ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 E-mail: inbox@vn.arbitr.gov.ua
___________________________________________________________________________
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
"07" вересня 2023 р. Cправа № 902/645/23
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Трипільський пакувальний комбінат" (вул. Промислова, 33, м. Українка, Обухівський р-н, 08720)
до: Приватного акціонерного товариства "Вінницяпобутхім" (вул. Академіка Янгеля, 4, м. Вінниця, Вінницька обл., 21001)
про стягнення 1 178 481,40 грн
Суддя Яремчук Ю.О.
Секретар судового засідання Надтока Т.О.
за участю представників сторін:
позивача: Пересунько О.В.
відповідача: не з'явився
ВСТАНОВИВ:
15.05.2023 Товариство з обмеженою відповідальністю "Трипільський пакувальний комбінат" звернулось до Господарського суду Вінницької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Вінницяпобутхім" про стягнення 1178481,4 гривень заборгованості згідно договору купівлі-продажу № 476-16 від 01.02.2016.
Відповідно до Витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями матеріали позовної заяви (з присвоєним єдиним унікальним номером судової справи № 902/645/23) передано на розгляд судді Яремчуку Ю.О.
Ухвалою суду від 18.05.2023 відкрито провадження у справі № 902/645/23. Визначено розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання у справі призначено на 12.06.2023.
На визначену дату судом в судове засідання з'явився представник позивача.
Представник відповідача не з'явився, про дату, час та місце судового засідання належним чином повідомлені ухвалою суду від 18.05.2023.
За результатами проведеного судового засідання суд дійшов висновку про закриття підготовчого провадження та призначення судового розгляду справи по суті, про що винесено ухвалу, яку занесено до протоколу судового засідання.
Ухвалою суду від 14.06.2023 повідомлено учасників справи про судове засідання по суті, що відбудеться 02.08.2023.
На визначену дату судом в судове засідання з'явився представник позивача. Представник відповідача не з'явився про дату, час та місце судового засідання належним чином повідомлений ухвалою суду від 14.06.2023.
За результатами проведеного судового засідання суд дійшов висновку про відкладення розгляду справи, про що винесено ухвалу, яку занесено до протоколу судового засідання.
Ухвалою суду від 07.08.2023 повідомлено учасників справи про судове засідання по суті, що відбудеться 07.09.2023.
На визначену дату судом в судове засідання з'явився представник позивача, який позов підтримав в повному обсязі.
Представник відповідача не з'явився про дату, час та місце судового засідання належним чином повідомлений ухвалою суду від 07.08.2023.
Водночас, відповідачу ухвала суду від 07.08.2023 вручена останньому 14.08.2023, що підтверджується витягом з сервісу відстежень підприємства "Укрпошта".
Суд вважає за необхідне зазначити, що при неявці в судове засідання представника відповідача суд враховує, що відповідно до ч.4 ст.17 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних та фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" обов'язок щодо внесення змін про юридичну особу, які містяться в Єдиному державному реєстрі, з поміж іншого і стосовно місцезнаходження, покладається на останню.
Статтею 42 Господарського процесуального кодексу України визначено права та обов'язки учасників судового процесу, зокрема учасники справи зобов'язані: виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу; сприяти своєчасному, всебічному, повному та об'єктивному встановленню всіх обставин справи; з'являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов'язковою; подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази тощо.
Крім того, частиною 2 статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.
Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 3 Закону України "Про доступ до судових рішень" для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.
Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч.1 ст.4 Закону України "Про доступ до судових рішень").
Також суд зазначає, що відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17.07.1997 р. (Закон України від 17.07.1997 р. № 475/97 - ВР), кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Перебіг строків судового розгляду у цивільних справах починається з часу надходження позовної заяви до суду, а закінчується ухваленням остаточного рішення у справі, якщо воно не на користь особи (справа "Скопелліті проти Італії" від 23.11.1993 р.), або виконанням рішення, ухваленого на користь особи (справа "Папахелас проти Греції" від 25.03.1999 р.).
Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду неефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (параграфи 66, 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 р. у справі "Смірнова проти України").
Суд нагадує, що роль національних суддів полягає у швидкому та ефективному розгляді справ (&51 рішення Європейського суду з прав людини від 30.11.2006 р. у справі "Красношапка проти України").
Суд нагадує, що це роль національних судів організовувати судові провадження таким чином, щоб вони були без затримок та ефективними (див.рішення Суду у справі Шульга проти України, no. 16652/04, від 02.12.2010).
До того ж організація провадження таким чином, щоб воно було швидким та ефективним, є завданням саме національних судів (див. рішення Суду у справі Білий проти України, no. 14475/03, від 21.10.2010).
Згідно із ч.1 ст.202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Враховуючи положення ст.ст.13, 74 ГПК України якими в господарському судочинстві реалізовано конституційний принцип змагальності судового процесу, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та заперечень та здійснені всі необхідні дії для забезпечення сторонами реалізації своїх процесуальних прав, а тому вважає за можливе розглядати справу за наявними в ній матеріалами і документами без явки в судове засідання відповідача.
З огляду на вищезазначене суд приходить висновку, що відповідач належним чином був повідомлений про дане судове засідання. Неявка останнього є підставою до розгляду справи за його відсутності, що передбачено п.1 ч.3 ст.202 ГПК України.
Розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд, встановив наступне.
В обґрунтування заявлених позовних вимог позивачем зазначено наступне, що між ним та відповідачем було укладено Договір купівлі - продажу № 476-16 від 01.02.2016 відповідно до умов якого позивач (далі також - Постачальник) поставив, а відповідач (далі також - Покупець) прийняв товар на загальну вартість 875 127,06 грн.
Разом з тим, в порушення умов Договору, відповідач не оплатив вартість поставленого товару, внаслідок чого за ним утворилась заборгованість в сумі 875 127,06 грн.
Враховуючи наведене позивач звернувся із цим позовом про стягнення 875 127,06 грн основної заборгованості; 87 512,70 грн 10% пені; 186 208,09 грн - суми, на яку збільшилась заборгованість внаслідок інфляційних процесів, та 29 633,54 грн 3% річних.
Враховуючи ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішив справу за наявними матеріалами.
Із наявних доказів в матеріалах справи судом встановлено наступне: 01.02.2026 Постачальник та ПАТ «Вінницяпобутхім» - Покупець було укладено договір купівлі-продажу № 476-16 Продукції, а саме гофрокороб (в подальшому Товар).
Відповідно до вимог п.1.1. Договору - Постачальник зобов'язується постачати, а Покупець приймати і оплачувати Товари (Продукцію) що постачаються в адресу Покупця окремими партіями в асортименті кількості і в строки відповідно до Специфікації Покупця.
Згідно із пунктом Договору 3.1. між сторонами було погоджено, що Продукція по даному Договору виробляється у відповідності до Специфікації погодженої між сторонами.
Оплата товару здійснюється протягом 30 календарних днів з дати отримання Товару при наявності оригіналів: рахунку фактури, товаротранспортної накладної, видаткової накладної, що оформлені у відповідності до українського законодавства (п.8.1. Договору).
Відповідно до п.12.4. Договору - договір вступає в силу із моменту підписання і діє до 31.01.2017 року а в фінансових розрахунках - до повного їх завершення У випадку якщо протягом останнього місяця строку дії договору ні одна із Сторін не заявить про його припинення і Сторони продовжують виконувати його умови то Договір вважається продовженим строком ще на один рік. - п.12.5. Договору)
Матеріалами справи стверджується, що 03.02.2023 відповідачем було направлено позивачу заявку (замовлення) на поставку Продукції погоджену Договором.
Як слідує з матеріалів справи, 01.02.2016 року між сторонами у справі було обопільно підписано Специфікацію № 42, якого погоджено поставку Продукції, її кількість та якість.
Так, ТОВ "Трипільський пакувальний комбінат" у відповідності до замовлення від 03.02.2022 та Специфікації №42 від 01.02.2022 в межах умов зазначеного договору, відповідно до товарно-транспортних накладних та видаткових накладних поставив ПАТ «Вінницяпобутхім», обумовлений Товар, а саме:
11.02.2022 - відповідно до ВН та ТТН №146322 було поставлено гофрокороб на загальну суму - 292834.08 грн. (з датою оплати 16.03.2022 );
17.02.2022 - відповідно до ВН та ТТН №146022 було поставлено гофрокороб на загальну суму -287615.52 грн. (з датою оплати 22.03.2022);
23.02.2022 - відповідно до ВН та ТТН №146622 було поставлено гофрокороб на загальну суму -294677.46 грн. (з датою оплати 28.03.2022).
Загальна вартість поставленого Товару Відповідачу склала - загальну суму 875127,06 грн.
Позивачем було висталено відповідачу рахунки на оплату, а саме: № 146322 від 11.02.2022 на суму 292 834,08 грн; № 146022 від 17.02.2022 на 287 615.52 грн; № 146622 від 23.02.2022 на 294 677,46 грн, натомість як стверджується матеріалами справи відповідач розрахунки за поставлену Продукцію не здійснив.
Судом встановлено, що з метою досудового врегулювання спору позивач надіслав відповідачу інформаційний лист про перехід до судового вирішення спору шляхом подання позову до суду. Інформаційний лист про перехід до судового вирішення спірних правовідносин був надісланий Відповідачу через систему електронного документообігу, про що міститься відповідний доказ в матеріалах справи.
Норми права, які застосував суд, оцінка доказів та висновки щодо порушення, невизнання або оспорення прав чи інтересів, за захистом яких мало місце звернення до суду.
Предметом позову у цій справі є матеріально-правова вимога про стягнення заборгованості згідно умов укладеного між сторонами Договору, а саме, стягнення 875 127,06 грн основної заборгованості; 87 512,70 грн 10% пені; 186208,09 грн - суми, на яку збільшилась заборгованість внаслідок інфляційних процесів, та 29633,54 грн 3% річних.
Суд зазначає, що укладений між сторонами Договір, за своєю правовою природою є договором купілі продажу, положення якого врегульовано главою 54 ЦК України.
Відповідно до ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
За правилами ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Згідно зі ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання не допускається, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, інших актів цивільного законодавства. Вказана норма за своїм змістом кореспондується з приписами п. 1 ст. 193 ГК України.
Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Як встановлено ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Звертаючись до суду з цим позовом, позивач посилався на неналежне виконання відповідачем своїх зобов'язань щодо вчасної оплати товару, внаслідок чого за ними рахується загальна заборгованість за договором у розмірі 875 127,06 грн.
Матеріалами справи підтверджено факт поставки обумовленого договором товару, а саме за видатковими накладними: № 146322 від 11.02.2022 на суму 292 834,08 грн в тому рахунку ПДВ; № 146022 від 17.02.2022 на суму 287 615,52 грн в тому рахунку ПДВ; № 146622 від 23.02.2022 на суму 294677,46 грн в тому рахунку ПДВ. На загальну суму 875 127,06 грн.
Оплата за продукцію здійснюється протягом 30 (тридцяти п'яти) календарних днів з дати отримання Товару, при наявності оригіналів: рахунки фактури, товарно-транспортної накладної, видаткової накладної, оформлених відповідно до вимог українського законодавства (п.8.1. Договору).
Отже відповідач вважається таким, що прострочив виконання своїх зобов'язань за вищеказаними накладними.
Факт отримання товару за вказаними накладними відповідачем не спростовано, товар повернутий позивачеві не був.
Враховуючи наведені вище приписи законодавства щодо умов оплати товару та відсутність будь-яких доказів проведення повних розрахунків відповідачем за отриманий товар в частині залишку боргу за вказаним договором, позовні вимоги про стягнення заборгованості в загальному розмірі 875 127,06 грн з відповідача підлягають задоволенню, як правомірні та обґрунтовані.
Щодо вимог про стягнення пені, розрахованої в сумі 87 512,70 грн, суд дійшов таких висновків.
У відповідності до п.3 ст.611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
Згідно ч.1 ст.550 ЦК України право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання.
Відповідно до ч.1, 2 ст.549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Відповідно до п.9.2. Договору - у разі недотримання Покупцем умов оплати за придбаний Товар Постачальник має право виставити, а Покупець зобов'язаний заплатити пеню у розмірі 0,1% від суми поставленого товару за кожний день прострочки але не більше 10% від суми платежу.
Здійснивши перевірку правильності нарахування штрафних санкцій, суд дійшов висновку про правомірність заявленого позову в межах заявлених вимог щодо стягнення 87 512,70 грн пені.
Розглянувши вимогу позивача стосовно заявлених 3% річних, розрахованих в сумі 29 633,54 грн, суд зазначає наступне.
Згідно ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив строк виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Здійснивши перевірку правильності компенсаційних нарахувань, суд дійшов висновку про правомірність заявленого позову в межах заявлених вимог щодо стягнення 29 633,54 грн 3% річних.
Перевіривши вимогу позивача щодо нарахування суми, на яку збільшилась заборгованість внаслідок інфляційних процесів в розмірі 186 208,09 грн, суд зазначає наступне.
Згідно з ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив строк виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Порушенням зобов'язання, згідно з ст.610 ЦК України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ч.1 ст.612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
При перевірці правильності нарахування позивачем суми, на яку збільшилась заборгованість внаслідок інфляційних процесів, суд враховує висновки щодо застосування ст.625 ЦК України, викладену у постановах Об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 26.06.2020 у справі №905/21/19 та від 20.11.2020 у справі № 910/13071/19, згідно яких.
При розрахунку інфляційних втрат у зв'язку із простроченням боржником виконання грошового зобов'язання до цивільних відносин, за аналогією закону, підлягають застосуванню норми Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" та приписи Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1078 від 17.07.2003, та Методика розрахунку базового індексу споживчих цін, затверджена наказом Державного комітету статистики України №265 від 27.07.2007.
Порядок індексації грошових коштів для цілей застосування статті 625 ЦК України визначається із застосуванням індексу споживчих цін (індексу інфляції) за офіційними даними Державного комітету статистики України у відповідний місяць прострочення боржника, як результат множення грошового доходу на величину приросту споживчих цін за певний період, поділену на 100 відсотків (абзац п'ятий пункту 4 постанови КМУ №1078).
Сума боргу, внесена за період з 1 до 15 числа включно відповідного місяця, індексується за період з урахуванням цього місяця, а якщо суму внесено з 16 до 31 числа місяця, то розрахунок починається з наступного місяця. За аналогією, якщо погашення заборгованості відбулося з 1 по 15 число включно відповідного місяця - інфляційна складова розраховується без урахування цього місяця, а якщо з 16 до 31 числа місяця - інфляційна складова розраховується з урахуванням цього місяця.
Методику розрахунку інфляційних втрат за неповний місяць прострочення виконання грошового зобов'язання доцільно відобразити, виходячи з математичного підходу до округлення днів у календарному місяці, упродовж якого мало місце прострочення, а саме:
- час прострочення у неповному місяці більше півмісяця (> 15 днів) = 1 (один) місяць, тому за такий неповний місяць нараховується індекс інфляції на суму боргу;
- час прострочення у неповному місяці менше або дорівнює половині місяця (від 1, включно з 15 днями) = 0 (нуль), тому за такий неповний місяць інфляційна складова боргу не враховується.
Враховуючи наведені висновки, здійснивши перевірку правильності нарахування заявленої суми, суд дійшов висновку про правомірність нарахування 186 208,09 грн суми, на яку збільшилась заборгованість внаслідок інфляційних процесів.
Статтею 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Відповідно до ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.
Положення ст.76, 77 ГПК України передбачають, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Згідно до ст.86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
З огляду на вищевикладене, оцінивши подані докази, суд дійшов висновку про повне задоволення позовних вимог.
За правилами ст.129 ГПК України на відповідача покладається судовий збір в сумі 17 677,23 грн.
Керуючись4, 7, 8, 13, 14, 18, 73, 74, 76, 77, 78, 79, 86, 91, 123, 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 242, 326 ГПК України, суд,-
ВИРІШИВ:
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Вінницяпобутхім" (вул. Академіка Янгеля, 4, м. Вінниця, Вінницька обл., 21001, код ЄДРПОУ 30684913) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Трипільський пакувальний комбінат" (вул. Промислова, 33, м. Українка, Обухівський р-н, 08720, код ЄДРПОУ 31826484) 875 127,06 грн основної заборгованості; 87 512,70 грн 10% пені; 186208,09 грн - інфляційних втрат та 29 633,54 грн 3% річних та 17 677,23 гривень судових витрат зі сплати судового збору.
3. Видати наказ після набрання рішенням суду законної сили.
4. Згідно з приписами ч.1 стт.241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
5. Згідно з положеннями ч.1 ст.256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
6. Примірник повного судового рішення протягом направити учасникам справи рекомендованим листом з повідомленням про вручення а також на електронні адреси: позивача - info@tuk.org.ua, ІНФОРМАЦІЯ_2, відповідача - ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Повне рішення складено 15 вересня 2023 р.
Суддя Яремчук Ю.О.
віддрук. прим.:
1 - до справи
2 - позивачу - (вул. Промислова, 33, м. Українка, Обухівський р-н, 08720)
3 - відповідачу - (вул. Академіка Янгеля, 4, м. Вінниця, Вінницька обл., 21001)