ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
Справа № 633/193/21 Номер провадження 22-ц/814/70/23Головуючий у 1-й інстанції Оксенюк М. М. Доповідач ап. інст. Лобов О. А.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 вересня 2023 року м. Полтава
Полтавський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючий суддя Лобов О.А.,
судді: Дорош А.І., Триголов В.М.
за участю секретаря судового засідання Коротун І.В.
розглянув у відкритому судовому засіданні у м.Полтаві справу за апеляційними скаргами Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Харківгаз» на рішення Печенізького районного суду Харківської області від 08 лютого 2022 року (час ухвалення судового рішення з 11:14:09 до 11:51:43; дата виготовлення повного тексту судового рішення - 18 лютого 2022 року) і додаткове рішення Козельщинського районного суду Полтавської області від 31 березня 2023 року (час ухвалення судового рішення і дата виготовлення повного текста судового рішення не зазначені)
у справі за позовом Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Харківгаз» до ОСОБА_1 про стягнення вартості необлікованого (донарахованого) об'єму природного газу
та зустрічним позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Харківгаз» про захист прав споживача, скасування рішення комісії з розгляду актів про порушення.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, апеляційний суд
УСТАНОВИВ:
У липні 2021 року АТ «Оператор газорозподільної системи «Харківгаз» звернувся до суду з вказаним позовом, просив стягнути з ОСОБА_1 на його користь вартість необлікованого (донарахованого) обсягу природного газу у сумі 3 627,39 грн, 2 270 грн витрат зі сплати судового збору, а також 3 519,31 грн вартості робіт по експертизі лічильника.
В обґрунтування заявлених вимог посилається на те, що 24.02.2021 за адресою споживача ОСОБА_1 представниками АТ «Харківгаз» виявлено порушення, визначене п.п. 3 п.1 глави 2 розділу XI Кодексу газорозподільних систем, а саме: несанкціоноване втручання в роботу ЗВТ (комерційного ВОГ, зокрема лічильника газу), про що складено Акт про порушення № КН002081 з причини ознак зняття мастичних пломб або порушення повірчого тавра, а саме: відсутність пломби заводу виробника, замість неї встановлено металеву пластину, яка через отвори опломбована свинцевою пломбою. Акт складено в присутності споживача, документи, які були складені в присутності споживача, ним підписані, один екземпляр акту актів надано споживачу. Вказаний лічильник газу демонтовано та направлено на експертизу.
Згідно з актом експертизи лічильника газу № 302 від 11.03.2021 встановлено, що існує невідповідність ідентифікаційних ознак захисного пломбування, що застосовується виробником лічильника, існує доступ до відлікового механізму, висновок комісії: несанкціоноване втручання в газовий лічильник, лічильник визнано непридатним до застосування.
За результатами експертизи видана довідка ДП «УКРМЕТРТЕСТСТАНДАРТ» про непридатність законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки № 39-1-3/15735 від 11.03.2021, згідно з якою, підставою для визнання ЗВТ непридатним є невідповідність ідентифікаційних ознак захисного пломбування, що застосовується виробником лічильника.
29.03.2021 відбулося засідання комісії з розгляду актів про порушення та проведення перерахунку донарахувань або зміни режиму нарахування обсягів природного газу, на якому розглянуто Акт про порушення № КН 002081 від 24.02.2021 і прийнято рішення про проведення перерахунку об'єму спожитого природного газу.
Згідно з проведеним перерахунком донарахований обсяг газу за період з 29.01.2021 по 24.02.2021 склав 361,76 м3 на суму 3 627,39 грн. Позивачем також понесені витрати на проведення експертизи лічильника, які підлягають стягненню із відповідача.
У листопаді 2021 року ОСОБА_1 звернулася до суду із зустрічним позовом, просила ухвалити рішення, яким скасувати рішення комісії з розгляду актів про порушення, проведення донарахування споживачам природного газу, оформлене протоколом комісії з розгляду актів про порушення Чугуївського відділення АТ «Харківгаз» від 29 березня 2021 року, по об'єкту споживача ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 , особовий рахунок № НОМЕР_1 .
Не заперечуючи фактичні обставини у частині проведення перевірки лічильника, складення акта про порушення, донарахування об'єму необлікованого газу, тощо, ОСОБА_1 наполягала на тому, що виявлені в акті №КН 002081 від 24.02.2021 порушення не свідчать про наявність викривлення даних обліку природного газу, яке є обов'язковим наслідком несанкціонованого втручання у роботу лічильника газу. Отже, рішення комісії з розгляду актів про порушення, проведення донарахування споживачам природного газу, оформлене протоколом комісії з розгляду актів про порушення Чугуївського відділення АТ «Харківгаз» від 29 березня 2021 року не є законним.
Рішенням Печенізького районного суду Харківської області від 08 лютого 2022 року відмовлено у задоволенні позову Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Харківгаз» до ОСОБА_1 про стягнення вартості необлікованого (донарахованого) обсягу природного газу.
Зустрічний позов ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Харківгаз» про захист прав споживачів та скасування рішення комісії з розгляду актів про порушення задоволений.
Скасовано рішення комісії з розгляду актів про порушення, проведення донарахування споживачам природного газу, оформлене протоколом комісії з розгляду актів про порушення Чугуївського відділення АТ «Харківгаз» від 29 березня 2021 року, по об'єкту споживача ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 , особовий рахунок № НОМЕР_1 .
Додатковим рішенням Козельщинського районного суду Полтавської області від 31 березня 2023 року стягнуто з Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «ХАРКІВГАЗ» (код ЕДРПОУ 03359500), місцезнаходження: місто Харків, вулиця Безлюдівська, буд.1, на користь позивача за зустрічним позовом ОСОБА_1 судові витрати в загальній сумі 5 000,00 грн.
В апеляційних скаргах АТ «ОГС «Харківгаз» посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції і додаткове рішення суду, ухвалити нове рішення про задоволення позову в повному обсязі.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги на основне рішення суду процитовані положення Кодекса ГРС, повторно викладені фактичні обставини справи і стверджується, що суд першої інстанції не надав належної оцінки доказам у справі та дійшов помилкового висновку про відсутність підстав для задоволення позову.
Звертається увага, що експертиза лічильника проведена за участю представника ДП «Укрметтестстандарт».
Зазначається, що ні Кодексом ГРС, ні Положенням про проведення експертизи лічильника газу не передбачено встановлення та дослідження питання про можливість вчинення споживачем дій задля викривлення даних обліку природного газу, як-то зняття чи пошкодження пломби, тощо.
Стосовно додаткового рішення суду зазначається, що визначений адвокатом розмір витрат на правову допомогу є завищеним. Перелік наданих правових послуг не відповідає дійсності та суперечить матеріалам справи.
Вирішуючи питання про відшкодування витрат на правову допомогу, суд першої інстанції не врахував як фактичні обставини, так і сталу судову практику з цього питання.
Відповідно до Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» №64/2022 від 24.02.2022 у зв'язку із військовою агресією Російської Федерації проти України в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб. Указом Президента України №133/2022 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» продовженого строк дії воєнного стану з 05 години 30 хвилин 26 березня 2022 року строком на 30 діб.
Розпорядженням голови Верховного Суду № 14/0/9-22 від 25.03.2022 «Про зміну територіальної підсудності судових справ в умовах воєнного стану (окремі суди Сумської, Харківської області), відповідно до ч. 7 ст. 147 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», з урахуванням неможливості судами здійснювати правосуддя під час воєнного стану, змінено територіальну підсудність справ Харківського апеляційного суду на Полтавський апеляційний суд.
Указом Президента України від 18.04.2022 року № 259/2022 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 25 квітня 2022 року строком на 30 діб.
Указом Президента України від 17.05.2022 року № 341/2022 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 25 травня 2022 року строком на 90 діб.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями Полтавського апеляційного суду від 29.03.2022 року справу передано до провадження колегії суддів під головуванням судді Лобова О.А., суддів учасників колегії Дорош А.І., Триголов В.М.
Авдокат Пекаренін А.А., представник ОСОБА_1 , у відзиві, посилаючись на необґрунтованість доводів апеляційної скарг на додаткове рішення суду, просить залишити її без задоволення.
Звертається увага, що твердження апеляційної скарги про відсутність доказів на підтвердження розміру понесених витрат на правову допомогу суперечать наявним у справі документам (письмовим доказам).
Форма і зміст апеляційної скарги схожі на шаблон, у якому не враховані особливості цієї справи.
13 вересня 2023 року апеляційним судом отримана заява адвоката Мусієвич Т.В., представника АТ «ОГС «Харківгаз», про відкладення судового засідання у зв'язку із зайнятістю представника в іншому судовому засіданні.
Оцінюючи обґрунтованість поданої заяви, апеляційний суд керується висновками, викладеними у постанові Верховного Суду від 01 жовтня 2020 року (справа № 361/8331/18), згідно яких «Основною умовою відкладення розгляду справи є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні. Отже, неявка учасника судового процесу у судове засідання, за умови належного повідомлення сторони про час і місце розгляду справи, не є підставою для скасування судового рішення, ухваленого за відсутності представника сторони спору.»
Оскільки представник сторони, яка була належним чином повідомлена про час та місце розгляду справи, надав перевагу участі в іншому судовому засіданні, і матеріали справи містять достатні докази для вирішення спору по суті, то апеляційний суд визнає за можливе розглянути справу без участі представника АТ «ОГС «Харківгаз».
Перевіривши матеріали справи у межах доводів апеляційних скарг та заявлених позовних вимог, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційні скарги слід залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції і додаткове рішення - без змін.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.374, ст.375 ЦПК України апеляційний суд за результатами розгляду має право залишити судове рішення без змін, а скаргу - без задоволення, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 є споживачем послуг розподілу природного газу, які надаються АТ «Харківгаз» з відкритим абонентським рахунком № НОМЕР_1 за адресою: АДРЕСА_1 .
Фактом приєднання ОСОБА_1 до умов договору про постачання/споживання природного газу є фактичне споживання природного газу та проведення оплат. Тому, між сторонами склалися правовідносини, які регулюються Кодексом ГРМ.
24.02.2021 за адресою ОСОБА_1 представниками АТ «Харківгаз» виявлено порушення, визначене п.п.3 п.1 глави 2 розділу XI Кодексу газорозподільних систем, а саме: несанкціоноване втручання в роботу ЗВТ (комерційного ВОГ, зокрема лічильника газу), про що 24.02.2021 складено Акт про порушення № КН002081 та акт про виявлені порушення №002081 з причини ознак зняття мастичних пломб або порушення повірчого тавра, а саме: відсутність пломби заводу виробника, замість неї встановлено металеву пластину, яка через отвори опломбована свинцевою пломбою. (а.с.14-16)
Акт про порушення № КН002081 від 24.02.2021 і акт про виявлені порушення №002081 від 24.02.2021 складені в присутності споживача ОСОБА_1 та підписані нею, один екземпляр актів надано споживачу.
Крім того, в акті про порушення зазначено, що комісія з розгляду цього акту буде проводити засідання 29.03.2021
Вказаний лічильник газу заводський №ПЛГ 2604445 демонтовано та направлено на експертизу, що підтверджується актом про демонтаж побутового лічильника газу від 24.02.2021 та актом №002081 про демонтаж лічильника газу для проведення експертизи від 24.02.2021 (а.с.17-18)
У протоколі про демонтаж лічильника газу для проведення експертизи від 24.02.2021 зазначено показники лічильника 07028,42 м3, місце та час проведення експертизи та запрошення Споживача на експертизу, що підтверджується підписом споживача (а.с. 15-16).
Актом експертизи лічильника газу №302 від 11.03.2021 встановлено невідповідність ідентифікаційних ознак захисного пломбування, що застосовується виробником лічильника, існує доступ до відлікового механізму та зазначено висновки комісії: несанкціоноване втручання в роботу газового лічильника (а.с.23).
За результатами експертизи видана довідка ДП «УКРМЕТРТЕСТСТАНДАРТ» про непридатність законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки № 39-1-3/15735 від 11.03.2021, згідно з якою, підставою для визнання ЗВТ непридатним є невідповідність ідентифікаційних ознак захисного пломбування, що застосовується виробником лічильника. (а.с. 24)
З протоколу засідання комісії з розгляду актів про порушення, проведення донарахування споживачам природного газу за порушення вимог Кодексу газорозподільних систем по Чугуївському відділенню АТ «Харківгаз» від 23.03.2021 вбачається, що 29.03.2021 комісією розглянуто Акт про порушення №КН 002081 від 24.02.2021р. щодо виявлених порушень вимог пп.3, п. 1 гл. 2 розд ХІ Кодексу ГРС по об'єкту споживача ОСОБА_1 , за адресою: АДРЕСА_1 , особовий рахунок № НОМЕР_1 , та прийнято рішення про проведення перерахунку об'єму спожитого природного газу відповідно до пункту 1 глави 3 розділу XI Кодексу ГРС, а саме: згідно з проведеним перерахунком донарахований обсяг газу за період з 29.01.2021 по 24.02.2021 склав 361,76 м3 на суму 3627,39 грн. (а.с.19-20)
Згідно акту-розрахунку необлікованого (донарахованого) об'єму та обсягу природного газу і його вартості від 29.03.2021 вартість донарахованого споживачу ОСОБА_1 об'єму природного газу за цінами закупівлі АТ «Харківгаз» за період з 29.01.2021 по 24.02.2021 становить 3 627,39 грн. (а.с. 21-22)
05.04.2021 АТ «Харківгаз» направило на адресу ОСОБА_1 вимогу щодо сплати заборгованості вартості не облікованого донарахованого об'єму природного газу у сумі 3 627,39 грн (а.с. 27)
Крім того, ОСОБА_1 здійснено розрахунок вартості робіт, пов'язаних з проведенням експертизи, демонтажем, транспортуванням та монтажем, ремонтом, або встановленням нового лічильника газу у розмірі 5 614,00 грн. (а.с. 26).
Відмовляючи у задоволенні первісного позову і задовольняючи зустрічний позов, суд першої інстанції виходив з того, що актом експертизи лічильника газу № 302 від 11.03.2021 не встановлено будь-яких фактів викривлення даних обліку природного газу. Будь-які інші докази, які б свідчили про те, що невідповідність ідентифікаційних ознак захисного пломбування, що застосовується виробником лічильника, та існування доступу до відлікового механізму призвели до викривлення даних обліку природного газу матеріали справи не містять.
З огляду на те, що факт несанкціонованого втручання в роботу ЗВТ не знайшов свого підтвердження під час судового розгляду, витрати по експертизі лічильника не підлягають компенсуванню за рахунок споживача.
Перевіряючи доводи апеляційної скарги на рішення суду по суті спору, апеляційний суд виходить з такого.
Згідно з частинами першою, другою та п'ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (ч.4 ст.263 ЦПК України).
На переконання апеляційного суду суд першої інстанції ухвалив рішення у цій справі з дотриманням наведених норм процесуального права.
Статтею 13 Закону України «Про ринок природного газу» визначено, що споживач зобов'язаний не допускати несанкціонованого відбору природного газу. У разі порушення або невиконання своїх обов'язків споживач несе відповідальність згідно з законом.
Згідно з положеннями ч.1 ст.18 «Про ринок природного газу» приладовий облік природного газу здійснюється з метою отримання та реєстрації достовірної інформації про обсяги і якість природного газу під час його транспортування, розподілу, постачання, зберігання та споживання.
Відповідно до підпункту 3 пункту 1 глави 2 розділу XI Кодексу газорозподільних систем, затвердженого постановою НКРЕКП від 30 вересня 2015 року № 2494, до порушень споживача та несанкціонованого споживача, які кваліфікуються як несанкціонований відбір природного газу з ГРМ (крадіжка газу) та внаслідок яких щодо них здійснюється нарахування необлікованих об'ємів (обсягів) природного газу, належить несанкціоноване втручання в роботу ЗВТ (комерційного ВОГ, зокрема лічильника газу).
Відповідно до статті 59 Закону України «Про ринок природного газу» суб'єкти ринку природного газу, які порушили законодавство, що регулює функціонування ринку природного газу, несуть відповідальність згідно із законом.
Правопорушеннями на ринку природного газу зокрема є несанкціонований відбір природного газу.
Згідно пункту 4 глави 1 розділу І Кодексу ГРС, несанкціонований відбір природного газу - це відбір (споживання) природного газу з газорозподільної системи з порушенням вимог чинного законодавства, зокрема цього Кодексу.
Відповідно до пункту 1 глави 2 розділу ХІ Кодекс ГРС до порушень споживача та несанкціонованого споживача, які кваліфікуються як несанкціонований відбір природного газу у оператора газорозподільної системи (далі - ГРМ) (крадіжка газу) та внаслідок яких щодо них здійснюється нарахування необлікованих об'ємів (обсягів) природного газу, належать: несанкціоноване втручання в роботу засобів вимірювальної техніки, зокрема лічильника газу.
Згідно пункту 4 глави 1 розділу І Кодекс ГРС несанкціоноване втручання в роботу ЗВТ/лічильника газу - це втручання в роботу або конструкцію чи складові комерційного вузла обліку (зокрема лічильника газу), у тому числі шляхом їх підробки, пошкодження чи пошкодження на них пломб, впливу дії спрямованого постійного магнітного поля або зміни конфігурації даних обчислювача/коректора об'єму газу (первинного програмування чи протоколу параметризації), внаслідок чого витрата (споживання) природного газу комерційним вузлом обліку не обліковується (обліковується частково чи з порушенням законодавства), та інші дії, що призводять до викривлення даних обліку природного газу.
Приховані заходи - це несанкціоновані заходи, здійснені споживачем чи іншою особою, внаслідок яких здійснюється необліковане (обліковане частково чи з порушенням законодавства) використання природного газу, які неможливо виявити без використання спеціальних технічних засобів, проведення земельних робіт, демонтажу будівельних конструкцій чи оздоблювальних матеріалів, часткового чи повного демонтажу ЗВТ або дактилоскопічної експертизи чи перевірки метрологічних характеристик ЗВТ.
Експертиза засобу вимірювальної техніки/експертиза пломб - це комплекс заходів, які здійснюються комісією з проведення експертизи ЗВТ та пломб, яка затверджується наказом оператора ГРМ, або суб'єктами судово-експертної діяльності, діяльність яких регулюється Законом України «Про судову експертизу», з метою отримання даних щодо відповідності засобу вимірювальної техніки/пломб параметрам, визначеним їх виробниками, умовам монтажу та експлуатації, їх цілісності чи відповідності метрологічним характеристикам, а також пересвідчення у відсутності інших ознак впливу на засіб вимірювальної техніки/пломбу, які можуть свідчити про втручання в засіб вимірювальної техніки/пломбу та викривлення результатів вимірювання.
Згідно з пунктом 1 глави 9 розділу Х Кодексу ГРС суміжні суб'єкти ринку природного газу, зокрема оператор ГРМ та споживач, під час введення в експлуатацію або протягом експлуатації комерційного ВОГ та його складових, у тому числі в разі позаштатної ситуації чи виникнення спірних питань щодо результатів вимірювань об'єму природного газу, мають право здійснювати з дотриманням вимог цього Кодексу перевірку комерційного ВОГ та його складових щодо: 1) відповідності умовам експлуатації та узгодженій проектній документації чи умовам договору; 2) працездатності та/або придатності ЗВТ до застосування на підставі результатів перевірки їх метрологічних характеристик, зокрема загальної похибки вимірювання; 3) відсутності ознак пошкодження ЗВТ та/або пошкодження пломб; 4) відсутності несанкціонованого втручання в роботу ЗВТ та/або несанкціонованого газопроводу; 5) перевірки стану підвідного газопроводу, зокрема способу прокладання та відсутності можливості відбору газу поза вузлом обліку, в тому числі шляхом обстеження газопроводів приладовим методом на предмет відсутності підключень до підземних та надземних підвідних, розподільчих та транзитних газових мереж поза комерційним ВОГ, візуального обстеження способів монтажу і обв'язки газового та газорегулюючого обладнання; 6) відсутності несанкціонованого підключення газових приладів, внаслідок чого може перевищуватися діапазон обчислення лічильника газу (сумарна номінальна потужність газових приладів і пристроїв перевищує діапазон обчислення лічильником газу).
Пунктом 1 глави 10 розділу Х Кодексу ГРС визначено, що якщо під час перевірки (обстеження) комерційного ВОГ або при контрольному огляді вузла обліку за домовленістю сторін або ініціативою оператора ГРМ чи споживача (суміжного суб'єкта ринку природного газу) буде ініційована експертиза щодо перевірки пошкодження пломб/ЗВТ чи несанкціонованого втручання в роботу ЗВТ, вони мають діяти з урахуванням положень цієї глави.
У пункті 4 глави 10 розділу Х Кодексу ГРС визначено, що споживач (суміжний суб'єкт ринку природного газу) зобов'язаний бути присутнім під час проведення експертизи.
За неможливості бути присутнім під час проведення експертизи споживач (суміжний суб'єкт ринку природного газу) може дати письмову згоду у довільній формі на проведення експертизи без його присутності або у присутності уповноваженої ним іншої особи.
У разі неприбуття споживача (суміжного суб'єкта ринку природного газу) та/або уповноваженої ним особи на експертизу проведення експертизи ЗВТ та/або пломби проводиться без його участі.
Абзацами 1, 3 пункту 1 глави 3 розділу ХІ Кодекс ГРС встановлено, що у разі виявлення оператором ГРМ несанкціонованого газопроводу або несанкціонованого втручання в роботу лічильника газу розрахунок об'єму не облікованого природного газу здійснюється за граничними об'ємами споживання природного газу населенням (додаток 15 цього Кодексу) з урахуванням усіх газових приладів і пристроїв споживача (фізичної особи) за період з дня останнього контрольного зняття показань лічильника (контрольного огляду вузла обліку або його перевірки) до дня виявлення порушення (але не більше ніж за 6 місяців) та з урахуванням строку на його усунення.
Згідно із пунктом 1 глави 2 розділу ХІ Кодексу ГРС до порушень споживача та несанкціонованого споживача, які кваліфікуються як несанкціонований відбір природного газу з ГРМ (крадіжка газу) та внаслідок яких щодо них здійснюється нарахування необлікованих об'ємів (обсягів) природного газу, належать: 1) наявність несанкціонованого газопроводу; 2) несанкціоноване відновлення газоспоживання; 3) несанкціоноване втручання в роботу ЗВТ (комерційного ВОГ, зокрема лічильника газу); 4) несанкціоноване підключення газових приладів на об'єкті споживача, який обліковується за нормами споживання; 5) несанкціоноване підключення газових приладів, внаслідок якого перевищується діапазон обчислення вузла обліку (сумарна номінальна потужність газових приладів і пристроїв перевищує діапазон обчислення вузла обліку); 6) використання природного газу споживачем за відсутності чи після розірвання договору розподілу природного газу.
Надаючи тлумачення змісту поняття «несанкціоноване втручання в роботу ЗВТ/лічильника газу», яке викладене у пункті четвертому глави 1 розділу І Кодекса ГРС, Верховний Суд у постанові від 03.11.2020 (справа № 908/554/19) зазначив, що положення наведеного пункту (пункту 4 глави 1 розділу І Кодексу ГРС) прямо вказує на те, що несанкціонованим є втручання в роботу ЗВТ/лічильника газу за наявності факту того, що витрата (споживання) природного газу комерційним вузлом обліку не обліковується (обліковується частково чи з порушенням законодавства), або інші дії, що призводять до викривлення даних обліку природного газу. При цьому, колегія суддів Верховного Суду, яка переглядала судові рішення у справі № 908/554/19 вказала також, що інше тлумачення цієї норми не відповідатиме змісту наведеного положення закону.
Розтлумачуючи ці ж положення Верховний Суд у постанові від 31.07.2019 (справа №904/4030/18) вказав, що несанкціонованим втручанням є не лише доведення факту несанкціонованого втручання в роботу комерційного вузла обліку газу шляхом пошкодження пломб, а й встановлення факту викривлення даних обліку природного газу (коли витрати природного газу комерційним вузлом обліку не обліковуються, обліковуються частково чи з порушенням). Вказане свідчить про те, що викривлення даних обліку природного газу є обов'язковим наслідком несанкціонованого втручання у роботу ЗВТ/лічильника газу. Зазначене також підтверджується тим, що відповідно до положень глави 5 розділу ХІ Кодексу ГРС при задоволенні комісією акта про порушення складається акт-розрахунок необлікованого (донарахованого) об'єму (обсягу) природного газу і його вартості.
Схожі висновки містяться у постановах Верховного Суду від 05.11.2019 (справа №922/137/19), від 28.12.2019 (справа №911/721/19), від 12.03.2020 (справа №920/1217/16), від 26.06.2020 (справа №911/720/19), від 08.09.2020 (справа №922/4351/19), від 17.02.2021 (справа №914/375/18), від 18.08.2021 (справа №914/2108/19), від 24.10.2018 (справа №914/2384/17), від 18.06.2019 (справі №922/1573/18), від 25 січня 2023 року (справа №635/8494/20).
Таким чином, для покладення на споживача цивільно-правової відповідальності у виді стягнення вартості необлікованого (донарахованого) об'єму природного газу необхідно встановити три складові правопорушення, а саме: 1) дію, тобто несанкціоноване втручання в роботу або конструкцію чи складові комерційного вузла обліку; 2) спосіб втручання, тобто вчинене шляхом підробки, пошкодження чи пошкодження на них пломб, впливу дії спрямованого постійного магнітного поля або зміни конфігурації даних обчислювача/коректора об'єму газу (первинного програмування чи протоколу параметризації), тощо; 3) наслідки, тобто витрата (споживання) природного газу комерційним вузлом обліку не обліковується (обліковується частково чи з порушенням законодавства), та інші дії, що призводять до викривлення даних обліку природного газу).
У справі, що переглядається, належними і допустимими доказами, зокрема Актом експертизи лічильника газу №302 від 11.03.2021, встановлено невідповідність ідентифікаційних ознак захисного пломбування, що застосовується виробником лічильника, існує доступ до відлікового механізму та зазначено висновки комісії: несанкціоноване втручання в роботу газового лічильника.
У довідці ДП «УКРМЕТРТЕСТСТАНДАРТ» про непридатність законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки № 39-1-3/15735 від 11.03.2021 зазначено, що підставою для визнання ЗВТ непридатним є невідповідність ідентифікаційних ознак захисного пломбування, що застосовується виробником лічильника.
Тобто на підставі проведеного дослідження лічильника констатовано лише невідповідність ідентифікаційних ознак захисного пломбування та не зроблено висновку про те, що виявлені порушення призвели до викривлення даних обліку спожитого газу.
Інших доказів, які б доводили, що виявлені пошкодження у лічильнику газу привели до викривлення даних обліку природного газу, суду не надано.
Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (ч.6 ст.81 ЦПК України), а Кодекс ГРС не містить положень про формальний склад правопорушення, тобто про те, що будь-яке пошкодження лічильника автоматично (без доведеності наслідків) тягне за собою наслідок у виді донарахування вартості необлікованого газу.
Інші доводи апеляційної скарги на рішення суду, враховуючи предмет спору і встановлені фактичні обставини, не є істотними і такими, що потребують детальних відповідей, у розумінні сталої практики Європейського суд з прав людини щодо застосування пункту першого статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (рішення ЄСПЛ у справі «Проніна проти України» від 18 липня 2006 року).
Перевіряючи доводи апеляційної скарги на додаткове рішення суду першої інстанції, апеляційний суд керується такими міркуваннями.
Положеннями статті 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. У випадках, передбачених законом, ця допомога надається безоплатно. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.
Відповідно до статті 30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Відповідно до статті 19 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» видами адвокатської діяльності, зокрема, є: надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру.
Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).
Розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом. Адвокат має право у розумних межах визначати розмір гонорару, виходячи із власних міркувань. При встановленні розміру гонорару можуть враховуватися складність справи, кваліфікація, досвід і завантаженість адвоката та інші обставини. Погоджений адвокатом з клієнтом та/або особою, яка уклала договір в інтересах клієнта, розмір гонорару може бути змінений лише за взаємною домовленістю. В разі виникнення особливих по складності доручень клієнта або у випадку збільшення затрат часу і обсягу роботи адвоката на фактичне виконання доручення (підготовку до виконання) розмір гонорару може бути збільшено за взаємною домовленістю.
Згідно із висновком, викладеним у пункті 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
Аналіз зазначеної постанови свідчить про те, що, вирішуючи питання про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, суд має пересвідчитись, що заявлені витрати є співмірними зі складністю справи, а наданий адвокатом обсяг послуг і витрачений час на надання таких послуг відповідають критерію реальності таких витрат. Також суд має врахувати розумність розміру витрат на професійну правничу допомогу та чи не буде їх стягнення становити надмірний тягар для іншої сторони.
Відповідно до статті 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 141 ЦПК України передбачено, що інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову на відповідача, у разі відмови в позові - на позивача, у разі часткового задоволення - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Отже, витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини другої статті 137 та частина восьма статті 141 ЦПК України). Така правова позиція висловлена Верховним Судом, зокрема, у додатковій постанові від 17 січня 2022 року у справі № 756/8241/20 (провадження № 61-9789св21).
На підтвердження витрат на правничу допомогу суду надано: копію договору № 74-Ф від 25 жовтня 2021 року про надання правничої допомоги (т.1 а.с.129-131), копію додаткової угоди до договору про надання правової допомоги № 74-ф/21 від 25 жовтня 2021 року (т.1 а.с.132), копію акта приймання передачі наданих послуг № 1 (т.1 а.с.138) та ордер про надання правничої правової допомоги Серії АХ № 1076202 (т.1 а.с.77)
Перелічені документи (письмові докази) є достатніми для висновку про реальність витрат на правову допомогу, які понесені ОСОБА_1 .
Стосовно доводів апеляційної скарги про завищеність (неспівмірність) стягнутої суми судових витрат, апеляційний суд виходить з такого.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, у рішеннях від 12 жовтня 2006 року у справі «Двойних проти України» (пункт 80), від 10 грудня 2009 року у справі «Гімайдуліна і інших проти України» (пункти 34-36), від 23 січня 2014 року у справі «East/West Alliance Limited» проти України», від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України» (пункт 95) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.
У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Відповідно до роз'яснення в п. 48 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України № 10 від 17.10.2014 року, витрати на правову допомогу стягуються не лише за участь у судовому засіданні при розгляді справи, а й у разі вчинення інших дій поза судовим засіданням, безпосередньо пов'язаних із наданням правової допомоги у конкретній справі (наприклад, складання позовної заяви, надання консультацій, переклад документів, копіювання документів). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені.
Верховний Суд в Постанові від 12.06.2018 року по справі №462/9002/14-ц (провадження №61-9880св18), прийшов до наступних висновків: «свобода договору не є абсолютною, вона обмежується законом і суттю договірних правовідносин, якою за договором про надання юридичних послуг у формі представництва у суді є забезпечення балансу приватних і публічних інтересів - права особи на кваліфіковану юридичну допомогу при розгляді її справи у суді (приватний інтерес) і незалежність та безсторонність судової влади при розгляді цивільних справ (публічний інтерес).
Також діючим законодавством передбачено, що при визначенні розміру компенсації суду слід враховувати (а сторонам доводити) розумність витрат, тобто відповідність понесених стороною витрат складності, обсягу та характеру наданої адвокатом (іншим фахівцем) допомоги. На доведення обсягу наданої правової допомоги суду може бути надано як доказ докладний письмовий звіт адвоката у конкретній справі, адресований клієнту.
Відповідно до правової позиції, висловленої у постанові Об'єднаної палати Верховного Суду у постанові від 03 жовтня 2019 року по справі № 922/445/19, розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.
Відповідно до позиції Верховного Суду, що висвітлена у постановах КЦС ВС від 09.06.2020 року по справі №466/9758/16-ц та від 15.04.2020 року по справі №199/3939/18-ц, аналізовані витрати сторони судового процесу мають бути документально підтверджені та доведені.
Відповідно до закріпленого на законодавчому рівні принципу співмірності, розмір витрат на послуги адвоката при їхньому розподілі визначається з урахуванням складності справи, часу, витраченого адвокатом на надання правничої допомоги, обсягу наданих послуг та виконаних робіт, ціни позову, а також значення справи для сторони.
Ґрунтуючись на вказаному принципі, при здійсненні дослідження та оцінки наданих сторонами доказів апеляційний суд враховує, зокрема, пов'язаність витрат на правову допомогу з розглядом справи, обґрунтованість витрат та їхню пропорційність до предмета спору.
Суд може зменшити розмір понесених витрат на правничу допомогу, якщо обсяг робіт і час, витрачений на підготовку документів, є явно неспівмірним із складністю виконаних адвокатом робіт.
Відповідно до Акта приймання - передачі наданих послуг №1 до Договору про надання правової допомоги №74-Ф/21 від 25.10.2021 вбачається, що ОСОБА_1 надано професійну правничу допомогу ОСОБА_2 на підставі договору № 74-Ф/21 від 25 жовтня 2022 року на загальну суму 5 000,00 грн, а саме: складання процесуальних документів (зустрічна позовна заява, клопотання про звільнення від сплати судового збору), становить 3 години затраченого часу; здійснення представництва інтересів в місцевому суді, становить 2 години затраченого часу.
Дослідивши матеріали справи, взявши до уваги рівень складності юридичної кваліфікації правовідносин у справі, обсяг та обґрунтованість підготовлених та поданих до суду адвокатом документів, їх значення для спору, колегія суддів приходить до висновку про те, що заявлений до стягнення розмір витрат на професійну правничу допомогу в сумі 5000 грн є розумним та співмірним із складністю справи; виконаними адвокатом роботами (наданими послугами; часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт.
Отже, в апеляційній скарзі відсутні посилання на істотні обставини та відповідні докази, з якими процесуальне законодавство пов'язує можливість скасування чи зміни судового рішення.
Керуючись ст.367, п.1 ч.1 ст.374, ст.375, ст.382, ст.384 ЦПК України, апеляційний суд
УХВАЛИВ:
Апеляційні скарги Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Харківгаз» залишити без задоволення.
Рішення Печенізького районного суду Харківської області від 08 лютого 2022 року і додаткове рішення Козельщинського районного суду Полтавської області від 31 березня 2023 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її проголошення і може бути оскаржена протягом тридцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Повний текст постанови виготовлено 13 вересня 2023 року.
Головуючий суддя О.А.Лобов
Судді А.І.Дорош
В.М.Триголов