ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
пр. Волі, 54а, м. Луцьк, 43010, тел./факс 72-41-10
E-mail: inbox@vl.arbitr.gov.ua Код ЄДРПОУ 03499885
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
13 вересня 2023 року Справа № 903/280/23
Господарський суд Волинської області у складі судді Якушевої І.О., за участі секретаря судового засідання Малашевської І.Ю.,
за участю представників сторін:
від позивача: Новік - адвокат (ордер серії СА №1050364 від 08.05.2023),
від відповідача: Овчарук А.О. - адвокат (ордер серії АС №1057018 від 30.03.2023),
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Український мак”, м. Черкаси
до Приватно-орендного сільськогосподарського підприємства ім. Івана Франка, с. Губин Перший, Горохівського району, Волинської області
про стягнення 185356,80 грн.,
ВСТАНОВИВ:
20.03.2023 до Господарського суду Волинської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю “Український мак” б/н від 17.03.2023, в якій позивач просить стягнути з Приватно-орендного сільськогосподарського підприємства ім. Івана Франка 185356,80 грн. заборгованості за товар, переданий на підставі договору купівлі-продажу №0212/1 від 02.12.2019.
Ухвалою суду від 23.03.2023 позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю “Український мак” залишено без руху; встановлено Товариству з обмеженою відповідальністю “Український мак” строк для усунення недоліків позовної заяви.
03.04.2023 від представника ТзОВ “Український мак” надійшов супровідний лист від 31.03.2023 з копією платіжної інструкції №2132 від 31.03.2023 про сплату судового збору.
У зв'язку з усуненням позивачем недоліків позовної заяви у строк, встановлений судом, враховуючи те, що ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 1 січня календарного року, тобто справа є малозначною, ухвалою від 07.04.2023 прийнято позовну заяву до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження та відкрито провадження у справі, розгляд справи призначено на 03.05.2023.
30.03.2023 від представника відповідача адвоката Овчарука А.О. надійшла заява про ознайомлення з матеріалами справи.
12.04.2023 на електронну адресу Господарського суду Волинської області надійшла заява адвоката Манзар Т.В. - представника позивача - ТзОВ “Український мак” про участь в судовому засіданні 03.05.2023 о 12:00 год. в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням системи відеоконференцзв'язку EASYCON.
13.04.2023 від представника відповідача адвоката Овчарука А.О. надійшли:
- відзив на позовну заяву, в якому представник відповідача просить відмовити у задоволенні позову у зв'язку з його безпідставністю;
- заява про розгляд справи на підставі п.2 ч.4 ст.250 ГПК України за правилами загального позовного провадження та заміну засідання з розгляду справи по суті підготовчим засіданням;
- клопотання про залишення позову без розгляду на підставі п.2 ч.1 ст.226 ГПК України, посилаючись на те, що у матеріалах справи відсутній документ, який би підтверджував повноваження адвоката Манзар Т.В. на підписання позовної заяви від 17.03.2023.
13.04.2023 від Приватно-орендного сільськогосподарського підприємства ім. Івана Франка надійшла зустрічна позовна заява б/н від 11.04.2023 до Товариства з обмеженою відповідальністю “Український мак”, в якій позивач просить визнати недійсним договір купівлі-продажу №0212/1 від 02.12.2019.
Ухвалою суду від 18.04.2023 постановлено залишити зустрічну позовну заяву б/н від 11.04.2023 Приватно-орендного сільськогосподарського підприємства ім. Івана Франка без руху; встановлено Приватно-орендному сільськогосподарському підприємству ім. Івана Франка строк для усунення недоліків зустрічної позовної заяви шляхом надання Господарському суду Волинської області протягом 5-ти днів з дня одержання цієї ухвали доказів сплати судового збору за подання зустрічної позовної заяви в розмірі 2684 грн.
Ухвалою суду від 18.04.2023 було задоволено заяву адвоката Манзар Т.В. - представника позивача - ТзОВ “Український мак” про участь в судовому засіданні 03.05.2023 о 12:00 год. в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням системи відеоконференцзв'язку EASYCON.
24.04.2023 від адвоката Овчарука А.О. - представника відповідача Приватно-орендного сільськогосподарського підприємства ім. Івана Франка надійшла заява від 24.04.2023 про забезпечення доказів, в якій заявник просить витребувати у позивача оригінали усіх доказів, що додані до первинної позовної заяви.
Ухвалою суду від 02.05.2023 постановлено відмовити адвокату Овчаруку А.О. - представнику відповідача Приватно-орендного сільськогосподарського підприємства ім. Івана Франка у задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору за подання заяви про забезпечення доказів; заяву адвоката Овчарука А.О. - представника відповідача Приватно-орендного сільськогосподарського підприємства ім. Івана Франка про забезпечення доказів від 24.04.2023 повернути відповідачу - Приватно-орендному сільськогосподарському підприємству ім. Івана Франка.
Ухвалою суду від 03.05.2023 постановлено: у задоволенні заяви представника відповідача адвоката Овчарука А.О. від 11.04.2023 про розгляд справи за правилами загального позовного провадження та заміну засідання з розгляду справи по суті підготовчим засіданням відмовити; у задоволенні клопотання представника відповідача адвоката Овчарука А.О. від 11.04.2023 про залишення позову без розгляду відмовити; розгляд справи по суті в порядку спрощеного позовного провадження відкласти на "17" травня 2023 р. на 11:30 год.; витребувати у Товариства з обмеженою відповідальністю “Український мак” оригінали договору купівлі-продажу №0212/1 від 02.12.2019, видаткової накладної №40 від 24.12.2019, товарно-транспортних накладних №24/001 від 24.12.2019, №24/002 від 24.12.2019, рахунку на оплату №38 від 19.05.2021.
Ухвалою суд від 11.05.2023 зустрічну позовну заяву б/н від 11.04.2023 Приватно-орендного сільськогосподарського підприємства ім. Івана Франка на 2-ох арк. повернуто позивачу без розгляду.
12.05.2023 на електронну адресу Господарського суду Волинської області надійшов лист Північно-західного апеляційного господарського суду від 12.05.2023 про надіслання належним чином оформлених матеріалів справи №903/280/23 у зв'язку з надходженням апеляційної скарги Приватно-орендного сільськогосподарського підприємства імені Івана Франка на ухвалу Господарського суду Волинської області від 02.05.2023 до Північно-західного апеляційного господарського суду.
16.05.2023 до суду від ТзОВ «Український мак» надійшла відповідь на відзив.
Ухвалою суду від 16.05.2023 було зупинено провадження у справі №903/280/23 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Український мак” до Приватно-орендного сільськогосподарського підприємства ім. Івана Франка про стягнення 185356,80 грн. до розгляду апеляційної скарги Приватно-орендного сільськогосподарського підприємства ім. Івана Франка на ухвалу Господарського суду Волинської області від 02.05.2023 та повернення матеріалів справи №903/280/23 до Господарського суду Волинської області.
23.05.2023 до суду надійшли заперечення відповідача на відповідь на відзив ТзОВ «Український мак», у яких представник відповідача просить залишити без розгляду відповідь на відзив від 10.05.2023 представника позивача на підставі ч.2 ст. 118 ГПК України.
03.07.2023 до Господарського суду Волинської області повернулися матеріали справи №903/280/23 із Північно-західного апеляційного господарського суду.
У зв'язку з усуненням обставин, що викликали зупинення провадження у справі, ухвалою суду від 07.07.2023 розгляд справи № 903/280/23 було поновлено зі стадії розгляду справи по суті; розгляд справи призначено на 26.07.2023.
Ухвалою від 26.07.2023 зупинено провадження у справі №903/280/23 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Український мак” до Приватно-орендного сільськогосподарського підприємства ім. Івана Франка про стягнення 185356,80 грн. до розгляду апеляційної скарги Приватно-орендного сільськогосподарського підприємства ім. Івана Франка на ухвалу Господарського суду Волинської області від 02.05.2023 та повернення матеріалів справи №903/280/23 до Господарського суду Волинської області.
Ухвалою від 01.09.2023 провадження у справі поновлено, розгляд справи призначено на 13.09.2023.
В судовому засіданні 13.09.2023 було розглянуто клопотання представника відповідача про залишення без розгляду на підставі ч.2 ст. 118 ГПК України відповіді на відзив від 10.05.2023 представника позивача.
Пунктом 4.3. ухвали суду від 07.04.2023 позивачу постановлено подати відповідь на відзив у 5-денний строк з дня отримання відзиву.
Проте, доказів на підтвердження отримання відзиву позивачем не подано.
Із трекінгу №4300507025941 офіційного сайту АТ «Укрпошта» (а.с.157) вбачається, що надіслане відповідачем 11.04.2023 на адресу позивача поштове відправлення повертається 29.04.2023.
Разом з цим, у матеріалах справи міститься відповідь на відзив позивача (а.с.139 - 140), до якої приєднано фіскальний чек, з якого вбачається, що відповідь на відзив була надіслана позивачем на адресу суду 10.05.2023 і зареєстрована у суді 16.05.2023.
Відповідно до ст.118 ГПК України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку.
Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
Таким чином, відсутні підстави для висновку про пропуск позивачем строку подачі відповіді на відзив, оскільки відсутні докази отримання позивачем відзиву відповідача.
Доводи відповідача про відлік строку з 29.04.2023 не обгрунтовані.
З огляду на викладене, відмовлено у задоволенні клопотання представника відповідача про залишення без розгляду відповіді представника позивача на відзив від 10.05.2023.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про те, що позовна вимога про стягнення з відповідача 185356,80 грн. заборгованості обгрунтована і підлягає до задоволення з огляду на наступне.
02.12.2019 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Український мак» як продавцем і Приватно-орендним сільськогосподарським підприємством ім. Івана Франка як покупцем було укладено договір купівлі-продажу №0212/1, згідно з умовами п. 1.1. якого продавець зобов'язався продати покупцю кукурудзу врожаю 2019 року.
Пунктом 3.1. договору узгоджено вартість товару за одну тонну - 3600 грн.
Згідно з п.3.4. договору покупець зобов'язався провести оплату 100% вартості кожної конкретної партії товару не пізніше 180 календарних днів з моменту її отримання.
На виконання умов договору купівлі-продажу позивач передав, а відповідач прийняв товар на загальну суму 185356,80 грн., що підтверджується видатковою накладною №40 від 24.12.2019, товарно-транспортними накладними №24/001 від 24.12.2019, №24/002 від 24.12.2019.
У товарно-транспортних накладних перевізником і вантажоодержувачем зазначено Приватно-орендне сільськогосподарське підприємство ім. Івана Франка та міститься відмітка вантажоодержувача про отримання товару.
У відповіді на відзив представник позивача пояснив, що вивезення товару відбувалось транспортом відповідача.
Відповідно до ч.6 ст.91 ГПК України якщо подано копію (електронну копію) письмового доказу, суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи може витребувати у відповідної особи оригінал письмового доказу.
Якщо оригінал письмового доказу не поданий, а учасник справи або суд ставить під сумнів відповідність поданої копії (електронної копії) оригіналу, такий доказ не береться судом до уваги.
За клопотанням представника відповідача судом було витребувано та в судовому засіданні оглянуто оригінали видаткової накладної №40 від 24.12.2019, товарно-транспортних накладних №24/001 від 24.12.2019, №24/002 від 24.12.2019, рахунку на оплату №38 від 19.05.2021, договору купівлі-продажу №0212/1 від 02.12.2019, оскільки відповідач у відзиві на позов заявив про те, що ставить під сумнів ці докази.
Позивач надав на вимогу суду оригінали доказів, на які посилається у позовній заяві, обгрунтовуючи вимогу про стягнення з відповідача заборгованості. Видаткова накладна №40 від 24.12.2019, товарно-транспортні накладні №24/001 від 24.12.2019, №24/002 від 24.12.2019, договір купівлі-продажу №0212/1 від 02.12.2019 належним чином підписані представниками обох сторін, скріплені печатками. Відтак, ці документи є належними доказами на підтвердження обставин, на які посилається позивач: на підтвердження факту укладання договору, факту передачі товару.
Рахунок позивача, на який відповідач міг би перерахувати кошти, вказаний у договорі купівлі-продажу №0212/1 від 02.12.2019, у претензії, а тому доводи відповідача про відсутність доказів передачі покупцю інформації щодо актуальних рахунків продавця, на які можна було перерахувати кошти, не заслуговують на увагу.
Окрім цього, якщо відповідач мав намір перерахувати кошти, він не був позбавлений можливості й самостійно звернутися до позивача за інформацією щодо банківського рахунку для перерахування коштів у випадку виникнення у нього якихось сумнівів щодо наведених вище рахунків.
Проте, відповідач вартості переданого товару добровільно не оплатив.
Як вбачається із підписаного сторонами акту звіряння взаємних розрахунків за період січень 2019 - грудень 2021 заборгованість відповідача перед позивачем становить 185356,80 грн.
Акт звіряння також підписаний сторонами, скріплений печатками.
Станом на час розгляду справи заборгованість відповідача перед позивачем не змінилась.
Доказів, які б спростовували заборгованість у розмірі 185356,80 грн., або доказів її оплати, відповідач суду не надав.
Згідно з поясненнями представника позивача, не спростованими відповідачем, інших договорів, окрім договору купівлі-продажу №0212/1 від 02.12.2019, між сторонами укладено не було. А тому та обставина, що у видатковій накладній №40 від 24.12.2019 помилково зазначено «постачальник», а не «продавець», не може бути підставою для відмови у позові.
У процесі судового розгляду представник відповідача посилався також на те, що видаткова накладна №40 від 24.12.2019 не містить інформації про те, кукурудза врожаю якого року передавалась, а тому вона не є належним доказом.
Проте, відповідач не відмовився, а прийняв цей товар, не висловивши зауважень. Зауваження у відповідача виникли лише у процесі судового розгляду про стягнення оплати за товар.
Також у видатковій накладній №40 від 24.12.2019, на підставі якої передавався товар, є посилання на договір купівлі-продажу №0212/1 від 02.12.2019, яким сторонами було узгоджено передачу кукурудзу врожаю саме 2019 року.
Таким чином, видаткову накладну №40 від 24.12.2019 слід вважати належним доказом на підтвердження виконання позивачем зобов'язань за договором купівлі-продажу №0212/1 від 02.12.2019.
Жодних доказів на підтвердження того, що було передано кукурудзу не врожаю 2019 року, відповідач суду не надав.
Як випливає із змісту ч.1 ст.165 ГПК України відповідач викладає свої заперечення проти позову у відзиві.
Відзив відповідача (а.с.45 - 46) не містить доводів на обгрунтування неналежності акту звіряння взаємних розрахунків.
У запереченнях на відповідь на відзив представник відповідача заявив про застосування строку позовної давності.
Проте, враховуючи строк оплати, узгоджений п.3.4. договору, зважаючи на строк позовної давності, встановлений ст.257 Цивільного кодексу України, беручи до уваги дату звернення позивача з позовом до суду (17.03.2023), позивач не пропустив строку позовної давності. А тому заява про застосування строку позовної давності до задоволення не підлягає.
Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Згідно із ст.ст. 526, 599 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.
Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
У відповідності до ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Згідно із ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Позивач звертався до відповідача з претензією №14 від 04.11.2022, в якій просив перерахувати заборгованість за отриманий товар.
Факт надіслання претензії підтверджується копіями накладної, фіскального чека, опису вкладення від 05.11.2022.
Доказом отримання претензії відповідачем є копія рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення.
Проте, відповідач залишив претензію без відповіді, добровільно коштів не перерахував.
Враховуючи наведені приписи законодавства, зважаючи на встановлені судом фактичні обставини спору, які свідчать про те, що відповідач не виконав зобов'язання з оплати вартості переданого йому товару, підлягає до задоволення вимога позивача про стягнення з відповідача 185356,80 грн. заборгованості.
У зв'язку із задоволенням позову судовий збір у розмірі 2780,36 грн., сплачений позивачем при зверненні з позовом до суду, на підставі до ст. 129 ГПК України слід покласти на відповідача.
У судовому засіданні 13.09.2023 представник позивача заявив, що докази на підтвердження витрат на професійну правничу допомогу будуть подані впродовж 5-ти днів після ухвалення рішення суду.
Керуючись ст.ст. 129, 236-242 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
УХВАЛИВ:
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Приватно-орендного сільськогосподарського підприємства ім. Івана Франка ( с. Губин Перший, Горохівський район, Волинська область, 45726, код ЄДРПОУ 03373842) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Український мак” (18002, м. Черкаси, вул. Небесної Сотні, 105, офіс 315, код ЄДРПОУ 40036514)
- 185356 грн. 80 коп. заборгованості,
- 2780 грн. 36 коп. витрат, пов'язаних з оплатою судового збору.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги це рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржено до Північно-західного апеляційного господарського впродовж 20 днів з дня складання повного тексту судового рішення.
Повний текст рішення складено та підписано 18.09.2023.
Суддя І. О. Якушева