донецький апеляційний господарський суд
Постанова
Іменем України
20.09.2010 р. справа №7/36пд
Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого:М'ясищева А.М.
суддівВеличко Н.Л.
При секретарі: Жильцовій О.В.
За участю представників сторін:
від позивача: не з"явився
від відповідача: Кольцова Г.Л.-довіреність № 1-11-1475 від 13.07.2010р.
від ВДВС: не з"явився
Розглянув у судовому засіданні апеляційну скаргу ВАТ Комерційного банку "Надра" в особі філії ВАТ КБ "Надра" Луганське регіональне управління м.Луганськ
на ухвалу господарського суду Луганської області від 12.08.2010 року
у справі № 7/36пд (суддя Ворожцов А.Г.)
за скаргою: ВАТ КБ "Надра" в особі філії ВАТ КБ "Надра" Луганське регіональне управління м.Луганськ
на дії Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України
за позовом Малого приватного підприємства "Виробничо-комерційна фірма "Генефіс" м.Луганськ
до відповідача ВАТ КБ "Надра" в особі філії ВАТ КБ "Надра" Луганське регіональне управління м.Луганськ
про спонукання виконати умови договору
Ухвалою господарського суду Луганської області від 12.08.2010р. по справі № 7/36пд у задоволенні скарги ВАТ КБ "Надра" в особі філії ВАТ КБ "Надра" Луганське регіональне управління відмовлено.
Ухвала господарського суду мотивована тим, що 15.04.2010р. на примусове виконання ВДВС надійшов наказ господарського суду Луганської області № 7/36пд від 09.03.2010р. про зобовґязання банку виконати на користь МПП "ВКФ "Генефіс" зобовґязання за договором про здійснення розрахунково-касового обслуговування від 12.02.2001р.- платіжне доручення № 12 від 03.02.2010р. на суму 1415617,93 грн.
Держвиконавцем ДВС винесено постанову про відкриття виконавчого провадження від 19.04.2010р. із зазначенням добровільного строку для виконання, копія якої, як стверджує ВДВС у відзиві на скаргу (а.с.91-92), направлена сторонам.
У звґязку з невиконанням судового рішення у наданий виконавчою службою строк для його добровільного виконання, держвиконавцем 25.05.2010р., на підставі ст.ст.5,76,87 Закону України "Про виконавче провадження", винесена постанова про накладення штрафу у розмірі 510,00 грн. та призначений новий строк виконання судового рішення до 31.05.2010р.
У звґязку з невиконанням цієї постанови щодо сплати штрафу, держвиконавцем 04.06.2010 р. на підставі вищезазначених норм винесено постанову про накладення штрафу у розмірі 1020,00 грн.
07.07.2010р. відповідач звернувся до господарського суду Луганської області зі скаргою № 2/3-3119 від 02.07.2010р. на дії державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту ДВС Міністерства юстиції України з примусового виконання наказу № 7/36 пд від 09.03.2010 р. господарського суду Луганської області.
Пізніше скаржник звернувся до господарського суду Луганської області з клопотанням, в якому просить вважати подану скаргу на дії відділу примусового виконання рішень Департаменту ДВС Міністерства юстиції України, а не на дії державного виконавця, як посадової особи, яке ним воно задоволено, оскільки згідно зі ст.121-2 ГПК України скарги можуть бути подані саме на дії органів ДВС.
Господарський суд Луганської області, посилаючись на вимоги ч.1 ст.87, ч.1 ст.30, ч.1 ст.27 Закону України "Про виконавче провадження, ст.33 ГПК України дійшов висновку, що постанова ДВС від 25.05.2010р. про накладення штрафу у розмірі 510,00 грн. за невиконання судового рішення винесена правомірно на підставі ч.1 ст.87 Закону України "Про виконавче провадження".
Оскаржуючи ухвалу суду, скаржник просить її скасувати, оскільки вона не відповідає нормам матеріального та процесуального права.
Головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Сироєжко Я.В., винесено постанову про накладення штрафу від 25.05.2010р на боржника ВАТ КБ "Надра" у розмірі 510,00 грн., яка отримана скаржником 25.06.2010 р.
Підставою для накладення штрафу стало невиконання постанови державного виконавця про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання рішення суду, за яким зобовґязано ВАТ КБ "Надра" виконати платіжне доручення № 12 від 03.02.2010р. на суму 1415617,00 грн.93 коп., одержувач платежу - МПП "ВКФ "Генефіс", код 31326071, р/р одержувача 2600601006087, банк одержувача - ЛФ ВАТ "Державний експортно-імпортний банк", МФО 304289, призначення платежу -перерахування залишку коштів з рахунку у звґязку із закриттям поточного рахнку згідно поданої заяви від 03.02.2010 р.
Однак в порушення вимог ст.30 Закону України "Про виконавче провадження", на час винесення постанови 25.05.2010р. державний виконавець не пересвідчився, чи отримана боржником зазначена вимога.
Крім того, строк виконання у оскаржуваній постанові державним виконавцем призначений до 31.05.2010р., а відправлена вона 10.06.2010 р.
При цьому копія листа № 3677-0-32-10-25-151/14 від 20.04.2010р. може бути доказом тільки складання супровідного листа і його реєстрації, а не доказом направлення боржнику копії постанови про відкриття виконавчого провадження.
В ухвалі господарський суд посилається на частину 1 ст.27 Закону України "Про виконавче провадження" згідно з якою копії постанов державного виконавця та інші документи виконавчого провадження, які повинні бути доведені державним виконавцем до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам із супровідними листами простою кореспонденцією, але скаржник вважає, що згадана норма Закону не спростовує обовґязку державного виконавця, передбаченого ч.1 ст.30 цього ж Закону, що починаючи виконувати рішення, він повинен пересвідчитися, чи отримана боржником копія постанови про відкриття виконавчого провадження і чи здійснені ним дії, спрямовані на добровільне виконання рішення у встановлений постановою строк відповідно до ст.24 цього Закону. Доказів виконання цього обовґязку, до вчинення оскаржувальних дій, представником ДВС в судовому засіданні надано не було. Крім того, в ухвалі не зазначено, з яких саме підстав суд віддає перевагу одній нормі і залишає по за увагою іншу норму одного і того ж Закону.
Крім того, скаржник не погоджується з висновком господарського суду про те, що "банком не надано будь-яких доказів того, що виконавча служба порушила строки направлення копії постанови про відкриття виконавчого провадження, встановлені ч.5 ст.24 Закону України "Про виконавче провадження", оскільки при наданні пояснень по справі, боржник жодного разу не посилався на порушення ДВС строків направлення копії постанови про відкриття виконавчого провадження, а стверджував, що постанова про відкриття виконавчого провадження за судовим наказом № 7/36 пд взагалі не надходила на адресу боржника.
Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника відповідача судова колегія встановила:
Рішенням господарського суду Луганської області від 22.02.1010р. по справі № 7/36пд позов задоволено та зобовґязано ВАТ КБ "Надра" на користь МПП "ВКФ "Генефіс" виконати зобовґязання за договором про здійснення розрахунково-касового обслуговування у національній валюті № 3020010001143 від 12.02.2001 р., а саме: виконати платіжне доручення № 12 від 03.12.2010р. на суму 1415617грн. 93 коп. , стягнуто з банку на користь позивача державне мито в сумі 85,00 грн., витрати на інформаційно -технічне забезпечення судового процесу в сумі 236,00 грн.
На виконання ВДВС 15.04.2010 р. надійшов наказ господарського суду Луганської області № 7/36 пд від 09.03.2010р. про зобовґязання банку виконати на користь МПП "ВКФ "Генефіс" зобовґязання за договором про здійснення розрахунково - касового обслуговування від 12.02.2001р.- платіжне доручення № 12 від 03.02.2010р. на суму 1415617,93 грн.
Держвиконавцем ДВС 19.04.2010 р. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження із зазначенням добровільного строку для виконання, копія якої за супровідним листом від 20.04.2010 р., як стверджує ВДВС у відзиві на скаргу (а.с.91-92), направлена сторонам.
У звґязку з невиконанням судового рішення у наданий виконавчою службою строк для його добровільного виконання, так і в подальшому держвиконавцем 25.05.2010 р., на підставі ст.ст.5, 76, 87 Закону України "Про виконавче провадження", винесена постанова про накладення штрафу у розмірі 510,00 грн. з призначенням нового строку для виконання - до 31.05.2010р., копія якої, за супровідним листом направлена боржнику для виконання (а.с.91-92).
У звґязку з невиконанням цієї постанови щодо сплати штрафу, держвиконавцем 04.06.2010 р. на підставі вищезазначених норм винесено постанову про накладення штрафу у розмірі 1020,00грн., копію якої, як стверджує ВДВС у відзиві на скаргу (а.с.91-92), була направлена боржнику для виконання.
Однак до цього часу судове рішення відповідачем не виконане і цей факт не оспорюється ним.
Відповідач 07.07.2010р звернувся до господарського суду Луганської області зі скаргою № 2/3-3119 від 02.07.2010 р. на дії державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту ДВС Міністерства юстиції України з примусового виконання наказу № 7/36 пд від 09.03.2010р. господарського суду Луганської області, в якій просить:
-визнати дії головного державного виконавця ДВС Сироєжко Я.В. з винесення постанови про накладення штрафу на боржника ВАТ КБ "надра" в розмірі 510 грн. неправомірними;
- скасувати вказану постанову про накладення штрафу;
Пізніше скаржник звернувся до господарського суду Луганської області з клопотанням, в якому просить вважати подану скаргу на дії відділу примусового виконання рішень Департаменту ДВС Міністерства юстиції України, а не на дії державного виконавця, як посадової особи.
Господарський суд Луганської області обґрунтовано задовольнив клопотання, оскільки згідно до прпиписів ст.121-2 ГПК України скарги можуть бути подані саме на дії органів ДВС.
Відповідно до ч.1 ст.87 Закону України "Про виконавче провадження", у разі невиконання без поважних причин у встановлений державним виконавцем строк рішення, що зобовґязує боржника виконати певні дії, які можуть бути виконані лише боржником, та рішення про поновлення на роботі державний виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника-фізичну особу в розмірі від двох до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб-від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на боржника - юридичну особу-від двадцяти до тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та призначає новий строк для виконання.
Частиною 1 ст.30 Закону України "Про виконавче провадження" встановлено, що державний виконавець, починаючи виконувати рішення, повинен пересвідчитись, чи отримана боржником копія постанови про відкриття виконавчого провадження і чи здійснені ним дії, спрямовані на добровільне виконання рішення у встановлений постановою строк відповідно до ст.24 цього Закону.
Частиною 1 ст.27 Закону України "Про виконавче провадження" встановлено, що копії постанов державного виконавця та інші документи виконавчого провадження, які повинні бути доведені державним виконавцем до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам із супровідними листами простою кореспонденцією.
З матеріалів справи вбачається, що за супровідним листом за № 3677-0-32-10-25-151/14 від 20.04.2010р. на адресу відповідача направлено копію постанови про відкриття виконавчого провадження за судовим наказом № 7/36 пд у відповідності з ч.5 ст.24 Закону України "Про виконавче провадження" (а.с.93-94).
З постанови державного виконавця про накладання штрафу від 25.05.2010р. вбачається, що підставою для притягнення до відповідальності відповідача з'явилося нездійснення ним дій, спрямованих на добровільне виконання рішення у встановлений постановою строк.
Факт невиконання до цього часу судового рішення відповідачем не оспорюється.
Тому посилання скаржника на те, що оскаржувана постанова винесена в порушення вимог ст.30 Закону України "Про виконавче провадження" необґрунтована та не може бути прийнято до уваги.
Посилання скаржника на те, що строк виконання у оскаржуваній постанові державним виконавцем призначений до 31.05.2010р., а відправлена вона 10.06.2010р. не може бути прийнято до уваги, оскільки цією постановою призначений новий строк виконання судового рішення , за невиконання якого вдруге на нього накладений штраф.
З огляду на наведене, ухвала господарського суду Луганської області відповідає приписам чинного законодавства, матеріалам справи та не підлягає скасуванню.
Керуючись ст.ст. 103, 104, 105, 106 ГПК України, судова колегія,-
Ухвалу господарського суду Луганської області від 12.08.2010р. по справі № 7/36 пд залишити без змін, апеляційну скаргу без задоволення.
Головуючий А.М. М'ясищев
Судді:
Надіслано 6 примірників:
1-до справи
1-позивачу
1-відповідачу
1-ВДВС
1-госп.суду
1-ДАГС