Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"14" вересня 2010 р. Справа № 29/220-10
вх. № 6483/5-29
Суддя господарського суду
при секретарі судового засідання
за участю представників сторін:
позивача - Щербина Н.О. за дорученням від 25.08.2010р.; відповідача - не з"явився;
розглянувши справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Прем'єр", м. Дніпропетровськ;
до Приватного підприємства "Аквамарин", м. Харків;
про стягнення 89675,13 грн.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Прем"єр" звернулось до господарського суду Харківської області з позовною заявою (вих. №187 від 14.07.2010р.), в якій просить суд стягнути з Приватного підприємства "Аквамарин" суму основного боргу у розмірі 86716,21грн., 2565,24грн. пені, 393,68грн. - 3% річних, 896,75грн. державного мита та 236,00грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Свої позовні вимоги позивач обгрунтовує тим, що відповідач неналежним чином виконав свої зобов"язання по оплаті отриманого товару за договором поставки №6/11/09 що був укладений між сторонами 01.11.09.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 23 липня 2010 року було порушено провадження по справі та призначено її до розгляду у відкритому судовому засіданні.
Представник позивача у судовому засіданні підтримав позовні вимоги в повному обсязі.
Відповідач правом на участь представника у судовому засіданні не скористався, причину неявки не повідомив, витребуваних судом документів не надав. Про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.
З'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно дослідивши матеріали справи та надані учасниками судового процесу докази, заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив наступне.
01 листопада 2009 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Прем"єр" (позивач) та Приватним підприємством "АКВАМАРИН" (відповідач) був укладений договір поставки №6/11/09. Відповідно до п.1.1. договору, постачальник (позивач) зобов'язався поставляти товар покупцю (відповідач), а покупець - приймати і оплачувати цей товар на умовах даного договору згідно специфікації товару, що є невід"ємною частиною договору та належним чином оформленими супровідними документами.
На виконання умов договору позивач поставив відповідачу товар на суму 343767,21грн., а відповідач прийняв цей товар, що підтверджується матеріалами справи. З урахуванням здійсненого повернення товару на загальну суму 61954,10грн., відповідач фактично отримав товар на суму 281813,11грн.
Пунктом 7.1. договору покупцю було надано відстрочку в оплаті поставленого товару строком 30 календарних днів.
Відповідач, в порушення умов договору, вартість отриманого товару оплатив частково, а саме у розмірі 195096,82грн., внаслідок чого у відповідача перед позивачем утворилась заборгованість у розмірі 86716,29грн.
Господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (ст. 174 ГК України).
Відповідно до частини 7 статті 179 ГК України, господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.
Відповідно до частини 1 статті 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Частиною 1 статті 526 ЦК України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до частини 1 статті 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги в частині заявлених до стягнення 86716,21грн. основного боргу правомірні, обгрунтовані, не спростовані відповідачем, доведені матеріалами справи та підлягають задоволенню.
Відповідно до ч.2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов”язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Зважаючи на вищевикладене, позовні вимоги позивача в частині стягнення 3% річних, що становить суму у розмірі 393,68 грн., підтверджуються матеріалами справи та відповідають діючому законодавству, у зв'язку з чим підлягають задоволенню.
Крім того, відповідно до п. 1 ст. 230 ГК України, у разі невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання, учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити штрафні санкції.
Пунктом 8.2. договору сторони встановили, що за прострочення оплати товару відповідач сплачує позивачу пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діє на момент виконання зобов'язання з оплати, від несплаченої суми за кожен день прострочення оплати.
Враховуючи вищевикладене та те, що відповідно до Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов”язань розмір пені не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ та приймаючи до уваги, що відповідач не виконав прийнятий на себе обов"язок по оплаті в термін, встановлений договором позовні вимоги в частині стягнення пені в сумі 2565,24грн. відповідають вимогам договору та діючому законодавству України, та підлягають задоволенню.
Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується ст. 49 ГПК України. У спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав державне мито покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином, судові витрати у даній справі покладаються на відповідача.
Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст.124,129 Конституції України, ст. ст. 526, 530, 610, 611, 625 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 1, 4, 12, 22, 32, 33, 38, 43, 44, 49, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з Приватного підприємства "АКВАМАРИН" (61036, м. Харків, вул. Дизельна, буд. 3/5, код ЄДРПОУ 31634863) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Прем"єр" (49023, м. Дніпропетровськ, пр. Воронцова, 13/28, код ЄДРПОУ 23940728) суму основного боргу у розмірі 86716,21грн., 2565,24грн. пені, 393,68грн. - 3% річних, 896,75грн. державного мита та 236,00грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Суддя
Рішення підписано 20 вересня 2010 року.