"21" вересня 2010 р.Справа № 5/63/10
Колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду у складі:
Головуючого Єрмілова Г.А.
Суддів : Воронюка О.Л.
Лашина В.В.
при секретарі Хом'як О.С.
(склад колегії суддів змінено розпорядженням голови суду №269 від 06.09.10р.)
за участю представників сторін:
від позивача - ОСОБА_2, довіреність № 1804 від 25.08.10;
від відповідача - Полоза В.І., довіреність № 367 від 29.06.10;
Розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства „Олександрівський гранітний кар'єр”
на рішення господарського суду Миколаївської області від 15.06.2010р.
у справі №5/63/10
за позовом фізичної особи -підприємця ОСОБА_4
до Відкритого акціонерного товариства „Олександрійський гранітний кар'єр” (далі - ВАТ „Олександрійський гранітний кар'єр” )
про розірвання договору поставки від 22.04.2008р. та стягнення боргу у сумі 100 000 грн. та неустойки у сумі 8 000 грн.
У зв'язку із перебуванням судді Єрмілова Г.А. на лікарняному розгляд справи переносився з 26.08.10р. на 14.09.10р.
Відповідно до ст.77 ГПК України в судовому засіданні оголошувалась перерва з 14.09.10р. до 21.09.10р.
Відповідно до ст.4-4 ГПК України здійснювалась фіксація судового процесу технічними засобами.
У квітні 2010 р. Фізична особа-підприємець ОСОБА_4 звернувся до господарського суду з позовом про зобов'язання ВАТ „Олександрійський гранітний кар'єр” виконати умови договору поставки № б/н від 22.04.2008 р., укладеного поміж сторонами, а саме передати позивачеві гранітну продукцію у вигляді щебеню різних фракцій та ПЩС в обсязі 3000 тон.
Заявою від 01.06.2010 р. позивач уточнив позовні вимоги та просив розірвати вказаний договір у зв'язку з невиконанням відповідачем своїх обов'язків за договором, стягнути перераховані кошти у сумі 100 000,00 грн. , неустойку у сумі 8 000,00 грн., 1080грн. держмита та 236грн. витрат на ІТЗ судового процесу.
Рішенням господарського суду Миколаївської області від 15.06.10р. (суддя Міщенко В.І.) позов фізичної особи -підприємця ОСОБА_4 задоволено повністю.
Рішення суду мотивоване тим, що невиконання відповідачем обов'язку по видачі щебеню є істотним порушенням умов договору, у зв'язку з чим договір, відповідно до ст. 651 ЦК України, підлягає розірванню.
Крім того, суд першої інстанції дійшов висновку, що, згідно ст. 653 ЦК України, п. 57 Положення про поставки продукції виробничо-технічного призначення з ВАТ „Олександрійський гранітний кар'єр” має бути стягнутий перерахований позивачем аванс у сумі 100 000,00 грн., а також 8 % штраф від суми непоставленої продукції (8 000,00 грн.).
Не погоджуючись із зазначеним рішенням, ВАТ „Олександрійський гранітний кар'єр” подало апеляційну скаргу, де просить рішення скасувати, а в позові Фізичній особі-підприємцю ОСОБА_4 відмовити, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права та неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи.
В апеляційній скарзі зазначається, що:
- позивач не надав суду доказів, наприклад заявки на здійснення поставки товару, транспортних та супровідних документів, доручення для особи, уповноваженої від отримувача на вчинення дій з приймання товару, що свідчили б про його намір отримати товарно-матеріальні цінності, обумовлені договором, хоча оформлення таких документів передбачено ст.ст.689, 908,909 ЦК України, Інструкцією №П-6 "О порядке приемки продукции производственно-технического назначения и товаров народного потребления по количеству", ст.48 Закону України "Про автомобільний транспорт", п.11.8 Правилами перевезень вантажів автомобільним транспортом України, п.2 Наказу Міністерства фінансів України №99 від 16.05.96р. "Про затвердження Інструкції про порядок реєстрації виданих, повернутих і використаних довіреностей на одержання цінностей".
- позивач не виявляв намірів щодо оформлення відповідних специфікацій на отримання певного гранітного щебеню (фракцією 20, фракцією 40 та ПЩС), хоча специфікації є невід'ємними частинами договору та включають в себе істотні умови постави товару в обумовленому асортименті, вартості, обсягу та кількості, у відповідності до ч.2 ст.266 ГК України, ст.ст.669, 691 ЦК України.
- позивач, в порушення приписів п.4 ст.22 ГПК України, в процесі розгляду справи змінив як предмет, так і підстави позову, однак господарський суд не дав цим обставинам належної оцінки і прийняв рішення за такими уточненими позовними вимогами.
- згідно п.10.2.1 договору поставки він може бути розірваний за згодою сторін і позивач, згідно ч.ч.2,3 ст.188 ГК України, мав надіслати ВАТ „Олександрійський гранітний кар'єр”пропозицію про розірвання договору, однак цього не зробив. Тому вимоги фізичної особи -підприємця ОСОБА_4 щодо розірвання спірного договору не відповідають вимогам закону щодо порядку розірвання господарських договорів.
У відзиві на апеляційну скаргу ВАТ „Олександрійський гранітний кар'єр” позивач - Фізична особа-підприємець ОСОБА_4 просить залишити її без задоволення, а оскаржене рішення - без змін, посилаючись на те, що 17.08.09р. позивачем на адресу відповідача була направлена претензія щодо виконання умов договору, а саме з вимогою про передачу гранітної продукції, яка підтверджує намір позивача отримати товар. Однак ВАТ „Олександрійський гранітний кар'єр” залишило цю претензію без задоволення.
Крім того, посилаючись за відсутність специфікацій, відповідач робить неправильний висновок про відсутність доказів волевиявлення позивача щодо бажання придбати товар на умовах, зазначених у договорі поставки, оскільки сторони домовились, що кількість товару є орієнтовною і буде автоматично коригуватись відповідно до кількості фактично переданого у власність товару, що й повинно відображатись у специфікаціях.
Фізична особа-підприємець ОСОБА_4 вказує також на те, що підстави позову (а саме ухилення відповідача від передачі придбаного товару) не змінювалась протягом розгляду справи.
Крім того, спірний договір поставки має бути розірваний за рішенням суду на підставі ст.651 ЦК України, оскільки непоставлення товару та неповернення сплачених за нього грошових коштів призвело до неможливості здійснення позивачем своєї господарської діяльності у зв'язку із відсутністю коштів для закупівлі аналогічного товару у інших постачальників.
Заслухавши пояснення представників сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши наявні матеріали справи на предмет їх юридичної оцінки господарським судом Миколаївської області, проаналізувавши застосування норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга ВАТ „Олександрійський гранітний кар'єр” підлягає частковому задоволенню з огляду на таке.
Як вбачається з матеріалів справи, 22.04.2008 р. поміж ВАТ „Олександрійський гранітний кар'єр” (Постачальник) та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_4 (Покупець) було укладено договір поставки, відповідно до п.п.1.1,2.2,3.1,6.1 якого постачальник зобов'язався поставити покупцю щебень у кількості 3 000 тон, вартістю 100 000,00 грн. за умови попередньої передплати.
Згідно п. 4.2 договору поставки товар підлягав вивезенню до 31.12.2009 р.
У відповідності до п. 5.1.1 договору відповідач зобов'язався передати товар у встановлені строки.
Згідно п.5.3.1 покупець за відсутності обґрунтованих претензій до постачальника зобов'язаний прийняти товар за кількістю, якістю та асортиментом, скласти і підписати відповідні документи (акт прийому-передачі, накладну і т.д.).
Пунктом 9.1 договору сторони погодили, договір діє до 31.12.2009 р., а в частині взаєморозрахунків -до їх повного і належного виконання.
На виконання умов договору, 22.04.08р. позивачем за платіжним дорученням № 49 на рахунок ВАТ „Олександрійський гранітний кар'єр” було перераховано 100 000,00 грн. Це також підтверджується довідкою Філії "Відділення Промінвестбанку в м.Вознесенськ" №143 від 04.06.10р. і не заперечується самим відповідачем.
Цього ж дня, 22.04.08р., відповідачем було видано покупцю податкову накладну за порядковим № 273, дата відвантаження вказана 22.04.2008 р., товар -щебінь фракції 20-40.
Отже, матеріали справи свідчать про те, що позивач повністю виконав зобов'язання, покладені на нього договором поставки.
Між тим, ВАТ „Олександрійський гранітний кар'єр”, отримавши грошові кошти від Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4, жодних дій по виконанню своїх зобов'язань по договору постави не вчинило.
Це підтверджується як претензією про виконання зобов'язань по договору від 22.04.08р. щодо поставки гранітної продукції у кількості 3000тон, яку відповідач отримав 17.08.09р., так і поясненнями сторін. При цьому представник ВАТ „Олександрійський гранітний кар'єр” не заперечував проти того, що ніяких поставок по договору від 22.04.08р. здійснено не було.
При цьому судовою колегією не сприймаються доводи відповідача про те, що непоставлення товару відбулося через відсутність намірів позивача отримати відповідний товар із врахуванням специфікацій, які теж мали бути надані позивачем.
По-перше, це спростовується вказаною вище претензією.
По-друге, згідно ч.2 ст.193 ГК України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
ВАТ „Олександрійський гранітний кар'єр”, в порушення названих положень закону, безвідповідально віднеслося до своїх зобов'язань по поставці товару покупцю.
Судова колегія вважає такими, що відповідають дійсності, пояснення Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 про те, що посадові особи ВАТ „Олександрійський гранітний кар'єр” неодноразово уникали будь-яких переговорів стосовно механізму виконання договору, що також спростовує доводи відповідача про те, що покупець не мав наміру отримувати товар.
Судова колегія зазначає, що договором поставки не передбачено, що саме Фізична особа-підприємець ОСОБА_4 мав складати та надавати ВАТ „Олександрійський гранітний кар'єр” специфікації щодо фракцій щебню. Навпаки, саме відповідач мав запропонувати покупцю, згідно п.5.3.1 договору, певний асортимент оплаченого позивачем товару.
Згідно ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору;2) зміна умов зобов'язання;3) сплата неустойки;4) відшкодування збитків та моральної шкоди.
Підстави для розірвання договору встановлені ст.651 ЦК України.
Відповідно до ч.2 ст.651 цієї статті договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.
Отже, істотним слід вважати таке порушення договору, яке тягне для другої сторони неможливість досягнення мети договору. Крім можливих додаткових витрат, неотримання прибутків, термін “шкода” включає і інші наслідки, що істотно впливають на інтереси сторони.
Судова колегія вважає такими, що заслуговують на увагу, доводи позивача про те, що оскільки останнім днем поставки товару по договору поставки було 31.12.09р., а до теперішнього часу зобов'язання по поставці гранітної продукції відповідачем так і не було виконано, то це призвело до неможливості досягнення мети договору, укладеного більше 2х років тому.
Враховуючи викладене вище, судова колегія доходить висновку, що непоставлення відповідачем зазначеного у договорі поставки від 22.04.08р. товару в обумовлені строки є істотним порушенням договору, тому вимоги Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 про його розірвання були обґрунтовано задоволені місцевим господарським судом.
За приписами частини третьої статті 653 ЦК України у разі зміни або розірвання договору зобов'язання змінюється або припиняється з моменту досягнення домовленості про зміну або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором чи не обумовлено характером його зміни. Якщо договір змінюється або розривається у судовому порядку, зобов'язання змінюється або припиняється з моменту набрання рішенням суду про зміну або розірвання договору законної сили.
Судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції про стягнення, на підставі ст.653 ЦК України, з ВАТ „Олександрівський гранітний кар'єр” 100 000грн. перерахованого позивачем авансу.
Доводи апеляційної скарги про порушення судом положень ст.22 ГПК України судовою колегією до уваги не приймаються, оскільки позивач в процесі розгляду, дійсно, змінив предмет позову, однак підстави позову залишилися незмінними - неналежне виконання ВАТ „Олександрійський гранітний кар'єр” зобов'язань по договору поставки від 22.04.08р.
Водночас, судова колегія вважає неправомірним застосування до спірних правовідносин п. 57 Положення про поставки продукції виробничо-технічного призначення та стягнення з ВАТ „Олександрівський гранітний кар'єр” штрафу у розмірі 8000грн., оскільки умовами договору постави взагалі не передбачена відповідальність постачальника за неналежне виконання ним умов договору.
З огляду на викладене, рішення господарського суду Миколаївської області від 15.06.2010р. підлягає скасуванню в частині стягнення з ВАТ „Олександрійський гранітний кар'єр” 8000грн. штрафу, з відповідним перерозподілом судових витрат у справі пропорційно задоволеним позовним вимогам згідно із ст. 49 ГПК України.
Керуючись ст.ст.85,103-105 Господарського процесуального кодексу України,
колегія суддів-
Апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства „Олександрівський гранітний кар'єр” задовольнити частково.
Рішення господарського суду Миколаївської області від 15.06.2010р. у справі № 15/63/10 скасувати в частині стягнення з Відкритого акціонерного товариства „Олександрійський гранітний кар'єр” 8000грн. штрафу.
В позові в частині стягнення штрафу відмовити.
Стягнути з Відкритого акціонерного товариства “Олександрівський гранітний кар'єр”, (56531, Миколаївська область, Вознесенський район, смт.Олександрівка, вул.Степова, 68, код 00292346) на користь Фізичної особи - підприємця ОСОБА_4, (АДРЕСА_1, код НОМЕР_1) 1000 грн. держмита та 218,52 грн. витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
В решті рішення залишити без змін.
Наказ доручити видати господарському суду Миколаївської області.
Наказ, виданий господарським судом Миколаївської області 29.06.2010 р. за № 5/63/10 -вважати таким, що втратив чинність.
Головуючий суддя Г.А. Єрмілов
Суддя О.Л. Воронюк
Суддя В.В. Лашин
Повний текст постанови складено 23.09.2010р.