Справа № 464/4513/23
пр.№ 1-кс/464/1134/23
14 вересня 2023 року м.Львів
Слідчий суддя Сихівського районного суду м.Львова ОСОБА_1 , секретар судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши клопотання про тимчасовий доступ до речей і документів,
Слідчий Відділу поліції № 2 ЛРУП № 2 ГУНП у Львівській області ОСОБА_3 , у зв'язку із досудовим розслідуванням кримінального провадження звернувся до слідчого судді з клопотанням, погодженим із прокурором у кримінальному провадженні - прокурором Франківської окружної прокуратури міста Львова ОСОБА_4 , про надання тимчасового доступу до документів, які знаходяться у володінні АТ « ІНФОРМАЦІЯ_1 », що стосується банківської карти « ІНФОРМАЦІЯ_1 » № НОМЕР_1 .
У судове засідання слідчий та володілець майна не з'явилися, належним чином повідомлялися про дату, час та місце проведення такого.
Відповідно до вимог ч.4 ст.107 КПК України фіксація судового засідання технічними засобами не здійснювалась.
Дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя дійшов наступного висновку.
Виходячи з положень ст.ст.131, 159 КПК України, тимчасовий доступ до речей і документів є одним із видів заходів забезпечення кримінального провадження і полягає у наданні стороні кримінального провадження особою, у володіння якої знаходяться такі речі і документи, можливості ознайомитися з ними, зробити їх копії та вилучити їх (здійснити їх виїмку).
Для оцінки потреб досудового розслідування слідчий суддя або суд зобов'язаний врахувати можливість без застосованого заходу забезпечення кримінального провадження отримати речі і документи, які можуть бути використані під час судового розгляду для встановлення обставин у кримінальному провадженні. Під час розгляду питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження сторони кримінального провадження повинні подати слідчому судді або суду докази обставин, на які вони посилаються (ч.ч.4, 5 ст.132 КПК України).
Відділом поліції № 2 Львівського РУП № 2 ГУНП у Львівській області проводиться досудове розслідування кримінального провадження, внесеного 23 червня 2023 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12023141410000538, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.190 КК України.
Згідно з витягом з Єдиного реєстру досудових розслідувань, 23 червня 2023 року за адресою: АДРЕСА_1 , близько 09:57 год невідомі особи шляхом обману та за допомогою ЕОМ, зателефонувавши з номерів мобільних телефонів НОМЕР_2 ; НОМЕР_3 ; НОМЕР_4 до ОСОБА_5 , заволодівши грошовими коштами ОСОБА_5 з банківської карти НОМЕР_1 в загальній сумі 14 000 гривень.
Установлено, що ухвалою слідчого судді Сихівського районного суду м.Львова від 25 липня 2023 року відмовлено в аналогічному клопотанні слідчого про тимчасовий доступ до речей та документів, мотивуючи, що підстави, зазначені у клопотанні слідчого, погодженого прокурором, є формальними та недостатньо обґрунтованими, без врахування фактичних підстав, передбачених КПК України, зокрема слідчим не обґрунтовано та не доведено, що вказана інформація, до якої просить надати тимчасовий доступ, може бути використана під час досудового розслідування для встановлення обставин у даному кримінальному провадженні.
За вимогами ч.2 ст.93 КПК України сторона обвинувачення здійснює збирання доказів шляхом проведення слідчих (розшукових дій), витребування та отримання від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, службових та фізичних осіб речей, документів, відомостей, висновків експертів, висновків ревізій та актів перевірок, проведення інших процесуальних дій, передбачених цим Кодексом.
Отже, чинним законодавством надано слідчому/дізнавачу чи прокурору право одержувати безперешкодно і безоплатно від осіб на запит необхідні у справі відомості.
Статтею 62 ЗУ «Про банки і банківську діяльність» визначено порядок розкриття банківської таємниці.
Частиною 1 цієї ж статті передбачено, що органам прокуратури України, Служби безпеки України, Державному бюро розслідувань, органам Національної поліції України, Національному антикорупційному бюро України, Бюро економічної безпеки України, Антимонопольному комітету України, Національному агентству з питань запобігання корупції, Національному агентству України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, - на їхні запити щодо банківських рахунків клієнтів та операцій, проведених на користь чи за дорученням клієнта, у тому числі операцій без відкриття рахунків, а саме відомості на конкретно визначену дату або за конкретний проміжок часу та стосовно конкретної юридичної або фізичної особи, фізичної особи - підприємця про: наявність рахунків, номери рахунків, залишок коштів на рахунках, операції списання з рахунків та/або зарахування на рахунки, призначення платежу, ідентифікаційні дані контрагента (для фізичних осіб - прізвище, ім'я та по батькові, ідентифікаційний номер платника податку; для юридичних осіб - повне найменування, ідентифікаційний код у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб -підприємців та громадських формувань), номер рахунку контрагента та код банку контрагента.
Таким чином, державні органи, визначені в ч.1 ст.62 Закону України «Про банки і банківську діяльність» можуть отримати на письмовий запит без рішення суду доступ до інформації про операції за рахунками осіб.
Слідчий суддя приймає до уваги, що за положеннями п.3 ч.1 ст.56 КПК України протягом кримінального провадження потерпілий має право подавати докази слідчому, прокурору, слідчому судді, суду.
У поданому клопотанні відсутні відомості чи звертався слідчий або прокурор до банку з запитом чи потерпілого для отримання доступу до документів, що перебувають у володінні банку без ухвали слідчого судді та яка була надана відповідь. Потерпілий сам вправі звернутися до банку з отриманням такої інформації, оскільки є його клієнтом або надати письмовий дозвіл на отримання такої інформації у відповідності до ст.62 ЗУ «Про банки та банківську діяльність». Саме в інтересах потерпілого сприяти органу досудового розслідування в швидкому розкриттю кримінального правопорушення.
Звертаючись повторно зі вказаним клопотанням слідчий долучає до матеріалів відмову АТ « ІНФОРМАЦІЯ_1 » від 11 серпня 2023 року, з якої вбачається, що слідчому було відмовлено у наданні запитуваної інформації так як запит не відповідає вимогам пунктів 6-8 глави 3 Правил НБУ № 267.
Натомість, слідчий отримавши відмову у наданні інформації не звернувся повторно до банку із належно оформленим запитом чи потерпілої, а звернувся повторно до слідчого судді із клопотанням про надання тимчасового доступу. Також, слідчим не обґрунтовано, що вказана інформація, до якої просить надати тимчасовий доступ, може бути використана під час досудового розслідування для встановлення обставин у даному кримінальному провадженні.
Ураховуючи наведене та наявну можливість органу досудового розслідування без надання тимчасового доступу отримати документи, які становлять банківську таємницю, а тому у поданому клопотанні слід відмовити.
Керуючись ст.ст.131, 132, 159, 160, 163-166, 309, 369-372 КПК України, слідчий суддя
У задоволенні клопотання слідчого про тимчасовий доступ до речей та документів відмовити.
Відповідно до ст.309 КПК України ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту проголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1