Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 301
Іменем України
20.09.2010Справа №2-28/3762-2010
За позовом - Товариства з обмеженою відповідальністю «Група Юг Сімферополь», (95048, м. Сімферополь, вул. Балаклавська, 68).
До відповідача - Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, (АДРЕСА_1).
Про стягнення 17 235,66 грн.
Суддя С.О. Лукачов
представники:
Від позивача - Філатов О.В., представник, довіреність від 01.12.2009 р.
Від відповідача - не з'явився.
Суть спору: Товариство з обмеженою відповідальністю «Группа Юг Сімферополь» звернулось до господарського суду АРК з позовною заявою до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про стягнення суми основного боргу 17 235,66 грн.
Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем договірних зобов'язань по своєчасній оплаті товару.
Представник відповідача у засідання суду тричі не з'явився, відзив на позов не надав. Про причини неявки суд не повідомив.
Враховуючи наявні в матеріалах справи докази, суд дійшов висновку про те, що неявка відповідача не перешкоджає розгляду справи, у зв'язку з чим, справа розглядається за наявними у неї матеріалами в порядку статті 75 ГПК України.
Розгляд справи відкладався відповідно до ст. 77 ГПК України та оголошувалася перерва.
Після вияснення всіх обставин справи та перевірення доказів, суд видалявся для прийняття рішення по даній справі до нарадчої кімнати.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення позивача, суд -
06.05.2009 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Група Юг Сімферополь» (постачальник) та Фізичною особою - підприємцем Хороших Артемом Павловичем (покупець) був укладений договір поставки № 03/0605 (а.с. 27-29). Згідно якого постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлений строк другій стороні - Покупцеві товар, а Покупець зобов'язується прийняти вказаний товар і сплатити за нього певну грошову суму. Строк дії договору сплив 31.12.2009 р.
01.07.2010 р. Товариство з обмеженою відповідальністю «Група Юг Сімферополь» передало по накладній № РН - 0106-15 від 01.06.2010 р. (а.с. 6) Фізичній особі - підприємцю Хороших Артему Павловичу товар на загальну суму 17 235,66 грн.
За усною домовленістю сторін переданий товар підлягав оплаті на протязі 14 днів з моменту поставки, проте не зважаючи на те, що позивач свої зобов'язання перед відповідачем виконав в повному обсязі, відповідач не оплатив переданий йому товар.
Тобто, виходячи з вимог частини 1 статті 181 Господарського кодексу України, сторони фактично уклали між собою договір купівлі-продажу.
Відповідно до статті 655 Цивільного кодексу України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Згідно з частиною 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до частини 1 статті 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. При цьому, майново-господарськими, згідно з частиною 1 статті 175 Господарського кодексу України, визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Згідно ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
На підставі чого, позивачем була направлена на адресу відповідача претензія вих. № 19 від 16.07.2010 р. (а.с. 8), з вимогою оплати заборгованості до 30.06.2010 р.
Проте відповідач протягом 7 днів не виконав свого обов'язку і не сплатив суму боргу.
Статтею 525 ЦК України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.
Згідно ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно статті 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона має довести суду ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень способом, який встановлений законом для доведення такого роду фактів.
Відповідач не представив суду контррозрахунок суми позову, а також не надав доказів сплати боргу, у зв'язку з чим позов підлягає задоволенню у повному обсязі.
За викладених обставин, позов щодо стягнення з відповідача суми основного боргу в розмірі 17 235,66 грн. підлягає задоволенню.
Витрати позивача по сплаті державного мита та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, судом покладаються на відповідача в порядку ст. 49 ГПК України.
Вступна та резолютивна частини рішення оголошені - 20.09.2010р.
Рішення оформлено відповідно до ст. 84 ГПК України - 24.09.2010р.
На підставі викладеного, керуючись статтями 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Група Юг Сімферополь» (95048, м. Сімферополь, вул. Балаклавська, 68, р/р 26002174051 Банк Райффайзен Банк Аваль в м. Київ, МФО 380805, код ЄДРПОУ 35173949) суму основного боргу у розмірі 17235,66 грн., державне мито у розмірі 172,36 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 236,00 грн.
3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Суддя Господарського суду
Автономної Республіки Крим Лукачов С.О.