ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
УХВАЛА
про повернення позовної заяви
13 вересня 2023 рокусправа № 380/15575/23
Суддя Львівського окружного адміністративного суду Потабенко В.А., перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Львівській області про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу, зобов'язання вчинити дії,
ВСТАНОВИЛА:
на розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Львівській області, у якій просить суд:
- визнати протиправною та скасувати вимогу Головного управління ДПС у Львівській області про сплату боргу (недоїмки) №Ф-6692-52У від 19.02.2021;
- зобов'язати відповідача вчинити дії щодо приведення у відповідність ОСОБА_1 інтегрованої картки шляхом виключення відомостей про нарахування мені сум єдиного внеску на загальнообов'язкове державне страхування в сумі 37733,97 грн.
Ухвалою від 12.07.2023 суддя залишила позовну заяву без руху та позивачу встановила десятиденний строк для усунення недоліків, зазначених в мотивувальній частині ухвали, з дати отримання копії вказаної ухвали з метою надання суду заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду та надати докази на підтвердження поважності причин такого пропуску, а також докази сплати судового збору у сумі 1073,60 грн.
28.07.2023 від позивача надійшло клопотання про усунення недоліків позовної заяви (вх. №57920). Зокрема позивач сплатив судовий збір у сумі 2684,00 грн відповідно до квитанції від 20.07.2023 № 218662071. Щодо подання заяви про поновлення пропущеного строку звернення до суду, позивач зазначив: «уклінне прохання поновити строк звернення до суду у зв'язку з тим, що не міг вчасно подати позов через сімейні обставини».
Між тим суд зазначає, що наведені позивачем у клопотанні обставини щодо поновлення строку звернення до суду та причини поважності пропуску такого строку не можуть вважатись такими, виходячи з такого.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Нормативно-правовим актом, який визначає правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку є Закон України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 №2464-VI (далі - Закон №2464-VI).
За змістом преамбули Закону №2464-VI цей Закон може, зокрема, встановлювати особливості адміністративної процедури досудового врегулювання спорів, але не може визначати порядок судового оскарження з порушенням гарантій платника єдиного внеску.
Закон №2464-VI не передбачає застосування обмежувального (присічного) строку в 10 днів для оскарження до суду вимоги про сплату недоїмки з єдиного соціального внеску.
Платник єдиного соціального внеску для захисту своїх прав і законних інтересів має право на звернення до суду з позовом про оскарження вимоги у межах гарантованого процесуальним законом строку, встановленого статтею 122 КАС, а не статтею 25 Закону №2464-VI.
Отже, за загальним правилом строк звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи в даній категорії справ встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів (ч. 2 ст. 122 КАС України).
Суддя встановила, що Головним управлінням ДПС у Львівській області винесено оскаржувану вимогу про сплату боргу (недоїмки) №Ф-6692-52У відносно ОСОБА_1 від 19.02.2021. При цьому, до суду позивач звернувся лише 07.07.2023, тобто далеко за межами строків звернення до суду, які встановлені ч. 2 ст. 122 КАС України (для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів).
Суддя зазначає, що поважними причинами визнаються лише ті обставини, які були чи об'єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов'язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами (постанова Верховного Суду від 17.07.2018 у справі №521/21851/16-а).
При цьому, у визначенні моменту виникнення права на позов має значення, коли особа дізналася про факт порушення свого права, інтересу або коли саме вона повинна була дізнатись про це, і обов'язок доказування поважності причин пропуску строку звернення до суду покладений саме на позивача.
Водночас, вжиття конструкції «повинен був дізнатись» в розумінні положень ч. ч. 2, 3 ст. 122 КАС України означає неможливість незнання, припущення про високу вірогідність дізнатися, а не обов'язок особи дізнатися про порушення своїх прав. Незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду (постанова Великої Палати Верховного Суду від 24.02.2021 у справі № 800/30/17).
Позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів. При зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом шести місяців від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду.
В той же час, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів.
Між тим, до клопотання про усунення недоліків позовної заяви до суду не додано будь-яких належних та допустимих доказів на підтвердження того, що існували поважні причини, які б вплинули на можливість позивача звернутися до суду в строки, визначені КАС України, що вказує на невиконання позивачем вимог ухвали суду про залишення позову без руху, а отже, у суду відсутні підстави для визнання поважними причин пропуску строку звернення до суду та поновлення такого строку. Посилання позивача на сімейні обставини без надання будь-яких доказів їх існування суд вважає необґрунтованими та визнає їх неповажними і не визнає ці обставини такими, що об'єктивно унеможливлювали звернення позивача до суду із цим позовом у строки, встановлені законом.
Статтею 123 КАС України передбачено наслідки пропущення строків звернення до адміністративного суду. Так, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
З урахуванням наведеного суд зазначає, що позивачем не наведено підстав поважності пропуску строку звернення до суду та не надано відповідних доказів.
Відповідно до п. 1 ч.4 та ч. 5 ст. 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк. Суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду не пізніше п'яти днів з дня її надходження або з дня закінчення строку на усунення недоліків.
При цьому враховано позицію Великої Палати Верховного Суду у Постанові від 20.01.2021 № 9901/258/ (11-331заі20), що повернення позовної заяви через те, що позивач не виконав вимог ухвали суду про залишення позовної заяви без руху та не усунув недоліків такої заяви, обмежує гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції право на доступ позивача до суду, але не порушує цього права і не нівелює його суті. Зазначене повернення позовної заяви забезпечує юридичну визначеність у правовідносинах суду з позивачем, який не виконав вимог чинної ухвали.
Враховуючи те, що позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку було залишено без руху у встановлений для цього строк, суддя дійшла висновку вказану позовну заяву разом із доданими до неї матеріалами повернути позивачу.
Керуючись ст.ст. 169, 171, 248, 256, 293-295, підп. 15.5 п.15 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, суддя
УХВАЛИЛА:
у задоволенні клопотання позивача про визнання поважними причин пропуску строку та поновлення пропущеного строку звернення до суду з адміністративним позовом відмовити.
Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Львівській області про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу, зобов'язання вчинити дії повернути позивачу.
Копію ухвали про повернення позовної заяви невідкладно надіслати позивачу, разом із позовною заявою й усіма доданими до неї матеріалами.
Роз'яснити, що повернення позовної заяви не позбавляє позивача права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.
На ухвалу може бути подано апеляційну скаргу до Восьмого апеляційного адміністративного суду у п'ятнадцятиденний строк з дати складання ухвали.
СуддяПотабенко Варвара Анатоліївна