Номер провадження 2-а/754/134/23
Справа №754/9811/23
РІШЕННЯ
Іменем України
06 вересня 2023 року Деснянський районний суд міста Києва у складі:
головуючий суддя: Сенюти В.О. ,
при секретарі: Солонюк К.Г.,
за участю:
позивача: ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції Національної поліції України про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності, -
ВСТАНОВИВ:
Позивач ОСОБА_1 звернувся до Деснянського районного суду м. Києва із позовом до Департаменту патрульної поліції Національної поліції України (далі - відповідач, Департамент патрульної поліції), в якому просив скасувати постанову серії ЕГА № 1112158 від 13.07.2023 року про накладення на позивача адміністративного стягнення за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 183 КУпАП.
В обґрунтування позову зазначає, що 13.07.2023 року 22 год. 10 хв. за адресою м. Київ, вул. Загорівська (колишня вулиця Багговутівська),буд. 1, за шлагбаумом на відкритому парку вальному майданчику помітив чоловіка з явними ознаками алкогольного сп'яніння. Вказаний чоловік сів до легкового автомобіля на місце керманича, завів двигун та почав рух. Автомобіль був темно синього кольору, марка автомобіля Suzuki, про вказану подію, позивач повідомив, зателефонувавши на телефонну лінію за номером «102». Після здійснення телефонного дзвінка до поліції, позивач, залишився очікувати працівників поліції. Через декілька хвилин до позивача під'їхав екіпаж патрульної поліції, було встановлено особу позивача та отримано пояснення від останнього щодо обставин виклику, після чого працівник патрульної поліції вказав, що позивач все вигадав, та виніс постанову про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ст. 183 КУпАП.
Позивач вважає, що дії щодо складення постанови є неправомірними, а постанова є протиправною, оскільки, в його діях відсутній склад адміністративного правопорушення, прямого умислу на безпідставний виклик поліції у нього не було, а працівником поліції не було достатнім чином перевірені обставини, які зумовили позивача зателефонувати в поліцію. З огляду на викладене, позивач вважає винесену постанову щодо нього необґрунтованою та такою, що підлягає скасуванню.
Ухвалою Деснянського районного суду м. Києва від 01.08.2023 року відкрито провадження в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
24.08.2023 року до суду від представника відповідача надійшов відзив на позов, відповідно до якого сторона відповідача просила в задоволенні позовних вимог відмовити, посилаючись на обґрунтованість та законність винесеної постанови про притягнення позивача до адміністративної відповідальності. Екіпаж, прибувши на місце події встановив, що подія не підтверджується, заявник причину звернення назвати не зміг, також не надав детального опису авто та подальшого його напрямку руху.
Позивач в судовому засіданні подану позовну заяву підтримав, просив позов задовольнити. Пояснив, що він працює водієм в службі, що надає послуги «тверезий драйвер». На телефонну лінію служби «Uklon» надійшов виклик драйвера. Позивач прибувши за адресою м. Київ, вул. Загорівська (вул.. Багговутівська), буд. 1 побачив чоловіка, який перебував стані алкогольного сп'яніння, про що свідчило запах алкоголю з порожнини роту та нестійка хода. Вказаний чоловік підійшов до позивача, висловився по відношенню до нього брутальною лайкою, та сів на місце керманича автомобіля Suzuki, н.н.з. НОМЕР_1 (останні літери не встиг запам'ятати) та поїхав, про вказану подію, позивач повідомив, зателефонувавши на телефонну лінію за номером «102». Працівник поліції, замість з'ясування всіх обставин, а саме: не допитав охоронця парковки, з якого виїхав автомобіль Suzuki, д.н.з. НОМЕР_1 , не оглянув записи камери відеоспостереження, що знаходилися біля приміщення охоронця. Разом з тим, замість вказаного склав постанову за ст.. 183 КУпАП по відношенню позивача, при цьому вказав, що подія є надуманою.
Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про день, час, місце розгляду справи повідомлений належним чином.
Суд, вислухавши вступне слово позивача, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню за наступних підстав.
Судом встановлено, що постановою інспектора 1 полку 1 батальйону 7 роти 2 взводу Управління патрульної поліції в м. Києві Департаменту патрульної поліції України сержантом поліції Басовою І.О. серії ЕГА № 1112158 від 13.07.2023 року позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинене правопорушення, передбаченого ст. 183 КУпАП.
Із тексту постанови вбачається, що 13.07.2023 року позивача було притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ст. 183 КУпАП із накладенням адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 850,00 грн., а саме за те, що 13.07.2023 року ОСОБА_1 здійснив завідомо неправдивий виклик, а саме зателефонував на спецлінію «102» та повідомив, що бачив нетверезого водія за кермом, хоча цього фату насправді не було.
Відповідно до ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності (ст. 245 КУпАП).
За змістом ст. 222 КУпАП, органи Національної поліції розглядають справи про адміністративні правопорушення, зокрема і передбачені статтю 183 КУпАП.
Згідно статей 276, 280, 283 КУпАП, справа про адміністративне правопорушення розглядається за місцем його вчинення. Орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі. Постанова повинна містити: найменування органу (посадової особи), який виніс постанову, дату розгляду справи; відомості про особу, щодо якої розглядається справа; опис обставин, установлених при розгляді справи; зазначення нормативного акта, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення; прийняте по справі рішення.
Відповідно до статей 251, 252 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.
Крім цього, суд враховує, що статтею 72 КАС України визначено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Частиною 1 статті 73 КАС України передбачено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.
Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч. 2 ст. 74 КАС України).
Відповідно до ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Стаття 183 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за завідомо неправдивий виклик пожежної охорони, поліції, швидкої медичної допомоги або аварійних служб.
Об'єктивна сторона правопорушення, передбаченого ст. 183 КУпАП, полягає у завідомо неправдивому виклику пожежної охорони, поліції, швидкої медичної допомоги або аварійних служб. Дії правопорушника спрямовані на зрив нормальної роботи таких необхідних для суспільства служб, як пожежна охорона, поліція, швидка медична допомога, аварійні бригади. Правопорушник викликає представника хоча б однієї з перерахованих у статті спеціальних служб нібито для надання допомоги, знаючи наперед про те, що в цьому немає ніякої необхідності.
Суб'єктивна сторона правопорушення характеризується наявністю прямого умислу. Правопорушник, повідомляючи певну інформацію спеціальній службі, усвідомлює, що вона є неправдивою, і бажає даремного виїзду на місце виклику працівників цієї служби.
Згідно ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Отже, при розгляді справи про адміністративне правопорушення уповноважена особа органу Національної поліції має обов'язок всебічно, повно і об'єктивно з'ясувати обставини справи, зокрема, на підставі належних доказів, які підтверджують факт вчинення особою адміністративного правопорушення.
При цьому, належна фіксація вчинення адміністративного правопорушення може підтвердити правомірність накладення адміністративного стягнення та буде вважатися належним доказом по справі.
У той же час, відповідачем у ході розгляду даної справи не було надано належних та допустимих доказів, які б підтверджували вину позивача у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 183 КУпАП, за викладених в оскаржуваній постанові про притягнення до відповідальності обставин.
Крім цього, оскаржувана постанова не містить посилань на жодні належні та допустимі докази, зокрема, показання свідків, записи технічних приладів та засобів, на підставі яких інспектором поліції зроблено висновок про вчинення позивачем інкримінованого йому правопорушення.
Обов'язок доказування відповідачем як суб'єктом владних повноважень правомірності своїх дій, рішень чи бездіяльності в адміністративних справах не може бути перекладено на позивача.
Статтею 55 Конституції України гарантовано, що кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.
Відповідно до статей1, 2 Закону України «Про Національну поліцію України», Національна поліція України (поліція) - це центральний орган виконавчої влади, який служить суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку. Завданнями поліції є надання поліцейських послуг у сферах: 1) забезпечення публічної безпеки і порядку; 2) охорони прав і свобод людини, а також інтересів суспільства і держави; 3) протидії злочинності; 4) надання в межах, визначених законом, послуг з допомоги особам, які з особистих, економічних, соціальних причин або внаслідок надзвичайних ситуацій потребують такої допомоги.
Поліція у своїй діяльності керується принципом верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави (стаття 6 Закону).
Отже, в разі наявності факту чи з метою недопущення факту порушення прав та свобод особи від порушень і протиправних посягань, кожен має право звернутися до органу Національної поліції з метою захисту, а відповідний орган Національної поліції має обов'язок відреагувати на таке звернення і вжити визначених законодавством заходів для забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку.
Таким чином, з урахуванням фактичних обставин у даній адміністративній справі, дії позивача щодо повідомлення (виклику) на спецлінію «102» Національної поліції з приводу керування автомобілем особою у стані алкогольного сп'яніння, не можуть бути кваліфіковані як завідомо неправдиве повідомлення (виклик) поліції, і відповідно, не можуть кваліфікуватись як адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена статтею 183 КУпАП.
З огляду на положення статей 132, 139 КАС України, за рахунок бюджетних асигнувань з суб'єкта владних повноважень ГУ НП у м. Києві на користь позивача підлягають відшкодуванню понесені позивачем витрати по сплаті судового збору в розмірі 536,80 грн.
На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 183, 222, 245, 251, 280 Кодексу України про адміністративні правопорушення, статтями 2, 3, 5, 47, 72-78, 132, 139, 192, 193, 194, 229, 241- 244, 246, 250, 257, 263, 286, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
УХВАЛИВ:
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції Національної поліції України про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності - задовольнити.
Визнати дії інспектора 1 полку 1 батальону 7 роти 2 взводу Управління патрульної поліції в м. Києві Басової Ірини Олександрівни - протиправними.
Визнати протиправною та скасувати постанову ЕГА № 1112158 від 13.07.2023 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 183 КпАП України у вигляді штрафу у розмірі 850, 00 грн.
Стягнути з Департаменту патрульної поліції Національної поліції України за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 витрати по сплаті судового збору у розмірі 536,80 грн.
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 .
Відповідач: Департамент патрульної поліції Національної поліції України: 03048, м. Київ, вул. Федора Ернста, 3; код ЄДРПОУ 40108646.
Рішення суду може бути оскаржене до Шостого апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції протягом десяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення суду складено: 14.09.2023 року.
Суддя: В.О. Сенюта