ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
ПОСТАНОВА
(додаткова)
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"13" вересня 2023 р. Справа№ 910/7154/22
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Євсікова О.О.
суддів: Алданової С.О.
Корсака В.А.
за участю:
секретаря судового засідання Звершховської І.А.,
від ФОП Косовської Л.В.: не з'явились,
від ТОВ «Івенрайс»: Бала Ю.С.,
представника Фізичної особи-підприємця Косовської Людмили Валеріївни адвоката Ковальчука О.М. про ухвалення додаткового рішення та стягнення витрат на правничу допомогу
при розгляді апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Івенрайс"
на рішення Господарського суду міста Києва від 30.03.2023 (повний текст складено 13.04.2023)
та на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 18.04.2023 (повний текст складено 20.04.2023)
у справі № 910/7154/22 (суддя Ващенко Т.М.)
за позовом Фізичної особи-підприємця Косовської Людмили Валеріївни
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Івенрайс"
про стягнення 367.085,24 грн та визнання укладеним акта,
та за зустрічним
позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Івенрайс"
до Фізичної особи-підприємця Косовської Людмили Валеріївни
про стягнення 240 000,00 грн, -
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст і підстави вимог, що розглядаються.
30.08.2023 представник Фізичної особи-підприємця Косовської Людмили Валеріївни (далі - ФОП Косовська Л.В.) адвокат Ковальчук О.М. звернувся до Північного апеляційного господарського суду із заявою про стягнення судових витрат, у якій просив ухвалити додаткове рішення, яким стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Івенрайс» (далі - Товариство, ТОВ «Івенрайс») 14 000,00 грн витрат на правничу допомогу.
Заявник посилаються на умови договору про надання правової допомоги №13/6 від 16.06.2022, укладеного між ФОП Косовською Л.В. та адвокатом Ковальчуком О.М., та додаткової угоди №2 до цього договору.
Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду заяви по суті.
Згідно з протоколом передачі судової справи (апеляційної скарги, заяви, картки додаткових матеріалів) раніше визначеному головуючому судді (судді-доповідачу) (складу суду) від 30.08.2023 сформовано колегію у складі: головуючий суддя Євсіков О.О. судді Алданова С.О., Корсак В.А.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 31.08.2023 прийняти до розгляду заяву представника ФОП Косовської Л.В. адвоката Ковальчука О.М. про ухвалення додаткового рішення та стягнення витрат на правничу допомогу. Розгляд заяви призначено на 13.09.2023.
Позиції учасників справи.
Товариство надало клопотання по зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, у якому просить зменшити розмір витрат ФОП Косовської Л.В. на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, до 1 000,00 грн.
Товариство зазначає, що заявник не довів реальність та розумність витрат на професійну правничу допомогу адвоката у розмірі 14 000,00 грн.
На думку Товариства, заявлена позивачем вартість послуг є завищеною, оскільки представник позивача надав тільки відзив на апеляційну скаргу, а участь у судовому засіданні брав за допомогою засобів відеозв'язку, додаткових пояснень у справі не надавав, правова позиція сторін у справі в судах першої та апеляційної інстанції не змінювалась. Крім того, зі змісту додаткової угоди №2 до договору неможливо встановити обсяг надах адвокатом послуг, складність виконаних робіт та витрачений адвокатом на надання таких послуг час. Розмір витрат на правничу допомогу є завищеним та неспівмірними з об'ємом та кількістю наданих адвокатом послуг.
Обставини справи, встановлені апеляційним господарським судом.
У серпні 2022 року ФОП Косовська Л.В. звернулась до Господарського суду міста Києва з позовною заявою, у якій просила: ТОВ «Івенрайс» 367 085,24 грн, з яких 354 678,30 грн заборгованості за договором №08/09/21-03 оренди сільськогосподарської техніки від 17.05.2021 та додатковими угодами до нього, 5 597,12 грн 3% річних та 6 809,82 грн пені; визнати укладеним Остаточний акт №1-220715 від 15.07.2022 щодо узгодження наданих послуг та передачі-приймання відповідних наданих послуг, узгодження залишкової суми заборгованості і зміни та перерахунку залишкової суми заборгованості у національну валюту відповідно до Договору №17/05/21-07Р оренди сільськогосподарської техніки від 17.05.2021, додаткових угод та додатків до нього.
У вересні 2022 року ТОВ «Івенрайс» звернулось із зустрічною позовною заявою, у якій просило стягнути з ФОП Косовської Л.В. 240 000,00 грн штрафних санкцій.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 30.03.2023 первісний позов задоволено частково. Стягнуто з Товариства «Івенрайс» на користь ФОП Косовської Л.В. 354 678,30грн заборгованості, 5 830,48 грн пені, 349,83 грн 3% річних та 5 412,88 грн судового збору. В іншій частині в задоволенні первісного позову відмовлено. В задоволенні зустрічного позову відмовлено повністю.
Додатковим рішенням Господарського суду міста Києва від 18.04.2023 стягнуто з ТОВ «Івенрайс» на користь ФОП Косовської Л.В. 10 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.
Не погодившись з прийнятими Господарським судом міста Києва рішенням від 30.03.2023 та додатковим рішенням від 18.04.2023, ТОВ "Івенрайс" звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, у якій просить оскаржувані рішення скасувати та постановити нове, яким у задоволенні первісного позову відмовити повністю, зустрічний позов задовольнити повністю, судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покласти на ФОП Косовську Л.В.
ФОП Косовська Л.В. надала відзив на апеляційну скаргу ТОВ "Івенрайс" на рішення Господарського суду міста Києва від 30.03.2023, у якому проти доводів апеляційної скарги заперечує, просить відмовити у її задоволенні та залишити оскаржуване рішення без змін як законне та обґрунтоване.
У поданому відзиві ФОП Косовська Л.В. навела попередній (орієнтовний) розрахунок витрат на правничу допомогу.
До відзиву ФОП Косовська Л.В. долучила (в копіях) додаткову угоду №2 від 12.06.2023 до договору №13/6 про надання правової допомоги; додаток №8 до договору №13/6 від 16.06.2022 Акт прийму-передачі гонорару (грошових коштів) клієнтом ФОП Косовською Л.В. адвокату Ковальчуку О.М.; ордер №1256690 від 12.06.2023; прибутковий касовий ордер №13/6-8 від 12.06.2023.
Постановою Північного апеляційного господарського суду від 28.08.2023 апеляційну скаргу ТОВ «Івенрайс» на рішення Господарського суду міста Києва від 30.03.2023 та на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 18.04.2023 у справі № 910/7154/22 залишено без задоволення. Рішення Господарського суду міста Києва від 30.03.2023 та додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 18.04.2023 у справі № 910/7154/22 залишено без змін. Судові витрати, пов'язані з поданням апеляційної скарги, покладено на скаржника.
30.08.2023 до Північного апеляційного господарського суду засобами електронного зв'язку від представника ФОП Косовської Л.В. адвоката Ковальчука О.М. надійшла заява про ухвалення додаткового рішення та стягнення витрат на правничу допомогу.
Обґрунтування заяви наведено вище за текстом цієї постанови.
З наявних у матеріалах справи документів встановлено таке.
16.06.2022 ФОП Косовська Л.В. (клієнт) уклала з адвокатом Ковальчуком О.М. (адкокат) договір №13/6 про надання правової допомоги (далі - договір).
12.06.2023 сторони уклали додаткову угоду №2 до договору №13/6 (далі - додаткова угода №2), за умовами п. 2 якого з метою виконання п. 2.2 договору відповідно до абз. 2 п. 2.2 основного договору клієнт доручає, а адвокат приймає на себе зобов'язання представляти інтереси клієнта в Північному апеляційному господарському суді з приводу апеляційної скарги ТОВ «Івенрайс» на рішення Господарського суду міста Києва від 18.04.2023 у справі №910/7154/22, а саме:
- написати, підготувати, відправити сторонам і до суду відзив на апеляційну скаргу;
- подавати заяви, клопотання, пояснення, заперечення та інші процесуальні документи у суді апеляційної інстанції.
Згідно з п. 3.1 додаткової угоди №2 дії, передбачені у п. 2 даної додаткової угоди, та повне представництво інтересів клієнта у Північному апеляційному господарському суді складають 10 000,00 грн.
Участь адвоката у судовому засіданні, що відбудеться 17.07.2023 о 12 год 40 хв складає 4 000,00 грн (п. 3.2 договору).
Під час апеляційного розгляду апеляційної скарги ТОВ «Івенрайс» адвокат на виконання договору та додаткової угоди №2 до нього подало до апеляційного господарського суду відзив на апеляційну скаргу та взяв участь у судовому засіданні 28.08.2023.
Джерела права та мотиви, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови.
Відповідно до ст. 126 ГПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Відповідно до правової позиції, викладеної в постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі № 922/1964/21 за змістом ч. 3 ст. 237 ЦК України однією з підстав виникнення представництва є договір.
Частиною 1 ст. 627 ЦК України передбачено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Відповідно до ст. 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (далі - Закон №5076-VI) адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.
Так, договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору (ст. 1 Закону №5076-VI).
Закон №5076-VI формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту визначає гонорар.
Розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися в ці правовідносини (п. 28 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц; п. 19 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2021 у справі №910/12876/19).
Велика Палата Верховного Суду зауважує, що неврахування судом умов договору про надання правової допомоги щодо порядку обчислення гонорару не відповідає принципу свободи договору, закріпленому у ст. 627 ЦК України.
Частинами 1 та 2 ст. 30 Закону №5076-VI встановлено, що порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Таким чином, згідно із зазначеною нормою гонорар може встановлюватися у формі:
- фіксованого розміру,
- погодинної оплати.
Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки - підставою для виплати гонорару, який визначений у формі погодинної оплати, є кількість витрачених на надання послуги годин помножена на вартість такої (однієї) години того чи іншого адвоката в залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв.
Оскільки до договору про надання правової допомоги застосовують загальні вимоги договірного права, то гонорар адвоката, хоч і визначається ч. 1 ст. 30 Закону №5076-VI як «форма винагороди адвоката», але у розумінні ЦК України становить ціну такого договору.
Фіксований розмір гонорару у цьому контексті означає, що у разі настання визначених таким договором умов платежу - конкретний склад дій адвоката, що були вчинені на виконання цього договору й призвели до настання цих умов, не має жодного значення для визначення розміру адвокатського гонорару в конкретному випадку.
Таким чином, визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити зі встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами ст. 30 Закону №5076-VI, враховуючи при цьому положення законодавства щодо критеріїв визначення розміру витрат на правничу допомогу.
Велика Палата Верховного Суду зауважує, що не є обов'язковими для суду зобов'язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність. Подібний висновок викладений у п. 5.44 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі №904/4507/18.
За положенням ч. 2 ст. 2 ГПК України суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Пункт 1 ч. 3 цієї статті визначає верховенство права однією із основних засад (принципів) господарського судочинства.
Зміст вказаного принципу неодноразово і досить детально аналізував Конституційний Суд України. Так, зокрема, в абз. 2 пп. 4.1 п. 4 Рішення від 02.11.2004 №15-рп/2004 ним акцентувалася увага на тому, що верховенство права - це панування права в суспільстві. Верховенство права вимагає від держави його втілення у правотворчу та правозастосовну діяльність, зокрема у закони, які за своїм змістом мають бути проникнуті передусім ідеями соціальної справедливості, свободи, рівності тощо.
Так, ч. 3 ст. 126 ГПК України визначає, що для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Оцінюючи зміст зазначених приписів, Велика Палата Верховного Суду виснувала, що подання детального опису робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, не є самоціллю, а є необхідним для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат.
Саме лише незазначення учасником справи в детальному описі робіт (наданих послуг) витрат часу на надання правничої допомоги не може перешкодити суду встановити розмір витрат на професійну правничу допомогу (у випадку домовленості між сторонами договору про встановлений фіксований розмір обчислення гонорару).
Правомірне очікування стороною, яка виграла справу, відшкодування своїх розумних, реальних та обґрунтованих витрат на професійну правничу допомогу не повинно обмежуватися з суто формалістичних причин відсутності в детальному описі робіт (наданих послуг) відомостей про витрати часу на надання правничої допомоги, у випадку домовленості між сторонами договору про встановлений фіксований розмір обчислення гонорару.
Велика Палата Верховного Суду також зауважує, що ч. 3 ст. 126 ГПК України конкретного складу відомостей, що мають бути зазначені в детальному описі робіт (наданих послуг), не визначає, обмежуючись лише посиланням на те, що відповідний опис має бути детальним.
Тому, враховуючи принципи рівності і справедливості, правової визначеності, ясності і недвозначності правової норми як складові принципу верховенства права, визначення необхідного і достатнього ступеня деталізації опису робіт у цьому випадку є виключною прерогативою учасника справи, що подає такий опис.
Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що учасник справи повинен деталізувати відповідний опис лише тією мірою, якою досягається його функціональне призначення - визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат. Надмірний формалізм при оцінці такого опису на предмет його деталізації, за відсутності визначених процесуальним законом чітких критеріїв оцінки, може призвести до порушення принципу верховенства права.
Статтею 126 ГПК України також не передбачено, що відповідна сторона зобов'язана доводити неспівмірність розміру витрат на оплату послуг адвоката одразу за всіма пунктами з переліку, визначеного частиною четвертою вказаної статті.
Отже, у випадку встановленого договором фіксованого розміру гонорару сторона може доводити неспівмірність витрат у тому числі, але не виключно, без зазначення в детальному описі робіт (наданих послуг) відомостей про витрати часу на надання правничої допомоги. Зокрема, посилаючись на неспівмірність суми фіксованого гонорару зі складністю справи, ціною позову, обсягом матеріалів у справі, кількістю підготовлених процесуальних документів, кількістю засідань, тривалістю розгляду справи судом тощо.
Окрім цього, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (додаткова ухвала Верховного Суду у складі об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.12.2021 у справі №927/237/20).
Такі самі критерії, як зазначено вище, застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.
Зокрема, згідно з практикою Європейського суду з прав людини заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України», заява №19336/04).
Крім того, у рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Відповідно до положень ч. ч. 5 та 6 ст. 126 ГПК України у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч. ч. 5 та 6 ст. 126 ГПК України).
У розумінні положень ч. ч. 5 та 6 ст. 126 ГПК України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.
Суд зазначає, що критерій розумної необхідності витрат на професійну правничу допомогу є оціночною категорією, яка у кожному конкретному випадку (у кожній конкретній справі) оцінюється судом за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні доказів, зокрема, наданих на підтвердження обставин понесення таких витрат, надання послуг з професійної правничої допомоги, їх обсягу, вартості з урахуванням складності справи та витраченого адвокатом часу тощо.
Зважаючи на складність справи та виконані адвокатом роботи, беручи до уваги доводи клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, колегія суддів дійшла висновку, що розмір витрат за виконану адвокатом роботу, зокрема, написання відзиву на апеляційну скаргу та участь у судовому засіданні в режимі відоконференції є завищеним і таким, що не відповідає критерію розумності їхнього розміру, такі витрати неспівмірні з виконаною роботою в суді апеляційної інстанції та підлягають зменшенню до 5 000,00 грн, з яких 3 000,00 грн за надання відзиву на апеляційну скаргу та 2 000,00 грн за участь у судовому засіданні.
Колегія суддів при цьому відзначає, що підготувати та написати відзив на апеляційну скаргу фактично є однією і тією ж самою дією, а направлення відзиву іншій стороні та суду є технічною роботою, яка не підпадає під надання правничої допомоги, у розумінні Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».
Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги.
Як зазначено у п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод (рішення Суду у справі Трофимчук проти України, no. 4241/03 від 28.10.2010).
Європейський суд з прав людини вказав, що п. 1 ст. 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі ст. 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18.07.2006).
Враховуючи встановлені у справі обставини та норми чинного законодавства, які підлягають застосуванню у спірних правовідносинах, апеляційних господарський суд дійшов висновку, що до стягнення з ТОВ «Іверайс» на користь ФОП Косовської Л.В. підлягає 5 000,00 витрат на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції.
Керуючись ст. ст. 74, 129, 244, 281-284 ГПК України, Північний апеляційний господарський суд
ПОСТАНОВИВ:
1. Заяву представника Фізичної особи-підприємця Косовської Людмили Валеріївни адвоката Ковальчука О.М. про ухвалення додаткового рішення та стягнення витрат на правничу допомогу задовольнити частково.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ІВЕНРАЙС» (01032, м. Київ, вул. Жилянська, буд. 106-Б; ідентифікаційний код 40816031) на користь Фізичної особи-підприємця Косовської Людмили Валеріївни ( АДРЕСА_1 ) 5 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції.
3. В іншій частині заяви представника Фізичної особи-підприємця Косовської Людмили Валеріївни адвоката Ковальчука О.М. про ухвалення додаткового рішення та стягнення витрат на правничу допомогу відмовити.
4. Доручити Господарському суду міста Києва видати відповідний наказ.
5. Справу №910/7154/22 повернути до Господарського суду міста Києва.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.
Постанова апеляційної інстанції може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку та в строк, передбачені ст.ст. 287 - 289 ГПК України.
Повний текст постанови складено 15.09.2023.
Головуючий суддя О.О. Євсіков
Судді С.О. Алданова
В.А. Корсак