Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"07" вересня 2010 р. Справа № 64/222-10
вх. № 6221/5-64
Суддя господарського суду
при секретарі судового засідання
за участю представників сторін:
позивача - Ляшов А.О., директор (наказ №745-к від 02.10.09.); відповідача - Білозерова О.В., директор (наказ №48к від 12.10.05.), Рись В.Г. за довіреністю від 02.01.10.; 3-ї особи - Василенко Г.В. за довіреністю №25-22/08 від 11.01.10., Антонов О.В. за довіреністю №25-22/8029 від 07.09.10.;
розглянувши справу за позовом Спеціальної загальноосвітньої школи-інтерната для дітей з вадами розумового розвитку м. Балаклії Хо Комунальної власності, м. Балаклія; 3-я особа , яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача, Контрольно-ревізійне управління в Харківській області, м. Харків;
до Підприємства "Орембудсервіс" Харківської обласної ради Всеукраїнської організації інвалідів "Союз організацій інвалідів України", м. Харків;
про стягнення 24431,00 грн.
Позивач звернувся до суду з позовною заявою, в якій просить суд стягнути з відповідача надлишково сплачені грошові кошти в результаті завищення вартості виконаних підрядних робіт з капітального ремонту в сумі 16611,00грн. та з поточного ремонту в сумі 7820,00грн., в загальній сумі 24431,00грн.; судові витрати покласти на відповідача.
Ухвалою суду від 14.07.2010р. за позовною заявою було порушено провадження по справі та призначено до розгляду у відкритому судовому засіданні; було залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача, Контрольно-ревізійне управління в Харківській області.
01 вересня 2010 року третя особа надала до канцелярії суду пояснення (вх.№17922), в яких підтримує позовні вимоги заявлені позивачем.
07 вересня 2010 року відповідач надав відзив на позовну заяву, в якому проти позовних вимог заперечує та просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі. Разом з відзивом були надані документи для долучення до матеріалів справи.
Надані документи були досліджені судом та долучені до матеріалів справи.
Представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі.
Представники відповідача проти позовних вимог заперечували та просили суд відмовити в позові, з підстав зазначених у відзиві на позовну заяву.
Представники третьої особи у судовому засіданні підтримали позовні вимоги заявлені позивачем.
Враховуючи те, що норми ст.38 Господарського процесуального кодексу України, щодо обов'язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, п.4 ч.3 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом в межах наданих ним повноважень створені належні умови для надання сторонами доказів та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів, та вважає за можливе розгляд справи за наявними у справі і додатково поданими на вимогу суду матеріалами і документами.
Розглянувши матеріали справи та заслухавши у судовому засіданні пояснення учасників судового процесу, суд встановив наступне.
Між позивачем та відповідачем були укладені договори на виконання ремонтно-будівельних робіт: договір № 24 від 19 лютого 2007р.; договір № 30 від 5 липня 2007р.; договір № 31 від 5 липня 2007р.
Як вбачається з матеріалів справи, договори були виконані сторонами в повному обсязі. Роботи передані позивачу за актами приймання-передачі виконаних робіт (ф. кб-2в). Позивач здійснив оплату прийнятих робіт в узгоджених обсягах та за узгодженими цінами, зауваження з боку позивача були відсутні.
09.04.2010 р. позивач був запрошений провідним контролером-ревізором КРВ в Первомайському районі Антоновим О.В. до м. Балаклея для ознайомлення з довідками (які були складені під час ревізії) про завищення вартості при виконанні вищевказаних договорів.
При виконанні ремонту будівлі школи відповідачем для розрахунку норм витрат праці працівників був застосований коефіцієнт 1,2 (виконання ремонтно-будівельних робіт) в будівлях, що експлуатуються, звільнених від меблів, обладнання та ін. предметів) на підставі додатку № 2 до ДБН Д. 1.1 -4-2000.
Даний коефіцієнт застосований з причини того, що ремонтні роботи виконувалися в будівлі, що експлуатувалася.
Таким чином, єдиною і достатньою умовою для застосування К-1,2, є факт експлуатації будівлі під час виконання ремонту.
Згідно "Правил обстежень, оцінки технічного стану та паспортизації виробничих будівель і споруд", затверджених наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України, Державного комітету України по нагляду за охороною праці від 27 листопада 1997 р. N 32/288 - Експлуатація будівлі або споруди - використання будівлі (споруди) згідно з функціональним призначенням та проведенням необхідних заходів до збереження стану конструкцій, при якому вони здатні виконувати задані функції з параметрами, що визначені вимогами технічної документації.
Протягом виконання ремонту будівля школи із експлуатації не виводилося. На підтвердження цієї обставини були складені відповідні двосторонні акти, в яких факт експлуатації будівлі школи був засвідчений та узгоджено застосування К-1,2 при складанні актів Кб-2в.
Крім того, згідно довідки, виданої директором школи, під час виконання ремонту будівля школи експлуатувалася, в ній працював педагогічно-технічний персонал (копія довідки міститься в матеріалах справи).
До того ж виконання ремонтно-будівельних робіт проводилося в приміщеннях заповнених меблями. Враховуючи викладене коефіцієнт К-1,2 був застосований правомірно.
При проведенні ремонту системи центрального опалення підприємством відповідача на прохання замовника була проведена врізка запорної арматури вже після заміни трубопроводів, встановлення конвекторів, заповнення системи теплоносієм та її випробування. За даним фактом був складений відповідний двосторонній акт, на підставі якого зазначені работи були внесені до акту Кб-2в. Вартість виконання цих робіт визначена відповідно до норм 15-26-1 -15-26-11 "Врізка в діючі внутрішні мережі трубопроводів водозабезпечення та опалення". Посилання ревізора як на підставу визначення вартості цих робіт на кошторисні норми 15-15-1 - 15-15-12 "Прокладка трубопроводів водопостачання з стальних водогазопровідних оцинкованих труб" є неправомірною, оскільки останні норми не передбачають виконання операцій, пов'язаних з врізкою в діючі мережи.
Отже, висновки акту ревізії КРВ є неправомірними, оскільки при перевірці не враховані норми діючого законодавства, не досліджені всі обставини виконання робіт.
Зокрема, виявлені порушення в частині застосування відповідного коефіцієнта, обгрунтовані лише з посиланням на роз'яснення Мінрегіонбуду України, наведені у збірнику "Ціноутворення у будівництві" № 2 за 2009 р. Згідно даних роз'яснень основною умовою експлуатації будівлі є факт наявності в ній учбового процесу. Однак, така думка суперечить діючому законодавству, дані роз'яснення взагалі не мають статусу нормативно-правового акту та дані роз'яснення прийняті в 2009р., а роботи виконувалися в 2007р., отже вони ніяким чином не можуть мати зворотної дії.
Згідно ч. 2 ст 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Також слід зазначити, що акт контрольно-ревізійного органу не визначений законодавством як безумовний доказ, а тому не повинен прийматися як беззаперечний доказ про встановлені порушення з боку господарюючого суб'єкта (підконтрольної установи).
Згідно Листа ВСУ від 09.08.2006р. № 1-11/477 обставини, висвітлені у актах КРУ, та факти про їх порушення, встановлені КРУ під час перевірок, підлягають доказуванню стороною та оцінці судом на загальних підставах за правилами, встановленими чинним процесуальним законодавством України, зокрема статтями глави 5 Цивільного процесуального кодексу.
Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги необгрунтовані, неправомірні, не підтверджується матеріалами справи, у зв"язку з чим суд відмовляє в задоволенні позову повністю.
Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується ст. 49 ГПК України. У спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав державне мито покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Враховуючи викладене, суд покладає судові витрати у даній справі на позивача.
Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст.124,129 Конституції України, ст.ст. 1, 4, 12, 22, 32, 33, 36, 42, 38, 41, 43, 44, 49, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
В задоволенні позову відмовити повністю.
Суддя
Повний текст рішення підписаний 13 вересня 2010 року.