РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15.09.2023 Справа №607/15336/23
Провадження №2-а/607/300/2023
м. Тернопіль
Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі:
головуючого судді Кунець Н.Р.,
з участю секретаря судового засідання Ковбасюк М.В.
позивача ОСОБА_1
представника позивача адвоката Майки М.Б.
представника відповідача Лобач М.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Тернопільській області Департаменту патрульної поліції про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення, -
ВСТАНОВИВ:
Позивач ОСОБА_1 звернувся до Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області з позовом до відповідача Управління патрульної поліції в Тернопільській області, в якому позивач просить визнати протиправною та скасувати постанову серії ЕАТ №7501182 від 10.08.2023, якою його було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 5 ст. 121 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 510 грн.
В обґрунтування заявлених вимог позивач вказує на те, що постановою у справі про адміністративне правопорушення від 10.08.2023 його притягнуто до відповідальності за ч. 5 ст. 121 КУпАП, а саме за керування транспортним засобом без шолому.
Разом з тим, на думку позивача вказана постанова була прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права, а висновки інспектора є несправедливими, недоведеними, необґрунтованими й такими, що не відповідають дійсності.
Так, позивач вказує, що транспортним засобом не керував, на момент приїзду працівників поліції транспортний засіб взагалі не здійснював руху і його водієм була інша особа, а в матеріалах справи відсутні будь-які відомості, які підтверджують факт керування ним транспортним засобом. Водночас, відеозапис з нагрудних камер працівників поліції відображає лише транспортний засіб який стоїть на дорозі та не здійснює рух, відеодокази керування транспортним засобом саме позивачем відсутні.
Окрім цього, долучений до матеріалів справи відеозапис не може братися до уваги, оскільки не відображає факту керування ним транспортним засобом. Також на ньому не зафіксовано будь-яких порушень ПДР, які б слугували підставою для самої зупинки транспортного засобу.
Зауважує, що працівники поліції не роз'яснили причини та підстави зупинки його транспортного засобу, суті допущених порушень ПДР України, не надали доказів, які підтверджують вчинення ним адміністративного правопорушення, при цьому, залишили усі його пояснення та заперечення поза увагою. Вважає, що підстави для зупинки його транспортного засобу передбачені ст. 35 Закону України «Про національну поліції» були відсутні, оскільки працівником поліції належним чином не зафіксовано та не доведено факту невиконання ним будь-яких вимог ПДР України, а тому зупинка транспортного засобу є незаконною.
Також позивач вказує, що під час винесення постанови, що оскаржується працівниками поліції не було роз'яснено йому прав та обов'язків, як особі, яка притягується до адміністративної відповідальності, в тому числі щодо права на залучення адвоката, права на участь у дослідженні доказів та щодо можливості заявляти клопотання, при цьому ненадання інспектором можливості реалізувати клопотання особи про надання правової допомоги під час розгляду справи про адміністративне правопорушення є підставою для скасування постанови.
Крім того, постанова не відповідає вимогам ст.ст. 251, 256, 280 КУпАП України, щодо доказів у справі про адміністративне правопорушення, форми та змісту, обставин, що підлягають з'ясуванню при розгляді справи про адміністративне правопорушення. Так, у постанові немає даних про свідків правопорушення. Відповідності до ст. 256 КУпАП дані цих осіб є відомостями, які мають обов'язково зазначатися в протоколі. Неприлучення до справи не тільки пояснень, але й даних про свідків грубо суперечить ст. 256 КУпАП та призводить до відсутності в справі передбачених законом доказів.
Таким чином, позивач вважає, що при накладені адміністративного стягнення на нього суб'єктом владних повноважень не дотримано норм закону, що порушило його законні права та інтереси, а тому поросить позов задовольнити, визнати протиправною та скасувати постанову серії ЕАТ № 7501182 від 10.08.2023.
Ухвалою судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 31.08.2023 відкрито провадження у справі та призначено до розгляду в порядку, визначеному для розгляду окремої категорії термінових адміністративних справ, з урахуванням вимог параграфу 2 глави 11 КАС України.
12.09.2023 судом зареєстровано відзив на позовну заяву поданий представником відповідача Управління патрульної поліції в Тернопільській області Департаменту патрульної поліції, з якого вбачається, що відповідач позов не визнає та заперечує проти нього. Так, твердження позивача з приводу того, що в матеріалах справи відсутні будь-які відомості, які підтверджують факт керування ним транспортним засобом та того, що на момент приїзду працівників поліції транспортний засіб взагалі не здійснював руху, не відповідають дійсності та спрямовані на уникнення адміністративної відповідальності, оскільки відеозаписом з автореєстратора службового автомобіля зафіксовано факт руху та керування транспортним засобом SUZUKI ZZ д.н.з. НОМЕР_1 в м. Тернополі по вул. Микулинецька саме позивачем не маючи мотошолома, після чого працівниками поліції було подано сигнал про зупинку транспортного засобу на підставі п. 1 ч.1 ст.35 ЗУ «Про Національну поліцію». Крім того, у відповідності до п.1 ч.1 ст. 35 ЗУ «Про Національну поліцію» поліцейський може зупиняти транспортні засоби у разі, якщо водій порушив Правила дорожнього руху, що спростовує твердження позивача про відсутність підстав для зупинки транспортного засобу. Також вказує, що відеозаписом з нагрудних відеореєстраторів працівників поліції зафіксовано, що позивачу повідомлено про розгляд справи щодо нього за вчинене ним правопорушення, у відповідності до с. 279 КУпАП (час на відео - 21 год. 01 хв. ), після чого роз'яснено права передбачені ст. 63 Конституції України та ст. 268 КУпАП. Водночас, на запитання інспектора чи бажає позивач надати якісь пояснення. ОСОБА_1 чітко відповів - «Не бажаю». Після розгляду справи, позивача ознайомлено з змістом постанови та запропоновано отримати копію, однак ОСОБА_1 відмовився від отримання копії, про що інспектор зробив відповідний запис в бланку постанови. Щодо посилань позивача щодо того, що бланк постанови заповнений не розбірливим почерком, звертає увагу, що постанова EAT № 7501182 від 10.08.2023 являється електронною постановою, а отже її зміст викладений друкованими літерами. Окрім цього, ОСОБА_1 в позовній заві також зазначає, що у постанові немає даних про свідків правопорушення та посилається на вимоги ст. 256 КУпАП. Проте, ст. 256 КУпАП містить положення про зміст протоколу про адміністративне правопорушення, а оскаржуваний документ є постановою. На підставі вищевикладене, просить відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.
У судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Майка М.Б. позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив задовольнити з підстав викладених у позовній заяві. Додатково просив суд відхилити, як доказ відеозапис з автореєстратора службового автомобіля, оскільки посилання на такий відсутні в оскаржуваній постанові. Крім того, просив суд звернути увагу, що у постанові час вчинення правопорушення зазначений 19:58:48, однак згідно записів з нагрудних камер працівників поліції в даний час транспортний засіб стоїть нерухомо. Окрім того місцем вчинення правопорушення зазначено вул. Микулинецька в м. Тернополі, а місцем розгляду справи є вул. Тролейбусна, 14 в м. Тернополі. Також зауважив, що права ОСОБА_1 були зачитані, а не роз'яснені працівником поліції.
У судовому засіданні позивач ОСОБА_1 позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив задовольнити з підстав викладених у позовній заяві. Додатково зазначив, що після його зупинки працівниками поліції, йому не сподобалося агресивне ставлення працівників поліції до нього, зокрема під час пропозиції пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння та після приїзду другого екіпажу поліції.
Представник відповідача Управління патрульної поліції в Тернопільській області Департаменту патрульної поліції Лобач М.В. в судовому засіданні заперечила з приводу задоволення позову з підстав викладених у відзиві на позов. Додатково зазначила, що час вчинення правопорушення фіксується згідно даних з автореєстратора службового автомобіля, які можуть не співпадати з даними зафіксованими нагрудними камерами працівників поліції.
Суд, заслухавши пояснення учасників справи, розглянувши справу, вивчивши матеріали справи, оцінивши в сукупності наявні у справі докази, вважає, що позов не підлягає до задоволення, виходячи із наступних підстав:
Судом встановлено, що 10.08.2023 інспектором УПП в Тернопільській області ДПП Невідомським В.В. була винесена постанова серії ЕАТ №7501182 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, відповідно до якої ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 5 ст. 121 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 510 грн.
Із змісту оскаржуваної постанови вбачається, що 10.08.2023 о 19 год. 58 хв. по вул. Микулинецька, м. Тернопіль, водій ОСОБА_1 керував мопедом SUZUKI ZZ д.н.з. НОМЕР_1 не маючи мотошолома, чим порушив п. 2.3 г ПДР України - Порушення правил користування мотошоломом.
Як вбачається із позовної заяви, позивач, ОСОБА_1 категорично заперечив обставини викладені у вищевказаній постанові.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Частиною першою ст. 5 КАС України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.
За змістом ч. 1 ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до ст. 14 Закону України «Про дорожній рух», учасники дорожнього руху зобов'язані знати і неухильно дотримуватись вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних з питань безпеки дорожнього руху.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про національну поліцію» від 02.07.2015 № 580-УІП, поліцейський вживає заходів з метою виявлення кримінальних, адміністративних правопорушень; припиняє виявлені кримінальні та адміністративні правопорушення.
Згідно п. 11 ч. 1 ст. 23 цього ж закону поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично - дорожній мережі.
Відповідно до ст. 52 Закону України «Про дорожній рух», контроль у сфері безпеки дорожнього руху здійснюється Кабінетом Міністрів України, місцевими органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, Національною поліцією, Іншими спеціально уповноваженими на те державними органами (державний контроль), а також міністерствами, іншими центральними органами виконавчої влади (відомчий контроль).
Статтею 222 КУпАП встановлені повноваження органів Національної поліції щодо розгляду справ про адміністративні правопорушення.
Згідно з ч. 2 ст. 222 КУпАП, від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень, зокрема, і за частиною 1 статті 122 КУпАП.
Згідно зі ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Згідно ч. 5 ст. 258 КУпАП, якщо під час складання постанови у справі про адміністративне правопорушення особа оспорить допущене порушення і адміністративне стягнення, що на неї накладається, то уповноважена посадова особа зобов'язана скласти протокол про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 256 цього Кодексу, крім випадків притягнення особи до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого статтею185-3 цього Кодексу, та правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксованих в автоматичному режимі.
Відповідно до п. 2.3 рішення Конституційного суду України N 5-рп/2015 від 26,05.2015 "у справі за конституційним поданням Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини щодо офіційного тлумачення положення частини першої статті 276 Кодексу України про адміністративні правопорушення", законодавство передбачає випадки коли протокол про адміністративне правопорушення не складається, а на місці вчинення правопорушення виноситься постанова (ч. 2, 4 ст. 258 КУпАП), в такому разі притягнення особи до адміністративної відповідальності фактично відбувається у скороченому провадженні.
Відповідно до ст. 280 КУпАП, орган (в даному випадку відповідач) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати, крім того чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона притягненню до адміністративної відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до статті 283 КУпАП розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі. Постанова повинна містити: найменування органу (прізвище, ім'я та по батькові, посада посадової особи), який виніс постанову; дату розгляду справи; відомості про особу, стосовно якої розглядається справа (прізвище, ім'я та по батькові (за наявності), дата народження, місце проживання чи перебування; опис обставин, установлених під час розгляду справи; зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення; прийняте у справі рішення.
Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сферах забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, крім даних, визначених частиною другою цієї статті, повинна містити відомості про: дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення; транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак); технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис (якщо такий запис здійснювався); розмір штрафу та порядок його сплати; правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження; відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу.
Частина 2 ст. 33 КУпАП встановлює, що при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, крім випадків накладення стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху і є тому числі зафіксованому в автоматичному режимі.
Згідно п. 3 ч. 1 ст. 35 Закону України «Про Національну поліцію» поліцейський може зупиняти транспортні засоби у разі якщо є інформація, що свідчить про причетність водія або пасажирів транспортного засобу до вчинення дорожньо-транспортної пригоди, кримінального чи адміністративного правопорушення, або якщо є інформація, що свідчить про те, що транспортний засіб чи вантаж можуть бути об'єктом чи знаряддям учинення дорожньо-транспортної пригоди, кримінального чи адміністративного правопорушення.
Відповідно до положень ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Таким чином, вирішуючи питання про притягнення позивача до адміністративної відповідальності відповідачем слід було довести протиправність правопорушення (проступку), зокрема об'єктивну сторону інкримінованого йому правопорушення.
При цьому, доведеність вини позивача підлягає доказуванню шляхом збирання та перевірки доказів, передбачених ст. 251 КУпАП.
Крім цього, у відповідності до ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справ
За змістом ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
З останньої норми вбачається, що законодавець встановлює презумпцію вини суб'єкта владних повноважень, рішення, дії чи бездіяльність якого оскаржується - повідомлені позивачем обставини справи про рішення, дії чи бездіяльність відповідача - суб'єкта владних повноважень відповідають дійсності, доки відповідач не спростує їх. Крім того, у зв'язку з тим, що більшість доказів адміністративної справи, як правило, утворюється та зберігається у суб'єкта владних повноважень, ч. 4 ст. 70 КАС України, зобов'язує відповідача подати до суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.
Згідно з п п. 9 ч. 1 ст. 31 Закону України «Про Національну поліцію» поліція може застосовувати такі превентивні заходи, зокрема, як застосування технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото - і кінозйомки, відеозапису.
Так, відповідачем до відзиву долучено диск із відеозаписом із нагрудної камери інспектора поліції та відеореєстратора патрульного автомобіля.
Порядок дорожнього руху на території України відповідно до Закону України «Про дорожній рух» визначається Правилами дорожнього руху, затверджених Постановою Кабінету міністрів України від 10.10.2001 №1306 ( із змінами і доповненнями).
Згідно з вимогами п. 1.1 ці Правила відповідно до Закону України «Про дорожній рух» встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України. Інші нормативні акти, що стосуються особливостей дорожнього руху (перевезення спеціальних вантажів, експлуатація транспортних засобів окремих видів, рух на закритій території тощо), повинні ґрунтуватися на вимогах цих правил.
Відповідно до п. 1.9 ПДР України, особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Судом встановлено, що згідно оскаржуваної постанови позивачу ОСОБА_1 ставиться у вину те, що він керував мопедом SUZUKI ZZ д.н.з. НОМЕР_1 не маючи мотошолома, чим порушив п. 2.3 г ПДР України, за що передбачена адміністративна відповідальність за ч. 5 ст. 121 КУпАП.
Частина 5 ст. 121 КУпАП, передбачає відповідальність за порушення правил користування ременями безпеки або мотошоломами.
Згідно п. 1.3 Правил дорожнього руху України учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил. Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством (п.1.9).
Пункт п. 2.3 г ПДР України встановлює, що для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний під час руху на мотоциклі або мопеді бути в застебнутому мотошоломі й не перевозити пасажирів без застебнутих мотошоломів.
Оглядом відеозапису з автореєстратора патрульного автомобіля «video_2023-08-16_15-56-41» долученого представником відповідача до матеріалів справи встановлено, що 10.08.2023 о 19 год. 58 хв. працівниками поліції було зупинено транспортний засіб - мопед марки SUZUKI ZZ д.н.з. НОМЕР_1 під керування ОСОБА_1 , у якого був відсутній застебнутий мотошолом, при цьому пасажир, якого перевозив ОСОБА_1 також був без мотошолому.
Посилання у позовній заяві на відсутність факту керування позивачем транспортним засобом, суд відхиляє та вважає їх безпідставними, оскільки такі повністю спростовуються поясненнями наданими у судовому засіданні позивачем ОСОБА_1 , який зазначив, що після його зупинки працівниками поліції, йому не сподобалося агресивне ставлення працівників поліції до нього, зокрема зокрема під час пропозиції пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння та після приїзду другого екіпажу поліції.
Зазначене підтверджує обставини зазначені в постанові серії ЕАТ №7501182 від 10.08.2023 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі.
Щодо доводів позивача про відсутність підстав для зупинки транспортного засобу та не повідомлення йому підстав для зупинки, то суд зауважує, що відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 35 ЗУ «Про національну поліцію», поліцейський може зупиняти транспортні засоби у разі, якщо водій порушив Правила дорожнього руху.
Відтак, оскільки відсутність у ОСОБА_1 мотошолома під час руху на мопеді є порушенням п. 2.3 г ПДР України, у працівників були цілком законні підстави для зупинки транспортного засобу позивача. При цьому, із відеозапису з нагрудних камер працівників поліції «part_00000_export-e5h1g» вбачається, що ОСОБА_1 повідомлено, що підставою для його зупинки є відсутність у нього мотошолома та останній повідомив, що знав, що не можна керувати мопедом без шолома, однак він лише виїхав, щоб забрати товариша.
Суд, також вважає безпідставними і твердження представника позивача, що о 19:58:48, транспортний засіб взагалі не здійснював руху, оскільки в судовому засіданні позивач ОСОБА_1 підтвердив, що його було зупинено працівниками поліції, а відеозаписом з нагрудних камер працівників поліції «part_00000_export-e5h1g» зафіксовано, що спілкування працівників поліції з ОСОБА_1 розпочинається о 19:58:15, відтак на думку суду незначна розбіжність у зазначенні часу вчинення правопорушення та часу зафіксованого відеозаписом з нагрудних камер працівника поліції, зумовлена розбіжністю у налаштуваннях часу відеокамер, та не спростовує вчинення позивачем правопорушення.
Так само не заслуговують на увагу доводи позивача щодо не роз'яснення йому прав, передбачених ст.268 КУпАП та ст. 63 Конституції України, ненадання інспектором можливості реалізувати клопотання особи про надання правової допомоги, а також залишення усіх його пояснень та заперечень поза увагою, оскільки як вбачається з відеозапису з нагрудних камер працівників поліції «part_00001_export-e5h1g», а саме з 15 хв. 52 сек. відеозапису, що відповідає фактичному часу 21 год. 01 хв. 03 сек. працівником поліції було повідомлено ОСОБА_1 , що на нього будуть складені адміністративні матеріали з поміж іншого і постанова за ч. 5 ст. 121 КУпАП та роз'яснено права передбачені ст. 63 Конституції України та ст.268 КУпАП, в тому числі і право скористатись правовою допомогою. При цьому жодних клопотань про надання часу для звернення за правовою допомогою позивач не заявляв, хоча таке право йому було роз'яснено. Також суд заважує, що на запитання працівника поліції чи бажає він надати будь - які пояснення, ОСОБА_1 відповів «Не бажаю», також позивач не повідомляв працівникам поліції що зміст розяснених йому прав є незрозумілий.
Суд бере до уваги доводи, представника позивача, щодо місця винесення постанови про накладення адміністративного стягнення ЕАТ №7501182 від 10.08.2023 року не за місцем вчинення адміністративного правопорушення по АДРЕСА_1 , разом з тим, суд зауважує, що винесення оспорюваної постанови не за місцем вчинення адміністративного правопорушення зумовлене проходженням огляду водія ОСОБА_1 огляду на стан алкогольного сп'яніння у медичному закладі по АДРЕСА_1 , однак вказане не є підставою для скасування оспорюваної постанови.
Таким чином судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, факт порушення, позивачем ОСОБА_1 , вимог п. 2.3 г ПДР України, а саме порушення правил користування мотошоломами.
Позивачем не надано суду належних, достатніх та достовірних доказів, які б спростували факти викладені в оскаржуваній постанові та факт наявності в його діях складу правопорушення передбаченого ч. 5 ст. 121 КУпАП.
Згідно з частиною першої статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Статтею 72 КАС України визначено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Зважаючи на те, що судом не встановлено належних доказів, що спростовують факт вчинення позивачем адміністративного правопорушення, суд вважає, що постанова у справі про адміністративне правопорушення є правомірною та підстави для її скасування відсутні, а притягнення позивача до адміністративної відповідальності та накладення адміністративного стягнення в межах санкції ч. 5 ст. 121 КУпАП у вигляді штрафу у розмірі 510 грн відповідає вимогами чинного законодавства.
Відповідно до вимог пункту 1 ч. 3 ст. 286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення.
Враховуючи вищенаведені вимоги закону та встановленні обставини справи, оцінюючи в сукупності наявні у справі докази, суд приходить до переконання, що підстав для задоволення позовних вимог позивача ОСОБА_1 не має, а постанова про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАТ №7501182 від 10.08.2023 винесена у відповідності до вимог чинного законодавства.
Згідно з частиною першою статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Оскільки з задоволенні позову відмовлено, то судові витрати стягненню з відповідача на корись позивача за рахунок бюджетних асигнувань не підлягають.
На підставі наведеного, керуючись статтями 73-77, 90, 205, 241-246, 255, 268, 286 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
УХВАЛИВ:
У задоволенні позову ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Тернопільській області Департаменту патрульної поліції про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення серії ЕАТ №7501182 від 10.08.2023, відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду складено 15.09.2023.
Позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , адреса місця проживання: АДРЕСА_2 .
Відповідач: Управління патрульної поліції в Тернопільській області, код ЄДРПОУ: 40108646, адреса місця знаходження: вул. Котляревського, 24, м. Тернопіль.
Головуючий суддяН. Р. Кунець