Справа № 358/1210/23 Провадження № 2/358/588/23
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 вересня 2023 року м. Богуслав
Богуславський районний суд Київської області в складі:
головуючого судді Тітова М.Б.,
за участю:
секретаря судового засідання Зеленько О.Д.,
розглянувши у судовому засіданні в залі суду в м. Богуславі, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу відповідно до положень ч. 2 ст. 247 ЦПК України, клопотання представника відповідача - ОСОБА_1 про передачу за підсудністю справи за позовом ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «УМ Факторинг», треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу Горай Олег Станіславович та Приватний виконавець виконавчого округу Київської області Жарчинський Олексій Анатолійович, про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, -
ВСТАНОВИВ:
Позивач ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом, в якому просить визнати виконавчий напис вчинений 18 березня 2021 року приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Горай Олегом Станіславовичем про стягнення з боржника, яким є позивач ОСОБА_3 , на користь ТОВ «УМ Факторинг» кошти в розмірі 7 280 гривень таким, що не підлягає виконанню. Також просить стягнути з відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «УМ Факторинг» на її (позивача) користь судові витрати по справі по сплаті судового збору та витрати на правничу допомогу.
Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що нотаріус при вчиненні вищевказаного напису не переконався належним чином у безспірності розміру сум, що підлягають стягненню за написом, чим порушив норми ст.ст. 87, 88 Закону України «Про нотаріат», п. 284 Інструкції та п. 1 Переліку документів для одержання виконавчого напису, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 № 1172.
10 серпня 2023 року вказана справа надійшла до Богуславського районного суду Київської області, та цього ж дня автоматизованою системою документообігу суду згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями дана справа розподілена для розгляду судді Тітову М.Б.
Ухвалою судді Богуславського районного суду Київської області Тітова М.Б. від 15 серпня 2023 року справу прийнято до свого провадження за правилами спрощеного позовного провадження та призначено судове засідання.
23 серпня 2023 року представник відповідача ОСОБА_1 подав до суду клопотання про передачу справи за підсудністю до Шевченківського районного суду м. Києва. Клопотання представник обґрунтовує тим, що виходячи із позовних вимог, які заявлені позивачкою, зокрема про визнання виконавчого напису таким що не підлягає виконанню, у відповідності до вимог ч. 2 ст. 27 ЦПК України позови до юридичних осіб пред'являються до суду за їх місцезнаходженням згідно з Єдиним державним реєстром юридичних, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, тобто заявлений позов підсудний Шевченківському районному суду м. Києва, оскільки юридична адреса відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю «УМ Факторинг» значиться за адресою: 04060, м. Київ вул. Ризька, буд. №73-Г, офіс № 7/1.
Крім того, відповідно до ч. 12 ст. 28 ЦПК України позови до стягувача про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, можуть пред'являтися також за місцем його виконання. Так, відповідно до постанови про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника від 10.11.2021 ОСОБА_2 працює в ТОВ «Вигідна покупка», що знаходиться за адресою: 36011, Полтавська область, м. Полтава, пр. Першотравневий, буд. № 18-А, що підсудне суду Полтавської області. При цьому, представник ОСОБА_2 до подання даного клопотання не наполягав на вирішенні підсудності, а відтак, на думку представника відповідача, дана цивільна справа повинна розглядатись за загальними правилами підсудності за місцем знаходження відповідача.
Представник позивача Божок М.І. в судове засідання не з'явився, надавши суду клопотання про проведення судового засідання без його участі, в якому заперечив щодо передачі справи за підсудністю, оскільки позов про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню відноситься до позовів з альтернативною підсудністю, тобто за вибором позивача, яка скористалася своїм правом та вирішила завернутися саме до Богуславського районного суду Київської області, про що було зазначено в самому позові.
Представник відповідача ТОВ «УМ Факторинг» в судове засідання не з'явився, будучи належним чином повідомленими про дату, час та місце проведення судового засідання.
Дослідивши подане клопотання та матеріали справи, суд приходить до висновку, що клопотання представника відповідача про передачу вказаної цивільної справи за підсудністю не підлягає до задоволення, виходячи з наступного.
Згідно з ч. 1 ст. 19 ЦПК України, суди розглядають в порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, сімейних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.
Як визначено ч. 1 ст. 23 ЦПК України, усі справи, що підлягають вирішенню в порядку цивільного судочинства, розглядаються місцевими загальними судами як судами першої інстанції, крім справ, визначених ч.ч. 2,3 ст. 23 ЦПК України.
Відповідно до положень ст. 8 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в суді, до юрисдикції якого вона віднесена процесуальним законом. Вказана норма кореспондується з положеннями ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950 року, відповідно до якої в поняття «суд, встановлений законом», входить лише той суд, до підсудності якого віднесений розгляд тієї чи іншої справи.
За загальними правилами ч. 2 ст. 27 ЦПК України позови до юридичних осіб пред'являються в суд за їхнім місцезнаходженням згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
Положеннями ст. 28 Кодексу визначено правила підсудності справ за вибором позивача.
Відповідно до правил підсудність справ за вибором позивача, передбачених ч. 12 ст. 28 ЦПК України (правила альтернативної підсудності) позови до стягувача про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, або про повернення стягненого за виконавчим написом нотаріуса можуть пред'являтися також за місцем його виконання.
У даному випадку, право вибору між судами, яким згідно з правилом загальної підсудності і правилом альтернативної підсудності підсудна справа, належить виключно позивачеві.
Відповідно до ст. 446 ЦПК України процесуальні питання, пов'язані з виконанням судових рішень у цивільних справах, вирішуються судом, який розгляд а в справу як суд першої інстанції, якщо інше не визначено цим розділом. Процесуальні питання, пов'язані з виконанням рішень інших органів (посадових осіб), вирішуються судом за місцем виконання відповідного рішення.
Статтею 24 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що приватний виконавець приймає до виконання виконавчі документи за місцем проживання, перебування боржника - фізичної особи, за місцезнаходженням боржника - юридичної особи або за місцезнаходженням майна боржника. Виконавчі дії у виконавчих провадженнях, відкритих приватним виконавцем у виконавчому окрузі, можуть вчинятися ним на всій території України.
Отже, в розумінні ст. 24 Закону України «Про виконавче провадження» місцем виконання виконавчого документу є не місцезнаходження приватного виконавця, а місце проживання (перебування) боржника або місцезнаходження його майна.
Відповідну правову позицію щодо визначення підсудності розгляду справ за правилами ч. 12. ст 28 ЦПК України з врахуванням положень ст. 24 Закону України «Про виконавче провадження» висловив Верховний Суд (постанова від 29.10.2020 по справі N 263/14171/19), вказуючи додатково на те, що місце виконання судового рішення (місце провадження виконавчих дій з його примусового виконання) та місце прийняття до виконання виконавчих документів уповноваженим виконавцем є відмінними правовими категоріями та можуть не співпадати.
З матеріалів позову слідує, що позивачка ОСОБА_2 (боржник у виконавчому провадженні) має зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 , а місцезнаходженням відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю «УМ Факторинг» значиться за адресою: 04060, м. Київ вул. Ризька, буд. № 73-Г, офіс № 7/1.
Приватний виконавець виконавчого округу Київської області Жарчинський О.А. має право вчиняти виконавчі дії на всій території України, при цьому, відповідно до положень ч. 2 ст. 24 Закону України «Про виконавче провадження», місцем виконання буде вважатися або місце знаходження боржника, або місце знаходження його майна.
Як зазначено вище, поняття «місце знаходження приватного виконавця» не є тотожним до поняття «місце виконання виконавчого напису».
Частина друга статті 24 Закону України «Про виконавче провадження» пов'язує місце виконання рішення приватним виконавцем з фактичним місцем проживання, перебування боржника - фізичної особи та місцезнаходженням боржника - юридичної особи, а не з адресою, зазначеною у виконавчому документі, як це, наприклад, закріплено у частині першій статті 28 Закону України «Про виконавче провадження».
У виконавчому провадженні місце проживання боржника відіграє важливу роль як для визначення виконавчого округу, в якому має здійснюватися виконавче провадження, так і для можливості реалізації боржником своїх прав і виконання обов'язків у виконавчому провадженні.
Так, статтею 19 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що сторони виконавчого провадження мають право, зокрема, ознайомлюватися з матеріалами виконавчого провадження, робити з них виписки, знімати копії, право оскаржувати рішення, дії або бездіяльність виконавця у порядку, встановленому цим Законом, заявляти відводи у випадках, передбачених цим Законом, надавати додаткові матеріали, заявляти клопотання, брати участь у вчиненні виконавчих дій, надавати усні та письмові пояснення.
Зазначеною статтею на боржника покладено низку обов'язків (зокрема повідомляти виконавцю про повне чи часткове самостійне виконання рішення, а також про виникнення обставин, що обумовлюють обов'язкове зупинення вчинення виконавчих дій, своєчасно з'являтися на вимогу виконавця, допускати в установленому законом порядку виконавця до житла та іншого володіння, приміщень і сховищ, що належать йому або якими він користується, для проведення виконавчих дій), виконання яких передбачає перебування у безпосередній близькості до місця вчинення виконавчих дій.
У зв'язку з цим Верховний Суд у постанові від 31.03.2021 в справі №380/7750/20, вказав на те, що примусове виконання рішень має бути певним чином наближеним, прив'язаним до місця проживання/перебування боржника що, окрім іншого, дасть змогу останньому (чи принаймні створить йому відповідні умови) належним чином реалізовувати свої права та обов'язки як учасника виконавчого провадження.
Згідно Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950 року та Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23 лютого 2006 р. № 3477-IV, інститут підсудності безпосередньо пов'язаний із забезпеченням права на справедливий судовий розгляд, закріпленого у п. 1 ст. 6 Конвенції, оскільки за його допомогою визначається «належний суд», тобто суд, уповноважений розглядати конкретну справу.
З позовної заяви позивача вбачається, що позивачка ОСОБА_2 скористалася своїм правом вибору альтернативної підсудності, оскільки у позовній заяві міститься посилання на норми ст. 28 ЦПК України, а сам факт подачі позову підтверджує застосування альтернативної підсудності, оскільки позов подано до Богуславського районного суду Київської області. Таким чином, аргументи, наведені представником позивача у позовні й заяві щодо підсудності справи, суд вважає обґрунтованими.
Підстави для передачі цивільної справи з одного суду до іншого чітко регламентовані ч.1 ст. 31 ЦПК України.
Так, згідно ч. 1 ст. 31 ЦПК України суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо: 1) справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду; 2) після задоволення відводів (самовідводів) чи з інших підстав неможливо утворити новий склад суду для розгляду справи; 3) ліквідовано або з визначених законом підстав припинено роботу суду, який розглядав справу.
Дана справа підсудна Богуславському районному суду Київської області, право вибору підсудності належить заявникові, підстави для передачі справи на розгляд іншого суду відсутні.
Виходячи з аналізу положень ЦПК України, прецедентної практики ЄСПЛ, суд приходить до висновку про відсутність підстав для передачі даної справи для розгляду за підсудністю до суду за місцем знаходження відповідача, оскільки позивач скористався правом вибору альтернативної підсудності.
Враховуючи вищевикладене, судом не встановлено підстав для передачі справи за підсудністю до Шевченківського районного суду м. Києва, а тому у задоволенні клопотання представника відповідача про передачу вказаної цивільної справи за підсудністю слід відмовити.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст.27, 28, 260,261 ЦПК України, суд, -
УХВАЛИВ:
Відмовити у задоволенні клопотання представника відповідача - ОСОБА_1 про передачу справи за позовом ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «УМ Факторинг», треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу Горай Олег Станіславович та Приватний виконавець виконавчого округу Київської області Жарчинський Олексій Анатолійович, про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, за підсудністю до Шевченківського районного суду м. Києва.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий: суддя М. Б. Тітов