УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 вересня 2023 року
м. Київ
справа № 635/2248/20
провадження № 51-5368впс23
Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати
Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
розглянувши клопотання прокурора ОСОБА_4 про направлення кримінального провадження (справа № 635/2248/20) за обвинуваченням ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 296 та ч. 1 ст. 186 Кримінального кодексу України, з одного суду до іншого в межах юрисдикції різних апеляційних судів,
встановив:
У згаданому клопотанні, що надійшло до Верховного Суду в порядку, передбаченому ст. 34 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК), прокурор, з метою забезпечення оперативності та ефективності розгляду справи, просить направити вказане вище кримінальне провадження із Полтавського районного суду Полтавської областідо Харківського районного суду Харківської області.
Обґрунтовуючи клопотання, сторона обвинувачення стверджує про наявність виключних обставин для направлення кримінального провадження, судовий розгляд якого не розпочато у Полтавському районному суді Полтавської області, до іншого суду в межах юрисдикції різних апеляційних судів з огляду на те, що обвинувачені, потерпілі та свідки у кримінальному провадженні проживають на території Харківського району Харківської області.
Звертає увагу Суду сторона обвинувачення й на те, що розпорядженням Голови Верховного Суду від 17 листопада 2022 року № 65 відновлено територіальну підсудність справ, зокрема Харківського районного суду Харківської області; кримінальне правопорушення вчинено в межах територіальної юрисдикції Харківського районного суду Харківської області; підтримання публічного обвинувачення здійснюють прокурори, місце дислокації яких визначено у м. Харкові.
Учасників судового провадження було повідомлено про час та місце розгляду клопотання, проте для розгляду вони не прибули, що не перешкоджає вирішенню питання.
Перевіривши наведені обґрунтування, дослідивши наявні матеріали провадження, колегія суддів Касаційного кримінального суду Верховного Суду дійшла висновку, що вказане вище клопотання не підлягає задоволенню з огляду на таке.
Частиною 1 ст. 34 КПК, передбачено, зокрема, що кримінальне провадження передається на розгляд до іншого суду, якщо: 1) до початку судового розгляду виявилося, що кримінальне провадження надійшло до суду з порушенням правил підсудності; 2) після задоволення відводів (самовідводів) чи в інших випадках неможливо утворити склад суду для судового розгляду; 3) обвинувачений чи потерпілий працює або працював у суді, до підсудності якого належить здійснення кримінального провадження; 4) ліквідовано суд або з визначених законом підстав припинено роботу суду, який здійснював судове провадження.
Відповідно до положень абзацу 1 ч. 3 ст. 34 КПК питання про направлення кримінального провадження з одного суду до іншого в межах юрисдикції різних апеляційних судів вирішується колегією суддів Касаційного кримінального суду Верховного Суду за поданням суду апеляційної інстанції або за клопотанням сторін чи потерпілого не пізніше п'яти днів з дня внесення такого подання чи клопотання, про що постановляється вмотивована ухвала.
Насамперед Верховний Суд зауважує, що абзацом 6 ч. 1 ст. 34 КПК передбачено, зокрема, що з метою забезпечення оперативності та ефективності кримінального провадження воно може бути передано на розгляд іншого суду (крім кримінальних проваджень, що надійшли на розгляд Вищого антикорупційного суду) за місцем проживання обвинуваченого, більшості потерпілих або свідків. З викладеного убачається, що у разі передачі кримінального провадження у винятковому випадку може враховуватися місце проживання свідків, потерпілих та обвинуваченого.
Водночас безпідставними, на переконання Суду, є твердження прокурора про необхідність направлення згаданого вище кримінального провадження за місцем проживання осіб визначених абзацом 6 ч. 1 ст. 34 КПК. Так, колегія суддів Верховного Суду зауважує, що сторона обвинувачення, порушуючи питання про направлення на підставі абзацу 6 ч. 1 ст. 34 КПК кримінального провадження до Харківського районного суду Харківської області не аргументувала у клопотанні таку позицію з посиланням на конкретні адреси місць проживання осіб, які у разі вирішення питання щодо передачі кримінального провадження має враховувати Суд.
Крім того, колегія суддів зауважує, що факт проживання учасників кримінального провадження на території іншої області сам собою не є винятковим випадком у розумінні положень ст. 34 КПК, а питання забезпечення явки учасників кримінального провадження належить до організації здійснення судового провадження.
З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку, що наведені прокурором обставини у цьому провадженні не є винятковими у розумінні ст. 34 КПК, а стосуються організації проведення судового розгляду.
Також Суд вважає за необхідне зазначити, що сам факт відновлення територіальної підсудності судових справ Харківського районного суду Харківської області, з огляду на приписи ст. 34 КПК, не є підставою для передачі кримінального провадження. Крім того, у п. 2 розпорядження Голови Верховного Суду від 17 листопада 2022 року № 65 зазначено, зокрема, про необхідність судам забезпечити розгляд справ (проваджень), які до 22 листопада 2022 року включно надійшли на розгляд цих судів відповідно до розпорядження Голови Верховного Суду від 08 березня 2022 року № 2/0/9-22.
Таким чином, Верховний Суд не вбачає підстав для задоволення клопотання прокурора ОСОБА_4 .
Керуючись ст. 34 КПК, Верховний Суд
постановив:
Клопотання прокурора ОСОБА_4 про направлення кримінального провадження (справа № 635/2248/20) за обвинуваченням ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 296 та ч. 1 ст. 186 Кримінального кодексу України, з Полтавського районного суду Полтавської області до Харківського районного суду Харківської області залишити без задоволення.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3