ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"04" вересня 2023 р. Справа№ 910/6269/22
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Алданової С.О.
суддів: Корсака В.А.
Євсікова О.О.
при секретарі судового засідання Алчієвій І.В.
за участю представників учасників справи згідно протоколу судового засідання
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробнича компанія "Нове обладнання паливно-енергитичного комплексу"
на ухвалу Господарського суду міста Києва від 17.05.2023 про призначення експертизи
у справі № 910/6269/22 (суддя: Гулевець О.В.)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Енерготрейдинг"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробнича компанія "Нове обладнання паливно-енергитичного комплексу"
третя особа-1, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Концерн електричні машини"
про стягнення 4 329 201,06 грн
ВСТАНОВИВ:
У провадженні Господарського суду міста Києва перебуває справа за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Енерготрейдинг" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробнича компанія "Нове обладнання паливно-енергитичного комплексу" про стягнення 4 329 201,06 грн.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.05.2023 призначено у справі №910/6269/22 судову технічну та почеркознавчу експертизи, проведення яких доручено Львівському науково-дослідному інституту судових експертиз Міністерства юстиції України (79024, місто Львів, вулиця Липинського, будинок 54).
Провадження у справі №910/6269/22 зупинено на час проведення судових експертиз.
Не погоджуючись з прийнятою ухвалою, ТОВ "Науково-виробнича компанія "Нове обладнання паливно-енергитичного комплексу" звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить ухвалу Господарського суду міста Києва від 17.05.2023 у справі № 910/6269/22 скасувати, справу № 910/6269/22 направити до Господарського суду міста Києва для продовження розгляду справи.
Апеляційна скарга містить доводи про те, що судом першої інстанції в основу оскаржуваної ухвали покладено неналежні та недопустимі докази, а тому ухвала не відповідає вимогам законності та обґрунтованості, що визначені статтею 236 ГПК України, та що докази, покладені в її основу не відповідають положенням ст. ст. 73, 76, 77 ГПК України. Свої доводи обґрунтовує тим, що дослідження дійсності договору про переведення боргу (підпису директора ТОВ «Енерготрейдинг» ОСОБА_1 та печатки підприємства) є виходом за межі розгляду даної справи та предмета доказування. Наголошує, що в межах даної справи не може бути спростовано презумпцію правомірності правочину, тому що вона може бути спростована лише рішенням суду, яке набрало законної сили. Зауважує, що висновком експерта підтверджено, що відбиток печатки ТОВ «Енерготрейдинг» на договорі про переведення боргу відповідає документам, наданим у якості вільних зразків, які були підписані та скріплені печаткою ТОВ «Енерготрейдинг». Вказує на те, що відбиток печаток від імені ТОВ «Енерготрейдинг» у досліджуваних експертом документах нанесені за допомогою чотирьох різних кліше.
Також в апеляційній скарзі скаржник просить поновити строк на апеляційне оскарження ухвали Господарського суду міста Києва від 17.05.2023 у справі № 910/6269/22.
Крім того, в тексті апеляційної скарги апелянтом заявлено клопотання про долучення доказів, а саме висновку експерта від 24.05.2023 № 15132/15133/23-33.
Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 29.05.2023 апеляційна скарга у справі № 910/6269/22 передана на розгляд колегії суддів у складі: Алданова С.О. (головуючий), Коротун О.М., Шапран В.В. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 05.06.2023 вирішення питання щодо подальшого руху апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробнича компанія "Нове обладнання паливно-енергитичного комплексу" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 17.05.2023 відкладено до надходження матеріалів справи № 910/6269/22 до Північного апеляційного господарського суду та витребувано з Господарського суду міста Києва матеріали справи № 910/6269/22.
До Північного апеляційного господарського суду від Господарського суду міста Києва, на виконання вимог ухвали апеляційного суду від 05.06.2023, надійшли матеріали справи № 910/6269/22.
У зв'язку з перебуванням у відпустці судді Коротун О.М., яка входить до складу колегії суддів і не є суддею-доповідачем, відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 22.06.2023, для розгляду апеляційної скарги у даній справі визначено колегію суддів у складі: Алданова С.О. (головуючий), Шапран В.В., Буравльов С.І.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 26.06.2023 справу № 910/6269/22 за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробнича компанія "Нове обладнання паливно-енергитичного комплексу" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 17.05.2023 прийнято до провадження визначеним складом суду; відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробнича компанія "Нове обладнання паливно-енергитичного комплексу" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 17.05.2023; розгляд апеляційної скарги призначено на 31.07.2023; запропоновано учасникам судового процесу подати відзив, заперечення на апеляційну скаргу та інші заяви/клопотання, а також висловити доводи та міркування з приводу заявленого клопотання про долучення доказів, а саме висновку експерта від 24.05.2023 № 15132/15133/23-33, протягом 10 днів з дня отримання даної ухвали.
У подальшому розгляд справи відкладався, а склад колегії суддів змінювався.
31.07.2023 на адресу суду надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому позивач просить залишити її без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції - без змін. В обґрунтування своєї позиції вказує на те, що експертизи, на які посилається скаржник, є доказами в інших судових справах за участю ТОВ «Енерготрейдинг» та ТОВ «НВК «НОПЕК» і не надавались у даній справі. Підкреслює, що єдиним способом встановити наявність відповідної волі ТОВ «Енерготрейдинг» на надання дозволу на переведення боргу є лише проведення призначених судом першої інстанції експертиз, оскільки наявність підпису та відтиску печатки без перевірки автентичності не є достовірним доказом в розумінні ст. 78 ГПК України. Зауважує, що надане відповідачем експертне дослідження було проведене без відібрання експериментальних зразків підпису директора ТОВ «Енерготрейдинг» та відбитків печатки підприємства. Звертає увагу на те, що ТОВ «НВК «НОПЕК» не заявляло клопотання про поновлення пропущеного строку на долучення до матеріалів справи нових доказів.
Також, 25.08.2023 на адресу суду надійшли пояснення щодо апеляційної скарги, в яких представник ТОВ «Енерготрейдинг» вказує на те, що договір про переведення боргу був укладений без згоди позивача, як кредитора, тобто для позивача цей договір не породив правових наслідків, що свідчить про відсутність правових підстав у ТОВ «Енерготрейдинг» для звернення до суду з вимогою про визнання такого договору недійсним.
28.08.2023 відповідачем подано додаткові пояснення, в яких він зауважує, що дослідження дійсності договору про переведення боргу є виходом за межі розгляду справи та предмета доказування, оскільки таким чином судом не буде спростовано презумпцію правомірності правочину.
У зв'язку з перебуванням у відпустці суддів Шапрана В.В. та Буравльова С.І., які входять до складу колегії суддів і не є суддями-доповідачами, відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 28.08.2023, для розгляду апеляційної скарги у даній справі визначено колегію суддів у складі: Алданова С.О. (головуючий), Корсак В.А., Євсіков О.О.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 28.08.2023 справу № 910/6269/22 за апеляційної скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробнича компанія "Нове обладнання паливно-енергитичного комплексу" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 17.05.2023 прийнято до провадження визначеним складом суду.
Крім того, 01.09.2023 до Північного апеляційного господарського суду надійшли пояснення позивача на додаткові письмові пояснення відповідача, в яких ТОВ «Енерготрейдинг» зазначає, що питання ідентифікації виконавця підпису у договорі про переведення боргу має визначальне значення для встановлення обставин справи та є способом реалізації основоположних засад господарського судочинства.
Розглянувши заявлене в тексті апеляційної скарги клопотання про долучення доказів, а саме - висновку експерта від 24.05.2023, колегія суддів прийшла до висновку про відсутність правових підстав для його задоволення з огляду на таке.
Відповідно до ч. 3 ст. 269 ГПК України докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього
Колегія суддів зазначає, що вищенаведений документ, долучений відповідачем до апеляційної скарги не приймається судом до розгляду, оскільки останній всупереч вимогам частини 3 статті 269 ГПК України не надав доказів неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього.
Крім того, в даній постанові суд апеляційної інстанції переглядає висновки суду першої інстанції в частині наявності правових підстав для призначення судової експертизи. Питання долучення до матеріалів справи наданої відповідачем експертизи може бути предметом розгляду судом першої інстанції в межах вирішення судового спору по суті заявлених позовних вимог.
Представник відповідача у судовому засіданні 04.09.2023 вимоги апеляційної скарги підтримав, просив ухвалу суду першої інстанції скасувати, а справу направити на продовження розгляду до Господарського суду міста Києва.
Представники позивача у судовому засіданні 04.09.2023 проти вимог апеляційної скарги заперечували, просили залишити її без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції - без змін.
Представник третьої особи в судове засідання 04.09.2023 не з'явився, про час та місце судового розгляду повідомлявся у встановленому законом порядку, що підтверджується наявною в матеріалах справи довідкою про повідомлення щодо розгляду справи в суді апеляційної інстанції на сайті Судова влада України.
Також, в матеріалах справи містяться конверти з копіями ухвал суду апеляційної інстанції про відкриття апеляційного провадження та про відкладення розгляду справи, які надсилались на адресу ТОВ «Концерн електричні машини». Вказані конверти містять відмітку «Судова повістка», однак причиною повернення зазначено "за закінченням терміну зберігання".
Відповідно до ч. ч. 2, 3 ст. 120 ГПК України суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов'язковою. Виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень.
Системний аналіз ст. 242 ГПК України, п. п. 11, 17, 115, 116, 117 Правил надання послуг поштового зв'язку свідчить, що у разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії або судове рішення направлено судом рекомендованим листом за належною поштовою адресою, яка була надана суду відповідною стороною, і судовий акт повернуто підприємством зв'язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то необхідно вважати, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії або про прийняття певного судового рішення у справі (аналогічна позиція викладена у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 13.01.2020 у справі №910/22873/17 та від 14.08.2020 у справі №904/2584/19).
Крім того, судова колегія звертає увагу на те, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, у цьому випадку суду (аналогічний висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі №800/547/17 (П/9901/87/18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.11.2019 у справі №913/879/17, від 21.05.2020 у справі №10/249-10/19, від 15.06.2020 у справі №24/260-23/52-б).
Також Північним апеляційним господарським судом враховано, що за змістом ст. 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі.
Ухвали Північного апеляційного господарського суду були оприлюднені у Єдиному державному реєстрі судових рішень (http://www.reyestr.court.gov.ua), тобто усі учасники справи, користуючись відкритим безоплатним цілодобовим доступом до реєстру, мали можливість ознайомитися зі змістом вказаної ухвали.
Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмета спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч.1 ст.6 даної Конвенції (§ 66 - 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005р. у справі "Смірнова проти України").
Разом з цим, застосовуючи згідно з ч. 1 ст. 4 ГПК України, ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" при розгляді справи ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, колегія суддів зазначає, що праву особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується обов'язок добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (пункт 35 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії" (Alimentaria Sanders S.A. v. Spain") від 07.07.1989) (аналогічне застосування прецедентної практики Європейського суду з прав людини викладено в постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 26.09.2019 у справі № 908/98/18; від 13.09.2019 у справі № 904/4105/18).
Суд апеляційної інстанції з метою дотримання прав сторін на судовий розгляд справи упродовж розумного строку, гарантованих пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, враховуючи те, що явка представників сторін обов'язковою не визнавалась, а участь в засіданні суду є правом, а не обов'язком сторони, зважаючи на відсутність обґрунтованих клопотань про відкладення розгляду справи, дійшов висновку про можливість розгляду справи за відсутності представника третьої особи, який повідомлений про судовий розгляд справи в апеляційному порядку.
За змістом пункту 14 частини 1 статті 255 ГПК України окремо від рішення суду першої інстанції можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції про призначення експертизи.
Згідно з частиною 1 статті 271 ГПК України апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.
Відповідно до статті 269, частини 1 статті 270 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. У суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених при перегляді справ в порядку апеляційного провадження.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази в їх сукупності, заслухавши пояснення присутніх представників учасників справи, перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, Північний апеляційний господарський суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги в межах викладених скаржником доводів та вимог, виходячи з наступного.
Частиною 1 статті 2 Господарського процесуального кодексу України визначено, що завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
Пунктами 1, 2, 4, 5 частини 3 статті 2 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що основними засадами (принципами) господарського судочинства, зокрема, є верховенство права; рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом; змагальність сторін; диспозитивність.
Відповідно до ч. 1 ст. 99 Господарського процесуального кодексу України, суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи призначає експертизу у справі за сукупності таких умов:
1) для з'ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо;
2) жодною стороною не наданий висновок експерта з цих самих питань або висновки експертів, надані сторонами, викликають обґрунтовані сумніви щодо їх правильності, або за клопотанням учасника справи, мотивованим неможливістю надати експертний висновок у строки, встановлені для подання доказів, з причин, визнаних судом поважними, зокрема через неможливість отримання необхідних для проведення експертизи матеріалів.
Згідно з положеннями ст. 1 Закону України "Про судову експертизу" - судова експертиза - це дослідження на основі спеціальних знань у галузі науки, техніки, мистецтва, ремесла тощо об'єктів, явищ і процесів з метою надання висновку з питань, що є або будуть предметом судового розгляду.
Спеціальні знання - це професійні знання, отримані в результаті навчання, а також навички, отримані обізнаною особою в процесі практичної діяльності в різноманітних галузях науки, техніки та інших суспільно корисних галузях людської діяльності, які використовуються разом з науково-технічними засобами під час проведення експертизи. Змістом спеціальних знань є теоретично обґрунтовані і перевірені практикою положення і правила, які можуть відноситися до будь-якої галузі науки, техніки, мистецтва тощо.
Визначення, чи потребує вирішення спірного питання застосування спеціальних знань експертів, чи ні, віднесено до компетенції суду. У разі, коли суд потребує висновків фахівця з питань, що відносяться до предмету доказування, тобто, у разі, коли висновок експерта не може змінити інші засоби доказування, він вправі призначити експертизу.
Експертиза призначається у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування, рішення суду має прийматися у повній відповідності з нормами процесуального та матеріального права, з повним та об'єктивним дослідженням обставин та доказів.
Право на справедливий розгляд судом, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, повинно тлумачитися в контексті Преамбули Конвенції, яка, серед іншого, проголошує верховенство права як частину спільного спадку Договірних Держав. Одним із основоположних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, який, зокрема вимагає, щоб, коли суди остаточно вирішили питання, їхнє рішення не ставилось під сумнів.
Судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування. Якщо наявні у справі докази є взаємно суперечливими, їх оцінку в разі необхідності може бути здійснено господарським судом з призначенням відповідної судової експертизи. Питання про призначення судової експертизи повинно вирішуватися лише після ґрунтовного вивчення обставин справи і доводів сторін щодо необхідності такого призначення.
Така правова позиція висловлена, зокрема, в постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 24.01.2018 у справі №907/425/16 та від 24.01.2018 у справі №917/50/17.
Як вбачається з матеріалів справи та було вірно встановленго судом першої інстанції, предметом спору у даній справі є вимоги про стягнення заборгованості, 3% річних та інфляційних втрат за неналежне виконання відповідачем своїх зобов'язань за договором поставки вугільної продукції № 02/11-1-НОПЕК від 02.11.2020 в частині оплати за поставлену вугільну продукцію.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що між позивачем, як постачальником, та відповідачем, як покупцем, було укладено договір поставки вугільної продукції № 02/11-1-НОПЕК від 02.11.2020, відповідно до якого позивач зобов'язався поставити у власність відповідача вугільну продукцію в строки, кількості, асортименті і з якісними характеристиками, по реквізитах та цінах, погодженими сторонами в цьому договорі та Специфікаціях до нього.
За доводами позивача між сторонами було укладено Специфікації до договору про договір поставки вугільної продукції № 02/11-1-НОПЕК від 02.11.2020, а саме:
- Специфікація № 1 від 02.11.2020 року на постачання вугільної продукції у кількості (+/- 5 %) 8 200,00 тон iз ціною однієї тони 1 320,00 грн без ПДВ, загальною вартістю 12 988 800,00 грн;
- Специфікація № 2 від 30.11.2020 року на постачання вугільної продукції у кількості (+/- 5 %) 2 800,00 тон iз ціною однієї тони 1 248,00 грн без ПДВ, загальною вартістю 4 193 280,00 грн;
- Специфікація № 3 від 17.12.2020 року на постачання вугільної продукції у кількості (+/- 5 %) 3 970,00 тон iз ціною однією тони 1 150,00 грн без ПДВ, загальною вартістю 5 478 600,00 грн;
- Специфікація № 4 від 19.03.2020 року на постачання вугільної продукції у кількості (+/- 5 %) 3 970,00 тон iз ціною однією тони 1 150,00 грн без ПДВ, загальною вартістю 5 478 600,00 грн.
Позивач посилається на те, що на виконання умов договору поставки вугільної продукції № 02/11-1-НОПЕК від 02.11.2020 та Специфікацій, позивач поставив відповідачу вугільну продукцію у загальній кількості 6 870,00 тон вартістю 10 638 196,95 грн, однак відповідач не виконав свої зобов'язання з оплати поставленої продукції у встановлені договором строки, у зв'язку з чим позивач звернувся до суду з вимогами про стягнення з відповідача заборгованості у сумі 1 504 394,78 грн, 3% річних у сумі 425 906,54 грн, інфляційних втрат у сумі 2 398 899,74 грн.
Заперечуючи проти позовних вимог відповідач посилався, зокрема на укладення між ТОВ «Енерготрейдинг» (кредитор), ТОВ "Науково-виробнича компанія "Нове обладнання паливно-енергитичного комплексу" (первісний боржник) та ТОВ "Концерн електричні машини" (новий боржник) договору № 1607/1 про переведення боргу від 16.07.2021, яким регулюються відносини, пов'язані із заміною зобов'язаної сторони (Первісного боржника) у зобов'язанні, що виникає із договору поставки вугільної продукції № 02/11-1 НОПЕК вiд 02.11.2020, укладеного мiж первісним боржником та кредитором, згідно умов якого кредитор відвантажив товар на суму 10 638 196,95 грн на користь первісного боржника.
Пунктом 3 договору № 1607/1 про переведення боргу від 16.07.2021 встановлено, що з моменту підписання цього договору, обов'язок сплати заборгованості та виконання інших зобов'язань до кредитора, згідно договору поставки вугільної продукції № 02/11-1-НОПЕК вiд 02.11.2020, укладеного мiж кредитором і первісним боржником в сумі 10 638 196,95 грн, виникає виключно у ТОВ "Концерн електричні машини", а у ТОВ "Науково-виробнича компанія "Нове обладнання паливно-енергитичного комплексу" зобов'язання вважаються погашеними.
Таким чином, відповідач вважає, що не є боржником за договором № 02/11-1 НОПЕК вiд 02.11.2020 з моменту укладення договору № 1607/1 про переведення боргу, тобто з 16.07.2021.
Разом з тим, у відповіді на відзив, письмових та усних поясненнях позивач стверджував про те, що ОСОБА_1 , як директор ТОВ «Енерготрейдинг» не підписував договір № 1607/1 про переведення боргу від 16.07.2021 та заперечував щодо проставлення відбитку печатки ТОВ «Енерготрейдинг» на вказаному договорі, у зв'язку з чим у позивача виникає сумнів щодо копії договору № 1607/1 від 16.07.2021 як належного доказу.
Отже, у даній справі існують суперечливі доводи сторін щодо належності підпису директору ОСОБА_1 та відбитку печатки ТОВ «Енерготрейдинг» у договорі № 1607/1 про переведення боргу від 16.07.2021, а тому відповідач робить висновок про відсутність у останнього зобов'язань з оплати за поставлену позивачем вугільну продукцію за договором № 02/11-1 НОПЕК вiд 02.11.2020.
Мотивуючи свою позицію щодо укладення та підписання сторонами договору № 1607/1 про переведення боргу від 16.07.2021, відповідач посилався на висновок експертів № 30971/30972/22-3 за результатами проведення судової почеркознавчої експертизи за заявою генерального директора ТОВ «НВК «НОПЕК» Шаповалова Є.С. у господарських справах № 910/8291/22, № 910/6269/22, № 910/6720/22, № 910/5887/22, № 905/482/22, № 905/503/22, № 905/791/22 від 20.12.2022.
Згідно висновку експертів Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України № 30971/30972/22-3 від 20.12.2022 було встановлено, що підпис в графі директор ТОВ «Енерготрейдинг» у договорі № 1607/1 про переведення боргу від 16.07.2021 виконаний ОСОБА_1
Також, відповідачем було надано до матеріалів справи висновок експерта Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України за результатами проведення судово-технічної експертизи документів № 7725-7732/23-33 від 27.03.2023, відповідно до якого відбиток печатки від імені ТОВ «Енерготрейдинг» у договорі № 1607/1 про переведення боргу від 16.07.2021 у пукті 11 висновку зазначено, що нанесений за допомогою кліше печатки, а у пукті 12 висновку вказано, що такий відбиток здійснений печаткою ТОВ «Енерготрейдинг», вільні зразки відбитків якої містяться у наданих для порівняльного дослідження документах.
Позивачем долучено до матеріалів справи рецензію на висновок експертів №30971/30972/22-32 від 20.12.2022 за результатами проведення судової почеркознавчої експертизи, складений 13.03.2023. Згідно із рецензією від 13.03.2023 судова почеркознавча експертиза, за результатами якої складено висновок експертів № 30971/30972/22-3 від 20.12.2022, проведена неповно та не об'єктивно, з недотримання методичних положень у галузі почеркознавчої експертизи, тому зроблений в результаті дослідження категоричний позитивний висновок щодо справжності досліджуваних підписів є необґрунтованим та викликає сумнів у його правильності.
З урахуванням наведенного колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що обставини щодо належності підпису директору ТОВ «Енерготрейдинг» ОСОБА_1 та відбитку належної печатки ТОВ «Енерготрейдинг» у договорі № 1607/1 про переведення боргу від 16.07.2021 входять до предмету доказування у даній справі, а матеріали справи дійсно містять суперечливі за змістом докази та висновки експертів щодо здійснення підпису саме директором ТОВ «Енерготрейдинг» ОСОБА_1 договору № 1607/1 від 16.07.2021, що викликає обґрунтовані сумніви щодо правильності висновку експерта в частині належності підпису директору ТОВ «Енерготрейдинг» ОСОБА_1 та відповідності відбитку печатки ТОВ «Енерготрейдинг» його оригіналу.
При цьому, доводи відповідача щодо надання позивачем згоди на вчинення переведення боргу та презумпції правомірності правочину підлягають оцінці судом першої інстанції в сукупності із іншими наявними в матеріалах справи докаказами, у тому числі із результатами призначеної оскаржуваною ухвалою судової експертизи, за результатом розгляду позовних вимог по суті спору.
Також, позивач посилаючись на відсутність можливості надати суду висновок експерта щодо підпису директора ОСОБА_1 на оригіналі договору № 1607/1 від 16.07.2021, оскільки договір № 1607/1 від 16.07.2021 позивач не укладав та у останнього відсутній оригінал такого договору. Відтак, заперечуючи належність підпису директору ТОВ «Енерготрейдинг» ОСОБА_1 та належність відповідності відбитку печатки Товариства у договорі № 1607/1 від 16.07.2021 його оригіналу, - звернувся до суду з клопотанням про призначення у справі судової почеркознавчої та технічної експертизи.
Вимоги до висновку експерта встановлені статтею 98 ГПК України, відповідно до якої висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, складений у порядку, визначеному законодавством. Висновок експерта може бути наданий на замовлення учасника справи або на підставі ухвали суду про призначення експертизи. У висновку експерта повинно бути зазначено: коли, де, ким (прізвище, ім'я, по батькові, освіта, спеціальність, а також, за наявності, свідоцтво про присвоєння кваліфікації судового експерта, стаж експертної роботи, науковий ступінь, вчене звання, посада експерта), на якій підставі була проведена експертиза, хто був присутній при проведенні експертизи, питання, що були поставлені експертові, які матеріали експерт використав. Інші вимоги до висновку експерта можуть бути встановлені законодавством. У висновку експерта має бути зазначено, що він попереджений (обізнаний) про відповідальність за завідомо неправдивий висновок, а у випадку призначення експертизи судом, також про відповідальність за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов'язків.
Відповідно до ч. 2 ст. 101 ГПК України порядок проведення експертизи та складення висновків експерта за результатами проведеної експертизи визначається відповідно до чинного законодавства України про проведення судових експертиз.
Абзацами 1-2 підпункту 1.2.13 Інструкції про порядок призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України від 08.10.1998 № 53/5 встановлено, що згідно з процесуальним законодавством України експертами виконуються первинні, додаткові, повторні, комісійні та комплексні експертизи. Первинною є експертиза, коли об'єкт досліджується вперше.
У відповідності до п. 1.3 розділу І Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень, затверджених Наказом Міністерства юстиції України 08.10.1998 № 53/5 (зі змінами та доповненнями) встановлено, що для проведення досліджень орган (особа), який (яка) призначив(ла) експертизу (залучив(ла) експерта), повинен(на) надати експерту вільні, умовно-вільні та експериментальні зразки почерку (цифрових записів, підпису) особи, яка підлягає ідентифікації.
Вільними зразками є рукописні тексти, рукописні записи (літерні та цифрові), підписи, достовірно виконані певною особою до відкриття кримінального провадження, провадження у справах про адміністративні правопорушення, цивільних, адміністративних чи господарських справах і не пов'язані з їх обставинами; умовно-вільними є зразки почерку та (або) підпису, виконані певною особою до відкриття провадження у справі, але пов'язані з обставинами цієї справи або виконані після відкриття провадження у справі та є як пов'язаними зі справою, так і не пов'язаними з її обставинами; експериментальні зразки почерку та (або) підпису, що виконані за завданням органу (особи), який (яка) призначив(ла) експертизу (залучив(ла) експерта), у зв'язку з призначенням такої експертизи.
Призначаючи експертизу з метою ідентифікації друкарських засобів, до експертної установи слід надіслати порівняльні матеріали: вільні, а також експериментальні зразки - відбитки, виготовлені за допомогою цих засобів. Вільні зразки надаються по змозі, експериментальні - в обов'язковому порядку. Кожний вид зразків потрібно надавати не менше ніж у трьох примірниках. Вільні зразки слід відшукувати серед відбитків, які за часом виконання якомога більше наближені до досліджуваного відбитка. Для ідентифікації печаток та штампів експертові направляються вільні зразки на п'яти-шести документах та експериментальні зразки у вигляді максимально чітких відбитків на білому гладкому папері, нанесених з різним натиском та з різною кількістю мастики. Вільні зразки відтисків печаток (штампів) повинні бути порівнянними за часом нанесення з наданими на дослідження відтисками. (п. 3.6., п. 3.8. розділу І Науково-методичних рекомендацій).
Як вбачається з висновків експертів № 30971/30972/22-3 від 20.12.2022 та № 7725-7732/23-33 від 27.03.2023, що наявні в матеріалах справи, дані експертні дослідження були проведені без відібрання експериментальних зразків підпису директора ТОВ «Енерготрейдинг» ОСОБА_1, відбитків печатки ТОВ «Енерготрейдинг» та без достатньої кількості умовно-вільних зразків підпису, що не відповідає вищевказаним положенням Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень.
З урахуванням наведеного, колегія суддів вважає необґрунтованими доводи скаржника щодо відсутності необхідності призначення судової технічної та почеркознавчої експертиз у даній справі.
Оскільки для повного та об'єктивного з'ясування обставин, що мають істотне значення для справи щодо укладення договору № 1607/1 про переведення боргу від 16.07.2021 та підпису директора ТОВ «Енерготрейдинг», є необхідність у спеціальних знаннях, якими суд не володіє, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про доцільність призначення судових технічної та почеркознавчої експертизи.
Як вбачається з протоколу судового засідання, місцевий господарський суд у підготовчому засіданні 17.05.2023 відібрав експериментальні зразки підпису ОСОБА_1 та експериментальні зразки відтиску печатки ТОВ «Енерготрейдинг».
Відповідно до ч. 1 ст. 99 Господарського процесуального кодексу України, суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: 1) для з'ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; 2) жодною стороною не наданий висновок експерта з цих самих питань або висновки експертів, надані сторонами, викликають обґрунтовані сумніви щодо їх правильності, або за клопотанням учасника справи, мотивованим неможливістю надати експертний висновок у строки, встановлені для подання доказів, з причин, визнаних судом поважними, зокрема через неможливість отримання необхідних для проведення експертизи матеріалів.
Зважаючи на вищевикладене, а також з огляду на неможливість самостійного встановлення судом фактичних обставин при розгляді даної справи щодо питань, які поставлені на вирішення судового експерта, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про необхідність спеціальних знань кваліфікованого експерта в галузі проведення відповідних експертиз.
Питання, з яких має бути проведена експертиза, що призначається судом, визначаються судом. Учасники справи мають право запропонувати суду питання, роз'яснення яких, на їхню думку, потребує висновку експерта. У разі відхилення або зміни питань, запропонованих учасниками справи, суд зобов'язаний мотивувати таке відхилення або зміну (ч.4, 5 ст.99 ГПК України).
Згідно із ч. 3 ст. 99 Господарського процесуального кодексу України, при призначенні експертизи судом експерт або експертна установа обирається сторонами за взаємною згодою, а якщо такої згоди не досягнуто у встановлений судом строк, експерта чи експертну установу визначає суд. З урахуванням обставин справи суд має право визначити експерта чи експертну установу самостійно. У разі необхідності може бути призначено декілька експертів для підготовки одного висновку (комісійна або комплексна експертиза).
У відповідності до ст. 7 Закону України "Про судову експертизу" судово-експертну діяльність здійснюють державні спеціалізовані установи. До державних спеціалізованих установ належать, зокрема, науково-дослідні установи судових експертиз Міністерства юстиції України.
Відповідно до п. 1.6. Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень та Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої Наказом Мінюсту від 08.10.1998 року № 53/5, експертизи та дослідження проводяться експертними установами, як правило, за зонами регіонального обслуговування, згідно із переліком зон, наведеним у додатку до даної Інструкції. За наявності обставин, що зумовлюють неможливість або недоцільність проведення експертизи в установі за зоною обслуговування, особа або орган, які призначають експертизу, зазначивши відповідні мотиви, можуть доручити її виконання експертам іншої установи.
З урахуванням наведеного та врахувавши наявність заперечень позивача та відповідача щодо проведення вказаної експертизи у Київському науково-дослідному інституті судових експертиз Міністерства юстиції України та у Київському відділенні Національного наукового центру «Інститут судових експертиз ім. Засл. проф. М.С. Бокаріуса та для зняття у учасників справи будь-яких сумнівів щодо об'єктивності експертів зазначеної установи при її проведенні, суд першої інстанції, з яким погоджується суд апеляційної інстанції, доручив проведення експертизи Львівському науково-дослідному інституту судових експертиз Міністерства юстиції України (79024, місто Львів, вулиця Липинського, будинок 54).
Як зазначено в рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Дульський проти України" (Заява №61679/00) від 01.06.2006, експертиза, призначена судом, є одним із засобів встановлення або оцінки фактичних обставин справи і тому складає невід'ємну частину судової процедури. Більш того, суд вирішує питання отримання додаткових доказів та встановлює строк для їх отримання.
З урахуванням викладеного, місцевий господарський суд дійшов вірного висновку, з яким погоджується колегія суддів, про наявність правових підстав для призначення у справі судових технічної та почеркознавчої експертиз, що відповідно має наслідком зупинення провадження у справі на час їх проведення.
Таким чином, доводи апеляційної скарги про те, що судом першої інстанції покладено в основу оскаржуваної ухвали неналежні та недопустимі докази, а тому ухвала не відповідає вимогам законності та обґрунтованості, що визначені статтею 236 ГПК України, та що докази, покладені в її основу не відповідають положенням ст. ст. 73, 76, 77 ГПК України, - не знайшли свого підтвердження під час перегляду справи в апеляційному порядку.
Відповідно до статті 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Враховуючи вищевикладене, ухвала Господарського суду міста Києва від 17.05.2023 про призначення експертизи у справі № 910/6269/22 відповідає загальним вимогам, встановленим статтею 234 ГПК України, а тому правових підстав для її скасування з мотивів, викладених в апеляційній скарзі, не вбачається.
Судові витрати, що пов'язані із розглядом справи в суді апеляційної інстанції, в порядку статті 129 ГПК України, покладаються на апелянта.
Керуючись ст. ст. 129, 255, 271, п. 1 ч. 1 ст. 275, ст. ст. 276, 281-284, Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд -
ПОСТАНОВИВ:
1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробнича компанія "Нове обладнання паливно-енергитичного комплексу" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 17.05.2023 про призначення експертизи у справі № 910/6269/22 залишити без задоволення.
2. Ухвалу Господарського суду міста Києва від 17.05.2023 про призначення експертизи у справі № 910/6269/22 залишити без змін.
3. Судові витрати, понесені у зв'язку з переглядом ухвали в суді апеляційної інстанції, покласти на Товариство з обмеженою відповідальністю "Науково-виробнича компанія "Нове обладнання паливно-енергитичного комплексу".
4. Справу № 910/6269/22 повернути до Господарського суду міста Києва.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, що визначені в ч. 3 ст. 287 ГПК України.
Повний текст постанови складено 15.09.2023.
Головуючий суддя С.О. Алданова
Судді В.А. Корсак
О.О. Євсіков