Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 307
Іменем України
13.09.2010Справа №2-14/3451-2010
За позовом Приватного підприємства «Прибій» (96500, м. Саки, вул. Новоселовське шосе, 1а).
до відповідача Приватного підприємства «Югтелеком - 06» (97401, м. Євпаторія, вул. 9 Травня, 39).
про стягнення 13 630,48 грн.
Суддя Лагутіна Н. М.
Представники:
від позивача - Тимченко І.В., представник, довіреність № 78 від 21.07.2010р.,
від відповідача - не з'явився.
Обставини справи: Приватне підприємство «Прибій» звернулось до господарського суду АРК із позовною заявою до відповідача - Приватного підприємства «Югтелеком - 06» про стягнення суми заборгованості по орендній платі у розмірі 12060,00 грн., пені у розмірі 120,68 грн., індексу інфляції у розмірі 1087,76 грн., 3% річних у розмірі 362,04 грн. та судові витрати.
Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором суборенди №4 від 01.03.2009р., щодо несплати у повному обсязі орендної плати, у зв'язку з чим за Приватним підприємством «Югтелеком - 06» утворилась заборгованість в розмірі 12060,00грн., на яку позивачем нараховано пеню в розмірі 120,68грн., інфляційні нарахування в розмірі 1087,76грн., 3% річних в сумі 362,04грн.
Під час судового засідання представник позивача надав письмову заяву, якою зменшив суму пені та просить суд стягнути з відповідача 12060,00грн. заборгованості з орендної плати, 79,45грн. пені, 1087,76грн.індексу інфляції, 362,04грн. 3% річних та судові витрати.
Дана заява прийнята судом до розгляду, оскільки не суперечить нормам цивільного законодавства та не порушує чиї-небудь права та обов'язки. Суд продовжує розгляд справи в межах вимог, підтриманих позивачем.
Відповідач проти задоволення позовних вимог заперечує з тих підстав, що позивач не може стягувати Приватного підприємства «Югтелеком - 06» орендну плату, оскільки договір суборенди вважає укладеним з порушенням чинного законодавства, а право відшкодування заборгованості з орендної плати в сумі 12060,00грн., яку він визнає у повному обсязі, на його думку належить власнику орендованого майна. А щодо стягнення штрафних санкцій, відповідач зазначив, що їх розрахунок був зроблений із значним порушенням норм закону, тому у задоволенні цих вимог також просить відмовити.
16.08.2010р. представник позивача надав суду заперечення на відзив, в якому спростовуючи позицію відповідача, зазначив, що право ПП «Прибій» на укладення договору суборенди підтверджується договором оренди №25 від 01.02.2009р., укладеного між позивачем та власником орендованого майна - ВАТ «Євпаторійське РТП». Цей договір був пред'явлений суборендарю перед підписанням договору №4. Стосовно позиції відповідача відносно неправильності нарахування штрафних санкцій, зазначив, що всі нарахування були зроблені на підставі актів звірки взаєморозрахунків, які були підписані обома сторонами.
Під час судового засідання судом були досліджені оригінали документів, які підтверджують обставини справи, належним чином засвідчені копії залучені до матеріалів справи.
Розгляд справи відкладався відповідно до ст. 77 Господарського процесуального Кодексу України в межах строку, встановленого ст. 69 Господарського процесуального Кодексу України.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні у справі докази, суд -
01 березня 2009 року між Приватним підприємством «Прибій» (суборендодавець) та Приватним підприємством «Югтелеком - 06» (суборендар) укладений договір №4 (а.с. 7-9).
Предмет договору обумовлений сторонами в розділі 1 договору, зокрема п. 1.1 передбачено, що суборендодавець передає, а суборендатор приймає у строкове платне користування нежитлове приміщення площею 180 кв.м., бетонне покриття загальною площею 84 кв.м., яке розташоване за адресою АР Крим, м. Євпаторія, вул. 9 Мая, 39.
Майно було передано суборендарю на підставі акту приймання-передачі від 01.03.2009р. (а.с. 10).
Строк дії договору передбачений сторонами в пункті 3.1 договору, який припиняється 31.12.2009р.
Відповідно до умов п. 4.1 договору розмір орендної плати за користування нежитловими приміщеннями встановлюється із розрахунку 12,00грн. за 1 кв.м., що складає 2160,00грн. в місяць. Розмір орендної платні за користування бетонним покриттям встановлюється із розрахунку 3,00грн. за 1 кв.м.. що складає 252,00грн. на місяць.
Пункт 4.2 договору передбачає, що оплата за суборенду здійснюється щомісячно до 20-го числа поточного місяця суборенди, у безготівковій або готівковій формі. Суборендатор зобов'язаний протягом 20 календарних днів з моменту підписання договору, оплатити орендну плату за перший та останній місяці строку оренди.
Пунктом 6.1.2 договору передбачений обов'язок суборендаря своєчасно здійснювати орендні платежі.
Додатковою угодою від 01.03.2009р. до договору суборенди №4 від 01.03.2009р. сторони добавили в розділ 4 договору пункт 4.5, який виклали у наступній редакції: «Додатково. Окрім суборендної плати, суборендар щомісячно відшкодовує витрати за комунальні послуги та використану згідно з показниками приладів обліку. Плата перераховується або у готівковій формі, або на поточний рахунок суборендодавця.» (а.с. 11).
Відповідно до п. 9.1 договору, договір вступає в силу з моменту його підписання сторонами та діє до моменту повного виконання сторонами своїх зобов'язань за договором.
01 жовтня 2009 року сторони уклали додаткову угоду до договору суборенди №4 від 01.03.2009р., відповідно до якої п. 3.1 договору виклали у новій редакції: «Строк суборенди за договором складає до 31 жовтня 2009 року.» (а.с. 12).
Як вбачається з матеріалів справи, Приватне підприємство «Югтелеком - 06» на адресу позивача скерувало лист про намір розірвати договір №4 від 01.03.2009р., у зв'язку з складним фінансовим становищем (а.с. 13). При цьому відповідач у вказаному листі гарантував погашення заборгованості по договору суборенди №4 від 01.03.2009р.
Актом приймання-передачі від 01.11.2009р. Приватним підприємством «Югтелеком - 06» було повернуто Приватному підприємству «Прибій» нежитлове приміщення площею 180 кв.м. та бетонне покриття загальною площею 84 кв.м., яке розташовано за адресою: АР Крим, м. Євпаторія, вул. 9 Мая, 39, відповідно до договору №4 від 01.03.2009р. (а.с. 14).
Згідно зі статтею 759 Цивільного кодексу України та статтею 283 Господарського кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк для здійснення господарської діяльності.
Відповідно до частини 2 статті 762 Цивільного кодексу України та частини 3 статті 285 Господарського кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.
Частиною 5 статті 762 Цивільного кодексу України встановлено, що плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.
Аналогічні умови передбачені пунктами 3.1, 3.3 договору оренди від 10 червня 2009 року.
Згідно з частиною 1 статті 509 Цивільного кодексу України та статті 173 Господарського кодексу України, яка містить аналогічні положення, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до статті 526 Цивільного Кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічне положення міститься в частині 1 статті 193 Господарського кодексу України, якою визначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником зобов'язання не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його в будь-який час. Боржник повинен виконати такий борг у семиденний строк зі дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не слідує з договору або актів цивільного законодавства.
Відповідно до ст. 599 Цивільного Кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
За змістом статті 193 Господарського Кодексу України та статті 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Однак свої зобов'язання по сплаті 12060,00 грн. орендних платежів за договором №4 від 01.03.2009р. відповідач у встановлений строк не виконав, що з'явилося підставою для звернення Приватного підприємства «Прибій» до господарського суду АР Крим із позовною заявою про стягнення заборгованості з орендної плати за договором від 01 березня 2009 року №4 за період з 01 березня 2009 року по 01 листопада 2009 року у вказаній сумі. Наявність заборгованості підтверджується матеріалами справи та актом звірки взаєморозрахунків (а.с. 17), підписаним обома сторонами.
Оскільки відповідач не виконував свої договірні зобов'язання по сплаті орендної платні, 12.02.2010р. позивач скерував на адресу відповідача претензію №1 з вимогою сплатити заборгованість в розмірі 12060,00грн. (а.с. 15).
Приватне підприємство «Югтелеком - 06» надіслало позивачу відповідь на претензію, в якій зазначило, що заборгованість визнає у повному обсязі, проте у зв'язку з відсутністю коштів, задовольнити вимоги не надається можливим, але при зміні фінансового становища заборгованість в сумі 12060,00грн. буде погашена у повному обсязі (а.с. 16).
На день розгляду справи заборгованість з орендної плати не сплачена, підтверджена матеріалами справи та актом звірки взаєморозрахунків, визнана відповідачем і підлягає стягненню в повному обсязі в сумі 12060,00грн.
Посилання відповідача, викладені у відзиві на позов, судом до уваги не можуть бути прийняті, оскільки спростовуються матеріалами справи та є безпідставними. Зобов'язання відповідача по сплаті певних орендних платежів, які є предметом розгляду даної справи, виникли саме з договору оренди №4 від 01.03.2009р., укладеним між сторонами по даній справі.
Доказів визнання недійсності цього договору відповідачем суду не надано.
Відповідно до положень статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести належними та допустимими доказами ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень. За загальним правилом обов'язок доказування певних обставин покладається на особу, яка посилається на ці обставини.
Пунктом 8.1.1. договору передбачено, що у випадку прострочення оплати орендних платежів, суборендар сплачує пеню в розмірі 1% від суми заборгованості за кожен день прострочення.
У зв'язку з невиконанням відповідачем своїх договірних зобов'язань, позивачем, відповідно п. 8.1.1. договору, з урахуванням зменшених позовних вимог, нарахована пеня у загальному розмірі 79,45 грн. з прострочення сплати орендних платежів за період з 21.03.2009р. по 21.04.2010р. за поточний місяць оренди.
Суд погоджується з наданим позивачем розрахунком пені у розмірі 79, 45 грн. враховуючи її розмір та період нарахування.
Частиною 1 статті 216 Господарського кодексу України встановлено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим кодексом, іншими законами та договором.
Статтею 230 Господарського кодексу України встановлено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Відповідно до частини 1 статті 231 цього Кодексу законом щодо окремих видів зобов'язань може бути визначений розмір штрафних санкцій, зміна якого за погодженням сторін не допускається. Приписами пункту 6 вказаної статті унормовано, що штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо іншій розмір відсотків не передбачено законодавством або договором.
Договірні відносини між платниками та одержувачами грошових зобов'язань регулюються Законом України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань», статтями 1,3 якого встановлено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочу платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня.
За період прострочки відповідачем виконання своїх зобов'язань по договору від 01.03.2009р. позивачем нарахований також індекс інфляції в сумі 1087,76грн. та 3% річних в сумі 362,04грн.
Частиною 2 ст. 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Матеріалами справи підтверджується несвоєчасне виконання відповідачем своїх зобов'язань за договором від 01.03.2009 р., а відтак окрім суми основного боргу він повинний сплатити й вказану суму пені у розмірі 79,45 грн. індекс інфляції в сумі 1087,76грн. та 3% річних в сумі 362,04грн.
Судові витрати по сплаті державного мита та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу судом покладаються на відповідача в порядку ст.49 Господарського процесуального Кодексу України.
Вступна та резолютивна частини рішення оголошена у судовому засіданні 13.09.2010 р. Відповідно до ст. 85 Господарського процесуального Кодексу України рішення оформлено та підписано 17.09.2010 р.
На підставі викладеного та керуючись ст.33, 43, 49, 82-84 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Прийняти заяву представника позивача про зменшення позовних вимог до розгляду.
2. Позов задовольнити.
3. Стягнути з Приватного підприємства «Югтелеком - 06» (97401, м. Євпаторія, вул. 9 Травня, 39; р/р 2600411024 в АБ «Морський» м. Севастополь, МФО 324742, ОКПО 34030944) на користь Приватного підприємства «Прибій» (96500, м. Саки, вул. Новоселовське шосе, 1а; р/р 26009023007822 ВАТ ВТБ Банк м. Київ, МФО 321767, ОКПО 24869889) 12060,00 грн. заборгованості з орендної плати, 79,45 грн. пені, 1087,76 грн. інфляційних витрат, 362,04 грн. 3% річних, 136,31 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Копію рішення направити на адресу сторін рекомендованою кореспонденцією.
Суддя Господарського суду
Автономної Республіки Крим Лагутіна Н.М.