Справа № 588/1363/23
провадження № 1-кп/588/122/23
УХВАЛА
про закінчення підготовчого провадження та
призначення до судового розгляду
12 вересня 2023 року Тростянецький районний суд Сумської області у складі:
головуючої судді ОСОБА_1 ,
за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
захисника ОСОБА_4 ,
розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду у місті Тростянці обвинувальний акт та клопотання прокурора про здійснення спеціального судового провадження у кримінальному провадженні №62022170040000070 від 15.07.2022 стосовно
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина РФ, місце проживання: АДРЕСА_1 ,
обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 28, частиною 1 статті 438 КК України,
УСТАНОВИВ:
Ухвалою Тростянецького районного суду Сумської області від 29.06.2023 у цьому кримінальному провадженні було призначено підготовче судове засідання.
У підготовчому судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 висловив думку про можливість призначення судового розгляду на підставі обвинувального акту та проведення судового розгляду у відкритому судовому засіданні, зазначивши про відсутність на його думку підстав для прийняття судом рішень про повернення обвинувального акту прокурору, закриття кримінального провадження чи надіслання його за територіальної підсудністю до іншого суду.
Захисник ОСОБА_4 не заперечив проти призначення судового розгляду на підставі обвинувального акту.
Обвинувачений ОСОБА_6 в підготовче судове засідання 03.07.2023, 28.07.2023, 12.09.2033 року не з'явився, повідомлявся про час і місце підготовчого судового засідання належним чином відповідно до вимог статті 323 КПК України.
Представник потерпілого ОСОБА_7 у судове засідання не з'явився, просив провадження розглядати без його участі.
Заслухавши учасників підготовчого судового засідання, дослідивши обвинувальний акт та додані до нього матеріали, суд вважає, що кримінальне провадження підсудне Тростянецькому районному суду Сумської області, під час підготовчого судового засідання не установлено підстав для прийняття рішень про закриття провадження, повернення обвинувального акту прокурору, а тому суд дійшов висновку про наявність підстав для призначення судового розгляду у відкритому судовому засіданні, з викликом учасників кримінального провадження.
Ухвалою слідчого судді Зарічного районного суду м.Суми від 09.06.2023 стосовно ОСОБА_6 надано дозвіл на здійснення спеціального досудового розслідування.
Частиною другою статті 297-5 КПК України передбачено, що при здійсненні спеціального досудового розслідування копії процесуальних документів, що підлягають врученню підозрюваному, зокрема копія обвинувального акта, надсилаються захиснику. Зазначена норма кореспондується з положеннями частини 4 статті 291 та статті 293 КПК України в частині надання обвинувального акту захиснику підозрюваного стосовно якого застосовано процедуру in absentia.
З матеріалів, доданих до клопотання прокурора встановлено, що у зв'язку із відсутністю у сторони обвинувачення відомостей про місце перебування ОСОБА_6 обвинувальний акт вручено його захиснику адвокату, який залучався на стадії досудового розслідування - ОСОБА_4 .
У підготовчому судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 заявив клопотання про постановлення ухвали про здійснення спеціального судового провадження у кримінальному провадженні №62022170040000070 від 15.07.2022 стосовно обвинуваченого ОСОБА_6 .
Клопотання прокурор мотивував тим, що обвинувачений неодноразово не з'являвся на виклик до суду, які були опубліковані у встановленому КПК України порядку, про причини неявки не повідомив, що свідчить про умисні дії ОСОБА_6 спрямовані на ухилення від органу досудового розслідування та суду з метою уникнення кримінальної відповідальності, за вчинення особливо тяжкого злочину. У ході досудового розслідування, яке здійснювалося стосовно ОСОБА_6 (in absentia), він ухилявся від органу досудового розслідування та прокурора, наразі перебуває у розшуку, який здійснюється Управлінням СБУ в Сумській області. Прокурор посилався на те, що обвинувачений переховуюється на території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором - Російській Федерації. Як установлено ОСОБА_6 з території України вибув 26.03.2022 року до Російської Федерації. Під час проведення досудового розслідування повістки про виклик ОСОБА_6 направлялись до Міністерства оборони Російської Федерації із зазначенням номеру мобільного телефону процесуального керівника, але він жодного разу на виклик до органів прокуратури він не прибув, про причини неявки не повідомляв. Вказані обставини можуть свідчити про те, що обвинувачений знав або повинен був знати про розпочате кримінальне провадження стосовно нього. Ураховуючи викладене, оскільки ОСОБА_6 , ухиляється від органу досудового розслідування, прокуратури та суду з метою уникнення від кримінальної відповідальності, перебуваючи на території держави-агресора, є підстави відповідно до частини 5 статті 139 КПК України для здійснення відносно ОСОБА_6 спеціального судового провадження.
Захисник ОСОБА_4 не заперечив проти клопотання прокурора.
Заслухавши думку учасників судового провадження, суд вважає, що клопотання прокурора про здійснення спеціального судового провадження стосовно обвинуваченого підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до вимог статті 20 КПК України підозрюваний, обвинувачений, виправданий, засуджений має право на захист, яке полягає у наданні йому можливості надати усні або письмові пояснення з приводу підозри чи обвинувачення, право збирати і подавати докази, брати особисту участь у кримінальному провадженні, користуватися правовою допомогою захисника, а також реалізовувати інші процесуальні права, передбачені цим Кодексом.
Традиційно участь обвинуваченого під час судового розгляду є обов'язковою, а звуження процесуальних прав особи під час здійснення кримінального провадження не допускається.
При цьому, із прийняттям низки законів про внесення змін до Кримінального і Кримінального процесуального кодексів України з'явилася можливість здійснювати кримінальне провадження за відсутності підозрюваного, обвинуваченого, тобто спеціального судового розгляду (in absentia).
Цей інститут має упередити ситуації коли особа, що вчинила злочин на території України та переховується за її межами, стає фактично недосяжною для застосування до неї кримінальної відповідальності.
Процедури «in absentia» неминуче припускають деякий відступ від загальних правил кримінального процесу.
Особливе значення при цьому надається питанню про забезпечення прав відсутнього в залі судового засідання обвинуваченого. У прецедентній практиці ЄСПЛ були вироблені критерії, яким має відповідати таке провадження. При цьому Суд у своїх рішеннях неодноразово наголошував на необхідності забезпечення процесуальних прав і гарантій осіб, що беруть участь у кримінальному процесі. До таких прав, що підлягають безумовному дотриманню, насамперед, відносяться: право бути присутнім під час розгляду справи, право на захисника, право бути вислуханим, право оскаржити заочний вирок. Так, у рішенні «Медєніца проти Швейцарії» ЄСПЛ зазначив, що існування процедури заочного кримінального провадження не викликає заперечень лише за умови, що при цьому дотримуються гарантії, що забезпечують права людини, закріплені Конвенцією. Ключове значення в цьому випадку відіграє повідомлення особи про порушене проти неї кримінальне провадження, яке мало бути здійснено відповідно до процесуальних і матеріальних вимог, що гарантують ефективне здійснення її прав, при тому, що неясна і неофіційна інформація є недостатньою (справа «Сейдовіч проти Італії»). Повідомлення має бути зроблене офіційно, а твердження про наявність повідомлення з листів родичів або від співробітників ЗМІ (справа «Шомоді проти Італії»), є необґрунтованими.
Приписами частини 3 статті 323 КПК України встановлено, що судовий розгляд у кримінальному провадженні щодо злочинів, зазначених у частині другій статті 297-1 цього Кодексу, може здійснюватися за відсутності обвинуваченого (in absentia), крім неповнолітнього, який переховується від органів слідства та суду на тимчасово окупованій території України, на території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, з метою ухилення від кримінальної відповідальності (спеціальне судове провадження) та/або оголошений в міжнародний розшук.
За наявності таких обставин за клопотанням прокурора, до якого додаються матеріали про те, що обвинувачений знав або повинен був знати про розпочате кримінальне провадження, суд постановляє ухвалу про здійснення спеціального судового провадження стосовно такого обвинуваченого.
Відповідно до частини 5 статті 139 КПК України ухилення від явки на виклик слідчого, прокурора чи судовий виклик слідчого судді, суду (неприбуття на виклик без поважної причини більш як два рази) підозрюваним, обвинуваченим, який оголошений у міжнародний розшук, та/або який виїхав, та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, є підставою для здійснення спеціального досудового розслідування чи спеціального судового провадження.
Зі змісту вищевказаних норм слідує, що для здійснення спеціального судового провадження в порядку, визначеному процесуальним законом, необхідно встановити одночасну наявність таких обставин:
1) належність кримінального правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується особа, до переліку кримінальних правопорушень, щодо яких можливо здійснювати спеціальне судове провадження;
2) набуття особою процесуального статусу обвинуваченого;
3) оголошення обвинуваченого у міжнародний розшук та/або його виїзд, перебування на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором;
4) переховування обвинуваченого від суду з метою ухилення від кримінальної відповідальності.
Згідно з обвинувальним актом, ОСОБА_6 інкриміновано вчинення кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 438 КК України, яке відповідно до частини 2 статті 297-1 КПК України віднесено до категорії злочинів, щодо яких процесуальний закон допускає можливість здійснення спеціального судового провадження.
Під час досудового розслідування ОСОБА_6 було повідомлено про підозру за частиною 1 статті 438 КПК України у спосіб передбачений КПК України шляхом публікації повідомлень про підозру на офіційному сайті Офісу Генерального прокурора та у засобі масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження - газеті «Урядовий кур'єр», що відповідає вимогам статей 135, 278 КПК України.
Постановою від 21.09.2022 ОСОБА_6 оголошений у розшук.
ОСОБА_6 відповідно до частини 2 статті 42 КПК України після передання 28.06.2023 в порядку, передбаченому статтею 291 КПК України обвинувального акту у кримінальному провадженні № 62022170040000070 від 15.07.2022 до Тростянецького районного суду Сумської області набули статус обвинуваченого.
До клопотання про постановлення ухвали про здійснення спеціального судового провадження прокурором надано дані отримані з 5го прикордонного загону Державної прикордонної служби України про те, що військові частини збройних сил рф, у тому числі військовослужбовець РФ ОСОБА_6 , покинув територію міста Тростянець 26.03.2022 року у напрямку Російської Федерації, перетнувши державний кордон України приблизно о 20 год. 26.03.2022 року. На момент вибуття з міста Тростянець обвинувачений серед вбитих та затриманих в полон не значиться, його місцезнаходження невідоме.
Верховна Рада України постановою від 27 січня 2015 року № 129-VIII визнала Російську Федерацію державою-агресором.
Указані обставини свідчать про перебування обвинуваченого на території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором.
У зв'язку з повномасштабною триваючою збройною агресією російської федерації, якою порушено фундаментальні норми та принципи міжнародного права, компетентні органи України не здійснюють листування з компетентними органами РФ з питань міжнародно-правових відносин та правового співробітництва у кримінальних провадженнях. За таких обставин, направлення міжнародного доручення з метою вручення ОСОБА_6 процесуальних документів є неможливим.
Обвинувачений викликався до суду відповідно до вимог статті 323 КПК України у судові засідання 03.07.2023, 28.07.2023, 12.09.2033 року шляхом публікації повістки про виклик в судове засідання на офіційному веб-сайті суду та у засобі масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження - газеті «Урядовий кур'єр».
З моменту опублікування повістки про виклик у засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження та на офіційному веб-сайті суду обвинувачений вважається належним чином ознайомленим з її змістом (частина 3 статті 323 КПК України).
Таким чином, з огляду на положення частини 3 статті 323 КПК ОСОБА_6 вважається належним чином ознайомленими зі змістом судових повісток, а отже - обізнаним про здійснюване щодо них судом кримінальне провадження. Указаний висновок узгоджується з позицією Верховного Суду у постанови від 01.04.2021 у справі №759/2992/17.
Отже, викладені обставини у сукупності є підставами для здійснення стосовно ОСОБА_6 спеціального судового провадження за їх відсутності (in absentia).
Представник потерпілого генеральний директор КНП «Тростянецька міська лікарня» Тростянецької міської ради ОСОБА_7 подав цивільний позов про стягнення з держави РФ матеріальної шкоди, заподіяної кримінальним правопорушенням в сумі 153 876 грн.
Ураховуючи, що за формою та змістом позовна заява потерпілого відповідає вимогам, встановленим до позовів, які пред'являються у порядку цивільного судочинства, поданий до початку судового розгляду, а тому суд дійшов висновку про наявність підстав відповідно до статті 128 КПК України для прийняття позову КНП "Тростянецька міська лікарня" Тростянецької міської ради до спільного розгляду разом з обвинувальним актом.
Цивільний позивач визначив відповідачем іноземну державу - Російську Федерацію.
Закон України «Про міжнародне приватне право» встановлює судовий імунітет щодо іноземної держави за відсутності згоди компетентних органів відповідної держави на залучення її до участі у справі у національному суді іншої держави.
У цьому провадженні суд не вбачає підстав для застосування суверенного судового імунітету цивільного відповідача, зважаючи на такі мотиви.
Як Європейська конвенція про імунітет держав 1972 року (стаття 11), так і Конвенція ООН про юрисдикційні імунітети держав та їх власності 2004 року (стаття 12) передбачають, що Договірна держава не може посилатися на імунітет від юрисдикції при розгляді справи в суді іншої Договірної держави, який зазвичай має компетенцію розглядати справи, які стосуються грошової компенсації (відшкодування) у разі смерті чи заподіяння тілесного ушкодження особі чи заподіяння шкоди майну або його втрати в результаті дій чи бездіяльності держави, якщо така дія чи бездіяльність мали місце повністю або частково на території держави суду.
У цьому кримінальному провадженні майнову шкоду цивільному позивачу спричинено на території України, яка за версією органу досудового розслідування спричинена обвинуваченим під час перебування на території України.
Особливістю правового статусу держави як суб'єкта міжнародних відносин є наявність у неї імунітету, який ґрунтується на загальному принципі міжнародного права «рівний над рівним не має влади і юрисдикції». Однак необхідною умовою дотримання цього принципу є взаємне визнання суверенітету країни, тож коли РФ заперечує суверенітет України та вчиняє щодо неї збройну агресію, жодних зобов'язань поважати та дотримуватися суверенітету цієї країни немає.
Починаючи з 2014 року загальновідомим є той факт, що РФ чинить збройну агресію проти України.
Після початку війни в Україні з 2014 року суд України, розглядаючи справу, де відповідачем визначено РФ, має право ігнорувати імунітет цієї країни та розглядати справи про відшкодування шкоди, завданої особі в результаті збройної агресії РФ, за позовом, поданим саме до цієї іноземної країни, що узгоджується з висновками щодо судового імунітету, які викладені у постановах Верховного Суду від 18.05.2022 у справі № 428/11673/19, від 22.06.2022 № 311/498/20, від 12.10.2022 у справі № 463/14365/21, Великої Палати Верховного Суду від 15.09.2022 у справі №990/80/22.
Листом від 04.09.2022 №71/17-500-67127 щодо надання інформації про можливість вручення судових документів на території Російської Федерації Міністерство закордонних справ України повідомило, що через повномасштабну агресію Російської Федерації проти України дипломатичні відносини між Україною та Російською Федерацією розірвано, а всіх співробітників закордонних дипломатичних установ України евакуйовано з території держави-агресора. З огляду на зазначене наразі унеможливлено надання органами дипломатичної служби України сприяння щодо передачі судових документів російській стороні. За таких обставин, повідомлення РФ про розгляд судом справи стосовно указаної іноземної держави слід здійснювати шляхом розміщення відповідного оголошення на офіційному сайті суду.
За таких обставин, керуючись положеннями статей 139, 297-1, 314-316, 323, 372 КПК України, суд
ПОСТАНОВИВ:
Призначити судовий розгляд у відкритому судовому засіданні на підставі обвинувального акту у кримінальному провадженні № 62022170040000070 від 15.07.2022 за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 28, частиною 1 статті 438 КК України на 13 годину 00 хвилин 28 вересня 2023 року, який відбудеться у залі судових засідань Тростянецького районного суду Сумської області (вул. Миру, 9, м. Тростянець, Сумська область).
Клопотання прокурора ОСОБА_8 про проведення спеціального судового провадження стосовно обвинуваченого ОСОБА_5 - задовольнити.
Здійснювати спеціальне судове провадження у кримінальному провадженні №62022170040000070 від 15.07.2022 стосовно ОСОБА_5 .
Прийняти до спільного розгляду разом з обвинувальним актом цивільний позов КНП "Тростянецька міська лікарня" Тростянецької міської ради про стягнення матеріальної шкоди, заподіяної кримінальним правопорушенням.
Викликати в судове засідання прокурора, захисника та представника потерпілого.
Повістки про виклик обвинуваченого до суду підлягають публікації в газеті «Урядовий кур'єр» та на офіційному веб-сайті Тростянецького районного суду Сумської області. Повідомлення цивільного відповідача - державу РФ про час і місце судового розгляду здійснювати шляхом публікації на офіційному веб-сайті Тростянецького районного суду Сумської області.
Ухвала окремому оскарженню не підлягає, заперечення проти ухвали можуть бути включені до апеляційної скарги на на судове рішення, передбачене частиною 1 статті 392 КПК України.
Повний текст ухвали суду складено і оголошено 15.09.2023 року.
Суддя ОСОБА_1