Справа № 464/2195/23
пр.№ 1-кп/464/317/23
ВИРОК
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 вересня 2023 року м.Львів
Сихівський районний суд м.Львова
у складі: судді ОСОБА_1 ,
секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
за участю сторін кримінального провадження:
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
захисника ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Львові кримінальне провадження № 464/2195/23, внесене 15 грудня 2022 року в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12022140000000609 відносно:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець м.Львова, українець, громадянин України, неодружений, офіційно працевлаштований, із вищою освітою, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимий,
обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.2 ст.286 КК України,
УСТАНОВИВ:
ОСОБА_4 14 грудня 2022 року приблизно о 18:30 год, керуючи автомобілем марки «Nissan Rogue», реєстраційний номер НОМЕР_1 та рухаючись ним у правій смузі руху по вулиці Зеленій у місті Львові в напрямку до села Давидів Львівського району Львівської області, вчинив порушення правил безпеки дорожнього руху, внаслідок чого відбулася дорожньо-транспортна пригода наїзд транспортного засобу на пішоходів, що спричинило тяжкі тілесні ушкодження потерпілій ОСОБА_6 та тілесні ушкодження середнього ступеня тяжкості потерпілій ОСОБА_7 .
У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою вину у вчиненні вказаного кримінального правопорушення за викладених обставин визнав повністю, щиро розкаявся та повністю підтвердив фактичні обставини, викладені в обвинувальному акті, просив суд суворо не карати.
Потерпілі ОСОБА_6 та ОСОБА_7 у судове засідання не з'явилися, подали заяви про розгляд справи без їх участі. Потерпіла ОСОБА_7 зазначила, що претензій до ОСОБА_4 не має, щодо міри покарання покладається на розсуд суду. Представник потерпілої ОСОБА_6 - адвокат ОСОБА_8 , зазначив, що у його довірительки відсутні претензії щодо відшкодування моральної та майнової шкоди, оскільки обвинуваченим така шкода відшкодована у повному обсязі. Зазначає, що потерпіла ОСОБА_6 просить суд призначити обвинуваченому покарання із застосуванням ст.75 КК України, а також не призначати додаткове покарання у виді позбавлення права керування транспортними засобами.
Оскільки учасники судового провадження вважали недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорювалися, і судом встановлено, що вони правильно розуміють зміст цих обставин, немає сумнівів у добровільності їх позиції, суд, у відповідності до вимог ч.3 ст.349 КПК України, визнав можливим обмежитися лише допитом обвинуваченого та з'ясуванням даних про його особу. При цьому судом обвинуваченому було роз'яснено, що в цьому випадку він буде позбавлений права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.
За таких обставин, суд вважає, що дії ОСОБА_4 кваліфіковано правильно за ч.2 ст.286 КК України - порушення правил дорожнього руху, будучи особою, яка керувала транспортним засобом, що спричинило тяжкі тілесні ушкодження потерпілій ОСОБА_6 та тілесні ушкодження середнього ступеня тяжкості потерпілій ОСОБА_7 . Правильність застосування закону України про кримінальну відповідальність при кваліфікації діяння учасниками судового провадження не оспорюється.
При призначенні покарання обвинуваченому на підставі ст.ст.65-67 КК України суд враховує ступінь тяжкості вчиненого ним правопорушення проти безпеки руху, який згідно зі ст.12 КК України, є тяжким злочином, суд бере до уваги, що ОСОБА_4 керуючи джерелом підвищеної небезпеки, вчинив грубе порушення ПДР України, а саме не надав дорогу пішоходам, які в цей час рухались по пішохідному переході з ліва на право по напрямку руху його автомобіля, в результаті чого відбулась дорожньо-транспортна пригода, унаслідок якої потерпіла (пішохід) ОСОБА_6 згідно з висновком судово-медичної експертизи отримала: травматичний пневмоторакс, тупу травму грудної клітки, посттравматичний правобічний пневмоторакс, закриті переломи 4, 5, 6, 7, 8, 9 ребер справа, тупу травму живота, забій передньої черевної стінки, субкапсульну гематому селезінки/підкапсулярний розрив селезінки, відкриту черепно-мозкову травму, забій головного мозку, субарахноїдальний крововилив, закритий перелом верхньої третини правої великогомілкової кістки, що відносяться до тяжких тілесних ушкоджень, за критерієм небезпеки для життя в момент спричинення. Потерпіла (пішохід) ОСОБА_7 згідно з висновком судово-медичної експертизи отримала: множинні двосторонні закриті переломи лонних, сідничних кісток та крижової кістки справа, закритий внутрісуглобовий перелом обох кісток верхньої третини правої гомілки зі зміщенням відламків, що відносяться до середньої тяжкості тілесних ушкоджень, за критерієм тривалого розладу здоров'я. Також суд враховує обставини, що пом'якшують покарання, а саме щире каяття, що підтверджується його поведінкою при розгляді в суді кримінального провадження за спрощеним порядком та добровільне відшкодування шкоди потерпілим; відсутність обставин, що обтяжують покарання, особу обвинуваченого, який раніше не судимий, його молодий вік, є неодруженим, осіб на утриманні немає, офіційно працевлаштований, наявність доходу, захворювань не має, на обліках в психоневрологічному та наркологічному диспансерах не перебуває, позитивну характеристику з місця роботи.
Згідно з ч.1 ст.368 КПК України, ухвалюючи вирок, суд приймає до відома досудову доповідь з інформацією про соціально-психологічну характеристику обвинуваченої. За висновками досудової доповіді, складеної провідним інспектором Львівського районного відділу № 3 Філії ДУ «Центр пробації у Львівській області» ОСОБА_9 ризик вчинення повторного кримінального правопорушення та ризик небезпеки для суспільства, у тому числі і для окремих осіб - низький; беручи до уваги інформацію, що характеризує особистість обвинуваченого, орган пробації вважає, що виправлення особи без ізоляції від суспільства можливе.
Відповідно до ч.2 ст.65 КК України особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень. Більш суворий вид покарання з числа передбачених за вчинене кримінальне правопорушення призначається лише у разі, якщо менш суворий вид покарання буде недостатній для виправлення особи та попередження вчинення нею нових кримінальних правопорушень.
Виходячи із принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації - покарання має бути адекватним (відповідним) характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу, приходить висновку про необхідність призначення їй покарання у межах санкції статті, що буде покликане запобігти можливому вчиненню обвинуваченим кримінальних правопорушень у майбутньому і сприятиме його виправленню з усвідомленням суспільної небезпечності діянь у виді позбавлення волі на строк 5 років, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 3 роки. Ураховуючи характер та обставини вчинення правопорушення, у суду немає підстав для незастосування додаткового покарання у виді позбавлення права керування транспортними засобами.
Таке покарання узгоджується зі стороною обвинувачення та на переконання суду, є справедливим і достатнім для виправлення обвинуваченого, попередження вчинення ним кримінального правопорушення та відповідатиме його меті, гуманності, справедливості і не потягне за собою порушення засад виваженості, що включає наявність розумного балансу між охоронюваними інтересами суспільства та правами особи, яка притягається до кримінальної відповідальності.
Більш м'яке покарання як просить сторона захисту у виді позбавлення волі строком на три роки із звільненням від відбування призначеного покарання з випробовуванням на підставі ст.75 КК України, встановивши іспитовий строк 1 рік, без позбавлення права керування транспортними засобами очевидно не буде перебувати у справедливому співвідношенні із тяжкістю кримінального правопорушення, обставинами скоєного, особою винного та не сприятиме запобіганню вчиненню нових кримінальних правопорушень у майбутньому як обвинуваченим так і іншими особами, і не сприятиме його виправленню з усвідомленням суспільної небезпечності діянь.
Щодо позиції потерпілої сторони, то суд наголошує, що визначення винному виду та розміру покарання хоча і враховується судом в сукупності з іншими обставинами, проте сама по собі не може бути вирішальною при призначенні покарання, з огляду на суспільну небезпеку інкримінованого обвинуваченому діяння у сфері безпеки руху.
Правових підстав для призначення обвинуваченому покарання, нижче від найнижчої межі, на підставі ст.69 КК України, суд не знаходить.
Разом з тим, згідно з вимогами ч.1 ст.75 КК України якщо суд, крім випадків засудження за корупційне кримінальне правопорушення, кримінальне правопорушення, пов'язане з корупцією, порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керували транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебували під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, при призначенні покарання у виді виправних робіт, службового обмеження для військовослужбовців, обмеження волі, а також позбавлення волі на строк не більше п'яти років, враховуючи тяжкість кримінального правопорушення, особу винного та інші обставини справи, дійде висновку про можливість виправлення засудженого без відбування покарання, він може прийняти рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням.
Тому з урахуванням особи винного, який притягається до кримінальної відповідальності вперше, усвідомив свою провину, щиро кається, відсутність зі сторони потерпілих претензій майнового характеру, суд дійшов переконання про можливість звільнення її на підставі ст.75 КК України від відбування призначеного покарання з випробовуванням, з визначенням обов'язків відповідно до ст.76 КК України.
Цивільний позов не заявлено.
Долю речових доказів вирішити в порядку, передбаченому ст.100 КПК України.
Щодо обвинуваченого ОСОБА_4 застосовувався запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, строк дії якого сплив 09 липня 2023 року, після чого клопотань про застосування/продовження запобіжного заходу не надходило.
У порядку ст.124 КПК України документально підтверджені витрати на проведення експертизи по кримінальному провадженню, слід стягнути з обвинуваченого.
Накладений ухвалою слідчого судді Галицького районного суду м.Львова від 21 березня 2023 року арешт на автомобіль марки «Nissan Rogue», номерний знак НОМЕР_1 , який належить на праві власності ОСОБА_10 , суд скасовує згідно з правилами ч.4 ст.174 КПК України.
Керуючись ст.ст.349, 368-371, 373, 374, 532, ч.15 ст.615 КПК України, суд
УХВАЛИВ:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.2 ст.286 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 5 (п'ять) років з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 3 (три) роки.
На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування призначеного основного покарання з випробовуванням, встановивши іспитовий строк 3 (три) роки, та згідно зі ст.76 КК України покласти на нього наступні обов'язки:
-періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
-повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання/роботи;
-не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
Речові докази:
автомобіль марки «Nissan Rogue», номерний знак НОМЕР_1 , який належить на праві власності ОСОБА_10 - повернути останньому, скасувавши арешт, накладений ухвалою слідчого судді Галицького районного суду м.Львова від 21 березня 2023 року.
шарф та шапку потерпілої ОСОБА_7 - залишити останній.
Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави витрати на проведення експертизи у сумі 8 495,10 гривень.
Вирок може бути оскаржений до Львівського апеляційного суду через Сихівський районний суд м. Львова протягом 30 днів з дня його проголошення. Відповідно до ч.2 ст.394 КПК України вирок суду не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до ч.3 ст.349 КПК України.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення апеляційним судом.
У відповідності до ч.15 ст.615 КПК України суд обмежився проголошенням резолютивної частини вироку, з обов'язковим врученням учасникам судового провадження повного тексту вироку після проголошення.
Суддя ОСОБА_1