Вирок від 13.09.2023 по справі 161/14356/23

Справа № 161/14356/23

Провадження № 1-кп/161/1329/23

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Луцьк 13 вересня 2023 року

Луцький міськрайонний суд Волинської області під головуванням:

судді - ОСОБА_1 ,

за участю секретаря - ОСОБА_2 ,

прокурора - ОСОБА_3 ,

обвинуваченого - ОСОБА_4 ,

захисника - ОСОБА_5 ,

потерпілого - ОСОБА_6 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні обвинувальний акт у кримінальному провадженні №12023030580002034, що надійшов з Луцької окружної прокуратури, відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Малгобек Республіки Інгушетія, особи без громадянства, з середньою освітою, проживаючого у цивільному шлюбі, непрацюючого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого вироком Суворовського районного суду м. Одеси від 03.06.2022 за ч. 1 ст. 115 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 11 (одинадцять) років, звільненого 03.06.2022 по відбуттю строку покарання,

- у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

Згідно обвинувального акта ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення за наступних обставин.

Так, ОСОБА_4 , діючи умисно, за попередньою змовою групою осіб із невстановленою досудовим розслідуванням особою, у невстановлений досудовим розслідуванням час та місці, усвідомлюючи злочинність своїх дій та їх правові наслідки, вирішили шляхом обману незаконно заволодіти грошовими коштами раніше незнайомих осіб, а саме з використанням засобів зв'язку зателефонувати випадковій особі, представившись працівником закладу охорони здоров'я, після чого повідомити про неіснуючий факт потрапляння в дорожньо-транспортну пригоду близької особи потерпілого, що спричинило тілесні ушкодження, які потребують негайного хірургічного втручання, на що терміново потрібні гроші та відповідно, шляхом обману, заволодіти коштами вказаної потерпілої особи, під приводом передачі їх працівникам закладу охорони здоров'я.

08 липня 2023 року, близько 10 години 47 хвилин, невстановлена досудовим розслідуванням особа, керуючись попередньо узгодженим злочинним планом, з невстановленого місця зателефонувала на стаціонарний номер телефону НОМЕР_1 , а в подальшому на мобільний номер потерпілого ОСОБА_6 НОМЕР_2 та представилась помічником лікаря. В ході телефонної розмови невстановлена досудовим розслідуванням особа чоловічим голосом повідомив, що син потерпілого потрапив у дорожньо-транспортну пригоду та йому потрібно терміново провести дорого вартісну операцію у м. Києві. Після цього потерпілий ОСОБА_6 повідомив, що має грошові кошти в сумі 150 000 гривень та 200 доларів США, на що невстановлена особа погодилась. В ході телефонної розмови невстановлена особа повідомила, що гроші необхідно передати його помічнику на ім'я ОСОБА_7 , який приїде за адресою проживання потерпілого, забере гроші та переведе їх на банківський рахунок лікувальної установи.

08 липня 2023 року, близько 11 години 13 хвилин, ОСОБА_4 , діючи умисно, за попередньою змовою групою осіб, згідно попередньо узгодженого з невстановленою досудовим розслідуванням особою злочинного плану, виконуючи відведену роль, прибув за адресою: АДРЕСА_2 , де назвавшись ОСОБА_7 , шляхом обману, незаконно заволоділи грошовими коштами ОСОБА_6 у сумі 150 000 гривень та 200 доларів США, що на момент вчинення злочину відповідно до курсу НБУ становило 7 313 гривень 72 копійки, чим завдали потерпілому ОСОБА_6 значної майнової шкоди на суму 157 313 гривень 72 копійки.

Таким чином, дії ОСОБА_4 кваліфіковані за ч. 2 ст. 190 КК України, як умисні дії, які виразились у заволодінні чужим майном шляхом обману (шахрайство), вчиненому за попередньою змовою групою осіб, що завдало значної шкоди потерпілому.

11 вересня 2023 року між обвинуваченим ОСОБА_4 та потерпілим ОСОБА_6 укладено угоду про примирення, у відповідності до вимог ст. 471 КПК України. Згідно даної угоди сторони дійшли згоди щодо правової кваліфікації дій ОСОБА_4 за ч. 2 ст. 190 КК України, а також погоджуються на об'єм визнання вини обвинуваченим, який визнає свою винуватість у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України, не заперечує обставин вчинення інкримінованого йому злочину, частину невідшкодованих коштів в сумі 24 483 грн. 72 коп. зобов'язується відшкодувати протягом 1 (одного) року після звільнення з місць відбування покарань та повністю примирився з потерпілим, котрий жодних претензій не має. Сторонами узгоджено, що при затвердженні угоди ОСОБА_4 буде призначено покарання за ч. 2 ст. 190 КК України у виді позбавлення волі на строк 1 (один) рік. Також в угоді передбачені наслідки укладення та затвердження угоди про примирення, встановлені статтею 473 КПК України, та наслідки її невиконання.

Розглядаючи питання про затвердження угоди, суд виходить з наступного.

Так, згідно ч. 3 ст. 474 КПК України, якщо угоди досягнуто під час судового провадження, суд невідкладно зупиняє проведення процесуальних дій і переходить до розгляду угоди.

Відповідно до ст. 468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода про примирення між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим.

Згідно ч. 3 ст. 469 КПК України угода про примирення між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, нетяжких злочинів та у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення. Укладення угоди про примирення у кримінальному провадженні щодо уповноваженої особи юридичної особи, яка вчинила кримінальне правопорушення, у зв'язку з яким здійснюється провадження щодо юридичної особи, не допускається.

Кримінальне правопорушення, у вчиненні якого обвинувачений ОСОБА_4 визнав себе винуватим, згідно ст. 12 КК України, відноситься до категорії нетяжких злочинів.

Судом в судовому засіданні встановлено, що обвинувачений ОСОБА_4 цілком розуміє положення ч. 5 ст. 474 КПК України, усвідомлює свої права, наслідки укладення та затвердження угоди про примирення, передбачені п. 1 ч. 1 ст. 473 КПК України, а потерпілий ОСОБА_6 цілком розуміє наслідки укладення та затвердження угоди про примирення, передбачені п. 2 ч. 1 ст. 473 КПК України. Суд переконався, що укладення угоди про примирення є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.

Обвинувачений ОСОБА_4 в судовому засіданні ствердив про його примирення з потерпілим, просив затвердити угоду та вказав, що погоджується на призначення узгодженого сторонами угоди покарання, а також підтвердив, що зобов'язується частину невідшкодованих коштів в сумі 24 483 грн. 72 коп. відшкодувати потерпілому протягом 1 (одного) року після звільнення з місць відбування покарань.

Захисник обвинуваченого ОСОБА_4 - адвокат ОСОБА_5 просила затвердити дану угоду про примирення.

Потерпілий ОСОБА_6 в судовому засіданні підтвердив, що ним добровільно укладено угоду про примирення, до обвинуваченого жодних претензій він не має, частину невідшкодованих коштів в сумі 24 483 грн. 72 коп. обвинувачений зобов'язується відшкодувати йому протягом 1 (одного) року після звільнення з місць відбування покарань, вказав про примирення з обвинуваченим та просив затвердити дану угоду.

В судовому засіданні прокурор Луцької окружної прокуратури ОСОБА_3 не заперечив щодо затвердження вказаної угоди про примирення.

Разом з цим, судом встановлено, що умови даної угоди не суперечать вимогам Кримінального процесуального кодексу України та Кримінального кодексу України, зокрема, вимогам ст. 65 КК України, інтересам суспільства, а кримінальне провадження свідчить про наявність фактичних підстав для визнання винуватості та примирення між сторонами угоди.

Таким чином, суд, на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, підтверджених доказами, зважаючи, що узгоджене сторонами угоди покарання відповідає загальним правилам призначення покарань, дійшов висновку про наявність підстав для затвердження угоди про примирення укладеної між обвинуваченим ОСОБА_4 та потерпілим ОСОБА_6 і призначення обвинуваченому узгодженої сторонами міри покарання.

Речові докази, згідно ст. 100 КПК України, відповідно, залишити в матеріалах кримінального провадження, залишити за належністю законному володільцю, повернути за належністю законним володільцям.

Судові витрати відсутні.

Арешт, накладений на майно, відповідно до ч. 4 ст. 174 КПК України, - скасувати.

Керуючись ст.ст. 373, 374, 471, 474, 475 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Угоду про примирення від 11.09.2023 у кримінальному провадженні №12023030580002034, укладену між обвинуваченим ОСОБА_4 та потерпілим ОСОБА_6 - затвердити.

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України, призначивши узгоджене сторонами угоди покарання у виді позбавлення волі на строк 1 (один) рік.

Строк відбування покарання ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , рахувати з 08 липня 2023 року, тобто з моменту його фактичного затримання.

Запобіжний захід застосований щодо ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вигляді тримання під вартою - залишити до набрання вироком законної сили.

Речові докази:

-диск - залишити в матеріалах кримінального провадження;

-купюри номіналом 20 грн. в кількості 2 шт.; купюру номіналом 10 грн.; купюри номіналом 1 грн. в кількості 2 шт.; монети номіналом 10 грн. в кількості 2 шт.; монету номіналом 5 грн.; монету номіналом 1 грн. - повернути за належністю законному володільцю - ОСОБА_6 ;

-купюри номіналом 500 грн. в кількості 217 шт.; купюри номіналом 1 000 грн. в кількості 17 шт.; купюри номіналом 100 доларів США в кількості 2 шт. - залишити за належністю законному володільцю - ОСОБА_6 ;

-банківську картку «Пумб» № НОМЕР_3 ; сорочку білого кольору «Fly Boys»; панаму білого кольору з надписом «М» червоного кольору; рушник фіолетового кольору з надписом «С новым годом» червоного кольору; кофту комбінованих блакитного та чорного кольорів з надписом «arena» білого кольору; джинси синього кольору «Resalsa»; сумку через плече чорного кольору «PUCCINI»; кросівки комбінованих чорного та білого кольорів з надписом «AIR27C» білого кольору; блокнот рожевого кольору; проїзний документ НБ № 883769; пластикову картку з-під сім-картки № НОМЕР_4 ; мобільний телефон марки «Nokia» моделі «101» IMEI1: НОМЕР_5 , IMEI2: НОМЕР_6 ; мобільний телефон марки «Samsung» моделі «Galaxy A30» IMEI1: НОМЕР_7 , IMEI2: НОМЕР_8 ; ланцюжок з металу жовтого кольору - повернути за належністю законному володільцю - ОСОБА_4 .

Арешт майна, згідно ухвали слідчого судді Луцького міськрайонного суду Волинської області від 14.07.2023 (справа №161/11703/23, провадження №1-кс/161/3658/23) - скасувати.

На вирок може бути подана апеляційна скарга до Волинського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а обвинуваченим, який перебуває під вартою - в той же строк з моменту вручення копії вироку, через Луцький міськрайонний суд Волинської області.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Копію вироку після проголошення негайно вручити обвинуваченому та прокурору.

Суддя Луцького міськрайонного суду ОСОБА_1

Попередній документ
113427100
Наступний документ
113427102
Інформація про рішення:
№ рішення: 113427101
№ справи: 161/14356/23
Дата рішення: 13.09.2023
Дата публікації: 15.09.2023
Форма документу: Вирок
Форма судочинства: Кримінальне
Суд: Луцький міськрайонний суд Волинської області
Категорія справи: Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти власності; Шахрайство
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Виконання рішення (17.10.2023)
Дата надходження: 24.08.2023
Розклад засідань:
04.09.2023 11:30 Луцький міськрайонний суд Волинської області
13.09.2023 11:30 Луцький міськрайонний суд Волинської області