ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 вересня 2023 року Справа № 160/8930/23
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Бондар М.В. розглянувши у спрощеному (письмовому) провадженні у місті Дніпрі адміністративну справу позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії, -
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) звернулась до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (далі - ГУ ПФУ в Дніпропетровській області, відповідач), в якій просить:
- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області стосовно не виконання обов'язку з нарахування та виплати пенсії за віком ОСОБА_1 , на визначений нею банківський рахунок у розмірі передбаченому законодавством, з усіма перерахунками, індексаціями та надбавками, як не працюючому пенсіонеру, з врахуванням всього стажу та заробітної плати для обчислення пенсії, але в розмірі не меншому ніж прожитковий мінімум для непрацездатних осіб, а також з осучасненням розміру пенсії відповідно до пенсійної реформи України, з підвищенням та індексацією пенсії відповідно до статей 27, 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», а також з нарахуванням компенсації втрати частини доходів, розрахованої за нормами Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» та Постанови Кабінету Міністрів України № 159 від 21.02.2001 р. «Про затвердження Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати», за невчасно отримані та неотримані суми пенсійних виплат, як частини доходу, за весь період невиплати, починаю з моменту подання заяви про призначення пенсії, 19.12.2019 року, по дату фактичної виплати усієї суми пенсії;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснювати нарахування та виплати пенсії за віком ОСОБА_1 , на визначений нею банківський рахунок у розмірі передбаченому законодавством, з усіма перерахунками, індексаціями та надбавками, як не працюючому пенсіонеру, з врахуванням всього стажу та заробітної плати для обчислення пенсії, але в розмірі не меншому ніж прожитковий мінімум для непрацездатних осіб, а також з осучасненням розміру пенсії відповідно до пенсійної реформи України, з підвищенням та індексацією пенсії відповідно до статей 27, 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», а також з нарахуванням компенсації втрати частини доходів, розрахованої за нормами Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» та Постанови Кабінету Міністрів України № 159 від 21.02.2001 р. «Про затвердження Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати», за невчасно отримані та неотримані суми пенсійних виплат, як частини доходу, за весь період невиплати, починаю з моменту подання заяви про призначення пенсії, 19.12.2019 року, по дату фактичної виплати усієї суми пенсії.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що на виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25.08.2020 у справі №160/5561/20 позивачу здійснено ГУ ПФУ в Дніпропетровській області поновлення нарахувань та виплат пенсії, проте при отриманні цих пенсійних виплат, встановлено, що розмір цієї пенсії не відповідає законодавству України. ОСОБА_1 звернулась до відповідача із проханням здійснювати виплати їй пенсії, яку вона отримувала раніше, у розмірі передбаченому законодавством, з усіма перерахунками, індексаціями та надбавками, як не працюючому пенсіонеру, з врахуванням всього стажу та заробітної плати для обчислення пенсії, але в розмірі не меншому ніж прожитковий мінімум для непрацездатних осіб, а також з осучасненням розміру пенсії відповідно до пенсійної реформи України, з підвищенням та індексацією пенсії відповідно до статей 27, 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», а також з нарахуванням компенсації втрати частини доходів, розрахованої за нормами Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» та постанови Кабінету Міністрів України № 159 від 21.02.2001 «Про затвердження Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати», за невчасно отримані та неотримані суми пенсійних виплат, як частини доходу, за весь період невиплати, починаю з моменту подання заяви про призначення пенсії, 19.12.2019, по дату фактичної виплати усієї суми пенсії. Проте, листом №16486-11251/Г-01/8-0400/23 від 14.04.2023 відповідач повідомив ОСОБА_1 , що виплата її пенсії здійснюється на виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20.06.2022 у справі № 160/5264/22, оскільки підвищення та осучаснення пенсійних виплат, а також виплата компенсації втрати частини доходів, цим судовим рішенням не передбачені. Також, позивач подала заяву про виплату пенсії на визначений нею рахунок в АТ КБ «ПРИВАТБАНК», проте заява позивача розглянута не була. Вважаючи протиправною вищевказану бездіяльність відповідача, позивач звернулась до суду з цим позовом.
Ухвалою суду від 15.05.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження без виклику учасників справи в порядку статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України.
01.06.2023 від представника відповідача до суду надійшов відзив на позов, у якому відповідач просив відмовити у задоволенні позовних вимог. В обґрунтування правової позиції відповідача представник зазначив, що на виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25.09.2020 у справі № 160/5561/20 заява позивача від 19.12.2019 про призначення пенсії була повторно розглянута та винесене рішення про відмову від 30.07.2021 № 47050013833 через відсутність необхідного стажу для призначення пенсії. Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20.06.2022 у справі № 160/5264/22 зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області повторно розглянути заяву про призначення пенсії за віком, подану представником - 19.12.2019, відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та прийняти обґрунтоване рішення по суті заяви з урахуванням висновків, викладених у цьому судовому рішенні. 17.03.2023 до відповідача засобами поштового зв'язку надійшла заява у вигляді звернення представника ОСОБА_1 з питань пенсійного забезпечення та щодо виконання рішення суду. Листом відділу методології та звітності управління питань виплат ГУ ПФУ в Дніпропетровській області від 14.04.2023 16327-11251/Г-01/8-0400/23 надано роз'яснення. На виконання рішення суду Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області повторно розглянуто заяву про призначення пенсії від 19.12.2019, та оскільки рішенням суду не зобов'язано здійснити нарахування пенсії з усіма перерахунками, пенсію призначено в твердому розмірі на момент призначення. Крім того, вказується, шо позивачем не додержано порядку подання заяви про перерахування пенсійних виплат на банківський рахунок в “ОТП БАНК”. Враховуючи вище наведене позивач вважає, що його дії відповідають чинному законодавству.
12.06.2023 до суду від представника позивача надійшла відповідь на відзив, в якій вказано, що у відповідача знаходяться документи позивачки про стаж та заробітну плату для вирахування розміру пенсійних виплат. Зокрема, в матеріалах пенсійної справи ОСОБА_1 містяться архівні довідки про трудовий стаж та трудова книжка, відповідно до яких вона працювала з 02.10.1975 по 07.11.2000, що в підрахунку становить понад 15 років страхового стажу. Позивачка безперервно пропрацювала у періоди з 02.10.1975 по 23.09.1985 та з 11.08.1986 по 07.11.2000, що загалом становить понад 24 роки. Та обставина, що у пенсійній справі ОСОБА_1 наявні документи, що підтверджують наявність, достовірність та достатність її страхового стажу була встановлена рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20.06.2022 у справі № 160/5264/22. Вищевказані документи були подані з метою реалізації законної вимоги позивачки, як пенсіонерки, на отримання пенсійних виплат у відповідному до законодавства розмірі. Таким чином, є незрозумілим твердження відповідача про наявність у позивачки страхового стажу 14 років 42 місяці 27 днів, оскільки зміну прізвища також було встановлено рішеннями Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25.09.2020 у справі № 160/5561/20 та від 20.06.2022 у справі №160/5264/22. Твердження відповідача про необхідність звернення із заявою про призначення пенсії за місцем проживання (реєстрації) є безпідставним та не обґрунтованим, оскільки позивачка взагалі не мешкає на території України та не має місця реєстрації на території України. Позивач особисто звернулась до відповідача з вимогою здійснювати виплату її пенсії на банківський рахунок та надала усі необхідні для цього документи.
Виходячи з положень статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд адміністративної справи здійснено у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Дослідивши матеріали, з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються вимоги позову, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.
З матеріалів справи встановлено, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в ГУ ПФУ в Дніпропетровській області та їй призначено пенсію за віком з 19.12.2019.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25.09.2020 у справі № 160/5561/20 адміністративний позов ОСОБА_1 до ГУ ПФУ в Дніпропетровській області про зобов'язання вчинити певні дії - задоволено частково:
- визнано протиправним та скасовано рішення ГУ ПФУ в Дніпропетровській області № 03/03-8/18 від 14.01.2020 щодо відмови у призначенні пенсії за віком ОСОБА_1
- зобов'язано ГУ ПФУ в Дніпропетровській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії за віком, подану представником - 19.12.2019, відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та прийняти обґрунтоване рішення по суті заяви з урахуванням висновків, викладених у цьому судовому рішенні, вимог пенсійного законодавства України та повноважень органів Пенсійного фонду України.
Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25.09.2020 у справі № 160/5561/20 набрало законної сили 27.10.2020.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20.06.2022 у справі №160/5264/22 адміністративний позов ОСОБА_1 до ГУ ПФУ в Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії - задоволено частково:
- визнано протиправним та скасовано рішення ГУ ПФУ у Дніпропетровській області № 047050013833 від 30.07.2021 про відмову у призначенні виплати пенсії за віком громадянці України ОСОБА_1
- зобов'язано ГУ ПФУ в Дніпропетровській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії за віком, подану представником - 19.12.2019 року, відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та прийняти обґрунтоване рішення по суті заяви з урахуванням висновків, викладених у цьому судовому рішенні.
Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20.06.2022 у справі №160/5264/22 набрало законної сили 21.07.2022.
Відповідно до протоколу за період з 01.12.2019 по 31.12.2022 заборгованість по пенсії складає 59654,90 грн.
Доказів виплати позивачу визначеної заборгованості матеріали справи не містять.
27.01.2022 позивачем підписано бланк заяви АТ КБ «ПРИВАТБАНК» до ГУ ПФУ в Дніпропетровській області про виплату пенсії на банківський рахунок позивача в АТ КБ «ПРИВАТБАНК».
На звернення позивача, листом №16486-11251/Г-01/8-0400/23 від 14.04.2023 відповідач повідомив ОСОБА_1 , що виплата її пенсії здійснюється на виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20.06.2022 у справі № 160/5264/22, оскільки підвищення та осучаснення пенсійних виплат, а також виплата компенсації втрати частини доходів, цим судовим рішенням не передбачені.
Не погоджуючись з тим, що відповідачем фактично відмовлено в нарахуванні та виплаті компенсації втрати частини доходу, у зв'язку з порушенням строків виплати пенсії та виплаті пенсії в повному розмірі на банківський рахунок, позивач звернулась до суду із даним позовом.
Вирішуючи спір по суті, суд зазначає наступне.
Відповідно до статті 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Право на отримання пенсії є конституційним правом громадянина України.
Згідно зі статтею 4 Закону України «Про прожитковий мінімум», прожитковий мінімум на одну особу, а також окремо для тих, хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення, щороку затверджується Верховною Радою України в законі про Державний бюджет України на відповідний рік.
За приписами частини 2 Закону України №1058-ІV від 09.07.2003р. «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон № 1058-ІV), пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Згідно частиною 1 статті 27 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» розмір пенсії за віком визначається за формулою: П = Зп х Кс, де:П - розмір пенсії, у гривнях; Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи, визначена відповідно до статті 40 цього Закону, з якої обчислюється пенсія, у гривнях; Кс - коефіцієнт страхового стажу застрахованої особи, визначений відповідно до статті 25 цього Закону.
Тобто, відповідач при розрахунку пенсії повинен враховувати страховий стаж та заробітну плату позивача та прийняти до уваги, що пенсія позивачеві повинна обраховуватись у розмірі, не нижчому рівня прожиткового мінімуму для непрацездатних осіб.
Абзацом 3 частиною 2 статті 27 Закону №1058-ІV розмір пенсії за віком, обчислений за раніше діючим законодавством, підвищується з дня набрання чинності цим Законом до дня її призначення в порядку, передбаченому частинами першою та другою статті 42 цього Закону.
Відповідно до статті 28 Закону України № 1058-ІV встановлюється в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, що втратили працездатність.
Частиною 1 статті 28 Закону № 1058-ІV встановлено, що мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 35 років, а у жінок 30 років страхового стажу встановлюється в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом. У разі виплати застрахованій особі довічної пенсії, передбаченої цим Законом, пенсії або аналогічної виплати, встановленої в інших державах, мінімальний розмір пенсії за віком у солідарній системі встановлюється з урахуванням зазначених сум.
Відповідно до положень законодавства, викладених у статтях 28, 42 Закону № 1058-ІV, чітко встановлено, що перерахунок (підвищення розміру) пенсії здійснюється органом Пенсійного фонду України автоматично, незалежно від наявності заяви пенсіонера про перерахунок (підвищення розміру) пенсії. Разом з тим, відповідно до ст. 46 Конституції України пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Відповідно до частини 1 статті 42 Закону № 1058-ІV (в редакції, чинній на момент відновлення права позивача за РКСУ№ 25-рп/2009), пенсії, призначені за цим Законом, індексуються відповідно до законодавства про індексацію грошових доходів населення.
Суд зазначає, що норми статті 42 Закону № 1058-ІV , є імперативними та свідчать, що підставою для перерахунку пенсії є становлення нового розміру прожиткового мінімуму, а перерахунок проводиться з дня встановлення цього мінімуму.
При цьому, в силу статті 1 Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" індексація грошових доходів населення - встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.
Індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема, пенсії (стаття 2 Закону України "Про індексацію грошових доходів населення").
Порядок проведення індексації грошових доходів населення затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078.
Крім того, відповідно до пункту 2.21 Порядку 22-1 документом, що підтверджує, що особа не працює (не провадить діяльність, пов'язану з отриманням доходу, що є базою нарахування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування), є, зокрема, трудова книжка, а з трудової книжки позивача вбачається, що позивач є непрацюючим пенсіонером з наявним понаднормовим стажем.
Крім того, суд зазначає, що з 01.10.17 відповідно до Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» від 03.10.17 №2148-VIII розпочато осучаснення (підвищення) пенсій в автоматичному режимі, без звернення пенсіонерів, за матеріалами пенсійних справ.
Розглядаючи дану справу, суд звертає увагу, що спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення ( Постанова Верховного Суду України від 16.09.2015 у справі 826/4418/14).
Питання, пов'язані зі здійсненням компенсації громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, врегульовані Законом України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» від 19.10.2000 №2050-ІІІ (далі - Закон №2050-ІІІ) та Порядком проведення компенсації громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 159 від 21.02.2001 (далі - Порядок №159).
Відповідно до положень статті 1 Закону №2050-ІІІ, підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи).
Згідно зі статтею 2 Закону №2050-ІІІ, компенсація громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати (далі - компенсація) провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом.
Під доходами у цьому Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру, зокрема, пенсії (частина 2 статті 2 Закону №2050-ІІІ).
Відповідно до статті 6 Закону №2050-ІІІ, компенсацію виплачують за рахунок коштів Пенсійного фонду України, а також коштів, що спрямовуються на їх виплату з бюджету.
Системний аналіз зазначених норм дає підстави для висновку, що основною умовою для виплати передбаченої Законом №2050-ІІІ компенсації є порушення встановлених строків виплати нарахованих доходів (у тому числі пенсії). При цьому компенсація за порушення строків виплати такого доходу проводиться незалежно від порядку та підстав його нарахування: самим підприємством, установою чи організацією (органом Пенсійного фонду України) добровільно чи на виконання рішення суду.
Згідно з положеннями статтею 4 Закону №2050-ІІІ, виплата громадянам суми компенсації провадиться у тому ж місяці, у якому здійснюється виплата заборгованості за відповідний місяць.
Пунктом 2 Порядку № 159 передбачено, що компенсація громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати (далі - компенсація) проводиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати грошових доходів, нарахованих громадянам за період, починаючи з 1 січня 2001 року.
За наведеного правового регулювання, основною умовою для виплати громадянину, передбаченої статтею 2 Закону №2050-ІІІ та Порядком №159, компенсації є порушення встановлених строків виплати нарахованих доходів (у тому числі пенсії). При цьому, компенсація за порушення строків виплати такого доходу не відповідає ознакам платежу, що має разовий характер, оскільки зумовлена порушенням строків сплати відповідачем пенсії, що носило триваючий характер. У зв'язку з цим виплата компенсації проводиться незалежно від порядку і підстав його нарахування: самим підприємством, установою чи організацією добровільно чи на виконання судового рішення.
Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом, зокрема у постанові від 14.04.2021 у справі №465/322/17.
Отже, що дія зазначених нормативних актів поширюється на підприємства, установи та організації всіх форм власності і господарювання та застосовується у всіх випадках порушення встановлених термінів виплати грошових доходів, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи), та стосується усіх доходів, які одержують громадяни в гривнях на території України і не мають разового характеру (пенсії, соціальні виплати, стипендія, заробітна плата).
Основною умовою для виплати громадянину передбаченої статтею 46 Закону № 1058-ІV, статтею 2 Закону №2050-ІІІ та Порядком №159 є порушення встановлених строків виплати нарахованих доходів (у тому числі пенсії). При цьому компенсація за порушення строків виплати такого доходу проводиться незалежно від порядку і підстав його нарахування: самим підприємством, установою чи організацією добровільно чи на виконання судового рішення.
Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом України у постанові від 18.11.2014 (справа №21-518а14), а також Верховним Судом у постановах від 20.02.2018 (справа №336/4675/17), від 03.05.2018 (справа №703/5652-15а).
Крім того, у постанові від 05.03.2020 у справі №140/1547/19, Верховний Суд дійшов наступних висновків:
« Згідно з положеннями статті 4 Закону №2050-III виплата громадянам суми компенсації провадиться у тому ж місяці, у якому здійснюється виплата заборгованості за відповідний місяць. Відповідно до статті 6 Закону №2050-III компенсацію виплачують за рахунок коштів Пенсійного фонду України, а також коштів, що спрямовуються на їх виплату з бюджету. З системного аналізу правових норм вбачається, що основними умовами для виплати суми компенсації є: 1) порушення встановлених строків виплати нарахованих доходів (у тому числі пенсії) та 2) виплата нарахованих доходів. При цьому виплата компенсації втрати частини доходів здійснюється в день виплати основної суми доходу.».
Враховуючи, що несвоєчасне нарахування сум пенсії у зв'язку з неправомірними діями відповідача, що встановлено судовим рішенням, тобто з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, суд дійшов висновку, що позивач має право на отримання компенсації втрати частини пенсії у зв'язку з порушенням строків її виплати.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25.09.2020 у справі № 160/5561/20 адміністративний позов ОСОБА_1 до ГУ ПФУ в Дніпропетровській області про зобов'язання вчинити певні дії - задоволено частково:
- визнано протиправним та скасовано рішення ГУ ПФУ в Дніпропетровській області № 03/03-8/18 від 14.01.2020 щодо відмови у призначенні пенсії за віком ОСОБА_1
- зобов'язано ГУ ПФУ в Дніпропетровській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії за віком, подану представником - 19.12.2019, відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та прийняти обґрунтоване рішення по суті заяви з урахуванням висновків, викладених у цьому судовому рішенні, вимог пенсійного законодавства України та повноважень органів Пенсійного фонду України.
Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25.09.2020 у справі № 160/5561/20 набрало законної сили 27.10.2020.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20.06.2022 у справі №160/5264/22 адміністративний позов ОСОБА_1 до ГУ ПФУ в Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії - задоволено частково:
- визнано протиправним та скасовано рішення ГУ ПФУ у Дніпропетровській області № 047050013833 від 30.07.2021 про відмову у призначенні виплати пенсії за віком громадянці України ОСОБА_1
- зобов'язано ГУ ПФУ в Дніпропетровській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії за віком, подану представником - 19.12.2019, відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та прийняти обґрунтоване рішення по суті заяви з урахуванням висновків, викладених у цьому судовому рішенні.
Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20.06.2022 у справі №160/5264/22 набрало законної сили 21.07.2022.
Відповідно до статті 3 Закону №2050-ІІІ сума компенсації обчислюється шляхом множення суми нарахованого, але не виплаченого громадянину доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов'язкових платежів) на індекс інфляції в період невиплати доходу (інфляція місяця, за який виплачується доход, до уваги не береться).
За змістом статті 46 Закону №1058-IV нараховані суми пенсії, на виплату яких пенсіонер мав право, але не отримав своєчасно з власної вини, виплачуються за минулий час, але не більше ніж за три роки до дня звернення за отриманням пенсії. У цьому разі частина суми неотриманої пенсії, але не більш як за 12 місяців, виплачується одночасно, а решта суми виплачується щомісяця рівними частинами, що не перевищують місячного розміру пенсії.
Нараховані суми пенсії, не отримані з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів.
Пунктами 1.1 - 1.5 розділу І Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного Фонду України від 25.11.2005 №22-1 (далі - Порядок №22-1) передбачено, що заява про призначення, перерахунок пенсії, поновлення, переведення з одного виду пенсії на інший (Заява про призначення/перерахунок пенсії - додаток 1); заява про припинення перерахування пенсії на поточний рахунок пенсіонера в банку та отримання пенсії за місцем фактичного проживання, продовження виплати пенсії за довіреністю, виплату частини пенсії на непрацездатних членів сім'ї особи, яка перебуває на повному державному утриманні, виплату пенсії за шість місяців наперед у зв'язку з виїздом на постійне місце проживання за кордон, переведення виплати пенсії за новим місцем проживання (Заява про виплату пенсії - додаток 2); заява про працевлаштування (звільнення), початок (припинення) діяльності, пов'язаної з отриманням доходу, що є базою нарахування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (додаток 3); заява про виплату недоотриманої пенсії у зв'язку зі смертю пенсіонера (додаток 4) подається заявником до територіального органу Пенсійного фонду України (далі - орган, що призначає пенсію) через структурний підрозділ, який здійснює прийом та обслуговування осіб (далі - сервісний центр).
Заява про призначення, перерахунок пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший, припинення перерахування пенсії на поточний рахунок пенсіонера в банку та отримання пенсії за місцем фактичного проживання, виплату частини пенсії на непрацездатних членів сім'ї особи, яка перебуває на повному державному утриманні, переведення виплати пенсії за новим місцем проживання, працевлаштування (звільнення), початок (припинення) діяльності, пов'язаної з отриманням доходу, що є базою нарахування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, виплату недоотриманої пенсії у зв'язку зі смертю пенсіонера може подаватись заявником разом зі сканованими копіями документів, які відповідають оригіналам документів та придатні для сприйняття їх змісту (мають містити чітке зображення повного складу тексту документа та його реквізитів), через вебпортал електронних послуг Пенсійного фонду України (далі - вебпортал) з використанням кваліфікованого електронного підпису або електронної системи BankID відповідно до Положення про організацію прийому та обслуговування осіб, які звертаються до органів Пенсійного фонду України, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 30 липня 2015 року № 13-1, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 18 серпня 2015 року за № 991/27436 (пункт 1.1).
На підставі пункту 1.2 Порядку виплати пенсій та грошової допомоги через поточні рахунки в банках, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 30 серпня 1999 року № 1596 (далі - Порядок №1596) заява про виплату пенсії шляхом зарахування на поточний рахунок пенсіонера в банку подається заявником.
Заява про призначення, перерахунок пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший, припинення перерахування пенсії на поточний рахунок пенсіонера в банку та отримання пенсії за місцем фактичного проживання, виплату частини пенсії на непрацездатних членів сім'ї особи, яка перебуває на повному державному утриманні, переведення виплати пенсії за новим місцем проживання, працевлаштування (звільнення), початок (припинення) діяльності, пов'язаної з отриманням доходу, що є базою нарахування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, виплату недоотриманої пенсії у зв'язку зі смертю пенсіонера може бути подана представником заявника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально (пункт 1.3 Порядку №1596).
Днем звернення за перерахунком пенсії, переведенням з одного виду пенсії на інший, поновленням виплати пенсії, припиненням перерахування пенсії на поточний рахунок пенсіонера в банку та отриманням пенсії за місцем фактичного проживання, продовженням виплати пенсії за довіреністю, виплатою частини пенсії на непрацездатних членів сім'ї особи, яка перебуває на повному державному утриманні, виплатою пенсії за шість місяців наперед у зв'язку з виїздом на постійне місце проживання за кордон, переведенням виплати пенсії за новим місцем проживання, у зв'язку із працевлаштуванням (звільненням), початком (припиненням) діяльності, пов'язаної з отриманням доходу, що є базою нарахування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, виплатою недоотриманої пенсії у зв'язку зі смертю пенсіонера вважається день прийняття органом, що призначає пенсію, заяви з усіма необхідними документами (у разі подання заяви через вебпортал - дата реєстрації заяви зі сканованими копіями документів, які відповідають оригіналам документів та придатні для сприйняття їх змісту (мають містити чітке зображення повного складу тексту документа та його реквізитів) (абзац 6 пункту 1.9 розділу І Порядку №22-1).
Перелік документів, необхідних для призначення, перерахунку пенсії або поновлення виплати раніше призначеної пенсії, визначений у розд. ІІ Порядку №22-1. Зокрема, пунктом 2.8 розділу ІІ Порядку №22-1 передбачено, що поновлення виплати пенсії здійснюються за документами, що є в пенсійній справі та відповідають вимогам законодавства, що діяло на дату призначення пенсії.
Виходячи із правової, соціальної природи пенсій, суд зазначає, що право громадянина на одержання призначеної йому пенсії не може пов'язуватись з такою умовою, як постійне проживання в Україні або відсутність міжнародного договору, ратифікованого Верховною Радою України; держава відповідно до конституційних принципів зобов'язана гарантувати це право незалежно від того, де проживає особа, якій призначена пенсія - в Україні чи за її межами, що також передбачено в статті 46 Конституції України.
З пункту 3 резолютивної частини рішення Конституційного суду України від 07.10.2009 №25-рп/2009 слідує, що Конституційний Суд України звернув увагу Верховної Ради України на необхідність приведення у відповідність до Конституції України положень інших законів, які регламентують виплату пенсій пенсіонерам, які постійно проживають у державах, з якими Україною не укладено відповідного договору, а також прийняття закону про відшкодування матеріальної і моральної шкоди, завданої фізичним або юридичним особам актами і діями, що визнані неконституційними.
Проте, відповідні зміни до законодавства до цього часу не були внесені.
Відсутність чіткого законодавчого механізму щодо відновлення виплати пенсій особам, які виїхали на постійне проживання за межі України, призвела до ситуації, за якої громадяни України були позбавлені можливості отримувати належні їм пенсійні виплати, або створювалися умови за яких пенсіонерам, які проживають за межами України, для отримання належних їм пенсійних виплат необхідно було докласти значних зусиль, зокрема, звертатись до суду.
Аналогічний правовий висновок сформовано Верховним Судом у постанові від 20.01.2022 року у справі № 280/4551/21, який ураховуються судом при розгляді цієї справи.
З матеріалів справи випливає, що позивач подала заяву встановленого зразка про виплату пенсії на відповідний рахунок в АТ КБ «ПРИВАТБАНК», внаслідок чого та вказаних норм відповідач має здійснювати виплату пенсії на рахунок в АТ КБ «ПРИВАТБАНК».
Таким чином, враховуючи, що розглядом справи доведено протиправність бездіяльності відповідача, суд, поновлюючи права позивача, зобов'язує відповідача здійснювати нарахування та виплату пенсії за віком ОСОБА_1 , з усіма перерахунками, індексаціями та надбавками, як не працюючому пенсіонеру, з врахуванням всього стажу та заробітної плати для обчислення пенсії, але в розмірі не меншому ніж прожитковий мінімум для непрацездатних осіб, а також з осучасненням розміру пенсії відповідно до пенсійної реформи України, з підвищенням та індексацією пенсії відповідно до статей 27, 42 Закону №1058-IV, та з нарахуванням компенсації втрати частини доходів, розрахованої за нормами Закону України №2050-ІІІ та Постанови № 159, за невчасно отримані суми пенсійних виплат, як частини доходу, за весь період невиплати, починаючи з моменту подання заяви про призначення пенсії, 19.12.2019, по дату фактичної виплати усієї суми пенсії на рахунок в АТ КБ «ПРИВАТБАНК».
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що вимоги позивача є обґрунтованими та таким, що підлягають задоволенню.
Згідно з частиною 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа..
Як вбачається з матеріалів справи, позивачем при зверненні до суду понесені судові витрати, пов'язані зі сплатою судового збору за подання адміністративного позову до суду в розмірі 1073,60 грн., що документально підтверджується квитанцією №2176 від 27.04.2023.
Таким чином, враховуючи що адміністративний позов задоволено повністю, за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь ОСОБА_1 підлягає відшкодуванню судовий збір у розмірі 1073,60 грн.
На підставі викладеного, керуючись статями 241-246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ВИРІШИВ:
Позов ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (адреса: вул. Набережна Перемоги, 26, м. Дніпро, 49000; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України: 21910427) про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.
Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області стосовно не виконання обов'язку з нарахування та виплати пенсії за віком ОСОБА_1 , з усіма перерахунками, індексаціями та надбавками, як не працюючому пенсіонеру, з врахуванням всього стажу та заробітної плати для обчислення пенсії, але в розмірі не меншому ніж прожитковий мінімум для непрацездатних осіб, а також з осучасненням розміру пенсії відповідно до пенсійної реформи України, з підвищенням та індексацією пенсії відповідно до статей 27, 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», а також з нарахуванням компенсації втрати частини доходів, розрахованої за нормами Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» та постанови Кабінету Міністрів України № 159 від 21.02.2001 «Про затвердження Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати», за неотримані суми пенсійних виплат, як частини доходу, за весь період невиплати, починаючи з моменту подання заяви про призначення пенсії, 19.12.2019, по дату фактичної виплати усієї суми пенсії.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснювати нарахування та виплати пенсії за віком ОСОБА_1 , з усіма перерахунками, індексаціями та надбавками, як не працюючому пенсіонеру, з врахуванням всього стажу та заробітної плати для обчислення пенсії, але в розмірі не меншому ніж прожитковий мінімум для непрацездатних осіб, а також з осучасненням розміру пенсії відповідно до пенсійної реформи України, з підвищенням та індексацією пенсії відповідно до статей 27, 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», а також з нарахуванням компенсації втрати частини доходів, розрахованої за нормами Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» та постанови Кабінету Міністрів України № 159 від 21.02.2001 «Про затвердження Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати», за неотримані суми пенсійних виплат, як частини доходу, за весь період невиплати, починаючи з моменту подання заяви про призначення пенсії, 19.12.2019, по дату фактичної виплати усієї суми пенсії.
Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області судові витрати у розмірі 1073 (одна тисяча сімдесят три) гривні 60 копійок.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржено в порядку та строки, передбачені статтями 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя М.В. Бондар