14 вересня 2010 року Справа №02/1309
Господарський суд Черкаської області в складі головуючого судді Пащенко А.Д., із секретарем судового засідання Ткаченко О.М., за участю представників: позивача: Краснокутський В.В., Базик Л.І - за довіреністю, відповідач: підприємець ОСОБА_3, - особисто, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси справу
за позовом публічного акціонерного товариства «Банк Столиця»
до фізичної особи-підприємця ОСОБА_3,
про звернення стягнення 82 963 грн. 86 коп. на заставлене майно,
Заявлено позов про звернення стягнення 82 963 грн. 86 коп., в тому числі 46 820 грн. строкової заборгованості по кредиту, 23 600 грн. простроченої заборгованості по кредиту, 946 грн. 09 коп. відсотків, 10 880 грн. 90 коп. прострочених відсотків, 716 грн. 88 коп. пені за несвоєчасне погашення відсотків, - на заставлене відповідачем майно згідно укладених між сторонами договору № 31-23/08-К про надання кредиту від 29 квітня 2008 року, договору застави рухомого майна № 31-23/08-К-1Z (транспортних засобів) від 29 квітня 2008 року та укладених до них договорів про внесення змін.
Представник позивача у судовому засіданні позов підтримала у заявленій сумі, просила повністю задовольнити позов та відшкодувати позивачу понесені ним судові витрати.
Відповідач не подав суду письмовий відзив на позов, у судовому засіданні не заперечив проти отримання ним кредиту і наявності заборгованості по кредиту та процентах і пояснив, що він вживає всіх залежних від нього заходів для повернення банку кредиту та сплати процентів, однак, в зв'язку з фінансовою кризою та важким фінансовим станом більшості підприємств доходи відповідача від перевезень значно скоротилися і зароблених коштів недостатньо для негайного погашення боргу.
Оцінивши докази у справі в їх сукупності, заслухавши пояснення та доводи представників позивача та відповідача у судовому засіданні, суд встановив наступне.
Товариство з обмеженою відповідальністю комерційний банк «Столиця», правонаступником якого є публічне акціонерне товариство «Банк Столиця»відповідно до Статуту ПАТ «Банк Столиця»(позивач у справі, Кредитодавець по договору) в особі керуючого філією ТОВ КБ «Столиця»у м. Черкаси ОСОБА_2, що діє на підставі Статуту банку, Положення про філію і довіреності, та фізична особа-підприємець ОСОБА_3 (Позичальник по договору, відповідач у справі), що діє на підставі свідоцтва про державну реєстрацію№НОМЕР_3, уклали договір № 31-23/08-К про надання кредиту від 29.04. 2008 року, далі -Договір, за умовами якого 29 квітня 2008 року кредитодавець зобов'язався надати Позичальнику у тимчасове користування на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання, грошові кошти (кредит) у розмірі 85 000 грн., а Позичальник зобов'язався на умовах, передбачених Договором, повернути кредит не пізніше 28 квітня 2011 року та сплатити проценти за користування ним за ставкою 18,5 % річних.
Відповідно до п. 2.1. договору кредитодавець надає кредит на виробничі потреби, а саме: на придбання запасних частин, паливно-мастильних матеріалів та інші виробничі потреби шляхом перерахування з позичкового рахунку на поточний рахунок позичальника в філії ТОВ КБ «СТОЛИЦЯ»у м. Черкаси, за заявою позичальника, для подальшого його використання за цільовим призначенням.
Для забезпечення виконання відповідачем своїх зобов'язань перед позивачем по договору № 31-23/08-К про надання кредиту від 29 квітня 2008 року позивач та відповідач уклали договір застави рухомого майна № 31-23/08-К-ІZ від 29.04.2008 року, за умовами якого відповідач як Заставодавець передав у заставу позивачу (Заставодержателю) наступне майно: н/причіп бортовий -Е, марки KROHE, модель SDP 27, реєстраційний № НОМЕР_1, 1997 року випуску, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_4, повна маса 36000, колір червоний, вартістю згідно оцінки спеціаліста авто товарознавця 110 978 грн. 80 коп., що зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1.
До справи додано копію заяви дружини відповідача - ОСОБА_4, якою вона дала згоду на укладення своїм чоловіком договору застави вказаного транспортного засобу, придбаного в шлюбі.
Судом встановлено, що кредитний договір та договір застави відповідають вимогам чинного законодавства, підписані повноважним представником Банку «Столиця» та відповідачем особисто, договір застави погоджений із дружиною відповідача відповідно до чинного законодавства, вказані договори містять в собі всі істотні умови, встановлені для договорів даного виду. Вказаний договір застави 29.04.2008 посвідчений приватним нотаріусом Черкаського міського нотаріального округу ОСОБА_5
Як вбачається із поданої позивачем копії меморіального ордеру та не заперечено відповідачем, останній 29 квітня 2008 року отримав кредитні кошти в сумі 85 000 грн. шляхом перерахування коштів із позичкового рахунку відповідача на його поточний рахунок, відповідно до умов кредитного договору.
В додатку № 1 до кредитного договору встановлено дати і суми кредиту, які відповідач зобов'язався погашати.
Відповідно до пункту 3.2. договору Кредитодавець щомісячно нараховує проценти за користування кредитом за період з 1 по 30 (31) число поточного місяця, а Позичальник щомісячно сплачує проценти не пізніше останнього робочого дня місяця, в якому нараховані проценти, а також в день закінчення строку дії договору, на рахунок НОМЕР_5.
В пункті 3.3. договору вказано, що після закінчення строку, на який було надано кредит (з урахуванням додаткових угод до договору) проценти за користування кредитом нараховуються і сплачуються Позичальником за ставкою 28, 5 % річних.
Як вбачається із матеріалів справи, із розрахунків позивача та не заперечено відповідачем, останній порушив взяті на себе зобов'язання, не сплатив кошти на погашення кредиту та сплату процентів в установлені кредитним договором від 29.04.2008 року строки та сумах, в зв'язку з чим позивач просить стягнути всю суму кредиту, нараховані та несплачені проценти за користування кредитом і пеню за несвоєчасну сплату процентів -шляхом звернення стягнення на заставлене майно.
Суд приходить до висновку, що вимога позивача підлягає до часткового задоволення, з огляду на таке.
За приписом статті 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до статті 174 Господарського кодексу України договір є підставою для виникнення господарських зобов'язань, які згідно із статтями 193, 202 ГК України та статтями 525, 526, 530 ЦК України повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства; одностороння відмова від зобов'язання не допускається, якщо інше не передбачено договором або законом. Відповідно до статті 202 ГК України, статті 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Згідно статті 1 Закону України «Про заставу»в силу застави кредитор (заставодержатель) має право в разі невиконання боржником (заставодавцем) забезпеченого заставою зобов'язання одержати задоволення з вартості заставленого майна переважно перед іншими кредиторами.
Відповідно до статті 572 ЦК України в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).
За приписом частини 1 статті 589 ЦК України у разі невиконання зобов'язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави.
Позивач просить звернути стягнення на заставлене рухоме майно всієї суми залишку боргу по кредиту в зв'язку з несплатою відповідачем процентів за користування кредитом. Вимагати дострокового повернення всієї суми кредиту позивачу надано право пунктом 5.2.7 кредитного договору, в якому вказано, що Позичальник зобов'язаний повністю повернути кредит, сплатити нараховані проценти та неустойку, незалежно від настання строку виконання зобов'язання, зокрема, у випадку невиконання Позичальником своїх зобов'язань зі сплати кредиту або процентів. В пункті 2.1.6 договору застави вказано про право заставодержателя достроково звернути стягнення на предмет застави у разі невиконання заставодавцем зобов'язань, передбачених договором кредиту (в тому числі в разі несвоєчасного погашення відсотків), підпунктами 2.3.1., 2.3.4., 2.3.5., 2.3.6., 2.3.7. цього договору.
З огляду на викладене, правомірною є вимога позивача про стягнення боргу по кредиту в сумі 70 420 грн. шляхом звернення стягнення на рухоме майно, яке є предметом застави за договором застави рухомого майна № 31-23/08 -К-1Z (транспортних засобів) від 29 квітня 2008 року.
Вимога позивача про звернення стягнення на заставлене рухоме майно суми несплачених процентів за користування кредитом не підлягає до задоволення, виходячи із наступного.
В кредитному договорі та договорі застави передбачено сплату 18,5 % річних за користування кредитом.
Як вбачається із матеріалів справи, сторони вносили зміни до кредитного договору, зокрема:
- Договором № 1 від 22.10.2008 року про внесення змін і доповнень до кредитного договору сторони встановили починаючи з 10 жовтня 2008 року процентну ставку за користування кредитом у розмірі 20 процентів річних, встановили інший графік погашення кредит - Додаток № 2 до кредитного договору, у якому вказали інші суми щомісячних платежів по кредиту.
- Договором про внесення змін № 2 від 25. 06.2009 року до договору про надання кредиту сторони встановили обов'язок позичальника щомісячно сплачувати проценти не пізніше 14 числа наступного за місяцем, за який нараховані проценти; також пункт 3.3. договору змінено та вказано, що у випадку виникнення простроченої заборгованості за частиною кредиту, проценти за користування кредитом, що вважається не повернутим в визначений Договором строк і відображаються на рахунку простроченої заборгованості за кредитом, нараховуються Кредитодавцем за ставкою 30 процентів річних і сплачуються Позичальником згідно умов п. 3.2. Договору;
Однак, сторони не вносили зміни до договору застави в порядку, встановленому законом та договором застави.
Так, 22 жовтня 2008 року сторони підписали Договір про внесення змін № 1 до договору застави рухомого майна (транспортних засобів) № 31-23/08-К-ІZ від 22.10.2008, в якому вказали інший графік сплати кредиту та вказали про сплату 20 процентів річних за користування кредитом, починаючи із 10 жовтня 2008 року, тобто, відповідно до договору про внесення змін до кредитного договору. Однак, цей Договір про внесення змін № 1 до договору застави не посвідчений нотаріально та в пункті 3 вказано, що цей Договір про внесення змін до Договору набуває чинності з моменту його підписання обома сторонами та він є невід'ємною частиною Договору.
Не посвідчений нотаріально Договір про внесення змін до договору застави не відповідає чинному законодавству та договору застави з огляду на наступне: - згідно статті 654 Цивільного кодексу України зміна договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту; - договір застави нотаріально посвідчений та в ньому вказано про обов'язковість нотаріального посвідчення всіх змін до договору застави.
Отже, не може бути звернуто стягнення на заставлене майно суми процентів за користування кредитом, нарахованих із розрахунку 20% річних та 30% річних в період прострочення сплати сум кредиту. Однак, вказані процентні ставки є дійсними і чинними для нарахування позивачем та сплати відповідачем процентів у грошовому виразі, відповідно до умов підписаних обома сторонами Договорів про внесення змін до кредитного договору.
Тобто, правомірною є вимога позивача про стягнення з відповідача шляхом звернення стягнення на заставлене рухоме майно суми процентів із розрахунку 18, 5 % річних, нарахованих на строкові суми кредиту 28,5 % річних, нарахованих на прострочені суми кредиту (виходячи із графіка погашення кредиту у Додатку № 1 до кредитного договору), оскільки його умови виписані у договорі застави, посвідченому нотаріально.
В результаті виконаного судом розрахунку суми процентів за користування кредитом по червень 2010 року відповідно до умов кредитного договору та договору застави (без урахування змін до кредитного договору, які не внесені в установленому порядку до договору застави), а саме, виходячи із процентної ставки 18,5% та 28,5 % річних, судом встановлено, що у позивача відсутні підстави для стягнення нарахованих позивачем та заявлених у позовній заяві сум процентів за користування кредитом саме шляхом звернення стягнення на заставлене рухоме майно.
Різниця суми між фактично нарахованими позивачем процентами відповідно до Договорів про внесення змін до кредитного договору та процентами, які розраховані із ставки 18,5 % та 28,5 % річних, може бути стягнута позивачем, у разі несплати її відповідачем, окремим судовим рішенням у грошовому виразі.
В зв'язку з викладеним, відсутні підстави для стягнення за рахунок заставленого майна пені, яка заявлена у позовній заяві.
На підставі ст. 49 ГПК України з відповідача підлягають відшкодуванню позивачу, пропорційно розміру задоволених вимог, понесені останнім витрати на сплату державного мита в сумі 704 грн. 20 коп. та 200 грн. 32 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
З огляду на викладене, керуючись ст.ст. 49, 82-85 ГПК України, суд
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути із фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_2) на користь публічного акціонерного товариства «Банк Столиця»(04205, м. Київ, вул. Маршала Тимошенко, буд. 29-Б, ідентифікаційний код 26520464) - 70 420 грн. боргу по кредиту шляхом звернення стягнення на н/причіп бортовий -Е, марки KRONE, модель SDP 27, реєстраційний №СА2376ХТ, 1997 року випуску, номер шасі (кузова, рами) WKESDP27000V05104, що зареєстрований за адресою: Україна, Черкаська область, м. Черкаси, Соснівський район, вулиця Франка, будинок 34/1 та є предметом застави за договором застави рухомого майна № 31-23/08-К-1Z (транспортних засобів) від 29 квітня 2008 року.
3. В решті позову відмовити.
4. Стягнути із фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_2) на користь публічного акціонерного товариства «Банк Столиця»(04205, м. Київ, вул. Маршала Тимошенко, буд. 29-Б, ідентифікаційний код 26520464) - 704 грн. 20 коп. витрат на сплату державного мита, 200 грн. 32 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного господарського суду.
Суддя А.Д.Пащенко
Рішення підписане суддею 17.09.2010.