Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"20" вересня 2010 р. Справа № 67/24-10
вх. № 7241/6-67
Суддя господарського суду
при секретарі судового засідання
за участю представників сторін:
позивача - Рабчун Р.О. за довіреністю № 220/179 /д від 08.02.2010 р.,
відповідача - Страхова Г.О. за довіреністю № 7/16 від 11.01.09 р.,
розглянувши справу за позовом Мінистерства оборони України, м. Київ-168
до Державного підприємства "Завод ім.В.О. Малишева", м. Харків
про стягнення 2331,50 грн.
Позивач - Міністерство оборони України звернувся до господарського суду Харківської області з позовом до відповідача - Державного підприємства "Завод ім. В.О. Малишева" про стягнення заборгованості за договором № 4/24П-2009/534 дп/2024/ВП-2009 від 20.10.2009 р. про надання послуг з контролю якості та приймання продукції в сумі 2247,34 грн., 3% річних в розмірі 21,24 грн., збитків від інфляції в розмірі 62,92 грн., а також витрат по оплаті державного мита в розмірі 102,00 грн. та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 236,00 грн. В обгрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що свої зобов"язання за договором № 4/24П-2009/534 дп/2024/ВП-2009 від 20.10.2009 р. про надання послуг з контролю якості та приймання продукції він виконав у повному обсязі, про що свідчить акт № 1 про надання послуг з контролю якості та приймання продукції від 12.01.2010 р., однак відповідач в порушення умов вказаного договору надані позивачем послуги не оплатив, у зв"язку з чим утворилася заборгованість в загальній сумі 2331,50 грн., яка до цього часу відповідачем не сплачена.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 12 серпня 2010 року було прийнято позовну заяву до розгляду, порушено провадження у справі та призначено її розгляд на 30 серпня 2010 року о 15:30 годині.
25.08.2010 р. через канцелярію господарського суду Харківської області представник відповідача надав заперечення на позовну заяву (вх. № 17326) , в яких просить суд задовольнити вимогу позивача в частині стягнення заборгованості в розмірі 2247,34 грн., в частині стягнення 3 % річних у розмірі 21,24 грн. та індексу інфляції у розмірі 62,92 грн. - відмовити.
Суд дані документи прийняв та долучив до матеріалів справи.
Представник позивача у судове засідання 30.08.2010 р. не з'явився, витребуваних попередньою ухвалою суду від 12 серпня 2010 року. документів не надав, про час та місце слухання справи був повідомлений належним чином, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення № 6102207016666.
Представник відповідача у судовому засіданні 30.08.2010 р. проти суми основного боргу не заперечує, проте заперечує проти нарахувань 3% річних та індексу інфляції з підстав, викладених у запереченні до позовної заяви.
Ухвалою суду від 30.08.2010 р. розгляд справи було відкладено на 20.09.2010 р. о 10:45 годині.
17.09.2010 р. через канцелярію господарського суду Харківської області представник позивача надав письмові пояснення по справі та заперечення на відзив відповідача (вх. № 3490), в яких пояснив обгрунтованість суми основного боргу та нарахування позивачем 3% річних та індексу інфляції, у зв"язку з чим просив суд стягнути з відповідача на користь позивача 2247,34 грн. - суму заборгованості, 3% річних у розмірі 21,24 грн., збитки від інфляції у розмірі 62,92 грн., а також витрати по оплаті державного мита в розмірі 102,00 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 236,00 грн.
Суд дані документи прийняв та долучив до матеріалів справи.
Представник позивача у судовому засіданні 20.09.2010 р. наполягає на заявлених позовних вимогах та просить суд задовольнити позов в повному обсязі.
Представник відповідача у судовому засіданні 20.09.2010 р. проти позову заперечує в частині стягнення 3% річних та індексу інфляції, проти суми основного боргу не заперечує.
З"ясувавши всі фактичні обставини, на яких грунтуються позовні вимоги, розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, судом встановлено наступне.
20.10.2009 р. між Міністерством оборони України (позивач по справі) та Державним підприємством „Завод імені В.А. Малишева” (відповідач по справі) був укладений договір № 4/24П-2009/534 дп/2024/ВП-2009 про надання послуг з контролю якості та приймання продукції, у відповідності до п. 1.1. якого виконавець (позивач) приймає на себе зобов"язання щодо забезпечення підпорядкованим йому військовим представництвом № 85 (далі-представництво) надання замовнику (відповідачу) послуг з контролю якості та приймання продукції (виконання науково-дослідних, дослідно-конструкторських робіт (далі - виконання робіт)) згідно з переліком продукції (виконання робіт), яка підлягає контролю якості та приймання виконавцем (додаток № 1 до договору, далі - перелік продукції) відповідно до вимог нормативно-технічної документації та інших умов, вказаних у договорах на постачання (розробку) продукції (виконання робіт). Згідно п. 1.2. цього договору замовник (відповідач) зобов"язується оплатити виконавцю (позивачу) надані послуги з контролю якості та приймання продукції (виконання робіт) відповідно до умов цього договору.
Відповідно до п. 3.1. договору за надані послуги замовник (відповідач) перераховує на рахунок виконавця (позивача) - 1,0 % (один відсоток) від вартості прийнятої продукції (виконання робіт), визначеної у договорах замовника (відповідача) (графи 5, 6 переліку продукції), без податку на додану вартість, відповідно до офіційного валютного курсу, встановленого національним банком України на день підписання акту про надання послуг.
Згідно п. 3.2. договору загальна вартість послуг, які будуть надані за даним договором згідно переліку продукції, орієнтовано становить 2145,55 грн., без податку на додану вартість.
Відповідно до п. 3.3. договору виконання обов"язків з боку виконавця (позивача) вважається здійснення представництвом контролю якості приймання продукції та складання акта про надання послуг з контролю якості та приймання продукції (виконання робіт). Затверджений замовником (відповідачем) акт про надання послуг з контролю якості та приймання продукції (виконання робіт) надсилається виконавцю (позивачу). Вартість фактично наданих послуг уточнюється під час здійснення розрахунків та оформлюється додатковими угодами, що є невід"ємною частиною цього договору.
Позивач свої зобов”язання за договором № 4/24П-2009/534 дп/2024/ВП-2009 від 20.10.2009 р. про надання послуг з контролю якості та приймання продукції виконав у повному обсязі з додержанням вимог договору та надав відповідачу послуги на суму 2247,34 грн., що підтверджується актом № 1 про надання послуг з контролю якості та приймання продукції від 12.01.2010 р., який підписаний уповноваженими представниками сторін.
Однак, відповідач в порушення умов вказаного договору за надані позивачем послуги за договором № 4/24П-2009/534 дп/2024/ВП-2009 від 20.10.2009 р. про надання послуг з контролю якості та приймання продукції не розрахувався, у зв”язку з чим у відповідача утворилася заборгованість перед позивачем в розмірі 2247,34 грн., що також підтверджується присутнім в даному судовому засіданні представником відповідача.
Надаючи правову оцінку викладеним обставинам з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог суд виходить з наступного.
За загальним положенням цивільного законодавства, зобов'язання виникають з підстав, зазначених у статті 11 Цивільного кодексу України. За приписами частини 2 цієї статті підставами виникнення цивільних прав та обов'язку, зокрема, є договори та інші правочини, інші юридичні факти. Підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є дії осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також дії, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
У відповідності із ст.173 Господарського кодексу України та ст. 509 Цивільного кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утримуватися від певних дій, а інший суб'єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконати її обов'язку.
Господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (ст. 174 Господарського кодексу України).
Відповідно до ч. 7 ст. 179 Господарського кодексу України, господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.
Згідно ч. 1 ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов"язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов"язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Відповідно до ч. 1 ст. 903 Цивільного кодексу України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов"язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
Згідно ч. 1 ст. 905 Цивільного кодексу України строк дії договору про надання послуг встановлюється за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено законом або іншими нормативно-правовими актами.
Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно статті 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Враховуючи, що відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, ст. ст. 193, 198 Господарського кодексу України, зобов'язання повинні виконуватись належним чином і у встановлений строк відповідно до умов і порядку укладеного між сторонами договору та згідно з вимогами закону, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, приймаючи до уваги викладені обставини, та враховуючи те, що відповідач не надав суду жодного документу, який би підтверджував сплату заборгованості за договором про надання послуг з контролю якості та приймання продукції, та у судовому засіданні визнає наявну заборгованість, суд дійшов висновку про те, що позовна вимога позивача в частині стягнення основної суми заборгованості в розмірі 2247,34 грн. правомірна та обґрунтована, як така, що не спростована відповідачем та підтверджена належними доказами, тому підлягає задоволенню.
Під час судового розгляду справи судом встановлено, що Ухвалою господарського суду Харківської області від 29.09.2009 р. порушено провадження у справі № Б-39/195-09 було порушено провадження про банкрутство ДП “Завод імені В.О.Малишева” та введено у дію мораторій на задоволення вимог кредиторів, у період дії якого заборонене нарахування відповідачу неустойки (штрафу, пені), інших фінансових санкцій за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань. Зокрема, Ухвалою Господарського суду Харківської області від 12.10.2009 р. у справі № Б-39/195-09 роз'яснено застосування пункту 6 ухвали господарського суду Харківської області від 29.09.2009 р.
Протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів: забороняється стягнення на підставі виконавчих документів та інших документів, за якими здійснюється стягнення відповідно до законодавства; не нараховуються неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань.
Згідно частини 4 статті 12 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", під час дії мораторію на задоволення вимог кредиторів не нараховується неустойка (штраф, пеня), не застосовуються й інші санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань і зобов'язань по сплаті податків і зборів (обов'язкових платежів).
Дія мораторію починається з моменту порушення провадження у справі про банкрутство і закінчується днем припинення провадження у справі про банкрутство. Дія мораторію поширюється на всі грошові зобов'язання, незалежно від того, коли настав термін виконання цих зобов'язань: до чи після порушення провадження у справі про банкрутство.
Враховуючи, вищевикладене, позовні вимоги в частині стягнення трьох відсотків річних в сумі 21,24 грн., збитків від інфляції в сумі 62,92 грн., суд вважає їх не обгрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.
Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується ст. 49 ГПК України. У спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав державне мито покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином судові витрати у даній справі покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Враховуючи викладене та керуючись статтями 124, 129 Конституції України, статтями 525, 526, 599, 625, 901, 903, 905 Цивільного кодексу України, частиною 4 статті 12 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, статтями 1, 4, 12, 22, 33, 43, 46, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
Позов задовольнити частково.
Стягнути з Державного підприємства „Завод імені В.А. Малишева” (61001, м. Харків, вул. Плеханівська, 126, код ЄДРПОУ 14315629, р/р 260093013373 в АКБ „Золоті ворота”, м. Харків) на користь Міністерства оборони України (03168, м. Київ, просп. Повітрофлотський, буд. 6, ідентифікаційний код 00034022, р/р 31258273210017 в ОПЕРУ ДКУ, МФО 820172) 2247,34 грн. - суму боргу, 98,31 грн. - державного мита та 236,00 грн. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
В задоволенні 3% річних в сумі 21,24 грн. та збитків від інфляції в сумі 62,92 грн. - відмовити.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Суддя
Рішення підписано 20.09.2010 р.
справа № 67/24-10