УКРАЇНА
Житомирський апеляційний суд
Справа №274/74/23 Головуючий у 1-й інст. Хоцька Л. М.
Категорія ст.130 ч.1 КУпАП Доповідач Галацевич О. М.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 вересня 2023 року м.Житомир
Суддя судової палати з розгляду цивільних справ Житомирського апеляційного суду Галацевич О.М., за участі особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , його захисника - Олянюка Віталія Леонідовича, розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м.Житомирі апеляційну скаргу Олянюка Віталія Леонідовича, який діє в інтересах ОСОБА_1 , на постанову Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 20 червня 2023 року, якою останнього визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП,
ВСТАНОВИВ:
Постановою судді Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 20 червня 2023 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, та на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17000 грн, з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік. Стягнуто з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір у розмірі 536, 80 грн.
Згідно з постановою судді місцевого суду, ОСОБА_1 01.01.2023 о 04 год 46 хв, в м.Бердичеві по вул.Житомирській,14, керував транспортним засобом AUDI, державний номерний знак НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп'яніння (різкий запах алкоголю з ротової порожнини, почервоніння шкіряних покривів, нечітка зв?язана мова). Від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп'яніння у встановленому законом порядку відмовився, чим порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху України, за що передбачена відповідальність за вказане ч.1 ст.130 КУпАП.
Не погоджуючись з вказаною постановою судді місцевого суду, ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову скасувати та закрити провадження у справі у зв'язку з відсутністю в діях його підзахисного складу адміністративного правопорушення, посилаючись на незаконність постанови, однобічне та неповне з'ясування судом обставин справи. Зокрема, зазначив, що дії ОСОБА_1 були вчинені в стані крайньої необхідності з метою усунення небезпеки задля спасіння його життя та здоров?я, а саме, звернення останнього до медичного закладу, про що свідчить наявна у матеріалах справи довідка з діагнозом - пошкодження правої ступні. Окрім того, у довідці вказано, що ОСОБА_1 був тверезий. Також дані обставини підтверджуються відеозаписом, доданим працівниками поліції до протоколу про адміністративне правопорушення.
Перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення, заслухавши пояснення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, захисника, дослідивши доводи апеляційної скарги, приходжу до наступного висновку.
Керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, тягне за собою адміністративну відповідальність, передбачену ч.1 ст.130 КУпАП.
Відповідно до пункту 2.9 (а) Правил дорожнього руху, водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння або перебуваючи під впливом наркотичних чи токсичних речовин.
Згідно зі ст.245 КУпАП України, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи та інших обставин справи, що мають значення для її правильного вирішення. Ці фактичні дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, речовими доказами, а також іншими документами, про що наголошується в ст.251 КУпАП.
Як зазначено в ст.252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Згідно вимог ст.280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Висновок судді місцевого суду про доведеність винуватості ОСОБА_1 у відмові в проходженні огляду на стан сп'яніння, з правовою кваліфікацією таких дій за ч.1 ст.130 КУпАП за обставин, установлених у постанові судді місцевого суду, є обґрунтованим, відповідає фактичним обставинам справи, підтверджений наявними в матеріалах справи доказами.
Так, з протоколу по адміністративне правопорушення серії ААБ №028717 від 01.01.2023 вбачається, що ОСОБА_1 01.01.2023 о 04 год 46 хв, в м.Бердичеві по вул.Житомирській,14, керував транспортним засобом AUDI, державний номерний знак НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп'яніння (різкий запах алкоголю з ротової порожнини, почервоніння шкіряних покривів, нечітка зв?язана мова). Від проходження огляду на стан сп'яніння за допомогою Драгера 6810 на місці зупинки транспортного засобу та в медичному закладі у встановленому законом порядку відмовився, чим порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху України. Відповідальність за вказане адміністративне правопорушення передбачена ч.1 ст.130 КУпАП.
За змістом п. 2.5 Правил дорожнього руху водій повинен на вимогу працівника поліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп'яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин.
Згідно вимог ч.1 ст.130 КУпАП визначено декілька діянь, які утворюють об'єктивну сторону зазначеного правопорушення. Зокрема, адміністративна відповідальність за цією нормою закону передбачена за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Вважаю, що винуватість ОСОБА_1 у порушенні п. 2.5 Правил дорожнього руху України підтверджується наявними у справі доказами, а саме, даними, які містяться: в протоколі про адміністративне правопорушення, в якому зазначено, що останній від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння в установленому законом порядку відмовився (а.с.2); актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, від підпису якого відмовився (а.с.4); розписками про роз'яснення прав та обов'язків, передбачених ст. 63 Конституції України та ст. 268 КУпАП, про порядок застосування спеціального технічного засобу (а.с.4 зворот, 5 зворот); направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 01.01.2023 до Бердичівської ЦМЛ (а.с.5); наявним в матеріалах справи відеозаписом (а.с.8). Зі змістом протоколу про адміністративне правопорушення та інших складених документів про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 ознайомлено без зауважень зі сторони останнього. Від підпису документів ОСОБА_1 відмовився.
Як встановлено під час апеляційного розгляду, суддя місцевого суду дав належну оцінку всім доказам у справі, проаналізував їх у сукупності та взаємозв'язку з іншими доказами, та дійшов правильного висновку про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
З наявного в матеріалах справи відеозапису з нагрудної камери працівника поліції вбачається, що ОСОБА_1 беззаперечно та без примусу з боку працівників поліції відмовився від проходження огляду на стан сп'яніння, як на місці зупинки транспортного засобу із застосуванням спецзасобів, так і в закладі охорони здоров'я. При цьому, у працівників поліції була обґрунтована підозра вважати, що особа знаходиться у стані алкогольного сп'яніння, зважаючи на ознаки, озвучені останньому та відображені в протоколі. Також ОСОБА_1 були роз'яснені наслідки ухилення від огляду на стан сп'яніння.
Є безпідставними посилання захисника на ту обставину, що дії ОСОБА_1 були вчинені в стані крайньої необхідності з метою усунення небезпеки для його життя та здоров?я, оскільки не підтверджені належними доказами. Довідка від 01.01.2023 №6 за наслідками звернення ОСОБА_1 в травмпункт, в якій зазначено, що він тверезий (а.с.21), не має значення для вирішення даної справи, оскільки протокол про адміністративне правопорушення складено за відмову ОСОБА_1 від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння, а не керування транспортним засобом у такому стані. Також зазначена довідка не є належним доказом того, що правопорушення вчинено водієм в стані крайньої необхідності.
Причина зупинки була обумовлена порушенням водієм комендантської години в умовах воєнного стану, а факт наявності чи відсутності в матеріалах справи направлення на проходження медичного огляду не є обставиною, яка виключає винність ОСОБА_1 , оскільки останній відмовився від такого огляду.
Враховуючи наведене, проходжу до висновку про те, що при розгляді даної справи суддя місцевого суду повною мірою дотримався вимог ст. ст. 245, 251, 252, 278, 280, 283 КУпАП, правильно встановив всі фактичні обставини справи та дійшов обґрунтованого висновку про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
Апеляційним переглядом справи про адміністративне правопорушення не встановлено порушення судом першої інстанції норм процесуального права чи неправильного застосування норм матеріального права. Висновки суду відповідають фактичним обставинам справи, та не спростовуються доводами апеляційної скарги.
За таких обставин, підстав для скасування постанови судді місцевого суду відносно ОСОБА_1 немає.
Керуючись ст. 294 КУпАП, суд -
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Олянюка Віталія Леонідовича, який діє в інтересах ОСОБА_1 , залишити без задоволення, а постанову судді Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 20 червня 2023 року - без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя О.М. Галацевич