донецький апеляційний господарський суд
Постанова
Іменем України
21.09.2010 р. справа №43/112пд
Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого:Алєєвої І.В.
суддівВеличко Н.Л. , Москальової І.В.
секретар судового засідання Кобзар М.В.
за участю представників сторін:
від позивача:не з'явився
від відповідача:Дідура О.В. -по дов. № 3 від 06.08.2010 року
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу:Відкритого акціонерного товариства "Макіївський комбінат хлібопродуктів" с. Трубне, м. Макіївка, Донецької області
на ухвалу господарського суду: Донецької області
від:15.07.2010 року
по справі:№ 43/112пд ( суддя Зубченко І.В.)
за заявою
про
за позовом:Відкритого акціонерного товариства "Макіївський комбінат хлібопродуктів" с. Трубне, м. Макіївка, Донецької області
вжиття заходів забезпечення позову
Відкритого акціонерного товариства "Макіївський комбінат хлібопродуктів" с. Трубне, м. Макіївка, Донецької області
до відповідача:Товариства з обмеженою відповідальністю "ТК Гермес" м. Донецьк
про:визнання договору поставки № 28/03/08 від 11.03.2008 року недійсним
У травні 2010 року Відкрите акціонерне товариство "Макіївський комбінат хлібопродуктів" с. Трубне, м. Макіївка, Донецької області ( далі по тексту ВАТ "Макіївський комбінат хлібопродуктів") звернулося до господарського суду Донецької області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "ТК Гермес" м. Донецьк ( далі по тексту -ТОВ "ТК Гермес") про визнання договору поставки № 28/03/08 від 11.03.2008 року недійсним.
Ухвалою місцевого господарського суду від 31.05.2010 року було порушено провадження у справі №43/112пд.
Ухвалою господарського суду Донецької області від 29.06.2010 року розгляд спору у справі відкладався в зв'язку з неявкою в судове засідання представника позивача та не виконання сторонами вимог ухвали про порушення провадження у справі.
15 липня 2010 року на адресу господарського суду Донецької області від позивача надійшла заява б/н про вжиття заходів забезпечення позову в порядку ст.ст. 66,67 Господарського процесуального кодексу України шляхом заборони відповідачу вчиняти певні дії.
Ухвалою від 15.07.2010 року у справі №43/112пд господарський суд Донецької області ( суддя Зубченко І.В.) відмовив в задоволенні заяви ВАТ "Макіївський комбінат хлібопродуктів" про вжиття заходів забезпечення позову з посиланням на ст.66, ст.67 Господарського процесуального кодексу України з огляду на те, що позивач не висував вимог щодо двосторонньої реституції, тому вимога стосовно заборони відповідачу вимагати сплати за договором не є пов'язаною з предметом спору у справі № 43/112пд.
ВАТ "Макіївський комбінат хлібопродуктів", з прийнятою ухвалою місцевого господарського суду не погодився та подав апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу господарського суду Донецької області від 15.07.2010 року про відмову в задоволенні заяви про вжиття заходів забезпечення позову скасувати, вжити заходи забезпечення позову у формі заборони ТОВ "Гермес" вимагати сплати від ВАТ "Макіївський комбінат хлібопродуктів" грошових коштів у зв'язку з невиконанням умов договору поставки № 23/03/08 від 11.03.2008 року
В обґрунтування апеляційних вимог скаржник посилається на те, що господарський суд першої інстанції належним чином не дослідив усіх суттєвих обставин справи, що призвели до прийняття хибної ухвали.
Розпорядженням голови Донецького апеляційного господарського суду від 20.09.2010 року в порядку ст.29, ст.115 ч.5, ст.117 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 07.07.2010р. №2453-УІ, рішення зборів суддів Донецького апеляційного господарського суду від 30.07.2010 року призначено склад судової колегії (головуючий суддя: Алєєва І.В., судді: Величко Н.Л., Москальова І.В.) по розгляду апеляційної скарги Відкритого акціонерного товариства "Макіївський комбінат хлібопродуктів" с. Трубне, м. Макіївка, Донецької області на ухвалу господарського суду Донецької області від 15.07.2010 року у справі № 43/112пд.
Судовий процес фіксувався за допомогою технічних засобів фіксації відповідно до положень ст.44, ст.811, ст.99, ст.101 Господарського процесуального кодексу України.
Позивач, він же скаржник у справі, не скористався своїм процесуальним правом на участь у судовому засіданні апеляційної інстанції, про час і місце розгляду справи був повідомлений належним чином у відповідності до ст. 98 Господарського процесуального кодексу України. Надав клопотання з проханням про відкладення розгляду справи на іншу більш пізнішу дату через неможливість прибути в дане судове засідання його представника у зв'язку з участю в іншому судовому процесі.
Повноважний представник відповідача проти доводів, викладених в апеляційній скарзі заперечував, вважає ухвалу господарського суду такою, що відповідає нормам чинного законодавства, просить ухвалений судовий акт господарського суду першої інстанції залишити без змін, апеляційну скаргу -без задоволення
Судова колегія Донецького апеляційного господарського суду залишає без задоволення клопотання скаржника про відкладення розгляду справи на більш пізніший строк з підстав не доведення належними доказами причин неможливості прибуття у судове засідання представника скаржника, а також відсутністю процесуальної можливості відкладення розгляду справи на підставі ст.102 Господарського процесуального кодексу України, з умов якої вбачається, що апеляційні скарги на ухвали місцевого суду розглядаються протягом п'ятнадцяти днів з дня постановлення ухвали про прийняття апеляційної скарги до провадження.
З такого, розгляду справи здійснюється судовою колегією за наявними в ній матеріалами відповідно до ст.ст.75,99 Господарського процесуального кодексу України.
Згідно з положеннями ст.101, ст.106 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість ухвали місцевого господарського суду в повному обсязі.
Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника відповідача, проаналізувавши доводи апеляційної скарги, судова колегія Донецького апеляційного господарського суду встановила:
Заявником апеляційної скарги оскаржується ухвала про відмову в задоволенні заяви про вжиття заходів забезпечення позову.
Порядок винесення ухвал щодо забезпечення позову регламентовано приписами ст.67 ГПК України, яким передбачено що ухвалу про забезпечення позову може бути оскаржено.
В ст.106 ГПК України (зі змінами та доповненнями згідно із Законом України від 07.07.2010 №2453-У) передбачено, що окремо від рішення місцевого господарського суду можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали місцевого господарського суду щодо забезпечення позову.
За своєю правовою природою ухвала про відмову у задоволенні заяви про вжиття заходів забезпечення позову є ухвалою щодо питань забезпечення позову.
Відповідно до статті 129 Конституції України, одним з основних принципів судочинства, є законність. Принцип законності визначається тим, що суд у своїй діяльності при вирішенні справ повинен не лише правильно застосувати норми матеріального права до взаємовідносин сторін, а й додержуватись норм процесуального права.
Завданням суду при здійсненні правосуддя, відповідно до ст.2 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" №2453-УІ від 07.07.2010 року є, зокрема, здійснення правосуддя на засадах верховенства права, забезпечення кожному права на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Відповідно до Конституції України, Закону України "Про судоустрій і статус суддів" №2453-УІ від 07.07.2010 року та положень Господарського процесуального кодексу України усім суб'єктам правовідносин гарантується захист їх прав, свобод і законних інтересів на засадах змагальності і рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Як вбачається з матеріалів справи предметом оскарження в апеляційному порядку є ухвала місцевого господарського суду від 15.07.2010 року, якою відмовлено в задоволенні заяви про вжиття заходів забезпечення позову.
Забезпечення позову та підстави їх застосування передбачені розділом Х Господарського процесуального кодексу України.
Відповідно до ст. 66 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.
Тобто умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може стати на заваді виконання рішення суду. Це припущення повинно бути підтверджено посиланнями на фактичні обставини, з якими пов'язується застосування певного заходу забезпечення позову.
Заходами забезпечення позову відповідно до ст. 67 Господарського процесуального кодексу України є накладання арешту на майно або грошові суми, що належать відповідачеві; заборона відповідачеві вчиняти певні дії; заборона іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; зупинення стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; зупинення продажу арештованого майна, якщо подано позов про звільнення цього майна з-під арешту.
Колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду України зазначає, що процесуальним законом визначено обов'язок заявника обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову, вказати про наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.
У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Також, колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду враховує, що відповідно до роз'яснень п. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України N 9 від 22.12.2006 "Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову" розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. При встановленні зазначеної відповідності слід враховувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи.
Зважаючи на те, що предметом даного спору є визнання недійсним договору поставки №28/03/08 від 11.03.2008 року, безпосереднім юридичним наслідком чого є двостороння реституція в силу ст. 216 Цивільного кодексу України та ст. 208 Господарського кодексу України, місцевий господарський суд, з чим погоджується і суд апеляційної інстанції, обґрунтовано дійшов висновку, що заборона ТОВ "ТК Гермес" вимагати сплати від ВАТ "Макіївський комбінат хлібопродуктів" грошових коштів у зв'язку з невиконанням умов вищевказаного договору, що зазначені вимоги жодним чином не обґрунтовані з доказової точки зору.
Крім того, за приписами частини 2 ст. 104, ст.106 Господарського процесуального кодексу України порушення або неправильне застосування норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення, в даному випадку -ухвали, лише за умови, якщо це порушення призвело до прийняття неправильного рішення ( ухвали).
Таким чином, з матеріалів справи вбачається, що господарським судом першої інстанції винесена законна ухвала, в зв'язку з чим ухвала господарського суду Донецької області від 15.07.2010 року у справі №43/112пд про відмову в задоволенні заяви про вжиття заходів забезпечення позову залишається без змін.
Що стосується інших заперечень позивача, викладених в апеляційній скарзі, то апеляційний суд їх відхиляє за безпідставністю.
Результати апеляційного провадження у справі № 43/112пд оголошені в судовому засіданні.
Беручи до уваги викладене, керуючись ст.129 Конституції України, ст.ст.50-51, ст. 53, ст.69, ст. 811, ст.ст.91-93, ст.99, ст.101, ст.102, ст.103, ст.105, ст.106 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд,-
Апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства "Макіївський комбінат хлібопродуктів" с. Трубне, м. Макіївка, Донецької області на ухвалу господарського суду Донецької області від 15.07.2010 року у справі № 43/112пд - залишити без задоволення.
Ухвалу господарського суду Донецької області від 15.07.2010 року у справі № 43/112пд - залишити без змін.
Головуючий І.В. Алєєва
Судді: Н.Л. Величко
І.В. Москальова
Повний текст постанови складено 23.09.2010р.
Надруковано 5пр.: позивачу-1пр., відповідачу-1пр., у справу -1пр., ДАГС-1пр., ГСДО-1пр.