ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 вересня 2023 рокуЛьвівСправа № 380/10883/22 пров. № А/857/3746/23
Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Коваля Р. Й.,
суддів Гудима Л. Я.,
Довгополова О. М.,
розглянувши у письмовому провадженні у м. Львові апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 07 лютого 2023 року (ухвалене у м. Львові суддею Брильовським Р. М. за правилами спрощеного позовного провадження в порядку письмового провадження) в адміністративній справі № 380/10883/22 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області про визнання відмови протиправною та зобов'язання вчинити дії,
ВСТАНОВИВ:
У серпні 2022 року ОСОБА_1 звернулася до Львівського окружного адміністративного суду із вказаним позовом, в якому просила:
- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (далі - ГУ ПФУ в Донецькій області) щодо перерахунку їй пенсії та переведення з пенсії за віком відповідно до статті 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу»;
- зобов'язати ГУ ПФУ в Донецькій області перерахувати їй та перевести з пенсії за віком відповідно до статті 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу».
Позовні вимоги обґрунтовувала тим, що період проходження нею служби в податкових органах має зараховуватися до стажу державної служби, що дає право на пенсію державного службовця відповідно до статті 37 Закону № 3723-XII.
Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 07 лютого 2023 року позов задоволено.
Визнано протиправним та скасовано рішення ГУ ПФУ у Донецькій області від 06.06.2022 № 057150000260 про відмову ОСОБА_1 у перерахунку та переведенні на пенсію за віком відповідно до Закону України “Про державну службу”.
Зобов'язано ГУ ПФУ у Донецькій області перерахувати та перевести ОСОБА_1 з пенсії за віком відповідно до Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, на пенсію за віком відповідно до статті 26 Закону України “Про державну службу” № 3723-ХІІ згідно заяви від 11.01.2022, зарахувавши до стажу державної служби періоди роботи з 24.11.1992.
Не погодившись із зазначеним рішенням, його оскаржило ГУ ПФУ в Донецькій області, яке вважає рішення суду першої інстанції ухваленим за неповного з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, та з порушенням норм матеріального і процесуального права. Тому просило скасувати рішення суду першої інстанції і ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.
Вимоги апеляційної скарги обґрунтовує тим, що періоди роботи посадових осіб в органах державної податкової служби на посадах, в період перебування на яких були присвоєнні персональні чи спеціальні звання, не зараховуються до стажу роботи на посадах, віднесених до категорії посад державної служби, визначених статтею 25 Закону № 3723-XII.
У відзиві на апеляційну скаргу позивач проти вимог скаржника заперечила, оскільки вважає, що рішення суду першої інстанції ухвалене з дотриманням матеріального та процесуального права.
Вказала, що посадові особи державної податкової служби, яким присвоєно спеціальні звання, є державними службовцями зі спеціальним статусом, а тому період проходження такої служби в податкових органах має зараховуватися до стажу державної служби, який дає право на пенсію державного службовця відповідно до статті 37 Закону № 3723-XII.
Відповідно до частини четвертої статті 229 КАС України у зв'язку з розглядом справи у письмовому провадженні фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Суд апеляційної інстанції відповідно до статті 308 КАС України переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги у їх сукупності, колегія суддів дійшла переконання, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в ГУ ПФУ в Донецькій області та одержує пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09 липня 2003 р. № 1058-ІV (далі - Закон № 1058-IV).
11 січня 2022 року ОСОБА_1 звернулася через Веб-портал Пенсійного фонду із заявою про переведення на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу». За принципом екстериторіальності заяву розглянуто Головним управлінням Пенсійного фонду України в Полтавській області, перевірено спеціалістом Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області.
Головним управлінням Пенсійного фонду України в Полтавській області розпорядженням № 057150000260 від 14.01.2022 ОСОБА_1 переведено на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу» на підставі довідки про складові заробітної плати (оклад, ранг, вислуга років) від 22.12.2021 № 255/05-99-10-02-18, виданої Головним управлінням ДПС у Донецькій області.
25 січня 2022 ОСОБА_1 повторно звернулася через Веб-портал Пенсійного фонду із заявою про перерахунок пенсії. Вказана заява розглянута за принципом екстериторіальності Головним управлінням Пенсійного фонду України в Херсонській області. За результатами розгляду поданої 25.01.2022 заяви Головним управлінням Пенсійного фонду України в Херсонській області розпорядженням № 057150000260 від 31.01.2022 здійснено перерахунок пенсії.
Надалі, ГУ ПФУ в Донецькій області повторно розглянуло заяву ОСОБА_1 від 11.01.2022 та прийняло рішення про відмову в перерахунку пенсії № 057150000260 від 06.06.2022.
Рішення мотивоване тим, що за даними трудової книжки відсутній стаж на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених статтею 25 Закону № 3723-ХІІ та актами Кабінету Міністрів України, Враховуючи зазначене, гр. ОСОБА_1 у перерахунку та переході на пенсію за віком відповідно до Закону України “Про державну службу” на підставі заяви від 11.01.2022 відмовлено, оскільки стажу державної служби недостатньо для вищезазначеного виду перерахунку.
Не погоджуючись із таким рішенням про відмову у перерахунку та переході на пенсію за віком відповідно до Закону України “Про державну службу”, позивач звернулась до суду.
Приймаючи рішення про задоволення позову, суд першої інстанції обґрунтовував його тим, що періоди роботи позивача на посадах в органах державної податкової служби відповідач неправомірно не врахував до стажу роботи на посадах державної служби.
Такі висновки суду першої інстанції, на переконання колегії суддів апеляційного суду, відповідають нормам матеріального права, фактичним обставинам справи і є правильними з огляду на таке.
Закон України «Про державну службу» від 10.12.2015 № 889-VІІІ, який набрав чинності з 01.05.2016 (далі - Закон № 889-VІІІ), визначає принципи, правові та організаційні засади забезпечення публічної, професійної, політично неупередженої, ефективної, орієнтованої на громадян державної служби, яка функціонує в інтересах держави і суспільства, а також порядок реалізації громадянами України права рівного доступу до державної служби, що базується на їхніх особистих якостях та досягненнях.
Підпунктом 1 пункту 2 розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 889-VIII, визнано таким, що втратив чинність, Закон України «Про державну службу» (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., № 52, ст. 490 із наступними змінами, Закон України «Про державну службу» № 3723-XII від 16.12.1993, далі - Закон № 3723-ХІІ), крім статті 37, що застосовується до осіб, зазначених у пунктах 10 і 12 цього розділу.
Відповідно до частини першої статті 37 Закон № 3723-ХІІ на одержання пенсії державних службовців мають право чоловіки, які досягли віку 62 роки, та жінки, які досягли пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», за наявності страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченого абзацом першим частини першої статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», у тому числі стажу державної служби не менш як 10 років, та які на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку. Пенсія державним службовцям призначається в розмірі 60 відсотків суми їх заробітної плати, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - у розмірі 60 відсотків заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Пунктом 10 розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 889-VIII передбачено, що державні службовці, які на день набрання чинності цим Законом займають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених статтею 25 Закону України «Про державну службу» та актами Кабінету Міністрів України, мають право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
Пунктом 12 розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 889-VIII передбачено, що для осіб, які на день набрання чинності цим Законом мають не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених статтею 25 Закону України «Про державну службу» та актами Кабінету Міністрів України, зберігається право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
Проаналізувавши наведені норми, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що обов'язковою умовою для збереження у особи права на призначення пенсії відповідно до ст. 37 Закону № 3723-ХІІ після 01.05.2016 є дотримання сукупності вимог, визначених ч. 1 ст. 37 Закону № 3723-ХІІ і Прикінцевих та перехідних положень Закону № 889-VIII, а саме щодо віку, страхового стажу, стажу державної служби.
Згідно із частиною сімнадцятою статті 37 Закону № 3723-XII період роботи посадових осіб в органах державної податкової та митної служб на посадах, на яких відповідно до закону присвоювалися спеціальні та /або персональні звання, зараховується до стажу державної служби, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку.
У статті 25 Закону № 3723-XII встановлено категорії посад державних службовців.
Як видно з вищенаведеної правової норми, посади, на яких працювала позивач, у переліку посад, визначеному статтею 25 Закону № 3723-XII відсутні.
Разом з тим, стаж на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначається не лише статтею 25 цього Закону, але й актами Кабінету Міністрів України.
Так, згідно із пунктом 8 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 889-VIII стаж державної служби за період роботи (служби) до набрання чинності цим Законом обчислюється у порядку та на умовах, встановлених на той час законодавством.
Постановою Кабінету Міністрів України № 283 від 03.05.1994 затверджено Порядок обчислення стажу державної служби (діяв до набрання чинності Законом № 889-VIII), яким визначено посади і ранги, час роботи в яких зараховується до стажу державної служби.
Відповідно до абзацу третього пункту 2 цього Порядку до стажу державної служби зараховується, зокрема, робота керівних працівників і спеціалістів в апараті державної податкової та контрольно-ревізійної служби.
Спеціальним законом, що визначав статус державної податкової служби в Україні, її функції та правові основи діяльності у період роботи позивача на відповідних посадах, був Закон України від 04.12.1990 № 509-XII «Про державну податкову службу в Україні» (далі - Закон № 509-XII), а з 12.08.2012 - Податковий кодекс України (далі - ПК України).
Згідно з частиною першою статті 4 Закону № 509-XII державна податкова служба, якій за змістом частини другої цієї статті підпорядковані державні податкові інспекції в областях, районах, містах і районах у міста, є центральним органом виконавчої влади, який забезпечує здійснення контролю за дотриманням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів податків, зборів та інших платежів і неподаткових доходів і внесків до державних цільових фондів, встановлених законодавством України.
Посадовою особою органу державної податкової служби може бути особа, яка має освіту за фахом та відповідає кваліфікаційним вимогам, установленим Міністерством фінансів України. Посадові особи органів державної податкової служби підлягають атестації, після якої таким особам присвоюються спеціальні звання (частини перша, четверта статті 15 Закону № 509-XII).
Цією ж нормою установлено умови, за яких особи не можуть бути службовцями податкових органів, які кореспондують вимогам статей 5, 12 Закону № 3723-ХІІ щодо обмежень пов'язаних із прийняттям на державну службу та її проходженням.
Статтею 6 Закону № 509-XII було встановлено, що видатки на утримання органів державної податкової служби визначаються Кабінетом Міністрів України і фінансуються з державного бюджету.
Підсумовуючи викладене, суд дійшов висновку про те, що посадові особи державної податкової служби, яким за наслідками атестації присвоєно спеціальні звання, які обіймають посади в державних органах для виконання завдань і функцій держави (зокрема, у сфері податкової політики), одержують заробітну плату за рахунок державного бюджету, - перебувають на державній службі та є державними службовцями.
Приписами абзаців першого - другого пункту 344.1 статті 344 ПК України передбачено, що пенсійне забезпечення посадових осіб контролюючих органів, крім діючих у них підрозділів податкової міліції, здійснюється в порядку та на умовах, передбачених Законом України «Про державну службу». Період роботи зазначених осіб (у тому числі тих, яким присвоєнні звання) у контролюючих органах зараховується до стажу державної служби та стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, що дає право на призначення пенсії відповідно до Закону України «Про державну службу» незалежно від місця роботи на час досягнення віку, передбаченого зазначеним законом.
Постановою КМУ від 20.04.2016 № 306 «Питання присвоєння рангів державних службовців та співвідношення між рангами державних службовців і рангами посадових осіб місцевого самоврядування, військовими званнями, дипломатичними рангами та іншими спеціальними званнями» (далі - Постанова № 306) затверджено Порядок присвоєння рангів державних службовців, співвідношення рангів державних службовців і військовими званнями, дипломатичними рангами та іншими спеціальними званнями згідно з додатками 1-10.
Додатком 6 до Постанови № 306 передбачено, що спеціальне звання «Радник податкової та митної справи І, ІІ, ІІІ рангу» прирівнюється до 4, 5, 6 рангу державного службовця.
Як видно з копії трудової книжки ОСОБА_1 від 24.10.1983 НОМЕР_1 , позивачка:
- з 24.11.1992 по 14.12.2021 працювала на різних посадах в податкових органах Донецької області.
- 13.07.1994 прийняла присягу державного службовця відповідно до ст. 17 Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 №3723-ХІІ (запис № 22 у трудовій книжці);
- 01.07.2013 їй присвоєний 13 ранг державного службовця;
- 01.01.2014 їй присвоєно спеціальне звання «Радник податкової та митної справи ІІІ рангу»;
- 19.11.2019 їй присвоєний 6 ранг державного службовця.
Враховуючи наведене, колегія суддів апеляційного суду дійшла висновку, що посадові особи державної податкової служби, яким присвоєно спеціальні звання, є державними службовцями зі спеціальним статусом, а тому період проходження такої служби в податкових органах має зараховуватися до стажу державної служби, який дає право на пенсію державного службовця відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу».
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 22.10.2013 у справі № 21-340а13.
Також зазначена правова позиція узгоджуються з правовою позицією, яка викладена в постанові Верховного Суду від 19.06.2018 у справі № 465/7218/16а.
Апеляційний суд наголошує, що спеціальним законом, що визначав статус державної податкової служби в Україні, її функції та правові основи діяльності у період роботи позивача на відповідних посадах, був Закон України «Про державну податкову службу в Україні» № 509-XII та Податковий кодекс України, які мають вищу юридичну силу, ніж розпорядження КМУ від 22.07.2016 № 465. Таким чином, доводи апелянта про те, що посадові особи контролюючих органів, яким присвоюються спеціальні звання, не належать до категорій посад державної служби є безпідставними.
За таких обставин колегія суддів приходить до переконання, що місцевий суд повно і всебічно дослідив і оцінив обставини по справі, надані сторонами докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює, та погоджується з висновком суду першої інстанції про необхідність задоволення позовних вимог.
Статтею 316 КАС України передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
З урахуванням викладеного, рішення суду першої інстанції є законним, доводи апеляційної скарги зроблених судом першої інстанції висновків не спростовують, тому підстави для скасування чи зміни рішення суду першої інстанції відсутні.
Керуючись ст. ст. 229, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області залишити без задоволення, а рішення Львівського окружного адміністративного суду від 07 лютого 2023 року в адміністративній справі № 380/10883/22 - без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає оскарженню в касаційному порядку, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини п'ятої статті 328 КАС України.
Головуючий суддя Р. Й. Коваль
судді Л. Я. Гудим
О. М. Довгополов