Кіровоградської області
"21" вересня 2010 р.Справа № 16/83
Господарський суд Кіровоградської області в складі судді Коротченко Л.С., розглянув у відкритому судовому засіданні справу № 16/83
за позовом: товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Гарант-Цукор", м. Кіровоград
до відповідача: малого приватного підприємства Фірми "Ерідон", с. Музичі Києво-Святошинського району Київської області
про визнання недійсним додатку до договору.
Представники сторін:
від позивача - участі не брав;
від відповідача - участі не брав.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Агро-Гарант-Цукор" звернулося до господарського суду з позовною заявою про визнання додатку № 119/07/53/7-33Р від 08.05.07 р. до договору поставки № 119/07/53, укладеного 06.03.07 р. між товариством з обмеженою відповідальністю "Агро-Гарант-Цукор", з однієї сторони, та малим приватним підприємством Фірма "Ерідон", з іншої сторони, недійсним з дати його укладення.
Відповідач в наданому до суду відзиві вимоги позивача заперечив, вказуючи на те, що додаток № 119/07/53/7-33Р від 08.05.07 р. до договору поставки № 119/07/53 від 06.03.07 р. сторонами не укладався, що ж стосується додатку за вказаним номером, такий було укладено сторонами 20.04.07 р., однак у задоволенні вимог про визнання його недійсним в судовому порядку позивачу відмовлено згідно рішення господарського суду Кіровоградської області від 20.04.2010 р. та відповідної постани Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 07.07.2010 р. у справі № 11/12 (а.с. 35).
Дослідивши матеріали та надані відповідачем докази, господарський суд встановив наступне.
06.07.2007 р. між малим приватним підприємством Фірмою "Ерідон" (далі - Постачальник або МПП фірма "Ерідон) та товариством з обмеженою відповідальністю "Агро-Гарант-Цукор" (далі - Покупець) укладено договір поставки №119/07/53 (далі - Договір, а.с. 7-10).
За умовами Договору в терміни визначені договором Постачальник прийняв на себе зобов'язання передати у власність Покупця продукцію виробничо-технічного призначення (далі - Товар), а Покупець зобов'язався прийняти товар і оплатити його вартість (ціну), сплативши за нього визначену договором грошову суму.
Відповідно до п. 2.1 розділу 2 Договору, за даним договором постачається виключно оригінальна продукція, виробництва провідних компаній світу - мінеральні добрива, насіння, засоби захисту рослин, асортимент, кількість, ціна якої визначається Додатками, рахунками-фактурами та/або накладними, що є невід'ємною частиною цього договору.
Обґрунтовуючи пред'явлений позов, позивач в позові зазначає, що на виконання умов Договору, його сторонами 08.05.2007 року підписано додаток № 119/07/53/7-33Р, за умовами якого відповідач передав позивачу засоби захисту рослин в асортименті та кількості визначеної пунктом 1.1. вказаного додатку.
В додатках до позовної заяви, позивач до суду подав ксерокопію додатку № 119/07/53/11-33Р від 08.05.07 р. до договору поставки № 119/07/53 від 06.03.07 р. (а.с. 41).
Додаток же за №119/07/53/7-33Р від 08.05.07 р. до договору поставки № 119/07/53 від 06.03.07 р., який позивач просить визнати недійсним у даній справі до суду не подав.
За наданими відповідачем у відзиві доводами, додаток № 119/07/53/7-33Р від 08.05.07 р. до договору поставки № 119/07/53 від 06.03.07 р., саме який позивач просить визнати недійсним, МПП фірма "Ерідон" 08.05.2007 р. не укладало, як не укладало в цей день будь яких інших додатків.
Додаток № 119/07/53/7-33Р до договору поставки № 119/07/53 від 06.03.07 р. сторонами укладено 20.04.2007 р. (далі - Додаток від 20.04.07 р.).
Рішенням господарського суду Кіровоградської області від 20.04.2010 р. у справі № 11/12 відмовлено у задоволенні позову ТОВ "Агро-Гарант-Цукор" до МПП фірма "Ерідон" про визнання недійсним додатку № 119/07/53/7-33Р від 20.04.07 р. до договору поставки № 119/07/53 від 06.03.07 р. відмовлено повністю. (а.с. 37-40).
Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 08.07.2010 р. рішення господарського суду від 20.04.10 р. у справі № 11/12 залишено без змін (а.с. 41-44).
Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Позивач в супереч вимог ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, не надав суду належні докази на підтвердження викладених ним у позові обставин, тобто не підтвердив ті обставини, якими, він обґрунтовує свої вимоги.
Враховуючи наведене, господарський суд дійшов висновку про безпідставність вимог позивача, а тому відсутність правових підстав для їх задоволення.
На підставі ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті державного мита та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на позивача і не стягуються.
Керуючись ст. ст. 49, 82-85, 93 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
ВИРIШИВ:
В задоволенні позову відмовити повністю.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня його оголошення місцевим господарським судом.
Копію рішення направити позивачу та відповідачу зокрема, за адресами:
1. Київська область, Києво-Святошинський район, с. Княжичі, вул. Леніна, 46 та 03191;
2. м. Київ-191, а/с 50.
Суддя Л.С.Коротченко