15 вересня 2010 року Справа №16/1480
Господарський суд Черкаської області у складі: головуючого - судді Спаських Н.М., з секретарем судового засідання Волна С.В., за участю представників:
від позивача: ОСОБА_1 - за довіреністю;
від відповідача: не з'явився;
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси справу за позовом суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_2 до суб'єкта підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_3 про розірвання договору, відшкодування шкоди та підписання акта прийому-передачі
Заявлено позов про розірвання укладеного між сторонами договору б/н про інвестицію реконструкції кіосків від 26.01.2007 року з мотивів істотного порушення відповідачем умов договору, про відшкодування шкоди в розмірі 5000,00 грн., завданій діловій репутації позивача та про зобов'язання відповідача підписати акт прийому-передачі торгівельних місць, що знаходяться за АДРЕСА_1, АДРЕСА_2, АДРЕСА_3. У судовому засіданні представник позивача свої вимоги підтримав та просить їх задовольнити повністю.
Відповідач, будучи належним чином повідомленим про час і місце розгляду справи, свого представника в жодне засідання не направив, заперечив проти позову суду не надав.
Суд вважає, що справу можна розглядати за відсутності представника відповідача в порядку ст. 75 ГПК України.
Заслухавши доводи та пояснення представника позивача і дослідивши наявні у справі документи, суд вважає, що у задоволенні позову слід відмовити повністю, виходячи з такого:
З матеріалів справи вбачається, що сторонами було укладено договір б/н про інвестицію реконструкції торгових кіосків від 26.01.2007 року ( а.с. 18), у відповідності до умов якого позивач виступив інвестором, а відповідач учасником в реалізації схваленого (затвердженого) інвестиційного проекту щодо реконструкції торгових кіосків, що знаходяться за АДРЕСА_1; АДРЕСА_2; АДРЕСА_3. Позивач бере на себе повністю функції фінансування проектування реконструкції торгових кіосків та надає кошти на їх придбання в сумі 16 665,00 грн.
Позивач доводить, що відповідачу було сплачено 16 665,00 грн. коштів для придбання кіосків, однак кіоски не були придбані і відповіді на вимогу про передачу торгівельних місць позивач від відповідача не отримав. Позивач вважає, що відповідач у розумний строк не приступив до виконання договору від 26.01.2007 року, тому позивач відмовляється від прийняття виконання за договором та просить вказаний договір між сторонами розірвати зі стягненням з відповідача збитків в сумі сплачених коштів 16 665,00 грн.
Дослідивши доводи позивача з цього приводу суд приходить до висновку, що договір б/н про інвестицію реконструкції торгових кіосків від 26.01.2007 року ( а.с. 18) слід визнати як неукладений та припинити провадження у справі в частині вимоги про розірвання цього договору, виходячи з такого:
У відповідності до ст. 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Такі ж положення містить і ст. 180 ГК України, яка також зобов'язує сторони в будь-якому випадку погодити предмет, ціну та строк дії договору.
За своїм змістом договір між сторонами про інвестицію реконструкції торгових кіосків від 26.01.2007 року ( а.с. 18) може бути віднесений до категорії договорів про спільну діяльність або інвестиційного договору. Чинний ЦК допускає об"єднання в одному договорі елементів різних договорів для більш повного врегулювання відносин сторін.
У відповідності до ст. 1130 та 1131 ЦК за договором про спільну діяльність сторони (учасники) зобов'язуються спільно діяти без створення юридичної особи для досягнення певної мети, що не суперечить законові. Спільна діяльність може здійснюватися на основі об'єднання вкладів учасників (просте товариство) або без об'єднання вкладів учасників. Договір про спільну діяльність укладається у письмовій формі. Умови договору про спільну діяльність, у тому числі координація спільних дій учасників або ведення їхніх спільних справ, правовий статус виділеного для спільної діяльності майна, покриття витрат та збитків учасників, їх участь у результатах спільних дій та інші умови визначаються за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено законом про окремі види спільної діяльності.
У відповідності до положень ЗУ "Про інвестиційну діяльність" від 18.09.1991 року, інвестиціями є всі види майнових та інтелектуальних цінностей, що вкладаються в об'єкти підприємницької та інших видів діяльності, в результаті якої створюється прибуток (доход) або досягається соціальний ефект. Такими цінностями можуть бути: кошти, цільові банківські вклади, паї, акції та інші цінні папери; рухоме та нерухоме майно (будинки, споруди, устаткування та інші матеріальні цінності); майнові права інтелектуальної власності.
Інвестор самостійно визначає цілі, напрями, види й обсяги інвестицій, залучає для їх реалізації на договірній основі будь-яких учасників інвестиційної діяльності, у тому числі шляхом організації конкурсів і торгів. За рішенням інвестора права володіння, користування і розпорядження інвестиціями, а також результатами їх здійснення можуть бути передані іншим громадянам та юридичним особам у порядку, встановленому законом. Взаємовідносини при такій передачі прав регулюються ними самостійно на основі договорів.
Згідно ст. 9 цього ж Закону, основним правовим документом, який регулює взаємовідносини між суб'єктами інвестиційної діяльності, є договір (угода). Укладання договорів, вибір партнерів, визначення зобов'язань, будь-яких інших умов господарських взаємовідносин, що не суперечать законодавству України, є виключною компетенцією суб'єктів інвестиційної діяльності.
Оцінивши умови договору б/н про інвестицію реконструкції торгових кіосків від 26.01.2007 року ( а.с. 18), суд приходить до висновку, що сторонами не було в повній мірі узгоджено всі істотні умови договору, які б дали можливість його виконання у відповідності з інтересами сторін.
Так, представник позивача, у наданому суду поясненні повідомив суд, що вказаний у п. 1.1. договору від 26.01.2007 року схвалений (затверджений) інвестиційний проект сторонами ніколи не складався. З договору також не можливо зрозуміти, у кого із сторін і коли виникає право власності на реконструйовані кіоски, яка загальна вартість їх проектування та реконструкції, оскільки з договору вбачається лише, що сума самого лише придбання кіосків становить 16 665,00 грн., а розмір їх реконструкції не визначений. Не вбачається із договору, яку вигоду для відповідача по справі становить виконання ним договору, укладеного між сторонами.
Без наявності інвестиційного проекту, договір про інвестицію реконструкції кіосків від 26.01.2007 року ( а.с. 18), однією з істотних умов якого вказано існування цього проекту, на думку суду, вважатися укладеним не може.
За неукладеним договором у сторін не виникає прав та обов'язків.
Розірвання неукладеного договору є неможливим через відсутність договору як такого, а тому, в частині позовної вимоги про розірвання договору б/н про інвестицію реконструкції кіосків від 26.01.2007 року ( а.с. 18) провадження у справі слід припинити за відсутністю предмету спору в порядку п. 1-1 ст. 80 ГПК України.
При цьому позивач позбавляється права повторного звернення до суду із позовом між тими ж сторонами, про той же предмет та з тих же підстав, що судом роз'яснено представнику позивача в засіданні.
Позивач просить також зобов'язати відповідача підписати акт прийому-передачі торгівельних місць за АДРЕСА_1; АДРЕСА_2; АДРЕСА_3 на виконання п. 3.2.2 договору від 26.01.2007 року. Оскільки за неукладеним договором у сторін по справі не виникло ніяких прав та обов'язків, то позивач не вправі зобов'язувати відповідача вчиняти певні дії з мотивів обов'язку виконати договірні зобов'язання. Правової підстави позову в цій частині позивач не змінив, свої вимоги іншими обставинами, ніж укладенням договору, не вмотивував, а тому, якщо договір між сторонами фактично не укладений, то покладення на сторону обов'язку його виконання є безпідставним.
У позовній вимозі про зобов'язання відповідача підписати акт прийому-передачі торгівельних місць позивачу слід відмовити за недоведеністю правової підстави позову в цій частині.
В частині вимог про стягнення з відповідача 16 665,00 грн. збитків та 5 000,00 грн. на відшкодування шкоди, завданої діловій репутації, судом було встановлено наступне:
У відповідності до ст. 612 ЦК України, якщо внаслідок прострочення боржника виконання зобов'язання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків.
Позивач доводить, що на підставі договору від 26.01.2007 року він сплатив відповідачу 16 665,00 грн. на придбання кіосків ( п. 2.2. договору). Оскільки договором не було передбачено режим права власності кіосків, порядок освоєння інвестицій, строки придбання та здійснення і об"єм робіт по реконструкції кіосків, то вказаний договір між сторонами судом було оцінено як неукладений і з нього не випливають ніякі права та обов'язки сторін.
З цих підстав позивач не має права обґрунтовувати підстави повернення відповідачем сплачених коштів статтею 612 ЦК, яка може бути застосована лише при відмові від прийняття виконання за укладеним і дійсним договором.
Таким чином, позивач знову не довів правомірність правової підстави позову в частині стягнення з відповідача 16 665,00 грн., оскільки підстави позовних вимог в ході розгляду справи він не змінював і свої доводи мотивував лише умовами укладеного між сторонами договору.
У стягнення 5 000,00 грн. позивачу також слід відмовити за недоведеністю позовних вимог, оскільки суду не було надано жодного доказу того, що позивачу саме діями відповідача було завдано шкоди діловій репутації, що вплинуло на його ділові стосунки і в чому це виразилося.
При відмові у позові судові витрати покладаються на позивача.
Керуючись ст. 49, п. 1-1 ст. 80, ст. 82-85 ГПК України, суд --
1. В частині вимог про розірвання договору - провадження у справі припинити за відсутністю предмету спору.
2. В частині вимог про зобов'язання підписання акту приймання-передачі, стягнення 16 665,00 грн. на відшкодування збитків та 5 000,00 грн. відшкодування шкоди, завданої діловій репутації - у задоволенні позову відмовити повністю.
Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного господарського суду протягом 10 днів.
Суддя Н.М. Спаських
Повний текст рішення підписано 17 вересня 2010 року.