмірі 27976,06грн. за рік; у тому числі: за 1-шу ділянку - 18959,47грн. за рік, за 2-гу ділянку -9016,56грн. за рік.
Феодосійською міською радою підготовлений та направлений на адресу позивача проект додаткової угоди до договору оренди землі від 21 березня 2006 року № 040601900044, в якому пункт 9 договору викладався у наступній редакції: „Орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності здійснюється орендарем починаючи з 1 січня 2008 року по 31 грудня 2008 року включно, у грошовій формі із зазначенням 4 відсотків нормативної грошової оцінки земельної ділянки та розміром 119063,75грн., у тому числі: 1-ша ділянка - 80690,00грн.; 2-га ділянка - 38373,75грн., починаючи з 1 січня 2009 року у грошовій формі із зазначенням З-ох відсотків нормативної грошової оцінки земельної ділянки та 207877,53 грн. за рік, у тому числі: за 1-шу ділянку 140879,47 грн., за 2-гу ділянку 66998,06 грн. за рік”.
Вивчивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права та відповідність висновків суду обставинам справи, судова колегія вважає апеляційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Правовідносини сторін регулюються нормами Господарського кодексу України, Цивільним кодексом України, Законом України „Про оренду землі”, Законом України „Про плату за землю”.
Згідно статті 1 Закону України „Про оренду землі” оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.
Відповідно статті 2 вказаного вище Закону відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.
Статтею 15 Закону визначені умови договору оренди землі.
Так, згідно з цією нормою істотними умовам договору оренди землі, крім іншого є, орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.
Статтею 30 Закону України „Про оренду землі” встановлено, що зміна умов договору оренди землі здійснюється за взаємною згодою сторін. У разі не досягнення згоди щодо зміни умов договору оренди землі спор вирішується в судовому порядку.
Частиною 2 статті 632 Цивільного кодексу України передбачено, що зміна ціни після укладення договору допускається тільки у випадках і за умов, встановлених договором або законом.
Статтями 651 Цивільного кодексу України та 188 Господарського кодексу України передбачено, що зміна або розірвання договору допускається тільки за згодою сторін, якщо інше не встановлене договором або законом.
Законом України „Про Державний бюджет України на 2008 рік і внесення змін до деяких законодавчих актів України” від 28 грудня 2007 року були внесені зміни в Закон України „Про оренду землі” і Закон України „Про плату за землю”.
На підставі вищевикладеного, починаючи з 1 січня 2008 року, відповідно до статті 21 Закону України „Про оренду землі”, встановлений новий мінімальний розмір орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності, який не може бути менше: земель сільськогосподарського призначення - розміру земельного податку, встановленого будинок України „Про плату за землю” від 3 липня 1992 року; інших категорій земель - триразового розміру земельного податку, встановленого Законом України „Про плату за землю”.
Отже, Законом України „Про Державний бюджет України на 2008 рік і внесення змін до деяких законодавчих актів України” також був змінений розмір земельного податку.
З положень Закону України „Про Державний бюджет України на 2008 рік і внесення змін до деяких законодавчих актів України” не витікає, що даний закон встановлює випадки і умови односторонньої зміни умов договору, оскільки у ньому відсутні положення про приведення раніше укладених договорів у відповідність до цього Закону, про порядок односторонньої зміни умов договору, положення про те, яка із сторін повинна змінити умови договору, положення про те, що умови раніше укладених договорів змінюються відповідно до прийнятих змін.
Таким чином, цей Закон України не встановлює норми, відповідно до яких змінювалися б умови раніше укладених договорів оренди землі в односторонньому порядку, або автоматичної зміни умов договору у зв'язку з набуттям чинності цього Закону.
Крім того, відповідно до частини 2 статті 4 Україна „Про плату за землю” ставки земельного податку, порядок нарахування і сплати земельного податку не можуть встановлюватися або змінюватися іншими законодавчими актами, окрім цього Закону. Зміни і доповнення до цього Закону вносяться не пізніше чим за три місяці до початку нового бюджетного року та набирають сили з початку нового бюджетного року.
Однак, зміни і доповнення до Закону України „Про плату за землю” були внесені з порушенням вищенаведеної норми закону.
Враховуючи, що згідно статті 18 Закону України „Про оренду землі” від 6 жовтня 1998 року договір оренди землі набуває чинності після його державної реєстрації, то зміни, що вносяться до даного договору, також набувають чинності після їх державної реєстрації.
У статті 58 Конституції України визначено, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
Отже, норми закону діють з менту його набуття чинності, але не раніше дня його офіційної публікації.
Таким чином, внесення змін до договорів оренди землі з 1 січня 2008 року по 31 грудня 2008 року включно, у грошовій формі з визначенням 4 відсотків нормативної грошової оцінки землі є незаконним, оскільки рішенням 37 сесій 5 скликання Феодосійської міської ради від 29 серпня 2008 року № 1698 та рішенням 41 сесії 5 скликання Феодосійської міської ради від 28 листопада 2008 року № 1842 „Про введення ставок орендної плати на землю” прийнято установити розмір річної плати за земельну ділянку у розмірі 3-ох відсотків від нормативної грошової оцінки.
Рішення № 1842 набирає чинності 1 січня 2009 року.
На підставі вишевикладеного, судова колегія погоджується з висновками суду першої інстанції, оскільки рішення прийнято з дотриманням норм матеріального та процесуального права і підстав для йог зміни або скасування відсутні. Керуючись статтями 46, 101, пунктом 1 сттатті 103, статтею 105 Господарського процесуального кодексу України, суд
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „У моря” залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 26 січня 2009 року по справі № 2-23/6394-2009 залишити без змін.
Головуючий суддя М.І. Ткаченко
Судді І.В. Антонова
О.Г. Градова