УХВАЛА
14 вересня 2023 року
м. Київ
справа № 755/6464/21
провадження № 51-5424ск23
Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
розглянувши касаційну скаргу захисника ОСОБА_4 в інтересах засудженого ОСОБА_5 на вирок Дніпровського районного суду м. Києва від 02 грудня 2022 року та ухвалу Київського апеляційного суду від 13 червня 2023 року щодо останнього,
встановив:
Захисник звернувся до суду з касаційною скаргою на указані вище судові рішення щодо засудженого ОСОБА_5 , де ставить питання про їх скасування через істотне порушення вимог кримінального процесуального закону та неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність.
Перевіривши касаційну скаргу на відповідність вимогам ст. 427 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК), колегія суддів дійшла висновку, що її необхідно залишити без руху, встановивши строк для усунення недоліків.
Згідноз п. 4 ч. 2 ст. 427 КПК в касаційній скарзі має бути наведено обґрунтування вимог особи, яка подала касаційну скаргу, із зазначенням того, у чому полягає незаконність чи необґрунтованість судового рішення.
При цьому, за приписами ст. 433 КПК суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
Касаційний суд не перевіряє судові рішення в частині неповноти судового розгляду та невідповідності висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження. Зазначені обставини відносяться до предмету перевірки суду апеляційної інстанції.
Крім цього, касаційний суд не може втручатися в аспекти оцінки судами нижчих інстанцій дослідженої ними сукупності належних, допустимих і достовірних доказів на предмет підтвердження чи не підтвердження ними обставин, які підлягають доказуванню в провадженні. Таку оцінку кожен суд здійснює незалежно і самостійно шляхом формування власного внутрішнього переконання як щодо кожної з обставин, які підлягають доказуванню, так і стосовно винуватості особи у вчиненні інкримінованого їй злочину в цілому.
Таким чином, невідповідність висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження та незгода з оцінкою доказів на предмет їх достовірності, про що, зокрема, йдеться у змісті касаційної скарги, не є предметом касаційного перегляду і відноситься до компетенції перевірки апеляційного суду.
Посилаючись у касаційній скарзі на незаконність судового рішення, особа, яка подає касаційну скаргу, має вказати на конкретні порушення закону, що є підставами для скасування або зміни судового рішення, які, на її думку, були допущені судами при винесенні судових рішень, навести конкретні аргументи в обґрунтування кожної позиції.
Всупереч наведеному, захисник в касаційній скарзі керується загальними твердженнями про порушення судами першої та апеляційної інстанцій приписів КПК. Як убачається зі змісту поданої касаційної скарги та доданого тексту знеособленої ухвали Київського апеляційного суду від 13 червня 2023 року, переважна більшість доводів касаційної скарги є аналогічними за змістом доводам апеляційної скарги захисника та були предметом оцінки суду апеляційної інстанції, який за результатами перегляду надав на них відповіді. При цьому в касаційній скарзі не конкретизовано, яких саме норм процесуального закону не дотримано апеляційним судом при наданні оцінки доказам та перевірці правильності встановлення місцевим судом фактичних обставин кримінального провадження, з посиланням на норми КПК та матеріали кримінального провадження. Тобто касаційна скарга не містить обґрунтування того, яких порушень приписів кримінального процесуального закону було допущено цим судом при апеляційному перегляді вироку Дніпровського районного суду м. Києва від 02 грудня 2022 року, з огляду на межі та порядок, передбачені статтями 404, 405 КПК.
Серед іншого, в касаційній скарзі йдеться про відмову апеляційного суду в повторному дослідженні доказів та обставин, встановлених судом першої інстанції не повністю.
Колегія суддів звертає увагу захисника на те, щолише в тій ситуації, коли суд апеляційної інстанції вбачає, що доводи в апеляційній скарзі сторони захисту щодо невідповідності висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження виглядають обґрунтованими та потребують перевірки, він таку перевірку здійснює шляхом повторного дослідження обставин, встановлених під час кримінального провадження, із дотриманням вимог ст. 404 КПК, в якій визначені правила та порядок для повторного дослідження обставин, встановлених під час кримінального провадження, а також доказів, які не досліджувалися судом першої інстанції.
Натомість в касаційній скарзі захисником не обґрунтовано, чи були в апеляційного суду процесуальні приводи, в контексті приписів ч. 3 ст. 404 КПК, для повторного дослідження обставин, встановлених під час кримінального провадження, та доказів, з огляду на те, що за змістом касаційної скарги апеляційний суд у задоволенні клопотання, поданого в порядку ч. 3 ст. 404 КПК, відмовив, що не може вважатися беззаперечним порушенням норм матеріального або процесуального закону за відсутності належного обґрунтування.
Згідно з п. 5 ч. 2 ст. 427 КПК у касаційній скарзі зазначаються вимоги особи, яка подає касаційну скаргу, до суду касаційної інстанції. При цьому такі вимоги повинні відповідати, серед іншого, положенням ст. 436 цього Кодексу.
Статтею 436 КПК визначено повноваження суду касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги. Відповідно до її змісту, суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право: залишити судове рішення без зміни, а касаційну скаргу - без задоволення; скасувати судове рішення і призначити новий розгляд у суді першої чи апеляційної інстанції; скасувати судове рішення і закрити кримінальне провадження; змінити судове рішення.
Захисник у касаційній скарзі ставить вимогу про скасування оскаржених судових рішень з призначенням нового розгляду у суді апеляційної інстанції. Сформульована вимога до суду касаційної інстанції не відповідає передбаченим ст. 436 КПК повноваженням суду касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги, оскільки при призначенні нового апеляційного розгляду, скасування вироку місцевого суду потягне за собою відсутність предмету апеляційного перегляду.
Відповідно до ч. 5 ст. 427 КПК до касаційної скарги додаються копії судових рішень, які оскаржуються. Натомість до касаційної скарги захисник додає роздруковане з Єдиного державного реєстру судових рішень відображення ухвали Київського апеляційного суду від 13 червня 2023 року, де міститься знеособлена інформація про учасників судового розгляду, що позбавляє Верховний Суд можливості встановити належність даних рішень до особи засудженого та обставин провадження.
Що стосується вимоги захисника про витребування в Київського апеляційного суду копії ухвали від 13 червня 2023 року у справі № 755/6464/21, то колегія суддів враховує, що за приписами ст. 430 КПК, суддя-доповідач витребовує матеріали кримінального провадження лише після відкриття касаційного провадження.
З огляду на те, що відповідно до приписів ч. 2 ст. 433 КПК суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги, викладене вище перешкоджає вирішенню питання про відкриття касаційного провадження.
Відповідно до ст. 429 КПК суд касаційної інстанції, встановивши, що касаційну скаргу було подано без додержання вимог, передбачених ст. 427 КПК, постановляє ухвалу про залишення касаційної скарги без руху, в якій зазначаються недоліки скарги і встановлюється строк, необхідний для їх усунення, що не може перевищувати п'ятнадцяти днів із дня отримання ухвали особою, котра подала касаційну скаргу.
Врахувавши вищенаведене, керуючись положеннями ст. 429 КПК, з огляду на те, що касаційну скаргу подано без додержання вимог, передбачених ст. 427 КПК, колегія суддів дійшла висновку, що скаргу необхідно залишити без руху і надати строк на усунення недоліків.
Недоліки касаційної скарги, пов'язані з її змістом, можуть бути усунуті шляхом подання нової касаційної скарги.
Керуючись ст. 429 КПК, Суд
постановив:
Касаційну скаргу захисника ОСОБА_4 залишити без руху та встановити строк для усунення зазначених в ухвалі недоліків касаційної скарги - п'ятнадцять днів із дня її отримання.
Роз'яснити, що касаційна скарга повертається в разі, якщо особа в установлений строк не усунула недоліків касаційної скарги, залишеної без руху.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3