УКРАЇНА
Житомирський апеляційний суд
Справа №278/1132/23 Головуючий у 1-й інст. Буткевич М. І.
Категорія ч.1 ст.130 КУпАП Доповідач Галацевич О. М.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 вересня 2023 року м.Житомир
Суддя судової палати з розгляду цивільних справ Житомирського апеляційного суду Галацевич О.М., за участі захисника Приведьон Віталія Миколайовича, розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Житомирі апеляційну скаргу ОСОБА_1 , на постанову Житомирського районного суду Житомирської області від 08 червня 2023 року, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП,
встановив:
Постановою судді Житомирського районного суду Житомирської області від 08 червня 2023 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, та на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що складає 17 000,00 грн, з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік. Стягнуто з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір у розмірі 536, 80 грн.
Згідно з постановою судді місцевого суду, ОСОБА_1 04.03.2023 о 16 год 30 хв у м. Житомирі на автодорозі М-21 (128 км + 780 м) керував автомобілем марки "Volkswagen Passat", реєстраційний номер " НОМЕР_1 ", з явними ознаками наркотичного сп'яніння та відмовився від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння відповідно до встановленого порядку, чим порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху України. Відповідальність за дане адміністративне правопорушення передбачена ч.1 ст.130 КУпАП.
Не погоджуючись з постановою судді місцевого суду, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову скасувати та закрити провадження у справі у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення, посилаючись на незаконність постанови, однобічне та неповне з'ясування судом обставин справи. Зокрема, вважає, що докази керування транспортним засобом та його зупинки поліцейськими відсутні, а тому в його діях відсутній склад інкримінованого адміністративного правопорушення. Крім того, вказує, що працівником поліції порушено вимоги ст.35 Закону України «Про національну поліцію» та не повідомлено його про причину зупинки, не запропоновано пройти освідчення на стан наркотичного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу, як це визначено чинним законодавством. Також, на думку апелянта, працівником поліції неправильно кваліфіковано його дії та протиправно повторно складено протокол за ч.1 ст.130 КУпАП.
Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, заслухавши пояснення захисника, перевіривши доводи апеляційної скарги, приходжу до наступного висновку.
Керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, тягне за собою адміністративну відповідальність, передбачену ч.1 ст.130 КУпАП.
Відповідно до пункту 2.9 а) Правил, водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння або перебуваючи під впливом наркотичних чи токсичних речовин.
За правилами частин 2-5 ст.266 КУпАП, огляд водія на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, проводиться з використанням спеціальних засобів поліцейським із застосуванням технічних засобів відеозапису або у медичному закладі.
Відповідно до п. 6 Розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженої спільним наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров'я України № 1452/735 від 09 листопада 2015 року (далі-Інструкція), огляд на стан сп'яніння проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом (далі - спеціальні технічні засоби); лікарем закладу охорони здоров'я (у сільській місцевості за відсутності лікаря - фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку).
При цьому, у разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в пункті 4 розділу I цієї Інструкції, поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров'я (п.12).
Згідно вимог ст.280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Висновок судді місцевого суду про доведеність винуватості ОСОБА_1 у відмові в проходженні огляду на стан сп'яніння, з правовою кваліфікацією таких дій за ч.1 ст.130 КУпАП за обставин, установлених у постанові судді місцевого суду, є обґрунтованим, відповідає фактичним обставинам справи, підтверджений наявними в матеріалах справи доказами.
Так, з протоколу по адміністративне правопорушення вбачається, що 04.03.2023 о 16 год 30 хв у м. Житомирі на автодорозі М-21 (128 км + 780 м) ОСОБА_1 керував автомобілем марки "Volkswagen Passat", реєстраційний номер " НОМЕР_1 ", з явними ознаками наркотичного сп'яніння та відмовився від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан наркотичного сп'яніння, чим порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху України. Відповідальність за вказане адміністративне правопорушення передбачена ч.1 ст.130 КУпАП.
Відповідно до п.2.5 Правил дорожнього руху водій повинен на вимогу працівника поліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп'яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин.
Згідно вимог ч.1 ст.130 КУпАП визначено декілька діянь, які утворюють об'єктивну сторону зазначеного правопорушення. Зокрема, адміністративна відповідальність за цією нормою закону передбачена за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Вважаю, що винуватість ОСОБА_1 у порушенні п. 2.5 Правил дорожнього руху України підтверджується наявними у справі доказами, а саме, даними, які містяться: в протоколі про адміністративне правопорушення, в якому зазначено, що останній від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння в установленому законом порядку відмовився (а.с.1); розпискою ОСОБА_1 про зобов'язання не керувати транспортним засобом до повного витверезіння від 04.03.2023 (а.с.2); направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 04.03.2023 (а.с.3); поясненням ОСОБА_1 від 04.03.2023, зі змісту якого вбачається, що останній керував автомобілем, від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння відмовився у зв'язку з тим, що вже його проходив (а.с.4); рапортом старшого інспектора патрульної поліції від 04.03.2023 (а.с.5); наявним в матеріалах справи відеозаписом з нагрудної камери працівника поліції (а.с.6). Слід зауважити, що ОСОБА_1 належним чином ознайомлено зі змістом протоколу про адміністративне правопорушення, який ним підписаний.
Як встановлено під час апеляційного розгляду, суддя місцевого суду дав належну оцінку всім доказам у справі, проаналізував їх у сукупності та взаємозв'язку з іншими доказами, та дійшов правильного висновку про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
Доводи апеляційної скарги відносно відсутності доказів керування ОСОБА_1 транспортним засобом та правомірності зупинки поліцейськими транспортного засобу спростовується наявним в матеріалах відеозаписом з нагрудної камери поліцейського, з якої вбачається, що зупинку здійснено на блокпосту «Бердичівський», що узгоджується з пунктом 10 Постанови Кабінету Міністрів України від 29.12.2021 року №1456 «Про затвердження Порядку перевірки документів в осіб, огляду речей, транспортних засобів, багажу та вантажів, службових приміщень і житла громадян під час забезпечення заходів правового режиму воєнного стану», за кермом автомобіля знаходився ОСОБА_1 . Останньому було доведено, за якими ознаками виникла підозра про його знаходження в стані сп'яніння і ці ознаки зазначені в протоколі про адміністративне правопорушення. На пропозицію поліцейського пройти огляд на стан наркотичного сп'яніння ОСОБА_1 відмовився та не заперечував, що саме він керував транспортним засобом до його зупинки. Також водію було роз'яснено про наслідки відмови від проходження на стан сп'яніння, права та обов'язки особи, передбачені ст.63 Конституції України та ст.268 КУпАП.
Слід зазначити, що ОСОБА_1 ознайомився без зауважень зі змістом складених відносно нього процесуальних документів та з протоколом про адміністративне правопорушення. Зокрема, заперечень щодо не керування ним транспортним засобом не вносив та при написанні пояснень - не виказував. ОСОБА_1 повідомлено про те, що він відстороняється від керування транспортним засобом.
Твердження захисника у заяві від 07.09.2023 щодо порушення правил підсудності є такими, що на правильність висновків суду не впливають, оскільки блокпост «Бердичівське КП» знаходиться в межах територіальної підсудності Житомирського районного суду.
Під час апеляційного розгляду справи апелянтом не були спростовані обґрунтовані та об'єктивні висновки суду першої інстанції, якими було надано оцінку відеозапису, як належному та допустимому доказу, який не має ознак монтування та містить фіксацію обставин, які мають значення для справи.
Посилання захисника на неправильну кваліфікацію дій ОСОБА_1 є безпідставними з огляду на відсутність в матеріалах справи даних про повторність вчинення правопорушення протягом року.
Інші доводи апеляційної скарги були предметом розгляду у суді першої інстанції, який надав їм об'єктивну та неупереджену оцінку, вони не містять посилання на нові факти чи засоби доказування, які б вказували на незаконність ухваленої у справі постанови.
Враховуючи наведене, проходжу до висновку про те, що при розгляді даної справи суддя місцевого суду повною мірою дотримався вимог ст. ст. 245, 251, 252, 278, 280, 283 КУпАП, правильно встановив всі фактичні обставини справи та дійшов обґрунтованого висновку про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
Апеляційним переглядом справи про адміністративне правопорушення не встановлено порушення судом першої інстанції норм процесуального права чи неправильного застосування норм матеріального права. Висновки суду відповідають фактичним обставинам справи, та не спростовуються доводами апеляційної скарги.
За таких обставин, підстав для скасування постанови судді місцевого суду відносно ОСОБА_1 немає.
Керуючись ст. 294 КУпАП, суд -
постановив:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , залишити без задоволення, а постанову судді Житомирського районного суду Житомирської області від 08 червня 2023 року - без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя О.М. Галацевич