"21" вересня 2010 р. Справа № 2/44.
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Автоплаза Херсон"
до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1
про стягнення грошових коштів - 33467,36 грн.
Суддя Скрипничук Iван Васильович
Представники:
від позивача: Бурма С.В., довіреність від 25.05.2010 року
від відповідача: ОСОБА_1
Суть спору: Товариство з обмеженою відповідальністю "Автоплаза Херсон" (код 36329139) м. Херсон звернулось з позовом до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, який проживає по АДРЕСА_1 (ід.номер НОМЕР_1) про стягнення грошових коштів в розмірі 33467,36 грн.
Відповідач позовні вимоги не визнає посилаючись на те, що між ним та позивачем існують взаємні зобов'язання за договором доручення, а тому доводи останнього щодо помилковості здійснення ним перерахунків коштів на розрахунковий рахунок приватного підприємця ОСОБА_1 (відповідач) та безпідставності набуття відповідачем суми 33467,36 грн. є необґрунтованими та голослівними.
Ухвалою суду від 6.07.2010 року задоволено клопотання сторін про розгляд вправи поза межами двохмісячного строку. Одночасно, даною ухвалою розгляд справи призначено на 07.09.2010 року.
У засіданні суду 07.09.2010 року оголошено перерву до 21.09.2010 року.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, оцінивши докази, суд встановив:
Як зазначає позивач у позовній заяві, що під час складання квартальної фінансової звітності було виявлено помилкове перерахування на рахунок відповідача протягом першого кварталу 2010 року з рахунку позивача грошових коштів у сумі 33467,36 грн. на підставі відповідних платіжних доручень, які залучені до матеріалів справи.
У зв'язку з цим, на адресу відповідача було направлено позивачем вимогу про повернення помилково перерахованих коштів. Однак, відповідач у добровільному порядку грошові кошти позивачу не повернув.
Слід зазначити, що підпунктом 2.35 Інструкції "Про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті”, яка затверджена Постановою Правління Національного банку України № 22 від 21.01.2004 року та зареєстрована в Міністерстві юстиції України 29.03.2004 року № 377/8976 кошти, які помилково зараховані на рахунок неналежного отримувача, мають повертатися ним у строки, встановлені законодавством України, а у разі неповернення неналежним отримувачем у зазначений строк, їх повернення здійснюється в судовому порядку.
У процесі розгляду спору, суд встановив, що між позивачем та відповідачем у травні 2009 року укладений договір доручення, згідно умов якого відповідач зобов'язався надати позивачеві посередницькі послуги з пошуку покупців автомобілів, киї пропонуються для продажу позивачем. Відповідно до підпунктів 2.1.1 - 2.1.4 та 4.1 договору, відповідач зобов'язався виконати доручення особисто, повідомляти позивача про хід виконання доручення та щомісячно, до 5-го числа кожного наступного місяця надавати позивачу звіт про виконання доручення.
Позивач, в свою чергу, згідно з підпунктами 3.1.2, 3.1.3 договору зобов'язаний прийняти від відповідача звіт про виконання доручення та в десятиденний термін з дня затвердження такого звіту здійснити оплату винагороди відповідачу.
Проте, відповідач за січень-лютий 2010 року підтвердив актами прийому-передачі виконаних робіт згідно договору доручення від травня 2009 року щодо надання ним позивачу посередницьких послуг з пошуку автомобілів.
Отже, суд погодився з аргументами відповідача, що перерахування позивачем на рахунок приватного підприємця ОСОБА_1, грошових коштів у сумі 33467,36 грн. здійснено правомірно, що підтверджується беззаперечними доказами відповідача.
Тобто, відповідачем повністю доведені ті обставини, на які він посилається як на підставу своїх заперечень. У свою чергу, позивач не довів тих обставин, на які він посилається, як на підставу своїх вимог.
Таким чином, суд вважає, що відсутні правові підстави для задоволення позову.
З огляду на викладене, керуючись ст.ст. 82, 84 ГПК України, суд
У позові відмовити.
Суддя І.В. Скрипничук.