ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
_______________________________________________________________________
УХВАЛА
"11" вересня 2023 р. м. ХарківСправа № 922/3176/23
Господарський суд Харківської області у складі:
суддя Лаврова Л.С.
при секретарі судового засідання Кісельовій С.М.
розглянувши справу
за позовом Акціонерного товариства «МЕГАБАНК» (Україна, 04053, місто Київ, вулиця Січових Стрільців, будинок 17, ідентифікаційний код особи 09804119)
до Товариства з обмеженою відповідальністю «ХАРКІВГАЗ ЗБУТ» (Україна, 61093, Харківська область, місто Харків, вулиця Болбочана Петра, будинок 54, ідентифікаційний код особи 39590621)
про стягнення коштів
за участю представників:
позивача - Дребот І. А.
відповідача - Хом'як Р.В.
ВСТАНОВИВ:
До Господарського суду Харківської області звернулося Акціонерне товариство «МЕГАБАНК» з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «ХАРКІВГАЗ ЗБУТ» та просить суд:
1. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Харківгаз збут» (61093, Харківська обл., м. Харків, вул. Болбочана Петра, 54, код ЄДРПОУ 39590621) на користь Акціонерного товариства «Мегабанк» (04053, м. Київ, вул. Січових Стрільців. 17. поверх 7, код СДРПОУ 09804119) 268 651,26 грн. (двісті шістдесят вісім тисяч шістсот п'ятдесят одна гривня 26 копійок), що складається з 180 955,10 грн. заборгованості по сплаті орендних платежів по Договору оренди транспортного засобу № З5GKHZ1567-1 та 87 696.16 грн. нарахованої пені відповідно до Договору оренди транспортного засобу № 35GKHZ1567-1.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Харківгаз збут» (61093, Харківська обл., м. Харків, вул. Болбочана Петра. 54, код ЄДРПОУ 39590621) на користь Акціонерного товариства «Мегабанк» (04053. м. Київ, вул. Січових Стрільців, 17, поверх 7, код СДРПОУ 09804119) понесені судові витрати в повному розмірі.
Ухвалою суду від 18.07.2023 прийнято позовну заяву до розгляду в порядку загального позовного провадження, підготовче засідання по справі призначено на 14.08.2023 о 10:20, встановлено сторонам строк на подання заяв по суті справи.
07.08.2023 до суду надійшли письмові заперечення відповідача проти розгляду справи господарським судом (20843).
Засідання відкладалося з 14.08.2023 по 29.08.2023.
23.08.2023 позивачем було подано заперечення (вх. 22501) позивача на заяву відповідача про залишення позову без розгляду.
В засіданні оголошувалася перерва з 29.08.2023 по 11.09.2023.
В судовому засіданні 11.09.2023 представник позивача підтримав подану позовну заяву та її розгляд господарським судом з підстав, викладених у позові. Представник відповідача підтримав подані заперечення проти розгляду справи та просив суд залишити позов без розгляду.
Розглянувши матеріали позовної заяви, а також заперечення відповідача проти розгляду справи господарським судом, суд встановив наступне.
Звертаючись з позовом про стягнення з відповідача заборгованості по Договору оренди транспортного засобу № З5GKHZ1567-1 від 14.11.2017 р., позивач вказував, що умовами укладеного між сторонами Договору оренди транспортного засобу № 35GKHZ1567-1 передбачено, що: «Сторони домовились, що всі спори, що виникають за цим Договором між Сторонами, підвідомчі третейським судам та не заборонені чинним законодавством України на момент підписання цього Договору, розглядаються Постійно діючим Третейським судом при Асоціації «Слобожанська Перспектива» (дачі - Третейський суд) у відповідності з його Регламентом. Сторони погоджуються, що розгляд спорів у Третейському суді буде здійснюватися одноособово. Сторони доручають Голові Третейського суду призначити третейського суддю зі списку суддів Третейського суду. Сторони ознайомленні з Регламентом Третейського суду» (п. 9.1).
Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-ІХ, в Україні було введено воєнний стан строком на 30 діб. Законом України від 02.05.2023р. № 3057-ІХ «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» затверджено Указ Президента України від 1 травня 2023 року № 254/2023 «Про продовження строку' дії воєнного стану в Україні», яким строк дії воєнного стану в Україні продовжується з 05 години 2023 року 30 хвилин 20 травня 2023 року строком на 90 діб (тобто до 18 серпня 2023 року).
Відповідно до ст. 26 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» правосуддя на території, на якій введено воєнний стан, здійснюється лише судами. На цій території діють суди, створені відповідно до Конституції України. Скорочення чи прискорення будь-яких форм судочинства забороняється. У разі неможливості здійснювати правосуддя судами, які діють на території, на якій введено воєнний стан, законами України може бути змінена територіальна підсудність судових справ, що розглядаються в цих судах, або в установленому законом порядку змінено місцезнаходження судів. Створення надзвичайних та особливих судів не допускається. Відповідно до частини першої статті 124 Конституції України правосуддя в Україні здійснюється виключно судами. До них належать Конституційний Суд України та суди загальної юрисдикції (частина третя статті 124 Конституції України).
В Рішенні Конституційного Суду України від 10 січня 2008 року у справі № 1-рп/2008 третейські суди не віднесені до системи судів загальної юрисдикції (стаття 125 Конституції України). З аналізу положень Закону (1701-15) випливає, що третейські суди є недержавними незалежними органами захисту майнових і немайнових прав та охоронюваних законом інтересів фізичних та/або юридичних осіб у сфері цивільних і господарських правовідносин.
З урахуванням вище викладеного, за наявного воєнного стану в Україні Позивач вважає, що за захистом свого порушеного права може звернутися лише до суду, що входить до системи судів загальної юрисдикції, в даному випадку з урахуванням місця знаходження Відповідача - до господарського суду Харківської області.
Також позивач вказував, що Банк листом від 15.08.2022 р., вих. № 788 та повторно листом від 28.02.2023р., вих № 3158 звернувся до постійно діючого третейського суду при Асоціації «Слобожанська Перспектива» з проханням надати інформацію щодо функціонування третейського суду, порядку прийняття до розгляду позовних заяв та в цілому можливості здійснення судочинства. Відповідь на вказаний лист Банком не отримано, як свідчить трекінги Укрпошта листи повернуто за закінченням строку зберігання. Позивач також звертався до Постійно діючого третейського суду при Асоціації «Слобожанська Перспектива» з позовною заявою до ТОВ «ХАРКІВГАЗ ЗБУТ», яка також повернута за закінченням строку зберігання. Таким чином, АТ «МЕГАБАНК» за відсутності відповіді третейського суду був позбавлений можливості подачі позовної заяви сама до третейського суду.
З інформації, розміщеної в мережі Інтернет позивач встановив, що постійно діючий третейський суд при Асоціації «Слобожанська Перспектива» знаходиться за адресою: м. Харків, вул. Донця Захаржевського,6/8. З Витягу з ЄДРПОУ також вбачається, що Асоціація «Слобожанська Перспектива» розміщена за цією ж адресою. Разом з тим, АТ «Мегабанк» повідомляв суди, що є власником вказаного приміщення та 01.03.2020 року відповідно до договору оренди № 01/03-20 передало приміщення в оренду ТОВ «АССЕДО». Строк дії договору до 31.01.2023 року, наразі, приміщення за Актами-приймання передачі повернуто Банку. Тобто, AT «МЕГАБАНК», як власнику приміщення, достеменно відомо про відсутність за вказаною адресою постійно діючого третейського суду при Асоціації «Слобожанська Перспектива».
Зазначені вище обставини з доданими документами, на думку позивача, підтверджують неможливість виконання третейського застереження, що з обов'язковим урахуванням норм 26 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» підтверджує розгляду справи саме господарським судом.
Заперечуючи проти розгляду справи господарським судом відповідач вказував, що Рішенням КС вже був підтверджений факт відсутності протиріччя у діяльності третейських судів вимогам Конституції України в частині, що закріплюють принцип здійснення правосуддя виключно судами. АТ «Мегабанк» при поданні поточної позовної заяви не усунув жодних недоліків, зазначених судами за наслідками розгляду справи № 922/2566/22, які стали підставою для її залишення без розгляду, а повторно підготував позовну заяву аналогічного змісту з додаванням тих же доказів, які вже були досліджені.
Що стосується посилання АТ «Мегабанк» щодо направлення ним позову до постійно діючого третейського суду при Асоціації «Слобожанська Перспектива» для розгляду вимог до ТОВ «ХАРКІВГАЗ ЗБУТ» відповідач зазначав наступне:
- копія відповідної позовної заяви не направлялась ТОВ «ХАРКІВГАЗ ЗБУТ», що є порушенням з боку Позивача вимог чинного законодавства України, зокрема ст.35 Закону України «Про третейські суди». Цей факт підтверджується описом документів (в якому відсутні докази направлення копії позовної заяви на адресу ТОВ «ХАРКІВГАЗ ЗБУТ»), що знаходяться в цінному листі (трекінг Укрпошти № 010018832635), який прикладений Позивачем у якості додатку до позовної заяви. Враховуючи ст.11 Закону України «Про третейські суди», ст. 164, 174 ГПК України наслідком таких дій АТ «Мегабанк» є залишення позовної заяви без руху;
- відповідно до опису документів, що знаходяться в цінному листі (трекінг Укрпошти № 010018832635) - позовна заява АТ «Мегабанк» до ТОВ «ХАРКІВГАЗ ЗБУТ» була направлена до постійно діючого третейського суду при Асоціації «Слобожанська Перспектива» 06.03.2023 року, тобто під час розгляду в апеляційному порядку рішення Господарського суду Харківської області від 16.02.2023 року між тими ж сторонами, з того ж предмета і з тих самих підстав, наслідком чого, відповідно до ст. 53 Закону України «Про третейські суди», було припинення третейського розгляду.
З огляду на вищевикладене та те, що позовна заява до постійно діючого третейського суду при Асоціації «Слобожанська Перспектива» була направлена виключно за адресою: м. Харків, вул. Донця - Захаржевського 6/8 такі дії АТ «Мегабанк» можуть свідчити виключно про їх формальний характер та відсутність бажання по розгляду позовних вимог у визначеному Сторонами третейському суді.
Суди які розглядали справу № 922/2566/22 дійшли єдиного висновку, що наявний між сторонами спір про стягнення заборгованості за договором оренди транспортних засобів № 35GKHZ1567-1 від 14.11.2017, відповідно до умов цього договору з урахуванням третейської угоди (застереження), може бути розглянутий Постійно діючим Третейським судом при Асоціації "Слобожанська перспектива" і з огляду на зміст ч.4 ст.75 ГПК України цей висновок не потребує додаткового доведення.
Надаючи свої заперечення проти доводів відповідача позивач наголошував, що Скориставшись своїм правом, АТ «МЕГАБАНК» в установленому законом порядку звернувся з даним позовом, при цьому своє право на звернення саме до господарського суду обґрунтував нормами ст. 26 Закону України «Про правовий режим воєнного стану».
Надаючи оцінку викладеним доводам та запереченням учасників справи, суд виходить з наступного.
Згідно п. 7 ч. 1 ст. 226 ГПК України суд залишає позов без розгляду, якщо сторони уклали угоду про передачу даного спору на вирішення третейського суду або міжнародного комерційного арбітражу, і від відповідача не пізніше початку розгляду справи по суті, але до подання ним першої заяви щодо суті спору надійшли заперечення проти вирішення спору в господарському суді, якщо тільки суд не визнає, що така угода є недійсною, втратила чинність або не може бути виконана.
Відповідно до п. 9.1. укладеного сторонами Договору всі спори, що виникають за цим Договором між Сторонами, підвідомчі третейським судам та не заборонені чинним законодавством України на момент підписання цього Договору, розглядаються Постійно діючим Третейським судом при Асоціації «Слобожанська Перспектива» (далі - Третейський суд) у відповідності з його Регламентом. Сторони погоджуються, що розгляд спорів у Третейському суді буде здійснюватись одноособово. Сторони доручають Голові Третейського суду призначити третейського суддю зі списку суддів Третейського суду. Сторони ознайомленні з Регламентом Третейського суду.
Звертаючись з даним позовом до Господарського суду Харківської області позивач обґрунтовував як основну підставу розгляду даного спору саме господарським судом із посиланням на приписи норм ст. 26 Закону України «Про правовий режим воєнного стану», за якими правосуддя на території, на якій введено воєнний стан, здійснюється лише судами. На цій території діють суди, створені відповідно до Конституції України.
В якості додаткового підтвердження неможливості виконати третейську угоду позивач вказував наступне:
- банк листом від 15.08.2022 р., вих. № 788 та повторно листом від 28.02.2023р., вих № 3158 звернувся до постійно діючого третейського суду при Асоціації «Слобожанська Перспектива» з проханням надати інформацію щодо функціонування третейського суду, порядку прийняття до розгляду позовних заяв та в цілому можливості здійснення судочинства. Листи повернуто за закінченням строку зберігання;
- банк звертався до Постійно діючого третейського суду при Асоціації «Слобожанська Перспектива» з позовною заявою до ТОВ «Харківгаз Збут», яка також повернута за закінченням строку зберігання;
- банк є власником приміщення, адреса якого зазначена як адреса постійно діючий третейський суд при Асоціації «Слобожанська Перспектива», а саме: м. Харків, вул. Донця Захаржевського,6/8, та підтверджує відсутність за вказаною адресою жодних орендарів чи суборендарів.
Надаючи оцінку додатковим доводам позивача щодо неможливості виконати третейську угоду, суд враховує, що 16.02.2023 року Господарським судом Харківської області по справі № 922/2566/22 було ухвалено про залишення позову без розгляду на підставі п. 7 ч. 1 ст. 226 ГПК України, відповідно до якої: «Враховуючи встановлені судом обставини, а також приймаючи до уваги, що між сторонами наявна третейська угода та відповідач не пізніше початку розгляду справи по суті, але до подання ним першої заяви щодо суті спору, заперечив проти розгляду справи в господарському суді, приймаючи до уваги відсутність в матеріалах справи доказів втрати чинності відповідної третейської угоди та визнання її недійсною, а також враховуючи відсутність доказів неможливості її виконання».
Відповідно до Постанови Східного апеляційного господарського суду від 19 квітня 2023 року: «Підсумовуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що наявний між сторонами спір про стягнення заборгованості за договором оренди транспортних засобів № 35GKHZ1567-1 від 14.11.2017, відповідно до умов цього договору з урахуванням третейської угоди (застереження), може бути розглянутий Постійно діючим Третейським судом при Асоціації "Слобожанська перспектива", тому оскільки відповідач у передбачених п. 7 ч. 1 ст. 226 ГПК України порядку та строк подав суду заперечення проти розгляду спору у господарському суді, а матеріали справи не містять достовірних відомостей про те, що третейська угода не може бути виконана, у тому числі з наведених позивачем підстав (відсутності третейського суду за юридичною адресою), то позов АТ "Мегабанк" до ТОВ «ХАРКІВГАЗ ЗБУТ» у справі № 922/2566/22 про стягнення заборгованості підлягає залишенню без розгляду на підставі п. 7 ч. 1 ст. 226 ГПК України. Доводи скаржника про порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права не знайшли свого підтвердження, у зв'язку з чим підстав для зміни чи скасування законного та обґрунтованого судового акту колегія суддів не вбачає. Враховуючи вищенаведене, колегія суддів апеляційного суду зазначає, що судом першої інстанції в повному обсязі досліджені обставини, що мають значення для справи, а викладені в оскаржуваній ухвалі висновки відповідають фактичним обставинам справи, у зв'язку з чим апеляційна скарга АТ "Мегабанк" задоволенню не підлягає, а ухвала Господарського суду Харківської області від 16.02.2023 у справі № 922/2566/22 підлягає залишенню без змін.
Відповідно до Постанови Верховного Суду у складі колегії судів Касаційного господарського суду від 06 червня 2023 «Касаційну скаргу акціонерного товариства «Мегабанк» залишити без задоволення, а ухвалу господарського суду Харківської області від 16.02.2023 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 19.04.2023 зі справи № 922/2566/22 - без змін.
Також в межах розгляду зазначеної справи судом було встановлено, що банк вказував, що є власником приміщення за адресою: м. Харків, вул. Донця - Захаржевського, 6/8, в якому знаходився третейський суд. Як вказує позивач, 01.03.2020 він (позивач) передав вказане приміщення в оренду ТОВ "Асседо" на підставі договору оренди від 01.03.2020 № 01/03-20 зі строком дії договору до 31.01.2023, а "на цей час" приміщення повернуто Банку. Останньому як власнику даного приміщення достеменно відомо про відсутність за вказаною адресою Постійно діючого третейського суду при Асоціації "Слобожанська Перспектива", що об'єктивно робить неможливим виконання третейської угоди. На підтвердження цих обставин Банк надав: згаданий договір оренди, укладений Банком як орендодавцем і ТОВ "Асседо" як орендарем про передачу в оренду нежитлових приміщень у будинку № 6/8 за адресою: м. Харків, вул. Донця-Захаржевського, на строк до 31.01.2023; акти приймання-передачі (повернення) за якими ТОВ "Асседо" повернуло Банку з оренди вказані приміщення. Однак: вказані договір оренди і акти свідчать лише про передачу в оренду ТОВ "Асседо" нежитлових приміщень у будівлі за вказаною адресою, загальна площа яких (приміщень) - 1661,40 кв.м., проте вони не підтверджують передачі в користування усієї будівлі (всіх приміщень) у цілому, що може свідчити про наявність у будинку й інших приміщень; згідно з відомостями Єдиного державного реєстру судових рішень у період 2020-2021 років Постійно діючим Третейським судом при Асоціації "Слобожанська перспектива" приймалася низка рішень, більшість з яких саме за позовами Банку, а тому позивачу не могло бути невідомо про місцезнаходження даного третейського суду. Позивач не надав суду правовстановлюючих документів на будівлю за вказаною адресою або договору оренди між Банком і названим третейським судом, з якого можливо було б встановити як взагалі факт укладання відповідного договору, так і обставини припинення його дії. Тому не можуть вважатися прийнятними доводи Банку про те, що вказаний третейський суд користувався чи користується саме приміщеннями позивача, а також про те, що позивачу дійсно відомо про відсутність третейського суду за вказаною адресою.
Таким чином, під час розгляду справи № 922/2566/22 суди усіх інстанцій дійшли єдиного висновку, що наявний між сторонами спір про стягнення заборгованості за договором оренди транспортних засобів № 35GKHZ1567-1 від 14.11.2017, відповідно до умов цього договору з урахуванням третейської угоди (застереження), може бути розглянутий Постійно діючим Третейським судом при Асоціації "Слобожанська перспектива", оскільки позивач не надав достовірних відомостей про те, що третейська угода не може бути виконана.
Такі висновки були зроблені судами за результатами оцінки доводів за аналогічними обґрунтуваннями, що були заявлені як додаткові в межах даної справи (звернення банком з листом та позовом за юридичною адресою третейського суду, обізнаність банку про фактичне використання приміщення, що розташоване за адресою третейського суду).
Однак, як вбачається із даної позовної заяви, позивачем не були взяті до уваги вказівки судів щодо наявності інших відомих банку адрес третейського суду, в тому числі за місцезнаходженням засновників, а також необхідності перевірити (підтвердити чи спростувати) наявність або відсутність третейського суду.
Враховуючи викладене, судом встановлено, що позивач належним чином не підтвердив (відповідними доказами) вчинення ним дій, спрямованих на пошук суду (направлення запитів, листів, позову, отримання відповідей, відеофіксація, пояснення свідків тощо), і того, що такі дії виявилися безрезультатними через відсутність третейського суду за відомими адресами.
Надаючи оцінку основній підставі, на якій наголошує позивач щодо обов'язковості розгляду даного спору лише господарським судом з посиланням на приписи ст. 26 Закону України «Про правовий режим воєнного стану», за якими правосуддя на території, на якій введено воєнний стан, здійснюється лише судами, суд зазначає наступне.
Відповідно до ст. 1, 3 ЗУ «Про третейські суди» до третейського суду за угодою сторін може бути переданий будь-який спір, що виникає з цивільних та господарських правовідносин, крім випадків, передбачених законом. Завданням третейського суду є захист майнових і немайнових прав та охоронюваних законом інтересів фізичних чи юридичних осіб шляхом всебічного розгляду та вирішення спорів відповідно до закону.
За визначеннями, наведеними в Законі третейський суд - недержавний незалежний орган, що утворюється за угодою або відповідним рішенням заінтересованих фізичних та/або юридичних осіб у порядку, встановленому цим Законом, для вирішення спорів, що виникають із цивільних та господарських правовідносин. Третейський розгляд - процес вирішення спору і прийняття рішення третейським судом. Третейська угода - угода сторін про передачу спору на вирішення третейським судом.
Згідно ст. 5 ЗУ «Про третейські суди» юридичні та/або фізичні особи, а також адміністратор за випуском облігацій, який діє в інтересах власників облігацій відповідно до положень Закону України "Про ринки капіталу та організовані товарні ринки", мають право передати на розгляд третейського суду будь-який спір, який виникає з цивільних чи господарських правовідносин, крім випадків, передбачених законом. Спір може бути переданий на розгляд третейського суду за наявності між сторонами третейської угоди, яка відповідає вимогам цього Закону. Спір може бути переданий на вирішення третейського суду до прийняття компетентним судом рішення у спорі між тими ж сторонами, з того ж предмета і з тих самих підстав.
Третейські суди в порядку, передбаченому цим Законом, можуть розглядати будь-які справи, що виникають із цивільних та господарських правовідносин, за винятком справ, наведених в ст. 6 ЗУ «Про третейські суди».
Рішенням Конституційного Суд України від 10 січня 2008 року № 1-рп/2008 року було сформульовано наступний правовий висновок: «Третейський розгляд спорів сторін у сфері цивільних і господарських правовідносин - це вид недержавної юрисдикційної діяльності, яку третейські суди здійснюють на підставі законів України шляхом застосування, зокрема, методів арбітрування. Здійснення третейськими судами функції захисту, передбаченої в абзаці сьомому статті 2, статті 3 Закону «Про третейські суди» (1701-15), є здійсненням ними не правосуддя, а третейського розгляду спорів сторін у цивільних і господарських правовідносинах у межах права, визначеного частиною п'ятою статті 55 Конституції України. Згідно з положеннями частини п'ятої статті 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України. Відповідно до Закону (1701-15) третейські суди приймають рішення тільки від свого імені (стаття 46), а самі ці рішення, ухвалені в межах чинного законодавства, є обов'язковими лише для сторін спорів. Отже, оспорювані положення Закону (1701-15) не порушують припис статті 124 Конституції України про здійснення правосуддя виключно судами, оскільки третейський розгляд не є правосуддям, а рішення третейських судів є лише актами недержавної юрисдикційної діяльності з вирішення спорів сторін у сфері цивільних і господарських відносин».
Вказаним Рішенням Конституційного Суду підтверджений факт відсутності протиріччя у діяльності третейських судів вимогам Конституції України в частині, що закріплюють принцип здійснення правосуддя виключно судами.
Статтею 26 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» від 12 травня 2015 року № 389-VIII не встановлюються нові норми щодо здійснення правосуддя в Україні, а лише повторюються приписи, зазначені в Конституції України. З моменту прийняття Закону № 389 (2015 рік) до статті 26 не було внесено жодних змін, які могли бути спричинені початком широкомасштабної агресії рф проти України.
Таким чином, правосуддя в Україні здійснюється лише судами, що визначено як Конституцією України так і Законом України «Про правовий режим воєнного стану». В той же час, до третейського суду за угодою сторін може бути переданий будь-який спір, що виникає з цивільних та господарських правовідносин, крім випадків, передбачених законом.
Окрім того, про хибність посилань позивача на положення ст. 26 ЗУ «Про правовий режим воєнного стану» свідчить і той факт, що позивач уже звертався із аналогічним позовом під час дії вказаної норми та після введення в Україні воєнного стану (згадана вище справа № 922/2566/22), адже за наявності нормативних приписів про відсутність повноважень третейських судів на розгляд переданих на їх вирішення справ суди безумовно зробили б висновок про те, що укладена сторонами третейська угода не може бути виконана незалежно від правових обґрунтувань самого позивача, чого зроблено не було, а позов банку було залишено без розгляду на підставі п. 7 ч. 1 ст. 223 ГПК України.
З огляду на встановлені обставини, суд визнає необґрунтованими посилання позивача на приписи ст. 26 ЗУ «Про правовий режим воєнного стану» як на підставу можливого розгляду справи лише господарським судом та наголошує на необхідності доведення позивачем, що третейська угода є недійсною, втратила чинність або не може бути виконана.
Оскільки основне обґрунтування позивача щодо розгляду справи виключно господарським судом визнано безпідставним та відповідачем не було виконано роз'яснення суду по справі № 922/2566/22 щодо можливості направити відповідні запити на інші відомі Банку адреси третейського суду, в тому числі за місцезнаходженням засновників, а також перевірити (підтвердити чи спростувати) наявність або відсутність третейського суду, тобто при повторному зверненні до суду не доведено, що третейська угода не може бути виконана, суд залишає позов без розгляду на підставі пункту 7 частини першої статті 227 ГПК України.
При цьому суд повторно роз'яснює позивачу, що залишення в даному разі позову без розгляду на підставі пункту 7 частини першої статті 226 ГПК України не позбавляє позивача права на звернення до господарського суду шляхом повторного подання позовної заяви, якщо він належним чином підтвердить (відповідними доказами) вчинення ним дій, спрямованих на пошук суду (направлення запитів, листів, позову, отримання відповідей, відеофіксація, пояснення свідків тощо), і того, що такі дії виявилися безрезультатними через відсутність третейського суду за відомими адресами.
Керуючись п. 7 ч. 1, ч. 2 ст. 226, ст. 233, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд
УХВАЛИВ:
Позов Акціонерного товариства «МЕГАБАНК» до Товариства з обмеженою відповідальністю «ХАРКІВГАЗ ЗБУТ» залишити без розгляду на підставі п. 7 ч. 1 ст. 226 ГПК України.
Ухвала набирає законної сили з моменту її прийняття.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку, передбаченому статтями 254-257 Господарського процесуального кодексу України, протягом десяти днів з дня її прийняття.
Повний текст ухвали підписано 14.09.2023.
Суддя Л.С. Лаврова