07 листопада 2007 р.
№ 10/139-6/156
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Козир Т.П. -головуючого, Мележик Н. І., Подоляк О.А., за участю представника позивача -Савчука І.В. дов. від 15.01.2007 року б/н, представників відповідача -Григоришина В.Ю. дов. №2231 від 18.12.2006 року та Римарука Ю.І. дов. №2227 від 18.12.2006 року, а також за участю прокурора відділу ГПУ Савицької О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві касаційну скаргу ДК "Укртрансгаз" НАК "Нафтогаз України" в особі філії УМГ "Прикарпаттрансгаз" та касаційне подання першого заступника прокурора Івано-Франківської області на постанову Львівського апеляційного господарського суду від 16 липня 2007 року за скаргою МП "Добош" на дії ДВС Івано-Франківської області у справі господарського суду Івано-Франківської області за позовом МП "Добош" до ДК "Укртрансгаз" НАК "Нафтогаз України" в особі філії УМГ "Прикарпаттрансгаз" про стягнення боргу,
У березні 2007 року МП "Добош" звернулося зі скаргою на дії ДВС Івано-Франківської області та просило скасувати постанову ДВС Івано-Франківської області про наслідки перевірки виконавчого провадження від 14 червня 2006 року.
Ухвалою господарського суду Івано-Франківської області від 16 березня 2007 року скаргу МП "Добош" задоволено. Постанову ДВС про наслідки перевірки виконавчого провадження від 14 червня 2006 року про зупинення виконавчого провадження з примусового виконання наказу господарського суду Івано-Франківської області № 5600 від 17 травня 2006 року скасовано.
Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 16 липня 2007 року апеляційну скаргу ДК "Укртрансгаз" НАК "Нафтогаз України" в особі філії УМГ "Прикарпаттрансгаз" залишено без задоволення, а ухвалу господарського суду Івано-Франківської області від 16 березня 2007 року -без зміни.
У касаційній скарзі та касаційному поданні заявники просять скасувати постанову Львівського апеляційного господарського суду від 16 липня 2007 року та ухвалу господарського суду Івано-Франківської області від 16 березня 2007 року і прийняти нове рішення, яким відмовити МП "Добош" в задоволенні скарги на постанову ДВС Івано-Франківської області про наслідки перевірки виконавчого провадження від 14 червня 2006 року.
На думку заявників, судом порушено положення п. 15 ст. 34 Закону України “Про виконавче провадження», ч.2 ст. 19 Конституції України та ч. 1 ст.53, ч. 1 ст. 1212 Господарського процесуального кодексу України.
Представники ДВС Івано-Франківської області в судове засідання не з'явились та не повідомили про своє ставлення до справи.
Враховуючи, що про час і місце розгляду касаційної скарги сторони повідомлені належним чином, суд вважає можливим розглянути касаційну скаргу за їх відсутності.
Вислухавши пояснення представників сторін та обговоривши доводи касаційної скарги, вивчивши матеріали справи, суд вважає, що касаційна скарга та касаційне подання підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.
Судами встановлено, що 14 червня 2006 року державним виконавцем ДВС Івано-Франківської області винесено постанову про наслідки перевірки виконавчого провадження, якою було зупинено виконавче провадження з примусового виконання наказу господарського суду Івано-Франківської області № 5600 від 17 травня 2006 року.
Оскаржувана постанова про зупинення виконавчого провадження мотивована тим, що боржника внесено до реєстру підприємств паливно-енергетичного комплексу, які беруть участь у процедурі погашення заборгованості відповідно до Закону України "Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу".
Згідно п. 15 ч. 1 ст. 34 Закону України “Про виконавче провадження» підставою обов'язкового зупинення виконавчого провадження визначено внесення підприємства паливно-енергетичного комплексу до Реєстру підприємств паливно-енергетичного комплексу, які беруть участь у процедурі погашення заборгованості відповідно Закону України “Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу».
Оскаржувані ухвала та постанова мотивовані тим, що сфера дії Закону України "Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу" не поширюється на відносини, що виникли між позивачем та відповідачем у зв'язку з неналежним виконанням зобов'язань з оплати виконаних будівельних робіт.
Даний висновок суди попередніх інстанцій обґрунтовують положеннями ч. 2 ст. 2 Закону України “Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу», відповідно до якої дія цього Закону поширюється на підприємства паливно-енергетичного комплексу, а також інших учасників розрахунків, які мають або перед якими є заборгованість, що виникла внаслідок неповних розрахунків за енергоносії.
Однак, Вищий господарський суд України приходить до висновку, що суди не врахували того, що положення даної статті стосуються лише підстав включення підприємств паливно-енергетичного комплексу до Реєстру підприємств паливно-енергетичного комплексу, які беруть участь у процедурі погашення заборгованості відповідно Закону України “Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу».
Суди залишили поза увагою ту обставину, що положення п. 15 ч. 1 ст.34 Закону України "Про виконавче провадження" не пов'язують факт включення підприємств в Реєстр підприємств паливно-енергетичного комплексу, які беруть участь у процедурі погашення заборгованості відповідно Закону України “Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу» з підставами виникнення заборгованості підприємства паливно-енергетичного комплексу, стягнення якої відбувається в період, протягом якого підприємство перебуває в даному реєстрі.
Крім того, з оскаржуваних судових рішень не вбачається, що суди перевірили наявність підстав, які б свідчили про законність дій органу державної виконавчої служби по зупиненню виконавчого провадження та, відповідно, не вбачається, що суди перевірили, чи брав участь скаржник, на момент зупинення виконавчого провадження, в процедурі погашення заборгованості відповідно до Закону України "Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу" і чи не закінчився термін її дії та чи діяв орган державної виконавчої служби на момент винесення оскарженої постанови у точній відповідності із Законом України "Про виконавче провадження".
Відтак, викладене свідчить, що оскаржувані судові рішення є такими, що прийняті з порушенням ст.ст. 38, 43, 65, 84 і 105 ГПК України, тому визнати їх законними та обґрунтованими не можна, а отже, вони підлягають скасуванню, а справа - передачі на новий розгляд до суду першої інстанції.
Під час нового розгляду суду необхідно врахувати наведене, встановити дійсні обставини справи та прийняти законне і обґрунтоване рішення.
Керуючись ст. ст. 1115, 1117 -11112 Господарського процесуального кодексу України, суд
Касаційну скаргу та касаційне подання задовольнити частково.
Скасувати постанову Львівського апеляційного господарського суду від 16 липня 2007 року і ухвалу господарського суду Івано-Франківської області від 16 березня 2007 року.
Справу передати до господарського суду Івано-Франківської області на новий розгляд в іншому складі суддів.
Головуючий Т. Козир
Судді Н. Мележик
О. Подоляк