13 листопада 2007 р.
№ 20/207
Вищий господарський суд України у складі: суддя Селіваненко В.П. -головуючий, судді Бенедисюк І.М. і Львов Б.Ю.
розглянув касаційну скаргу приватного підприємства "Анастасія & Альянс", м. Київ (далі -ПП "Анастасія & Альянс")
на постанову Київського апеляційного господарського суду від 18.07.2007
зі справи № 20/207
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Українська академія геральдики, товарного знаку та логотипу", м. Київ (далі -ТОВ "Українська академія геральдики, товарного знаку та логотипу")
до ПП "Анастасія & Альянс"
про стягнення 2 179,28 грн.
Судове засідання проведено за участю представників:
ТОВ "Українська академія геральдики, товарного знаку та логотипу" -Волинської В.І.,
ПП "Анастасія & Альянс" -Турік А.В.
За результатами розгляду касаційної скарги Вищий господарський суд України
ТОВ "Українська академія геральдики, товарного знаку та логотипу" звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до ПП "Анастасія & Альянс" про стягнення заборгованості за угодою ЛІК від 07.04.2004 № 63/7-04 (далі -Угода) у сумі 2 000 грн. і 148 грн. втрат від інфляції та 31, 28 грн. як трьох процентів річних від простроченої суми.
Рішенням господарського суду міста Києва від 23.05.2007 (суддя Палій В.В.) у задоволенні позову відмовлено повністю. Рішення мотивовано тим, що позивачем не в повному обсязі виконано умови підпункту 2.1.3 пункту 2.1 та підпункту 2.2.2 пункту 2.2 Угоди, оскільки не узгоджено з відповідачем ескіз макету рекламного блоку, а тому ТОВ "Українська академія геральдики, товарного знаку та логотипу" не має права вимагати і виконання ПП "Анастасія & Альянс" своїх зобов'язань за Угодою.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від 18.07.2007 (колегія суддів у складі: суддя Пантелієнко В.О. -головуючий, судді Зубець Л.П., Лосєва А.М.) рішення місцевого господарського суду зі справи скасовано, прийнято нове рішення, яким позов задоволено: з ПП "Анастасія & Альянс" стягнуто 2 000 грн. заборгованості за договором, 148 грн. втрат від інфляції та 31, 28 грн. як трьох процентів річних від простроченої суми. В обґрунтування постанови зазначено, що сторонами узгоджено ескіз макету рекламного блоку, оскільки відповідачем редагувався текст інформації, в подальшому розміщений позивачем у книзі; тексти (редагований та розміщений у книзі) збігаються.
ПП "Анастасія & Альянс" звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить постанову апеляційного господарського суду з цієї справи скасувати, а рішення місцевого господарського суду залишити без змін. Скаргу мотивовано тим, що судом апеляційної інстанції невірно застосовано норми матеріального і процесуального права, не досліджено об'єктивно та повно наявні у справі докази, а тому неправомірно задоволено позовні вимоги.
У відзиві на касаційну скаргу ТОВ "Українська академія геральдики, товарного знаку та логотипу" заперечує проти доводів скарги і просить оскаржувану постанову залишити без змін, а касаційну скаргу -без задоволення.
Сторони відповідно до статті 1114 Господарського процесуального кодексу України (далі -ГПК України) належним чином повідомлено про час і місце розгляду касаційної скарги.
Перевіривши на підставі встановлених судовими інстанціями обставин справи правильність застосування ними норм матеріального і процесуального права, заслухавши пояснення представників сторін, Вищий господарський суд України дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги з урахуванням такого.
Судовими інстанціями у справі встановлено:
- 07.04.2004 ТОВ "Українська академія геральдики, товарного знаку та логотипу" (виконавець) та ПП "Анастасія & Альянс" (замовник) укладено Угоду, відповідно до умов якої виконавець зобов'язався підготувати до друку та виготовити книгу "Україна медична. Лікар ІІІ тисячоліття";
- відповідно до підпункту 2.1.3 пункту 2.1 Угоди виконавець зобов'язався затвердити у замовника ескізний макет рекламного блока або інформації, що розміщується в книзі;
- згідно з підпунктом 2.2.2 пункту 2.2 Угоди замовник зобов'язався передати виконавцю матеріали, які необхідні для виготовлення ескізного макету рекламного блока, та затвердити макет;
- ПП "Анастасія & Альянс" зобов'язалося сплатити у повному обсязі та в узгоджений строк вартість розміщення інформації або реклами в книзі (підпункт 2.2.1 пункту 2.2 Угоди).
Судом апеляційної інстанції додатково встановлено, що:
- відповідачем затверджувався ескізний макет рекламного блока, що вбачається з доказів, наданих позивачем (текст, редагований ПП "Анастасія & Альянс");
- текст інформації, розміщеної позивачем, збігається з текстом, редагованим відповідачем.
Згідно з частиною першою статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Із зазначеною нормою кореспондується й частина перша статті 193 ГК України, відповідно до якої суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Відповідно до частини першої статті 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно з частиною першою статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до частини другої статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Скасовуючи рішення місцевого господарського суду з цієї справи, апеляційний господарський суд правильно врахував усі необхідні обставини, оцінив докази зі справи та дійшов висновку про належне виконання позивачем своїх зобов'язань за договором та неналежне його виконання відповідачем, а тому цілком правомірно повністю задовольнив позов.
Водночас, відповідно до статті 1117 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.
Враховуючи викладене, постанова апеляційного господарського суду підлягає залишенню без змін як така, що прийнята з повним дотриманням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись статтями 1117, 1119 - 11111 ГПК України, Вищий господарський суд України
Постанову Київського апеляційного господарського суду від 18.07.2007 зі справи № 20/207 залишити без змін, а касаційну скаргу приватного підприємства "Анастасія & Альянс" -без задоволення.
Суддя В. Селіваненко
Суддя І. Бенедисюк
Суддя Б. Львов