09 вересня 2010 р. № 11/132
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого Подоляк О.А.
суддів :Грека Б.М.,
Жукової Л.В.,
розглянувши у відкритому
судовому засіданні касаційну
скаргу ТОВ "Агроремтехсервіс"
на постановуЛьвівського апеляційного господарського суду
від 15.04.2010 р.
у справі№ 11/132
за позовомТОВ "Агроремтехсервіс"
(надалі -Товариство)
доАППБ "Аваль"
(надалі -Банк)
пророзірвання кредитного договору та додаткової угоди
за участю представників:
від позивача- не з'явились
від відповідача- не з'явились
У серпні 2009 року Товариство звернулося до господарського суду з позовом до Банку про розірвання кредитного договору № 010/06-34 від 03.03.2004 р. та додаткової угоди № 1 від 10.06.2004 р.
Рішенням господарського суду Чернівецької області від 03.02.2010 р. (суддя Гушилик С.М.), залишеним без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 15.04.2010 р. (судді: Орищин Г.В., Галушко Н.А., Краєвська М.В.), в позові відмовлено.
Не погоджуючись з постановою, Товариство звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить рішення та постанову скасувати та прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі, мотивуючи скаргу порушенням і неправильним застосуванням судами норм матеріального та процесуального права.
Розглянувши матеріали справи, оцінивши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального і процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України прийшла до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи із наступного.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами, 03.03.2004 р. між Банком (надалі -Кредитор) та Товариством (надалі - Позичальник) укладено кредитний договір № 010/06-34 та додаткову угоду № 1 від 10.06.2004 р. (надалі -Угода) відповідно до яких Позичальник отримав кредитні кошти в сумі 380 000 грн., які зобов'язався повернути зі сплатою відсотків за користування у розмірі 21% до 02.03.2007 р.
09.07.2009 р. Товариство листом звернулося до Банку з пропозицією про розірвання Договору та Угоди у зв'язку з істотною зміною обставин, яка залишена останнім без відповіді.
Звертаючись з позовом до суду про розірвання Договору та Угоди, позивач обґрунтовував свої вимоги тим, що у нього на підприємстві виникло скрутне фінансове становище у зв'язку з шахрайськими діями його засновників, що зробило неможливим виконання в подальшому взятих на себе зобов'язань за Договором та Угодою.
Вказане, на думку позивача, є істотною зміною обставин в розумінні ст. 652 ЦК України та підставою для розірвання Договору та Угоди за рішенням суду.
Згідно ст. 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст. 652 ЦК України у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов'язання.
Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах.
Якщо сторони не досягли згоди щодо приведення договору у відповідність з обставинами, які істотно змінились, або щодо його розірвання, договір може бути розірваний, а з підстав, встановлених частиною четвертою цієї статті, -змінений за рішенням суду на вимогу заінтересованої сторони за наявності одночасно таких умов:
1) в момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане;
2) зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися;
3) виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору;
4) із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона.
Суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованих висновків, що скрутне фінансове становище Товариства не є істотною зміною обставин в розумінні ст. 652 ЦК України та правомірно відмовили в позові.
Відповідно до п. 1 ст. 1119 ГПК України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити постанову суду апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.
Касаційна скарга залишається без задоволення, коли суд визнає, що постанова апеляційного господарського суду прийнята з дотриманням вимог матеріального та процесуального права.
Посилання оскаржувача на інші обставини не приймаються колегією суддів до уваги з огляду на положення ст. 1117 ГПК України та з підстав їх суперечності матеріалам справи.
Твердження оскаржувача про порушення і неправильне застосування апеляційним господарським судом норм матеріального та процесуального права при прийнятті постанови не знайшли свого підтвердження, в зв'язку з чим підстав для зміни чи скасування законного та обґрунтованого судового акту колегія суддів не вбачає.
Керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119 11111 ГПК України, суд
Касаційну скаргу ТОВ "Агроремтехсервіс" залишити без задоволення.
Постанову Львівського апеляційного господарського суду від 15.04.2010 р. у справі № 11/132 залишити без змін.
Головуючий, суддя О. Подоляк
С у д д і Б. Грек
Л. Жукова