73000, м.Херсон, вул. Горького, 18
"23" вересня 2010 р. Справа № 7/71-ПД-10
Господарський суд Херсонської області у складі судді Задорожної Н.О. при секретарі Степановій О.В., розглянувши справу
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Продексім ЛТД", м.Херсон
до: Публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" в особі Філії Публічного АТ "Державний експортно-імпортний банк України" у м. Херсоні про визнання недійсними договорів
та матеріали зустрічного позову від імені та в інтересах Публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" в особі Філії Публічного АТ "Державний експортно-імпортний банк України" у м. Херсоні, м.Херсон
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Продексім ЛТД", м.Херсон
про стягнення 11 677 435грн. 20коп. та зобов'язання до вчинення дій
за участю представників сторін:
від позивача - не прибув
від відповідача - Голінько Л.І., керівник юр. служби, дов. №010-01/3412 від 20.05.2009р., Чабан В.І., керуючий філією, дов. від 21.06.2010р.
Позивач (ТОВ "Продексім, ЛТД", м.Херсон, код за ЄДРПОУ 31006594) звернувся з позовом, в якому просить суд визнати недійсними укладені з відповідачем (ПАТ "Державний експортно-імпортний банк України" в особі відокремленого підрозділу філії ВАТ "Укрексімбанк", м.Херсон, код за ЄДРПОУ 00032112): договір кредиту №6906к/25 від 16.06.2006р., іпотечні договори №6906Z72 від 16.06.2006р. та №6906Z16 від 25.02.2009р.
Обгрунтовуючи позов, позивач посилається на те, що валютою зобов'язання за оспорюваним кредитним договором є долар США, оскільки кредити було видано в доларах США. Виконання зобов'язання також проводиться у іноземній валюті. Надання банком позичальникові грошових коштів (кредиту) у вигляді кредитної лінії та проведення позивачем дій відносно виконання своїх обов'язків в іноземній валюті за своєю правовою природою є валютною операцією.
Статтею 5 Декрету Кабінету Міністрів України "Про систему валютного регулювання і валютного контролю" передбачено, що на здійснення валютних операцій НБУ видає генеральні та індивідуальні ліцензії.
На підставі п.п.в), г), ч.4 ст.5 Декрету КМУ "Про систему валютного регулювання і валютного контролю" надання та одержання кредиту в іноземній валюті, використання іноземної валюти як засобу платежу можливо при дотриманні суб'єктами господарських відносин імперативних вимог законодавства щодо одержання відповідної індивідуальної ліцензії.
Зобов'язання на території України між резидентами укладаються та виконуються виключно в національній валюті - гривні, а не в валюті США. Таким чином, викладені в кредитному договорі положення щодо іноземної валюти договору та валюти виконання зобов'язання за договором прямо суперечить правовим нормам прямої дії Конституції України, Господарського, Цивільного кодексів.
Відповідно до приписів п.2 ст.548 ЦК України недійсне зобов'язання не підлягає забезпеченню, тому недійсність основного зобов'язання спричиняє недійсність правочинів щодо його забезпечення.
Відповідач позов не визнає, посилаючись на те, що відносини сторін по оспорюваному кредитному договору, умови якого не передбачають проведення розрахунку у валюті України - гривні, як і визначення грошового еквівалента в іноземній валюті відповідно до норм ч.ч.1, 2 ст.533 ЦК України, є валютною операцією у розумінні п.2 ст.1 Декрету КМУ від 19.02.1993р. №15-93 "Про систему валютного регулювання і валютного контролю".
На дату укладення кредитного договору банк мав банківську ліцензію №2 від 25.12.2001р. та дозвіл №2-3 від 15.02.2005р. на здійснення операцій, визначений пунктами 1-4 ч.2 та ч.4 ст.47 Закону України "Про банки та банківську діяльність".
Щодо вимог п.п."в" п.4 ст.5 Декрету КМУ від 19.02.1993р. №15-93 "Про систему валютного регулювання і валютного контролю", який передбачає наявність індивідуальної ліцензії на надання і одержання резидентами кредитів в іноземній валюті, якщо терміни і суми таких кредитів перевищують встановлені законодавством межі, то на сьогодні законодавець не визначив межі термінів і сум надання/одержання кредитів в іноземній валюті, з огляду на те, що операція з надання банками кредитів в іноземній валюті не потребує індивідуальної ліцензії.
Одночасно з порушенням провадження у справі судом було вжито заходи забезпечення позову у вигляді заборони звертати стягнення шляхом перереєстрації права власності та самостійної реалізації об'єктів, які є предметом іпотеки, про що було винесено відповідну ухвалу від 21.05.2010р.
У зв'язку з подачею апеляційної та касаційної скарг на ухвалу про забезпечення позову, провадження у справі зупинялось і після одержання справи було поновлено з призначенням її розгляду на 23 вересня 2010р., про що було винесено відповідну ухвалу від 06.08.2010р.
Цією ж ухвалою суд визнав обов'язковою явку уповноважених представників сторін та зобов'язав позивача надати суду додаткові докази.
Факт належного повідомлення сторін про дату, час і місце розгляду справи підтверджений засвідченим підписом уповноваженої особи канцелярії штампом господарського суду Херсонської області у лівому нижньому куті зворотної сторони ухвали господарського суду.
На день, призначений для розгляду справи, позивач, належним чином повідомлений про дату, час і місце розгляду справи, явку представника не забезпечив, витребувані судом матеріали не надав, поважність причин, що унеможливили виконання вимог суду щодо забезпечення явки представника та надання витребуваних документів належними доказами не довів.
Відповідач 21.09.2010р. подав зустрічну позовну заяву для сумісного розгляду з первісним позовом, в якій просить суд стягнути з відповідача ( позивач за зустрічним позовом) 11677435грн. 20коп. кредитного боргу; визначити спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів з визначенням початкової ціни продажу предметів іпотеки у сумах відповідно 16 312 700грн. та 837800грн., тобто на рівні заставної вартості.
Відповідно до ч.2 ст.60 ГПК України подання зустрічного позову проводиться за загальними правилами подання позовів.
Як вбачається з предмета зустрічної позовної заяви, він складається з декількох вимог: майнового і немайнового характеру. Стягнення заборгованості за кредитом і зобов'язання до вчинення дій. Натомість державне мито сплачено лише по одній вимозі майнового характеру, решта вимог немайнового характеру державним митом не оплачена.
Якщо позовну заяву за зустрічним позовом подано з порушенням вимог, викладених у статтях 54-58 ГПК України, господарський суд повертає цю позовну заяву на підставі ст.63 ГПК України, у конкретному випадку на підставі п.4 ст.63 ГПК України ( не подано доказів сплати державного мита у встановлених порядку та розмірах).
Врахувавши викладене, суд повертає зустрічну заяву і додані до неї документи, у тому числі платіжні документи на перерахування державного мита і 236грн. судових витрат позивачу без розгляду і видає довідку на їх повернення з Державного бюджету.
На підставі п.5 ст.81 ГПК України господарський суд залишає позов без розгляду, якщо позивач без поважних причин не подав витребувані господарським судом матеріали, необхідні для вирішення спору, або представник позивача не з'явився на виклик у засідання господарського суду і його нез'явлення перешкоджає вирішенню спору.
При цьому у разі неподання витребуваних судом документів суд не вправі залишити позов без розгляду, якщо визнає причини неподання документів поважними. Що ж до нез'явлення представника позивача, то суд залишає позов без розгляду незалежно від причин нез'явлення.
Зважаючи на те, що позивач за первісним позовом без поважних причин не виконав вимоги суду щодо забезпечення явки уповноваженого представника та надання витребуваних доказів, поданий позов залишається без розгляду.
У зв'язку із залишенням поданого позову без розгляду, суд скасовує заходи забезпечення позову, застосовані згідно п.6 ухвали господарського суду про порушення справи від 21.05.2010р. №7/71-ПД-10.
Керуючись ст.47, ч.2 ст.60, п.4 ст.63, ст.68, п.5 ст.81, ст.86 ГПК України, суд
1. Повернути зустрічний позов та додані до нього матеріали позивачу без розгляду.
2. Видати позивачу за зустрічним позовом довідки на повернення з Державного бюджету сплаченого на підставі меморіального ордеру №1220 від 20.09.2010р. державне мито у сумі 25500грн., а також сплаченої на підставі меморіального ордеру №1226 від 20.09.2010р. 236грн. вартості послуг з інформаційно-технічного забезпечення судового процесу.
3. Залишити первісний позов без розгляду.
4. Скасувати заходи забезпечення позову, застосовані згідно пункту 6 ухвали господарського суду Херсонської області про порушення справи від 21.05.2010р. №7/71-ПД-10.
5. Копію ухвали надіслати позивачу за первісним позовом та ВДВС за місцезнаходженням переданого в іпотеку майна.
Суддя Н.О. Задорожна