ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
УХВАЛА
про повернення позовної заяви
13 вересня 2023 рокусправа № 380/11157/23
Суддя Львівського окружного адміністративного суду Потабенко В.А., перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Львівської міської ради, постійно діючої комісії для розгляду питань щодо відключення споживачів від мереж центрального опалення (теплопостачання) та гарячої води Львівської міської ради про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання до вчинення дій,
ВСТАНОВИЛА:
ОСОБА_1 звернулася до Львівського окружного адміністративного суду з позовом до Львівської міської ради, постійно діючої комісії для розгляду питань щодо відключення споживачів від мереж центрального опалення (теплопостачання) та гарячої води Львівської міської ради з такими вимогами:
- визнати протиправною бездіяльність відповідача 2 Постійно діючої комісії для розгляду питань щодо відключення споживачів від мереж центрального опалення (теплопостачання) та гарячої води ЛМР щодо не розгляду заяви позивачки ОСОБА_1 від 21.11.22 про відключення квартири АДРЕСА_1 та визнати протиправною бездіяльність відповідача 1 Львівської міської ради - щодо ненадання дозволу позивачці ОСОБА_1 дозвіл на відключення квартири АДРЕСА_1 ;
- зобов'язати відповідача 2 постійно діючу комісію для розгляду питань щодо відключення споживачів від мереж центрального опалення (теплопостачання) та гарячої води ЛМР розглянути заяву позивачки ОСОБА_1 від 21.11.22 про відключення квартири АДРЕСА_1 та зобов'язати відповідача 1 Львівську міську раду надати дозвіл ОСОБА_1 на від'єднання від системи централізованого опалення та централізованого постачання води її квартири АДРЕСА_1 .
Ухвалою від 29.05.2023 суддя залишила позовну заяву без руху з метою уточнення суб'єктного складу відповідачів та змісту заявлених вимог до кожного з відповідачів, а також сплати судового збору.
У зв'язку з уточненням складу відповідачів та уточнення змісту позовних вимог суддя ухвалою від 11.07.2023 продовжила процесуальний строк, встановлений ухвалою про залишення позовної заяви без руху від 29.05.2023, для усунення недоліків позовної заяви - сплати судового збору.
11.08.2023 від позивача надійшло клопотання (вх. №62102). У поданому клопотанні, позивач просила звільнити її від сплати судового збору. В обґрунтування клопотання зазначила, що на даний час перебуває у скрутному матеріальному становищі, оскільки згідно довідки про доходи № 5106911102190690 від 01.08.2023 за період з серпня 2022 року по липень 2023 року отримала 28028,75 грн. пенсії. Позивач зазначає, що згідно з ч. 1 ст. 136 ЦПК України суд, враховуючи майновий стан сторони, може ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі. Зазначає, що розмір судового збору у розмірі 2147,20 грн., що перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарній рік.
Оцінюючи подане клопотання позивача про звільнення від сплати судового збору, суддя зазначає таке.
За правилами статті 132 КАС України судовий збір належить до судових витрат, пов'язаних з розглядом судової справи, які несуть сторони в судах усіх рівнів.
Відповідно до ч. 1 ст. 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
При цьому, процесуальна норма ч. 2 ст. 132 КАС України є бланкетною та в частині визначення розміру судового збору, порядку його сплати, повернення і звільнення від сплати відсилає до Закону України "Про судовий збір".
Закон України "Про судовий збір" є спеціальним законом, який визначає підстави для звільнення від сплати судового збору та пільги щодо його сплати, а отже, саме правові приписи, закріплені в наведеному Законі, підлягають застосуванню під час вирішення питання щодо звільнення від сплати судового збору.
Відповідно до ст. 1 Закону України "Про судовий збір" судовий збір - це збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат.
Платниками судового збору є громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи - підприємці, які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення, передбачене Законом України "Про судовий збір" (ст. 2 цього Закону).
Стаття 8 Закону України "Про судовий збір" врегульовує питання щодо відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати
Згідно із ч. 1 ст. 8 Закону України "Про судовий збір" ураховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі, за таких умов:
1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача-фізичної особи за попередній календарний рік; або
2) позивачами є:
а) військовослужбовці;
б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;
в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда;
г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї;
ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або
3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Також положеннями ч. 2 ст. 8 Закону України "Про судовий збір" закріплено, що суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Отже, суд наділений повноваженнями зменшити тягар судових витрат для особи, яка до нього звертається. Водночас конструкція наведених правових норм дає підстави для висновку, що зменшення судових витрат, якого зазнає сторона, є не обов'язком суду, а саме його повноваженням як формою суддівського розсуду, який може бути реалізований за наявності певних обставин.
До того ж стосовно сплати судового збору законодавець визначив вичерпний перелік умов, за наявності яких можливе зменшення судових витрат, яких зазнає сторона.
Зокрема, особа, яка звертається до суду, має право подати відповідне клопотання, в якому навести обставини щодо її майнового стану, за наявності підстав, з якими закон пов'язує можливість реалізації судом повноважень зменшити розмір судових витрат стосовно сплати судового збору, якого зазнає сторона. Такі обставини мають бути підтверджені належними, допустимими, достатніми та достовірними доказами.
При цьому, КАС України покладає на суд обов'язок розглянути заявлені сторонами клопотання та з врахуванням кожного окремого випадку навести мотиви щодо їх задоволення чи відмови у їх задоволенні відповідно до норм чинного законодавства.
Визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень її майнового стану. Доказами рівня майнового стану можуть бути документи, які підтверджують скрутний майновий стан особи, що, відповідно, унеможливлює сплату нею судових витрат. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини можуть бути підставою для відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони від сплати.
Аналогічні висновки зроблені Верховним Судом у постанові від 20.02.2020 у справі №420/1582/19 та від 17.09.2020 у справі № 460/3138/19 і підстави для відступлення від них відсутні.
У постанові від 02.02.2023 у справі № 320/2083/21 Верховний Суд зазначив: «Суд враховує, що Закон України "Про судовий збір" не містить вичерпного й чітко визначеного переліку документів, які можливо вважати такими, що підтверджують майновий стан особи. У кожному конкретному випадку Суд установлює можливість особи сплатити судовий збір на підставі поданих нею доказів щодо її майнового стану за своїм внутрішнім переконанням. Водночас за змістом пункту 1 статті 8 Закону України "Про судовий збір" документи про майновий стан мають містить інформацію на підставі якої суд може встановити відсоткове співвідношення розміру судового збору до річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік.».
З наведеного слідує, що саме на заявника покладається обов'язок щодо доведення фактів відповідно до його прохання про відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати; обов'язок сплатити судові збори, встановлений відповідно до закону, має законну мету, а тому, за загальним правилом, не визнається судом непропорційним чи накладеним свавільно; застосовані згідно із законом процесуальні обмеження у формі обов'язку сплатити судовий збір, за загальним правилом, не зменшують для заявника можливості доступу до суду та не ускладнюють йому цей доступ таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди самій суті цього права.
Суд наголошує, що Законом України «Про судовий збір» чітко визначено підставу для звільнення від сплати судового збору, зокрема, доведення заявником обставин, що розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік. Для звільнення від сплати судового збору позивач повинен довести існування фінансових труднощів та такого майнового стану, що надає підстави вважати за можливе звільнити таку особу від сплати судового збору.
На підтвердження скрутного матеріального становища позивач разом з клопотанням подала довідку про доходи №5106911102190690 від 01.08.2023, видану відділом обслуговування громадян № 7 (сервісний центр) Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області, про отриманий розмір пенсії за період з 01.08.2022 по 31.07.2023.
Суддя зазначає, що подана позивачем довідка не є достатнім доказом підтвердження скрутного майнового стану позивача, оскільки не містить відомостей про майновий стан заявника, який може мати інші джерела доходу (вклади, нерухоме та рухоме майно, грошові допомоги та компенсації, тощо). Окрім того така довідка повинна бути поданою за попередній календарній рік. У випадку позивача, у довідці повинна бути зазначена інформація за період з 01.01.2022 по 31.12.2022.
Аналогічна правова позиція, викладена в ухвалах Верховного Суду від 23.06.2020 у справі №460/1149/19, від 06.02.2020 у справі №420/4366/19 та від 27.12.2019 у справі (212/1558/19).
Згідно із позицією, сформованою у постанові Верховного Суду від 23.01.2019 у справі № 215/3831/16-а (2-а/215/128/16) передбачено, що звільнення від сплати судового збору (відстрочення, розстрочення його сплати або зменшення його розміру) з підстав, передбачених ст. 133 КАС України та ст. 8 Закону України "Про судовий збір" є прерогативою суду, який вирішує питання відкриття провадження (прийняття заяви, скарги тощо).
Зазначені норми є диспозитивними і встановлюють не обов'язок, а повноваження суду на власний розсуд звільнити особу від сплати судового збору (відстрочити, розстрочити його сплату або зменшити його розмір).
Звільнення від сплати судового збору на певній стадії судового процесу не створює пільг щодо його сплати на інших його стадіях чи в інших судових провадженнях.
Ненадання позивачем доказів на підтвердження майнового стану є перешкодою для вирішення питання про відкриття провадження у справі.
Суд зазначає, що обов'язок щодо надання до суду переконливих доказів, які свідчать про неможливість сплати судового збору покладений саме на учасника справи, який звертається з відповідним клопотанням. Лише у разі неможливості самостійно подати такі докази з об'єктивних причин, особа повинна про це повідомити суд, заявивши відповідне клопотання про їх витребування. У поданій заяві позивач не навів причин, які унеможливлюють самостійного подання до суду доказів його матеріального стану.
Суд вважає, що заявнику надано достатньо часу на усунення недоліків заяви, з урахуванням можливого направлення документів засобами поштового зв'язку.
Таким чином, станом на 13.09.2023 позивачем не усунув недоліки позовної заяви у повному обсязі, які визначено ухвалою судді від 11.07.2023.
Жодних інших клопотань про усунення недоліків від позивача не надходило.
Відповідно до п. 1 ч.4 та ч. 5 ст. 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк. Суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду не пізніше п'яти днів з дня її надходження або з дня закінчення строку на усунення недоліків.
При цьому враховано позицію Великої Палати Верховного Суду у Постанові від 20.01.2021 № 9901/258/ (11-331заі20), що повернення позовної заяви через те, що позивач не виконав вимог ухвали суду про залишення позовної заяви без руху та не усунув недоліків такої заяви, обмежує гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції право на доступ позивача до суду, але не порушує цього права і не нівелює його суті. Зазначене повернення позовної заяви забезпечує юридичну визначеність у правовідносинах суду з позивачем, який не виконав вимог чинної ухвали.
Враховуючи те, що позивач не у повному обсязі усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху у встановлений для цього строк, суддя дійшла висновку вказану позовну заяву разом із доданими до неї матеріалами повернути позивачу.
Керуючись ст.ст. 169, 171, 248, 256, 293-295, підп. 15.5 п.15 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, суддя
УХВАЛИЛА:
у задоволенні клопотання позивача про звільнення від сплати судового збору відмовити.
Позовну заяву ОСОБА_1 до Львівської міської ради, постійно діючої комісії для розгляду питань щодо відключення споживачів від мереж центрального опалення (теплопостачання) та гарячої води Львівської міської ради про зобов'язання до вчинення дій повернути позивачу.
Копію ухвали про повернення позовної заяви невідкладно надіслати позивачу, разом із позовною заявою й усіма доданими до неї матеріалами.
Роз'яснити, що повернення позовної заяви не позбавляє позивача права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.
На ухвалу може бути подано апеляційну скаргу до Восьмого апеляційного адміністративного суду у п'ятнадцятиденний строк з дати складання ухвали.
СуддяПотабенко Варвара Анатоліївна