УКРАЇНА
Житомирський апеляційний суд
Справа №287/216/23 Головуючий у 1-й інст. Винар Л. В.
Категорія ч.1 ст.130 КУпАП Доповідач Галацевич О. М.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 вересня 2023 року м.Житомир
Суддя судової палати з розгляду цивільних справ Житомирського апеляційного суду Галацевич О.М., за участі: захисника - Никитюка Ростислава Ігоровича, розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Житомирі апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Олевського районного суду Житомирської області від 29 травня 2023 року, якою останнього визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП,
встановив:
Постановою судді Олевського районного суду Житомирської області від 29 травня 2023 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, та на нього накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що складає 17 000,00 грн, з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік. Стягнуто з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір у розмірі 536, 80 грн.
Згідно з постановою судді місцевого суду, ОСОБА_1 11.01.2023 о 19 год 20 хв, в м. Олевську, по вул. Свято - Миколаївській, Коростенського району, Житомирської області керував транспортним засобом автомобілем марки SКODA FABIA, державний номерний знак НОМЕР_1 з явними ознаками алкогольного сп'яніння (запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів, почервоніння очей), від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу та у лікувальному закладі у встановленому законом порядку відмовився. Відповідальність за вказане адміністративне правопорушення передбачена ч.1 ст.130 КУпАП.
Не погоджуючись з вказаною постановою судді місцевого суду, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову скасувати та закрити провадження у справі у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення, посилаючись на незаконність постанови, однобічне та неповне з'ясування судом обставин справи. Вважає, що при складанні протоколу про адміністративне правопорушення працівниками поліції допущено порушення п.7 Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції, затвердженою Наказом МВС України 06.11.2015 № 1376 та зазначено недостовірні відомості про відмову від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння, зокрема, на місці зупинки транспортного засобу, оскільки така не здійснювалась, натомість мала місце дорожньо-транспортна пригода, а тому, на думку апелянта, протокол не може бути належним та допустимим доказом. Крім того, вказує, що письмові пояснення свідків не містять відомостей щодо наявності в діях ОСОБА_1 ознак алкогольного сп'яніння та відмови в установленому порядку пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння.
Перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення, заслухавши пояснення захисника, дослідивши доводи апеляційної скарги, приходжу до наступного висновку.
Керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, тягне за собою адміністративну відповідальність, передбачену ч.1 ст.130 КУпАП.
Відповідно до пункту 2.9 (а) Правил дорожнього руху, водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння або перебуваючи під впливом наркотичних чи токсичних речовин.
Згідно зі ст.245 КУпАП України, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи та інших обставин справи, що мають значення для її правильного вирішення. Ці фактичні дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, речовими доказами, а також іншими документами, про що наголошується в ст.251 КУпАП.
Як зазначено в ст.252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Згідно вимог ст.280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Висновок судді місцевого суду про доведеність винуватості ОСОБА_1 у відмові в проходженні огляду на стан сп'яніння, з правовою кваліфікацією таких дій за ч.1 ст.130 КУпАП за обставин, установлених у постанові судді місцевого суду, є обґрунтованим, відповідає фактичним обставинам справи, підтверджений наявними в матеріалах справи доказами.
Так, з протоколу по адміністративне правопорушення вбачається, що 11.01.2023 о 19 год 20 хв, в м. Олевську, по вул. Свято - Миколаївській, Коростенського району, Житомирської області ОСОБА_1 керував транспортним засобом автомобілем марки SКODA FABIA, державний номерний знак НОМЕР_1 з явними ознаками алкогольного сп'яніння (запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів, почервоніння очей), від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу та у лікувальному закладі у встановленому законом порядку відмовився, за що передбачена відповідальність за ч.1 ст.130 КУпАП.
За змістом п. 2.5 Правил дорожнього руху водій повинен на вимогу працівника поліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп'яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин.
Згідно вимог ч.1 ст.130 КУпАП визначено декілька діянь, які утворюють об'єктивну сторону зазначеного правопорушення. Зокрема, адміністративна відповідальність за цією нормою закону передбачена за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Вважаю, що винуватість ОСОБА_1 у порушенні п. 2.5 Правил дорожнього руху України підтверджується наявними у справі доказами, а саме:
- протоколом про адміністративне правопорушення серії ААБ № 001093 від 11.01.2023 року, відповідно до якого водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом з явними ознаками алкогольного сп'яніння, проте від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння як на місці зупинки транспортного засобу, так і в медичному закладі у встановленому законом порядку відмовився (а.с.2);
- актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів від 11.01.2023 (а.с.3);
- розпискою про роз'яснення прав та обов'язків, передбачених ст. 63 Конституції України та ст. 268 КУпАП, яка підписана ОСОБА_1 (а.с.6);
- розпискою про інформування особи, яка підлягає огляду на стан сп'яніння, про порядок застосування спеціального технічного засобу, яка підписана ОСОБА_1 (а.с.7);
- рапортом інспектора СРПП відділення поліції № 2 Коростенського РУП ГУНП в Житомирській області Козловця Р., згідно якого 11.01.2023 ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом автомобілем марки SКODA FABIA, державний номерний знак НОМЕР_1 здійснив наїзд на паркан. Під час складання адміністративних матеріалів відносно ОСОБА_1 за фактом дорожньо-транспортної пригоди у останнього були виявлені ознаки алкогольного сп'яніння, у зв'язку з чим, у встановленому законом порядку, запропоновано пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння, на що ОСОБА_1 відмовився (а.с.12);
- направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції до КНП «Олевська ЦЛ» від 11.01.2023 (а.с.8);
- письмовими поясненнями свідка ОСОБА_2 від 11.01.2023 року, в яких свідок вказав на ОСОБА_1 , як на водія транспортного засобу автомобіля SKODA FABIA, оскільки на момент, коли ОСОБА_2 вийшов на вулицю, саме ОСОБА_1 перебував безпосередньо за кермом транспортного засобу та крім нього ні в салоні автомобіля, ні поряд нікого більше не було (а.с.10);
- письмовим поясненням свідка ОСОБА_3 від 11.01.2023 року, в яких свідок вказав, що із салону автомобіля SKODA FABIA, сірого кольору, який стояв посеред проїзної частини, вийшла особа чоловічої статі у військовій формі, яка обійшовши автомобіль та оглянувши його, сіла до салону автомобіля та намагалася зрушити з місця, проте їй це не вдалося та вказав на ОСОБА_1 , як на водія транспортного засобу, що причетний до дорожньо-транспортної пригоди. По факту вказаної дорожньо-транспортної пригоди він викликав наряд поліції з особистого телефону (а.с.11) ;
- диском з відеозаписом події (а.с.13).
Як встановлено під час апеляційного розгляду, суддя місцевого суду дав належну оцінку всім доказам у справі, проаналізував їх у сукупності та взаємозв'язку з іншими доказами, та дійшов правильного висновку про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
Доводи апеляційної скарги відносно того, що дії працівників поліції під час оформлення протоколу про адміністративне правопорушення були незаконними, спростовуються наявним в матеріалах справи відеозаписом з нагрудної камери працівника поліції, з якого вбачається, що ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду на стан сп'яніння у визначеному законом порядку. При цьому у працівників поліції була обґрунтована підозра вважати, що особа знаходиться у стані алкогольного сп'яніння, зважаючи на ознаки, озвучені ОСОБА_1 та відображені в протоколі.
Виправлення в протоколі про адміністративне правопорушення щодо прізвища та імені особи, відносно якої складено протокол, не впливають на допустимість такого доказу, оскільки як вбачається з відеозапису, протокол був оголошений ОСОБА_1 із зазначенням його прізвища, імені та по батькові та підписаний ним власноручно. Крім того, такі виправлення не спростовують вини особи, яка притягується до адміністративної відповідальності у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, а відтак не є підставою для закриття провадження у справі.
Доводи апеляційної скарги про те, що зупинка транспортного засобу не здійснювалась, оскільки мала місце ДТП, є такими, що не спростовують правомірність дій працівників поліції при складанні протоколу.
Факт відмови від проходження огляду на стан сп'яніння зафіксований із застосуванням технічних засобів відеозапису та відповідає положенню ч.2 ст.266 КУпАП, а тому посилання на відсутність свідків, які засвідчили такий факт є безпідставними.
Також відеозапис обставин події підтверджує те, що протокол складений після відмови водія на пропозицію працівників поліції пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння, йому також роз'яснені наслідки ухилення від такого огляду.
Твердження захисника щодо не роз'яснення прав особі, яка притягується до адміністративної відповідальності, під час складання протоколу, спростовуються розпискою власноруч підписаною ОСОБА_1 .
Факт наявності чи відсутності в матеріалах справи направлення на проходження медичного огляду не є обставиною, яка виключає винність ОСОБА_1 , оскільки останній відмовився від такого огляду.
Посилання захисника на практику Житомирського апеляційного суду у подібних правовідносинах є безпідставними, оскільки у цій справі встановлені інші фактичні обставини.
Інші твердження захисника та доводи апеляційної скарги не підтверджені належними доказами, спростовуються матеріалами адміністративної справи та були предметом розгляду у суді першої інстанції, який надав їм об'єктивну та неупереджену оцінку, вони не містять посилання на нові факти чи засоби доказування, які б вказували на незаконність ухваленої у справі постанови.
Враховуючи наведене, проходжу до висновку про те, що при розгляді даної справи суддя місцевого суду повною мірою дотримався вимог ст. ст. 245, 251, 252, 278, 280, 283 КУпАП, правильно встановив всі фактичні обставини справи та дійшов обґрунтованого висновку про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
Апеляційним переглядом справи про адміністративне правопорушення не встановлено порушення судом першої інстанції норм процесуального права чи неправильного застосування норм матеріального права. Висновки суду відповідають фактичним обставинам справи, та не спростовуються доводами апеляційної скарги.
За таких обставин, підстав для скасування постанови судді місцевого суду відносно ОСОБА_1 , немає.
Керуючись ст. 294 КУпАП, суд
постановив:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову судді Олевського районного суду Житомирської області від 29 травня 2023 року - без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя О.М. Галацевич