ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
справа № 753/3275/23
провадження № 2/753/3363/23
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"13" вересня 2023 р. Дарницький районний суд м. Києва в складі:
головуючого - судді Сирбул О.Ф.
при секретарі - Херенкової К.К.
прокурора Ткаченко Ю.С.
представника відповідача 1 Лимич Л.Г.
представників відповідача 3 ОСОБА_1, ОСОБА_4
розглянувши в судовому засіданні заяву ОСОБА_1 , яка діє в інтересах ОСОБА_2 про залишення позову Керівника Дарницької окружної прокуратури міста Києва в інтересах держави в особі Київської міської ради до Дарницької районної в місті Києві державної адміністрації, ОСОБА_3 , ОСОБА_2 про визнання незаконним та скасування наказу, свідоцтва про право власності, витребування майна, без розгляду, -
встановив:
У провадженні Дарницького районного суду м. Києва перебуває цивільна справа за позовом Керівника Дарницької окружної прокуратури міста Києва в інтересах держави в особі Київської міської ради до Дарницької районної в місті Києві державної адміністрації, ОСОБА_3 , ОСОБА_2 про визнання незаконним та скасування наказу, свідоцтва про право власності, витребування майна.
Ухвалою суду від 02 березня 2023 року прийнято до розгляду зазначену позовну заяву та відкрито провадження у справі призначено підготовче судове засідання в порядку загального позовного провадження.
Ухвалою суду від 04 квітня 2023 року призначено справу до розгляду по суті на 10 квітня 2023 року о «12» год. «00» хв., підготовче засідання закрито.
У судовому засіданні 13 вересня 2023 року ОСОБА_1 , яка діє в інтересах відповідача ОСОБА_2 подала заяву про залишення позову без розгляду, мотивуючи тим, що Керівником Дарницької окружної прокуратури міста Києва заявлено позов про Дарницької районної в місті Києві державної адміністрації, ОСОБА_3 , ОСОБА_2 про визнання незаконним та скасування наказу, свідоцтва про право власності, витребування майна в інтересах Київської міської ради, оскільки прокурор в своєї позовної заяві не визначився щодо кола відповідачів та співвідповідачів, необхідністю залучення нових відповідачів чи заміна неналежного відповідача належними відповідачами чи залучення співвідповідачів. Не визначився також з конкретизацією вимог до кожного відповідача. Крім того, прокурор не є позивачем у спірних правовідносинах, а лише користується правами позивача в процесі. Прокурор має право здійснювати в суді представництво законних інтересів держави в особі органу державної влади, органу місцевого самоврядування чи іншого суб'єкта владних повноважень за умови його попереднього повідомлення, а також підтвердження представництва. У даному випадку жодних попередніх повідомлень від прокурора не надходило щодо його міркувань з приводу звернення до суду за захистом прав. Не підтверджено, яким чином ОСОБА_2 порушив права держави. У даному випадку прокурор в обґрунтування позовних вимог посилається на те, що нерухоме майно вибуло з володіння територіальної громади міста Києва поза його волею. В позовній заяві не зазначений та не обґрунтований тому не можна прийняти або спростувати зазначену обставину, а саме вибуття майна поза волею його власника. Державна реєстрація спірного нерухомого майна, відбулась з часу відкриття розділу, реєстрації ОНМ 20.10.2021 року - та вчинена посадовою особою Приватним нотаріусом Бондар Т.М. На час подання заяви спірне нерухоме майно перебуває у власності ОСОБА_2 . Право на подання віндикаційного позову про витребування майна, на думку прокурора, виникло в нього, як у законного власника спірного майна з моменту прийняття Верховним Судом постанови про скасування рішення Дарницького районного суду міста Києва від 28.10.2019 та постанову Київського апеляційного суду від 25.11.2020 у справі № 753/12080/18, тобто з 01 грудня 2021 року.
Також, прокурор посилається на те, що вилучення квартири порушується інтереси Київської міської ради, тому саме Київська міська рада є позивачем по справі. Проте, посилання прокурора лише на ймовірне порушення прав Київської міської ради не є підставою автоматичного визначення його позивачем у справі. Таким чином, Дарницькою прокуратурою міста Києва не вірно визначено орган, уповноважений державою здійснювати функції у спірних правовідносинах та відповідно безпідставно подано позов в інтересах держави в особі Київської міської ради. Отже, орган виконавчої влади має підстави і можливість для самостійного захисту своїх прав щодо квартири. Просила заяву про залишення позову без розгляду задовольнити.
У судовому засіданні представник відповідача ОСОБА_2 - ОСОБА_4 заяву підтримав та просив її задовольнити.
У судовому засіданні прокурор заперечувала проти задоволення зазначеної заяви, пояснила що дана заява безпідставна та просила відмовити у її задоволенні.
У судовому засіданні представник відповідача Дарницької районної в місті Києві державної адміністрації - Лимич Л.Г. дане питання залишила на розсуд суду.
Інші відповідачі в суд не з'явились, про день, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, про причини неявки суд не повідомили.
Заслухавши учасників справи, вивчивши заяву, оглянувши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.
Частиною 1 статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює: підтримання публічного обвинувачення в суді; організацію і процесуальне керівництво досудовим розслідуванням, вирішення відповідно до закону інших питань під час кримінального провадження, нагляд за негласними та іншими слідчими і розшуковими діями органів правопорядку; представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом. Організація та порядок діяльності прокуратури визначаються законом.
Таким законом є Закон України «Про прокуратуру». За змістом ч.1 ст.1 вказаного Закону прокуратура України становить єдину систему, яка в порядку, передбаченому цим Законом, здійснює встановлені Конституцією України функції з метою захисту прав і свобод людини, загальних інтересів суспільства та держави.
Згідно з ч. 3 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті.
Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов'язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб'єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб'єктом владних повноважень (ч.4 ст.23 Закону України «Про прокуратуру»).
Із положень ч. 3 ст. 56 ЦПК України слідує, що у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами. Частиною 4 вказаної статті процесуального закону встановлено, що прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 185 цього Кодексу.
У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі прокурор набуває статусу позивача (ч.5 ст.56 ЦПК України).
ЄСПЛ неодноразово звертав увагу на те, що сторонами цивільного провадження є позивач і відповідач. Підтримка, що надається прокуратурою одній зі сторін, може бути виправдана за певних обставин, наприклад, при захисті інтересів незахищених категорій громадян (дітей, осіб з обмеженими можливостями та інших категорій), які, ймовірно, не в змозі самостійно захищати свої інтереси, або в тих випадках, коли відповідним правопорушенням зачіпаються інтереси великого числа громадян, або у випадках, коли потрібно захистити інтереси держави (справа «Менчинська проти Росії», заява №42454/02, рішення від 15.01.2009 року, п.35).
Аналіз указаних норм права дає підстави для висновку, що прокурор може представляти інтереси держави в суді тільки у виключних випадках, які прямо передбачені законом.
Прокурор здійснює представництво законних інтересів держави в суді лише у двох випадках, вказаних ч.3 ст.23 Закону України «Про прокуратуру», що перелічені вище.
Захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні суб'єкти владних повноважень, а не прокурор. Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідного суб'єкта владних повноважень, який всупереч вимог закону не здійснює захисту або робить це неналежно. У кожному такому випадку прокурор повинен належним чином обґрунтувати, а суд перевірити підстави для звернення прокурора до суду. Прокурор зобов'язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це відповідного суб'єкта владних повноважень.
У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор допускається до участі у справі та набуває відповідного статусу учасника процесу. У випадку відсутності підстав для звернення прокурора до суду в інтересах держави суд повертає йому подану заяву.
При цьому Велика Палата Верховного Суду у постанові від 26.06.2019 року у справі №587/430/16-ц не виключила, що у разі нездійснення або неналежного здійснення захисту інтересів держави відповідний суб'єкт владних повноважень може виступати відповідачем у справі, а прокурор, у такому випадку, набуває процесуального статусу позивача.
В даному випадку прокурор обґрунтував своє звернення до суду тим, що вказане звернення спрямоване на задоволення потреби у відновлення законності при вирішенні суспільно значимого питання - повернення значній кількості громадян, які становлять територіальну громаду м.Києва, комунального майна, яке було незаконно відчужено.
Відтак, суд вважає, що враховуючи характер і суспільну значущість спірних правовідносин, прокурор належним чином обґрунтував підстави для звернення до суду з позовом на захист інтересів держави.
Посилання у поданій заяві на незаконність здійснення прокурором представництва інтересів держави не відповідає закону та фактичним обставинам справи.
Слід зазначити, що стаття 257 ЦПК України не містить такої підстави для постановлення ухвали про залишення позову без розгляду, як відсутність передумов для звернення прокурора до суду в інтересах держави.
Відтак, заява ОСОБА_1 , яка діє в інтересах ОСОБА_2 про залишення без розгляду позову Керівника Дарницької окружної прокуратури міста Києва в інтересах держави в особі Київської міської ради, задоволенню не підлягає.
Керуючись ст.ст. 56, 257 ЦПК України, суд, -
УХВАЛИВ:
У задоволені заяви ОСОБА_1 , яка діє в інтересах ОСОБА_2 про залишення позову Керівника Дарницької окружної прокуратури міста Києва в інтересах держави в особі Київської міської ради до Дарницької районної в місті Києві державної адміністрації, ОСОБА_3 , ОСОБА_2 про визнання незаконним та скасування наказу, свідоцтва про право власності, витребування майна, без розгляду - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя: