Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"20" вересня 2010 р. Справа № 67/46-10
вх. № 7315/6-67
Суддя господарського суду
при секретарі судового засідання
за участю представників сторін:
позивача - Руденко Ф.А., за довіреністю від 15.07.2010 р.,
відповідача - не з"явився,
розглянувши справу за позовом Дочірнього підприємства фірма "Екотехніка-М", м. Київ
до Приватного підприємства "Аквамарин", м. Харків
про стягнення 57868,94 грн.
Позивач - Дочірнє підприємство фірма "Екотехніка - М" звернувся до господарського суду Харківської області з позовом до відповідача - Приватного підприємства "Аквамарин" про стягнення з відповідача заборгованості за договором поставки № ДП-216 від 01.11.2006 р. в розмірі 57868,94 грн., з яких 3% річних в розмірі 377,05 грн.; пені в розмірі 2576,48 грн., а також витрат по оплаті державного мита в сумі 578,94 грн. та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236,00 грн. В обгрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що свої зобов"язання за договором поставки № ДП-216 від 01.11.2006 р. він виконав у повному обсязі та поставив відповідачу товар, проте відповідач в порушення умов вказаного договору за отриманий товар розрахувався частково, у зв"язку з чим утворилася основна заборгованість в сумі 54915,41 грн.; 3% річних в розмірі 377,05 грн. та пені в розмірі 2576,48 грн., яка до цього часу відповідачем не сплачена.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 13 серпня 2010 року було прийнято позовну заяву до розгляду, порушено провадження у справі та призначено її розгляд на 13.09.2010 р. о 11:30 годині.
Представник позивача в судовому засіданні 13.09.2010 р. підтримав позовні вимоги та просив суд їх задовольнити на підставах, викладених у позовній заяві.
Представник відповідача в судове засідання 13.09.2010 р. не з"явився, витребуваних попередньою ухвалою суду від 13.08.2010 р. документів не надав, про причини неявки в судове засідання суд не повідомив.
Ухвалою суду від 13.09.2010 р. розгляд справи було відкладено на 20.09.2010 р. о 15:45.
20.09.2010 р. через канцелярію господарського суду Харківської області представник позивача надав заяву з додатками (вх. № 19837), в якій просив суд долучити до матеріалів справи наступні документи: належним чином посвідчену копію довідки з ЄДРПОУ стосовно позивача станом на 30.10.2009 р., належним чином посвідчену копію витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців стосовно позивача станом на 19.08.2010 р., витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців стосовно відповідача станом на 14.09.2010 р., копію опису та квитанції, акт звірки станом на 31.07.2010 р.
Суд прийняв дані документи та долучив їх до матеріалів справи.
Представник позивача в судовому засіданні 20.09.2010 р. наполягав на заявлених позовних вимогах, просив суд задовольнити позов у повному обсязі та стягнути з відповідача основну заборгованість за договором поставки № ДП-216 від 01.11.2006 р. в сумі 54915,41 грн.; 3% річних в розмірі 377,05 грн. та пені в розмірі 2576,48 грн., а також витрат по оплаті державного мита в сумі 578,94 грн. та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236,00 грн.
Представник відповідача в судове засідання 20.09.2010 р. не з"явився, витребуваних попередніми ухвалами суду від 13.08.2010 р. та 13.09.2010 р. документів не надав та про причини неявки в судове засідання суд не повідомив.
Ухвалами суду від 13.08.2010 р. та від 13.09.2010 р. сторони попереджені про розгляд справи за наявними в ній матеріалами у разі неявки представників сторін у судове засідання та ненадання витребуваних судом документів. Враховуючи викладене, а також достатність часу, наданого відповідачу для підготовки до судового засідання та підготовки витребуваних судом документів, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивності господарського процесу, закріплені пунктом 4 частини 3 ст. 129 Конституції України, ст. 4-3 та ст. 33 ГПК України, суд вважає, що господарським судом в межах наданих йому повноважень сторонам створені усі належні умови для надання доказів у справі та є підстави для розгляду справи за наявними у справі матеріалами у відповідності до ст. 75 ГПК України.
З"ясувавши всі фактичні обставини, на яких грунтуються позовні вимоги, розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представника позивача, судом встановлено наступне.
01.11.2006 р. між Дочірнім підприємством фірмою "Екотехніка - М" (позивач по справі) та Приватним підприємством "Аквамарин" (відповідач по справі) був укладений договір поставки № ДП-216, у відповідності до п. 1.1. якого постачальник (позивач) зобов"язується постачати товар, а покупець (відповідач) зобов"язується приймати та оплачувати товар на умовах цього договору відповідно специфікації товару, яка є невід"ємною частиною договору та належним чином оформленими супровідними документами. Постачальник (позивач) приймає замовлення покупця (відповідача) та гарантує поставку товару в обсязі та асортименті, зазначеному в замовленні, та по цінам, зазначеним в специфікації на момент відправки замовлення покупцю (відповідачу).
Відповідно до п. 1.2. договору постачальник (позивач) в момент поставки разом з товаром передає покупцю (відповідачу) відповідні накладні, гігієнічні висновки, сертифікати якості (відповідності) на товар, якщо вони передбачені чинним законодавством, ветеринарні довідки (форма № 2).
Згідно п. 2.1. та п. 2.1.1 договору постачальник (позивач) зобов"язаний постачати покупцю (відповідачу) товар, зазначений в замовленні та в узгодженій сторонами кількості і асортименті.
Відповідно до п. 2.2. та п. 2.2.1. договору покупець (відповідач) зобов"язаний оплачувати постачаємі постачальником (позивачем) товари в порядку, визначеному цим договором і у відповідності з виставленим постачальником (позивачнм) рахунком на оплату.
Згідно п. 3.1. договору товар постачається постачальником (позивачем) відповідно письмового замовлення, завчасно переданого покупцем (відповідачем) постачальнику (позивачу) особисто або по факсу, в кількості та асортименті, узгодженому сторонами із зазначенням дати поставки.
Відповідно до п. 3.14. договору право власності на товар та ризик випадкової гібелі або випадкового пошкодження товару переходить к покупцю (відповідачу з моменту фактичного отримання товару (підписання покупцем (відповідачем) накладної.
Згідно п. 7.1. договору, оплата за продану продукцію здійснюється шляхом перерахування грошових коштів з рахунка покупця (відповідача) на рахунок постачальника (позивача). По мірі реалізації з оплатою один раз на місяць, але не пізніше 30 числа кожного місяця, до повного розрахунку між сторонами.
Відповідно до п. 7.5. договору сторони щомісячно підписують акти звірки розрахунків по здійсненим поставкам, для чого постачальник (позивач) готує проект акту звірки та направляє його покупцю (відповідачу) в строк не пізніше 20 числа місяця, наступного за місяцем, за яким здійснюється звірка.
Позивач свої зобов”язання за договором поставки № ДП-216 від 01.11.2006 р. виконав у повному обсязі з додержанням вимог договору та поставив відповідачу товар на загальну суму 54956,78 грн., що підтверджується наступними видатковими накладними: № ЭХ00001047 від 02.04.2010 р., №ЭХ00001080 від 02.04.2010 р., № ЭХ00001081 від 02.04.2010 р., № ЭХ00001082 від 02.04.2010 р., № ЭХ00001085 від 02.04.2010 р., № ЭХ00001097 від 06.04.2010 р., №ЭХ00001173 від 13.04.2010 р., № ЭХ00001175 від 13.04.2010 р., №ЭХ00001176 від 13.04.2010 р., № ЭХ00001177 від 13.04.2010 р., № ЭХ00001178 від 13.04.2010 р., №ЭХ00001179 від 13.04.2010 р., № ЭХ00001180 від 13.04.2010 р., № ЭХ00001278 від 22.04.2010 р., №ЭХ00001282 від 22.04.2010 р., № ЭХ00001283 від 22.04.2010 р., № ЭХ00001284 від 22.04.2010 р., №ЭХ00001285 від 22.04.2010 р., № ЭХ00001287 від 22.04.2010 р., №ЭХ00001342 від 27.04.2010 р., № ЭХ00001344 від 27.04.2010 р., № ЭХ00001345 від 27.04.2010 р., № ЭХ00001346 від 27.04.2010 р., № ЭХ00001347 від 27.04.2010 р., № ЭХ00001439 від 11.05.2010 р., №ЭХ00001580 від 20.05.2010 р., № ЭХ00001581 від 20.05.2010 р., № ЭХ00001582 від 20.05.2010 р., №ЭХ00001583 від 20.05.2010 р., № ЭХ00001584 від 21.05.2010 р., № ЭХ00001585 від 21.05.2010 р., № ЭХ00001587 від 21.05.2010 р., № ЭХ00001588 від 21.05.2010 р., № ЭХ00001589 від 21.05.2010 р., № ЭХ00001614 від 25.05.2010 р., № ЭХ00001615 від 25.05.2010 р., № ЭХ00001617 від 25.05.2010 р., № ЭХ00001618 від 25.05.2010 р., № ЭХ00001842 від 15.06.2010 р., № ЭХ00001843 від 15.06.2010 р., №ЭХ00001846 від 15.06.2010 р., які знаходяться в матеріалах справи.
Однак, відповідач в порушення умов вказаного договору частково розрахувався з позивачем за отриманий товар, у зв"язку з чим утворилася заборгованість в розмірі 54915,41 грн., яка підтверджується актом звірки розрахунків між Дочірнім підприємством фірмою "Екотехніка-М" та Приватним підприємством "Аквамарин" станом на 31.07.2010 р., який підписаний без зауважень уповноваженими представниками сторін і скріплений печатками юридичних осіб.
Надаючи правову оцінку викладеним обставинам з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог суд виходить з наступного.
За загальним положенням цивільного законодавства, зобов'язання виникають з підстав, зазначених у статті 11 Цивільного кодексу України. За приписами частини 2 цієї статті підставами виникнення цивільних прав та обов'язку, зокрема, є договори та інші правочини, інші юридичні факти. Підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є дії осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також дії, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
У відповідності із ст.173 Господарського кодексу України та ст. 509 Цивільного кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утримуватися від певних дій, а інший суб'єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконати її обов'язку.
Господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (ст. 174 Господарського кодексу України).
Відповідно до ч. 7 ст. 179 Господарського кодексу України, господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.
Згідно ч. 1 ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно статті 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Враховуючи, що відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, ст. ст. 193, 198 Господарського кодексу України, зобов'язання повинні виконуватись належним чином і у встановлений строк відповідно до умов і порядку укладеного між сторонами договору та згідно з вимогами закону, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, приймаючи до уваги викладені обставини, та враховуючи те, що відповідач не надав суду жодного документу, який би підтверджував сплату заборгованості за вказаним договором поставки, суд дійшов висновку про те, що позовна вимога позивача в частині стягнення основної суми заборгованості в розмірі 54915,41 грн. правомірна та обґрунтована, як така, що не спростована відповідачем та підтверджена належними доказами, тому підлягає задоволенню.
Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ч. 1 статті 548 Цивільного кодексу України, виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено законом або договором.
Згідно зі ст.ст. 610, 611 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов'язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
Відповідно до ст. 546 Цивільного кодексу України, виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов'язання.
Статтею 549 Цивільного кодексу України передбачено, що пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення.
Відповідно до п. 8.2. договору за прострочення оплати товару покупець (відповідач) виплачує постачальнику (позивачу) пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, діючої на момент невиконання зобов"язання по оплаті, від вартості несплаченої суми за кожен день прострочення.
Згідно п. 7.1. договору, оплата за продану продукцію здійснюється шляхом перерахування грошових коштів з рахунка покупця (відповідача) на рахунок постачальника (позивача). По мірі реалізації з оплатою один раз на місяць, але не пізніше 30 числа кожного місяця, до повного розрахунку між сторонами.
Відповідно до розрахунку позивача, поданого разом з позовною заявою, розмір пені нарахований за період з 30.04.2010 р. по 04.08.2010 р. і становить 2576,48 грн.
Враховуючи вищевикладене та те, що відповідно до Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов”язань розмір пені не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ та приймаючи до уваги, що відповідач не виконав прийнятий на себе обов"язок по оплаті в термін, встановлений договором позовні вимоги в частині стягнення пені в розмірі 2576,48 грн. відповідають вимогам договору та діючому законодавству України, та підлягають задоволенню.
Пунктом 2 статті 625 Цивільного кодексу України передбачена відповідальність за порушення грошового зобов"язання у вигляді стягнення трьох відсотків річних від простроченої суми, якщо інший розмір відсотків не встановлений договором або законом.
Відповідно до розрахунку позивача, поданого разом з позовною заявою, розмір 3% річних нарахований за період з 30.04.2010 р. по 04.08.2010 р. і становить 377,05 грн.
Приймаючи до уваги, що відповідач не виконав прийнятий на себе обов"язок по оплаті в термін, встановлений договором, позовні вимоги в частині стягнення 3% річних у сумі 377,05 грн. відповідають вимогам договору та діючому законодавству України, та підлягають задоволенню.
Відповідач не скористався своїми правами, наданими йому статтею 22 Господарського процесуального кодексу України, на участь його представника в судовому засіданні, на спростування позовних вимог позивача, не надав суду доказів належного виконання договірних зобов'язань.
За таких обставин, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими, доведеними і підлягаючими задоволенню в повному обсязі.
Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується ст. 49 ГПК України. У спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав державне мито покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином судові витрати у даній справі покладаються на відповідача.
Враховуючи викладене та керуючись статтями 124, 129 Конституції України, статтями 525, 526, 546, 549, 599 Цивільного кодексу України, статтями 1, 4, 12, 22, 33, 43, 46, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з Приватного підприємства "Аквамарин" (61036, м. Харків, вул. Дизельна, буд. 3/5, р/р 26001805822891 в ХОФ АКБ "Укрсоцбанк", МФО 351016, ідентифікаційний код 31634863) на користь Дочірнього підприємства фірма "Екотехніка - М" (03680, м. Київ, просп. Академіка Палладіна, буд. 46/2, корп. 3, р/р 26004175 в ВАТ "Кредитпромбанк", МФО 300863, ідентифікаційний код 24363204) 54915,41 грн. - основного боргу, 2576,48 грн. - пені, 377,05 грн. - 3% річних, 578,94 грн. - державного мита та 236,00 грн. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Суддя
Рішення підписано 20.09.2010 р.
справа № 67/46-10