ЄУН 337/4937/23
2/337/1698/2023
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 вересня 2023 року Суддя Хортицького районного суду м.Запоріжжя Мурашова Н.А., розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову,
ВСТАНОВИВ:
11.09.2023р. позивачка ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до відповідача ОСОБА_2 про визнання правочину недійсним.
Ухвалою суду від 12.09.2023р. відкрито загальне позовне провадження у цивільній справі за позовом та призначено підготовче судове засідання.
12.09.2023р. представник позивачки ОСОБА_1 - адвокат Балковий Р.Л. звернувся до суду з заявою про забезпечення позову шляхом накладання арешту на квартиру АДРЕСА_1 та заборони відповідачу виселяти позивачку ОСОБА_1 з цієї квартири, мотивуючи це тим, що на даний час стосунки між ними погіршились, відповідач наполягає на її виселенні з вказаної квартири та її відчуженні, у зв'язку з чим вона має побоювання щодо реалізації намірів відповідача.
Відповідно до ч.1,2 ст.149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.
Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Види забезпечення позову визначені ст.150 ЦПК України.
Відповідно до ч.1 ст.153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду), крім випадків, передбачених частиною п'ятою цієї статті.
Суд вважає, що заява представника позивачки про забезпечення позову відповідає вимогам ст.151 ЦПК України, підстав для її повернення немає, у зв'язку з чим вона підлягає судовому розгляду без повідомлення учасників справи.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до такого.
За змістом норм діючого законодавства забезпечення позову слід розуміти як вжиття судом заходів для охорони матеріально-правових інтересів позивача, які гарантують реальне виконання прийнятого за його позовом позитивного рішення.
При цьому, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, має пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам (п.4 постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 22.12.2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову»).
Так, зі змісту заявлених позовних вимог вбачається, що між сторонами наявний майновий спір щодо нерухомого майна і позивачка просить визнати недійсним договір дарування нею квартири відповідачу, застосувати наслідки недійсності правочину шляхом визнання за нею права власності на квартиру. У випадку незастосування заходів забезпечення позову відповідач має можливість вільно розпорядитися спірною квартирою на користь третіх осіб, чим буде значно ускладнено або унеможливлено виконання судового рішення та ефективний захист порушених прав позивачки у випадку задоволення даного позову.
Враховуючи вказане, з метою охорони матеріально-правових інтересів позивачки та ефективного захисту його порушених прав у випадку задоволення позову, суд вважає необхідним застосувати заходи забезпечення позову шляхом накладання арешту на квартиру АДРЕСА_1 , яка на даний момент належить на праві власності відповідачу.
При цьому, суд вважає, що вказані заходи є співмірними зі змістом та розміром заявлених позовних вимог.
В той же час, підстав для астосування заборони відповідачу виселяти позивачку з вказаної квартири як заходу забезпечення позову, то суд вважає, що вказаний захід забезпечення позову не узгоджується зі змістом заявлених позовних вимог, у зв'язку з чим в цій частині заяви слід відмовити.
На підставі вищевикладеного, заяву представника позивачки ОСОБА_1 - адвоката Балкового Р.Л. слід задовольнити частково.
Беручи до уваги вимоги ч.3 ст.154 ЦПК України, підстав для застосування зустрічного забезпечення на даний момент суд не знаходить.
Керуючись ст.149-154,157,259-261 ЦПК України, суд
УХВАЛИВ:
Заяву представника позивачки ОСОБА_1 - адвоката Балкового Р.Л. про застосування заходів забезпечення позову - задовольнити частково.
Накласти арешт на квартиру АДРЕСА_1 , що належить ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_2 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_3 .
В іншій частині заяви - відмовити.
Роз'яснити учасникам справи, що у разі ухвалення судом рішення про задоволення позову заходи забезпечення позову продовжують діяти протягом дев'яноста днів з дня набрання вказаним рішенням законної сили або можуть бути скасовані за вмотивованим клопотанням учасника справи. Якщо протягом вказаного строку за заявою позивача (стягувача) буде відкрито виконавче провадження, вказані заходи забезпечення позову діють до повного виконання судового рішення.
Ухвала суду може бути оскаржена до Запорізького апеляційного суду через Хортицький районний суд м.Запоріжжя протягом п'ятнадцяти днів з дня її постановлення.
Ухвала суду в частині застосування заходів забезпечення позову шляхом накладання арешту на нерухоме майно є виконавчим документом та підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження.
Копію ухвали негайно направити для виконання до Хортицького ВДВС у м.Запоріжжі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса).
Суддя Хортицького районного суду
м.Запоріжжя Н.А.Мурашова
13.09.2023