ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
Справа № 539/4496/21 Номер провадження 22-ц/814/3563/23Головуючий у 1-й інстанції Даценко В.М. Доповідач ап. інст. Лобов О. А.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 вересня 2023 року м. Полтава
Полтавський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючий суддя Лобов О.А.
судді: Дорош А.І., Триголов В.М.
розглянув в порядку письмового провадження без виклику учасників в м.Полтаві цивільну справу за апеляційною скаргою адвоката Тимошенка Володимира Антоновича, представника ОСОБА_1 , на рішення Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 04 квітня 2023 року (час ухвалення судового рішення з 15:05:17 год до 15:32:03 год, дата виготовлення повного тексту судового рішення - 04 квітня 2023 року) у справі за позовом Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Лубенської міської ради до ОСОБА_1 про стягнення надмірно виплачених коштів.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, апеляційний суд
установив:
У листопаді 2021 року Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Лубенської міської ради звернулось до суду з вказаним позовом, просило стягнути з ОСОБА_1 на їх користь надмірно виплачені кошти допомоги малозабезпеченим сім'ям у розмірі 80 805,79 грн, та допомоги одинокій матері у розмірі 12 918,50 грн, всього - 93 724,29 грн; стягнути з ОСОБА_1 на користь Управління соціального захисту населення виконавчого комітету Лубенської міської ради судовий збір в сумі 2 270 грн.
В обґрунтування позову зазначено, що відповідачка має трьох малолітніх дітей, у зв'язку з чим органом соціального захисту населення виконавчого комітету Лубенської міської ради їй надано статус багатодітної сім'ї і на період з 01.07.2017 по 31.10.2020 призначено державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім'ям та державну соціальну допомог одиноким матерям.
Під оформлення допомоги при народженні дитини ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , Управлінням виявлено факт перебування відповідачки в шлюбі з 23.06.2017, який нею було приховано, на підставі чого визначено обсяг надмірно виплачених коштів, які підлягають поверненню, а саме: 80 805,79 грн - допомога малозабезпеченим сім'ям, та 12 918,50 грн - допомога одиноким матерям, за період з 01.07.2017 по 31.10.2020.
Листами № 02-18/2147 від 31.05.2021 та 02-18/2148 від 31.05.2021 Управлінням соціального захисту населення виконавчого комітету Лубенської міської ради повідомило ОСОБА_1 про необхідність повернення до держаного бюджету надмірно сплачених коштів в сумі 12 918,50 грн та 80 805,79 грн, однак кошти не повернуто.
Рішенням Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 04 квітня 2023 року позов Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Лубенської міської ради до ОСОБА_1 про стягнення надмірно виплачених коштів задоволено.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Управління соціального захисту населення виконавчого комітету Лубенської міської ради надмірно виплачені кошти допомоги малозабезпеченим сім'ям у розмірі 80 805,79 грн на рахунок управління UA688201720343150058000045264 код 24565327 Держказначейська служба України м.Київ та допомоги одинокій матері у розмірі 12 918,50 грн на рахунок управління UA628201720343180057000045264 код 24565327 Держказначейська служба України м.Київ, а всього - 93 724,29 грн.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Управління соціального захисту населення виконавчого комітету Лубенської міської ради судовий збір в сумі 2270 грн на рахунок UA818201720344230032000045264, код 24565327 Держказначейська служба України м.Київ.
В апеляційній скарзі адвокат Тимошенко В.А., представник ОСОБА_1 , посилаючись на порушення судом норм матеріального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції в частині стягнення з ОСОБА_1 судового збору.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги вказує, що суд першої інстанції, вирішуючи питання про судові витрати, не врахував, що відповідачка має на утриманні трьох малолітніх дітей, має статус багатодітної родини, має статус особи з інвалідністю по слуху.
Відповідачка у відзиві на позов просила звільнити її від сплати судового збору на підставі ст.8 ЗУ «Про судовий збір», так як має статус багатодітної малозабезпеченої сім'ї та особи з інвалідністю з дитинства за відсутності інших доходів.
Наразі рішенням Деснянського районного суду м.Києва від 11 квітня 2023 року шлюб ОСОБА_1 та ОСОБА_3 розірвано. У провадженні цього ж суду розглядається цивільна справа № 754/11456/21 про виключення відомостей про особу, як батька з актового запису про народження дитини. ОСОБА_1 не працює і перебуває у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та отримує лише одну соціальну допомогу по інвалідності, якої не вистачає їй самій на здійснення свого утримання. Вказане було відомо суду під час ухвалення рішення у справі, однак суд не прийняв ці обставини до уваги.
Відзив на апеляційну скаргу до суду апеляційної інстанції не надходив.
Перевіривши матеріали справи у межах доводів апеляційної скарги та заявлених позовних вимог, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційну скаргу необхідно задовольнити, а рішення суду першої інстанції в оскаржуваній частині - скасувати, ухваливши нове по суті заявлених вимог.
Суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення (п.2 ч.1 ст.374 ЦПК України).
Рішення суду у частині стягнення надмірно виплачених коштів допомоги малозабезпеченим сім'ям та допомоги одинокій матері не оскаржується, а тому відповідно до приписів ст.367 ЦПК України його законність і обґрунтованість апеляційним судом не перевіряється.
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 є особою з інвалідністю 3 групи по слуху з дитинства (а.с.4), має на утриманні трьох неповнолітніх дітей: ОСОБА_4 , 2009 р.н., ОСОБА_5 , 2015 р.н., та ОСОБА_2 , 2020 р.н.(а.с.62).
Згідно довідки МСЕК серії 10ААА № 202088 ОСОБА_1 протипоказано: тяжка фізпраця, переохолодження (а.с.73).
Відповідно посвідчення НОМЕР_1 ОСОБА_1 має статус матері багатодітної сім'ї (а.с.93).
Згідно довідки про склад сім'ї ОСОБА_1 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , як наймач разом з дітьми: сином - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , донькою - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та донькою - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.95).
Як вбачається з акту-обстеження соціально-побутових умов комісією ради гуртожитку, ОСОБА_1 проживає разом з дітьми за адресою: АДРЕСА_2 , починаючи з 2000 року і по теперішній час. З 2017 року перебуває у шлюбі з ОСОБА_3 і в 2020 році народила доньку ОСОБА_6 , однак батько дитини не проживав та не проживає разом з ними, не приймає участі у вихованні дитини та фінансової допомоги не надає (а.с.94).
Згідно копії свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_2 23 червня 2017 року ОСОБА_1 та ОСОБА_3 уклали шлюб (а.с.41).
Вирішуючи питання про судові витрати, суд першої інстанції виходив з відсутності підстав для застосування 136 ЦПК України.
Апеляційний суд не погоджується з таким висновком суду першої інстанції.
Згідно ч.1-3, 5 ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Статтею 264 ЦПК України передбачено, що під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.
Як вбачається з матеріалів справи, рішенням Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 04 квітня 2023 року позов задоволено.
Згідно з положеннями ч.1,2 ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
За змістом ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: уразі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторони звільнені від оплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Закон України "Про судовий збір" є спеціальним законодавчим актом, який визначає підстави для звільнення від сплати судового збору та пільги щодо його сплати.
Документи, які підтверджують пільги відповідачки щодо сплати судового збору, подавались до суду першої інстанції разом з відзивом на позов і у прохальній частині заявлено про звільнення від сплати судового збору, проте при вирішенні відповідного процесуального питання суд зробив висновок про відсутність підстав для задоволення поданого клопотання.
Подані відповідачкою документи (а.с.92-99) свідчать про те, що вона не належить до категорії осіб, яких звільнено від сплати судового збору згідно ЗУ «Про судовий збір» або ж іншого спеціального закону.
Відповідно до ст.136 ЦПК України суд, враховуючи майновий стан сторони, може звільнити її від сплати судових витрат.
Як вбачається з відомості з державного реєстр фізичних осіб-платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків, ОСОБА_1 у період з січня 2017 року по вересень 2021 року отримувала лише соціальні виплати та заробітну плату у розмірі меншому, ніж мінімальна заробітна плата (а.с.96-97). ОСОБА_1 має на утриманні трьох неповнолітніх дітей. Має інвалідність 3 групи по слуху.
Наведені обставини є достатніми для звільнення відповідачки від сплати судового збору.
Підставою для скасування оскаржуваного рішення в частині стягнення судового збору відповідно до п.4 ч.1 ст.376 ЦПК України є порушення судом першої інстанції норм процесуального права, що призвело до хибного вирішення питання.
Керуючись ст.367, ст.374 ч.1 п.2, ст.376 ч.1 п.4, ст.382, ст.384 ЦПК України, апеляційний суд
УХВАЛИВ:
Апеляційну скаргу адвоката Тимошенка Володимира Антоновича, представника ОСОБА_1 , задовольнити.
Рішення Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 04 квітня 2023 року в частині стягнення з ОСОБА_1 на користь Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Лубенської міської ради скасувати та ухвалити нове рішення в цій частині.
Судові витрати, понесені Управлінням праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Лубенської міської ради, компенсувати за рахунок держави.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду безпосередньо протягом тридцяти днів.
Повний текст постанови виготовлено 13 вересня 2023 року.
Головуючий суддя О.А.Лобов
Судді А.І.Дорош
В.М.Триголов