16 вересня 2010 року Справа №02/1474
Господарський суд Черкаської області в складі головуючого судді Пащенко А.Д., із секретарем судового засідання Ткаченко О.М.,
за участю представників: позивача: Філіпов О.Б. -за довіреністю, відповідач: ОСОБА_2 -підприємець особисто, третьої особи: не з'явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси справу
за позовом комунального підприємства «Дирекція парків»
до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2,
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача -Департамент житлово-комунального комплексу виконавчого комітету Черкаської міської ради,
про визнання недійсним договору та повернення 5 222 грн.,
Заявлено позов про визнання недійсним на підставі ст. 227 ЦК України договору № 10 на виконання інженерно-вишукувальних робіт від 04 грудня 2007 року, укладеного між позивачем і відповідачем, з підстав відсутності у відповідача ліцензії у сфері будівництва, та про повернення коштів в сумі 5 222 грн., які були сплачені відповідачеві за розробку проекту по реконструкції стадіону в парку «Хіміків» по вул. Чіковані і вул. Рози Люксембург в м. Черкаси відповідно до оспорюваного позивачем договору.
Представник позивача у судовому засіданні позов підтримав з мотивів, викладених у позовній заяві.
Представник третьої особи у судове засідання не з'явився. Суд вважає, що неявка представника третьої особи у судове засідання не перешкоджає розгляду спору по суті та вважає можливим розглядати справу за відсутності представника третьої особи.
Відповідач у відзиві на позов та у судовому засіданні заперечив проти вимог позивача з тих підстав, що роботи виконані належним чином, прийняті по акту і лише після цього було перераховано кошти; роботи фактично виконані приватним підприємством “Агронік”, із яким відповідач уклав договір на виконання інженерно-вишукувальних робіт від 04.12.2007 та у якого є ліцензія на виконання тих робіт, які є предметом договору № 10 від 04 грудня 2007 року; залучення до виконання роботи інших осіб передбачене статтею 838 ЦК України; відповідач просив відмовити позивачу в позові в зв'язку з безпідставністю.
У судовому засіданні заслухано відповідно до статті 30 ГПК України як спеціаліста директора приватного підприємства “Агронік” Лещенка В.М., який пояснив, що договір із підприємцем було укладено в зв'язку з відсутністю у позивача достатніх коштів для оплати всієї вартості роботи, також з метою економії коштів позивач не доручав відповідачу подання проекту на експертизу і відповідно до закону це повинен зробити замовник; робота була виконана, передана в управління міськвиконкому, всі вказані зауваження виконавець усунув і проект передали позивачу, після цього позивач перерахував кошти і з того часу ніяких претензій чи зауважень не було.
Оцінивши докази у справі в їх сукупності, заслухавши пояснення та доводи представників сторін, суд встановив наступне.
04 грудня 2007 року комунальне підприємство «Дирекція парків»(позивач у справі) в особі директора ОСОБА_4, який діє на підставі Статуту, та підприємець ОСОБА_2 (відповідач у справі), що діє на підставі свідоцтва про підприємницьку діяльність, уклали договір № 10 на виконання інженерно-вишукувальних робіт, за умовами якого позивач доручив, а відповідач зобов'язався виконати інженерно-вишукувальні роботи футбольного поля парку “Сквер хіміків” м. Черкаси.
До позовної заяви додані копії Завдання на проектування, локального та зведеного кошторисів, протоколу угоди про договірну ціну.
Відповідно до п. 2.2. договору загальна сума договору складає 5 222 грн.
Як вбачається із матеріалів справи, позивач перерахував на рахунок відповідача кошти в сумі 5 222 грн. по платіжному дорученню № 132 від 28 грудня 2007 року.
Відповідач надав суду завірену копію Акта здачі готової науково-технічної продукції на розробку робочого проекту по реконструкції стадіону в парку “ХІМІКІВ” по вул. Чиковані і вул. Рози Люксембург в м. Черкаси від 5 грудня 2007 р., підписаного підприємцем ОСОБА_2, представником позивача (скріплено печаткою) та головним інженером проекту Синьогубом П.А. Оригінал вказаного Акта суд оглянув у судовому засіданні.
Позивач не надав суду такий Акт і не повідомив про його існування, однак, не пояснив причини цього. Таким чином, позивач прийняв замовлену роботу, її вартість по договору оплатив 28.12.2007.
Позивач просить визнати договір № 10 на виконання інженерно-вишукувальних робіт від 04 грудня 2007 року недійсним з тих підстав, що на момент укладення договору відповідач не мав відповідної ліцензії у сфері будівництва, тому, на думку позивача, до спірного договору підлягають застосуванню норми ст. 227 Цивільного кодексу України.
Суд погоджується з доводами позивача про те, що вказані у договорі роботи повинні виконуватися особою, яка має відповідну ліцензію на право виконання такої роботи. Однак, суд вважає безпідставними вимоги позивача у даній справі, з огляду на наступне.
Із матеріалів справи вбачається, що вказана робота була виконана не особисто підприємцем ОСОБА_2, а приватним підприємством “Агронік”, яке має ліцензію на здійснення будівельної діяльності по переліку, до якого зокрема входить виконання проектних робіт. Це ліцензія серії АВ № 041036 із строком дії з 29 березня 2006 року по 29 березня 2010 року.
Вказана робота виконувалася відповідно до договору № 14 на виконання інженерно-вишукувальних робіт від 04 грудня 2007 р., укладеного підприємцем ОСОБА_2 і приватним підприємством “Агронік”, та прийнята підприємцем по акту від 05 грудня 2007 року.
Право підрядника (підприємця ОСОБА_2.) на укладення договору із підприємством передбачено в статті 838 Цивільного кодексу України, за якою підрядник має право, якщо інше не встановлено договором, залучити до виконання роботи інших осіб (субпідрядників), залишаючись відповідальним перед замовником за результат їхньої роботи. У цьому разі підрядник виступає перед замовником як генеральний підрядник, а перед субпідрядником -як замовник.
Договором № 10 від 4 грудня 2007 року не встановлена заборона відповідачу щодо залучення інших осіб та договором не передбачено обов'язок підрядника виконувати замовлену роботу особисто.
Посилання позивача на лист Управління житлово-комунального господарства Черкаського міськвиконкому від 10.06.08 № 256-вих суд вважає необґрунтованим, оскільки неналежне виконання умов договору, якщо таке було, чи невиконання договору взагалі не може бути підставою для визнання договору недійсним. Тим більше, що у названому листі вказується про те, що у такому варіанті проекту не буде отриманий позитивний висновок Державної експертизи, що фактично є припущенням управління, але не висновком державної експертизи.
Той факт, що ліцензія “Агронік” не приєднана до самого проекту, не може свідчити про її відсутність на момент укладення договору.
Згідно статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Суд приходить до висновку, що позивачем не доведено наявність тих обставин, з якими закон, зокрема, стаття 227 Цивільного кодексу України, пов'язує можливість визнання правочину недійсним.
З огляду на викладене, позов задоволенню не підлягає.
На підставі ст. 49 ГПК України судові витрати повністю покладаються на позивача і йому не відшкодовуються.
Виходячи з викладеного, керуючись ст.ст. 49, 82-85 ГПК України, суд
У задоволенні позову відмовити повністю.
Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного господарського суду.
Суддя А.Д.Пащенко
Рішення підписане суддею 21.09.2010.