Справа № 344/11333/23
Провадження № 33/4808/669/23
Категорія ст.130 ч.2 КУпАП
Головуючий у 1 інстанції Хоростіль Р. В.
Суддя-доповідач Васильєв
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 вересня 2023 року м. Івано-Франківськ
Суддя Івано-Франківського апеляційного суду Васильєв О.П.,
розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову судді Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 25.07.2023 року, якою:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого по АДРЕСА_1 , громадянина України,
визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого 2 ст. 130 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 2000 (дві тисячі) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 34000 (тридцять чотири тисячі) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 3 (три) роки, без оплатного вилучення транспортного засобу, а також стягнуто судовий збір в розмірі 496 грн. 20 коп.,-
ВСТАНОВИВ:
Зі змісту мотивувальної частини судового рішення вбачається, що судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 , будучи особою, яка керує транспортним засобом, повторно протягом року після вчинення порушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, відмовився від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння за наступних обставин.
17 червня 2023 року о 18год. 21хв. по вул. Європейська Площа, 1 в м. Івано-Франківськ водій ОСОБА_1 , будучи притягнутим протягом року до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП, керував транспортним засобом Skoda SUPER B номерний знак НОМЕР_1 у стані алкогольного сп'яніння та з ознаками алкогольного сп'яніння: запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, порушення координації рухів, від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння у встановленому законом порядку водій відмовився як на місці зупинки так і в медичному закладі. Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.5 ПДР України та вчинив правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 130 КУпАП.
Не погодившись з вказаним рішенням суду ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій вважає, що постанова судді є незаконною та просить її скасувати і закрити провадження у справі.
Зазначає, що суд, розглянувши справу без його участі та участі його захисника, грубо порушив його права, передбачені ст..268 КУпАП, позбавивши його можливості надати докази по справі, права на судовий захист про розгляд справи призначений
Апелянт звертає увагу на те, що не був у встановленому законом порядку повідомлений про розгляд справи в суді першої інстанції. Суд, не з'ясувавши всіх доказів по справі, прийняв необґрунтоване та незаконне рішення щодо нього.
ОСОБА_1 просить поновити строк на апеляційне оскарження та скасувати оскаржувану постанову суду, а провадження в справі закрити.
Перевіривши апеляційну скаргу з клопотанням про поновлення строку на її оскарження вважаю, що в поновленні строку на апеляційне оскарження постанови суду необхідно відмовити і апеляційну скаргу повернути апелянту з наступних підстав.
Діючим Кодексом України про адміністративні правопорушення чітко встановлено процедуру та строки оскарження постанови про притягнення до адміністративної відповідальності.
Так, статтею 294 КУпАП визначено, що апеляційну скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення такої постанови, а не з дня отримання копії судового рішення.
Відповідно до вимог ст. 129 Конституції України, ст. 11 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» розгляд справ про адміністративні правопорушення відбувається в судах відкрито, що гарантує особі, яка притягається до адміністративної відповідальності своєчасно дізнатись про результати судового розгляду та оскаржити постанову суду у встановлений законом строк.
Правом на апеляційне оскарження постанови судді по справі про адміністративне правопорушення, особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, розпоряджається на власний розсуд в межах процесуального закону.
Згідно з ч. 2 ст. 294 КУпАП постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником протягом десяти днів з дня винесення постанови. Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.
Строк на апеляційне оскарження може і повинен бути поновлений тільки у випадку, якщо він пропущений з поважних причин. Поважність причин його пропуску має довести апелянт, який заявив таке клопотання.
У своїй практиці Європейський суд неодноразово наголошував, що право на доступ до суду, закріплене у ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, не є абсолютним: воно може бути піддане допустимим обмеженням, оскільки вимагає за своєю природою державного регулювання.
Право на апеляційний розгляд беззаперечно є важливим елементом визначеного у ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод права на доступ до суду.
Право особи на апеляційний розгляд справи відповідним чином унормовано у національному процесуальному законодавстві, у тому числі стосовно строків та кола осіб, які мають право подати апеляційну скаргу і вказані питання нерозривно пов'язані з правом на отримання вмотивованого рішення суду першої інстанції та із позитивним обов'язком суду надати можливість брати участь у судових засіданнях.
Рішеннями Європейського суду визначено, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте, навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (справа «Олександр Шевченко проти України», справа «Трух проти України» ).
Поновлення процесуального строку зі спливом значного періоду часу та за підстав, які не видаються переконливими, може порушити принцип юридичної визначеності (справа «Пономарьов проти України»).
При вирішенні питання про поновлення строку на апеляційне оскарження, суд апеляційної інстанції враховує причини, якими обґрунтовується поважність пропуску строку на апеляційне оскарження та приймає до уваги процесуальну поведінку особи, яка притягається до адміністративної відповідальності під час розгляду справи та після ухвалення судового рішення.
За змістом мотивувальної частини постанови судді Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 25.07.2023 року вбачається, що на розгляд справи ОСОБА_1 повторно не з'явився, хоча належним чином повідомлявся про час та місце розгляду справи, про причини неявки суду не повідомив, клопотань про відкладення розгляду справи не подав.
Суд зазначив, що рішеннями Європейського суду з прав людини визначено, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Окрім того, при прийнятті рішення про розгляд справи за відсутності ОСОБА_1 вказав на те, що особи, які беруть участь у провадженні в справі про адміністративне правопорушення, розпоряджаються своїми правами на власний розсуд, однак користуватися ними повинні сумлінно в межах процесуального закону відповідно до їх призначення і тією мірою і в тих формах, які необхідні для досягнення мети провадження у справі.
За таких обставин, керуючись ст. 268 КУпАП, суд вважав, що справу можна розглянути у відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, на підставі наявних у справі доказів, яких достатньо для прийняття законного та обґрунтованого рішення.
Апеляційний суд звертає увагу на те, що судом апеляційної інстанції не перевіряються правові підстави для розгляду справи судом першої інстанції за відсутності ОСОБА_1 , а тільки встановлюється наявність поважних причин, які не дозволяли особі, яка притягається до адміністративної відповідальності своєчасно оскаржити судове рішення у встановлений законом строк.
Апеляційний суд приймає до уваги, що матеріали справи про обвинувачення ОСОБА_1 за ч.2 ст.130 КУпАП надійшли на розгляд до Івано-Франківського міського суду 23.06.2023 року (а.с.10), розгляд якої було призначено на 06.07.2023 року (а.с.11).
В судове засідання 06.07.2023 року ОСОБА_1 не з'явився з невідомих суду причин, хоча завчасно був повідомлений про розгляд справи. наступне судове засідання у справі судом було призначено на 25.07.2023 року (а.с.13), в яке останній повторно не з'явився.
Слід зауважити що в судові засідання у зазначені дні ОСОБА_1 не з'явився, не повідомив суд про причини своїх неявок та не подав до суду жодного клопотання про відкладення розгляду справи.
Апелянт в апеляційній скарзі наголосив на тому, що суд належним чином його не повідомив про день та час розгляду.
Апеляційний суд звертає увагу на те, що суд здійснював виклик правопорушника за адресою, яку було зазначено у протоколі про адміністративне правопорушення, а також Довідки наданою у відповідь на електронний запит РНОКПП (а.с.12), згідно якої місце реєстрації ОСОБА_1 зазначено АДРЕСА_1 .
Суд ухвалив рішення за відсутності правопорушника ОСОБА_1 , який в судове засідання 25.07.2023 року не з'явився, про причини своєї неявки в судове засідання не повідомив та ним не подав клопотання про відкладення розгляду справи.
Копію постанови суду від 25.07.2023 року надіслано ОСОБА_1 в день ухвалення судового рішення 25.07.2023 року для відома (а.с.19).
З матеріалів справи вбачається, що 23.08.2023 року ОСОБА_1 на електронну адресу суду надіслав заяву про надання інформації про стан розгляду справи (а.с. 20-21).
04.09.2023 року адвокат Борсук Д.Я. подав до суду клопотання про ознайомлення з матеріалами справи (а.с.23), до якої додав договір про надання адвокатських послуг №217 від 29.08.2023 року ОСОБА_1 (а.с.24-26).
Апеляційний суд звертає увагу на те, що апеляційна скарга подана апелянтом 07.09.2023 року особисто з істотним порушення встановленого законом строку на апеляційне оскарження.
Разом з тим, апеляційний суд неодноразово звертав увагу на те, що відповідно до вимог ст.294 КупАП строк на апеляційне оскарження розпочинається з дня винесення постанови суду, а не з дня отримання судового рішення.
Зі змісту доводів клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження вбачається, що єдиною правовою підставою для поновлення вказаного строку апелянт зазначає неповідомлення його про розгляд провадження та його результати.
Зокрема, до матеріалів провадження надано ксерокопію довідки , відповідно до якої ОСОБА_1 перебуває на військовій службі з 17.05.2023 року по 24.06.2023 року.
Разом з тим, протокол про адміністративне правопорушення було складено 17.06 2023 року за місцем вчинення правопорушення у м. Івано-Франківську, що суперечить даним вищевказаної довідки та не доводить неможливість дізнатись про результати розгляду провадження.
За таких обставин ОСОБА_1 повинен був вказати причини, які не дозволяли йому своєчасно дізнатись про результати судового засідання від 25.07.2023 року та в установлений законом строк оскаржити судове рішення.
Так, відповідно до вимог КУпАП, строк на апеляційне оскарження рахується з дня винесення судом постанови, а не отримання копії судового рішення, подання апеляційної скарги за межами строку на апеляційне оскарження само по собі не може бути визнано правовою підставою для поновлення цього строку.
Досліджені судом обставини свідчать про те, що ОСОБА_1 мав об'єктивну можливість організувати ефективний захист своїх інтересів в суді та своєчасно дізнатись про ухвалене судом рішення, не приймав заходи щоб дізнатись про стан відомого йому провадження та виявив інтерес до цього провадження тільки на стадії виконання судового рішення.
Апеляційний суд звертає увагу на те, що в апеляційній скарзі ОСОБА_1 взагалі не вказані правові підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження постанови суду, оскільки апелянт не вказує про причини, які реально виникли після ухвалення судового рішення та не дозволяли своєчасно оскаржити рішення суду.
Суд може поновити строк на апеляційне оскарження постанови по справі про адміністративне правопорушення, якщо його було порушено з поважних причин (хвороба, відрядження, стихійне лихо, хвороба близьких родичів тощо).
Апеляційний суд виходить з того, що про поважність причини на поновлення строку апеляційного оскарження може свідчити наявність конкретних обставин, які об'єктивно перешкоджали своєчасному зверненню до суду зі скаргою протягом встановленого законом строку на апеляційне оскарження рішення суду, виникли раптово, носили несподіваний та непереборний характер і не могли бути контрольовані апелянтом.
Однак, апелянтом таких причин не наведено та взагалі не зазначені причини пропуску строку на апеляційне оскарження постанови суду.
Згідно з ч. 2 ст. 294 КУпАП постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови. Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.
Суд вважає за необхідне звернути увагу на те, що необґрунтоване поновлення процесуального строку на оскарження остаточного судового рішення порушує принцип юридичної визначеності і перешкоджає своєчасному виконанню рішення суду, яке набуло законної сили.
З огляду на викладене, приймаючи до уваги, що ОСОБА_1 не наведені поважні причини пропуску строку на апеляційне оскарження, враховуючи що з часу ухвалення судового рішення пройшов доволі тривалий строк і на даний час рішення суду набуло законної сили, приймаючи до уваги характер процесуальної поведінки апелянта протягом розгляду справи у суді першої інстанції та після постановлення судового рішення, виходячи з конкретних обставин встановлених судом, апеляційний суд вважає, що відсутні правові підстави для поновлення строку на оскарження постанови суду і апеляційна скарга, подана з пропуском строку на апеляційне оскарження, підлягає поверненню апелянту.
Повернення апеляційної скарги, не позбавляє апелянта права повторно звернутися з апеляційною скаргою на постанову суду та вмотивованим клопотанням про поновлення строку на апеляційне оскарження, в якому зазначити які заходи він приймав щоб довідатися про стан судового провадження та ухвалене судом рішення та конкретизувати і довести реальне існування об'єктивних причин, які не дозволили йому своєчасно оскаржити постанову суду.
Керуючись ст. 294 КУпАП, -
ПОСТАНОВИВ:
Відмовити ОСОБА_1 в поновленні строку на апеляційне оскарження постанови Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 25.07.2023 року.
Повернути апеляційну скаргу ОСОБА_1 .
Суддя Івано-Франківського
апеляційного суду О.П. Васильєв