ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
08 вересня 2023 року
м. Київ
Cправа № 904/2029/23
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Краснова Є. В. - головуючого, Мачульського Г. М., Рогач Л. І.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Дніпровської міської ради на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 05.07.2023 (колегія суддів: Чус О. В., Орєшкіна Е. В., Кощеєв І. М.) у справі
за позовом Релігійної громади "Храм Всіх Святих Парафії Дніпропетровської Єпархії Української Православної Церкви в м. Дніпрі" до Дніпровської міської ради про визнання недійсним рішення,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог та фактичні обставини справи, встановлені судами
1. Релігійна громада "Храм Всіх Святих Парафії Дніпропетровської Єпархії Української Православної Церкви в м. Дніпрі" звернулася до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою до Дніпровської міської ради, в якій просила визнати недійсним рішення Дніпровської міської ради від 22.04.2000 № 25/56 "Про визначення балансоутримувача вбудованих нежитлових приміщень № № 297, 298, 299 по бульв. Слави, 18".
2. На останній сторінці позовної заяви, після переліку додатків до неї, зазначено: "Релігійна громада "Храм Всіх Святих Парафії Дніпропетровської Єпархії Української Православної Церкви в м. Дніпрі" ________ ОСОБА_1", та міститься підпис. Однак посаду особи, яка підписала позовну заяву, не вказано.
3. До позовної заяви позивач додав копії статуту Релігійної громади "Храм Всіх Святих Парафії Дніпропетровської Єпархії Української Православної Церкви в м. Дніпрі", указу № 75 Дніпропетровської єпархії Української православної церкви від 10.10.2007 № 638; виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань від 26.05.2017.
4. Відповідно до статуту Релігійної громади "Храм Всіх Святих Парафії Дніпропетровської Єпархії Української Православної Церкви в м. Дніпрі":
- Релігійну громаду "Храм Всіх Святих Парафії Дніпропетровської Єпархії Української Православної Церкви в м. Дніпрі" (парафію) очолює настоятель, якого призначає та звільняє єпархіальний архієрей (пункт 2.1);
- до обов'язків настоятеля, зокрема, належить керівництво парафією, представлення інтересів парафії перед органами державної влади і місцевого самоврядування (пункт 2.2);
- головою парафіяльної ради за посадою є настоятель (пункт 2.17);
- голова парафіяльної ради повноцінно представляє парафіяльну раду в ділових відносинах з фінансово-господарських, адміністративних та трудових питань, а також в усіх установах, підприємствах, організаціях (незалежно від форм власності та підпорядкування), фінансових та банківських установах, органах нотаріату, суді. Видає накази (розпорядження). Виступає у цивільних правовідносинах, укладає договори (пункт 2.19);
5. Указом № 75 Дніпропетровської єпархії Української православної церкви № 638 від 10.10.2007 протоієрей ОСОБА_1 призначений настоятелем Храма Всіх Святих (бульвар Слави, 18-А) в місті Дніпропетровську (наразі - місто Дніпро).
6. Відповідно до виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 26.05.2017 Релігійна громада "Храм Всіх Святих Парафії Дніпропетровської Єпархії Української Православної Церкви в м. Дніпрі" має ідентифікаційний код 20287156, її керівником є ОСОБА_1, обмеження щодо його представництва не встановлені.
7. Відомості про ОСОБА_1 як керівника юридичної особи - позивача включені до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
8. 26.04.2023 Господарський суд Дніпропетровської області постановив ухвалу про повернення позовної заяви на підставі пункту 1 частини п'ятої статті 174 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), оскільки у позовній заяві не було вказано посадового становища особи, яка її підписала.
9. 05.07.2023 Центральний апеляційний господарський суд прийняв постанову про скасування цієї ухвали та передав справу на розгляд до Господарського суду Дніпропетровської області для вирішення питання про відкриття провадження у справі.
10. Суд апеляційної інстанції зазначив, що суд першої інстанції при вирішені питання щодо прийняття позовної заяви допустив надмірний формалізм та дійшов помилкового висновку про наявність підстав для її повернення на підставі пункту 1 частини п'ятої статті 174 ГПК України.
Короткий зміст касаційної скарги
11. Дніпровська міська рада звернулася до Верховного Суду із касаційною скаргою, в якій просить скасувати вказану вище постанову суду апеляційної інстанції.
12. Дніпровська міська рада стверджує, що суд апеляційної інстанції порушив положення статті 162, пункту 1 частини п'ятої статті 174 ГПК України, з огляду на те, що в позовній заяві не було вказано посади особи, яка її підписала. Зазначає, що в документах, поданих на підтвердження повноважень ОСОБА_1, відсутня інформація, з якої можливо було б встановити повноваження позивача на представництво релігійної громади в судах.
13. Відзив на касаційну скаргу до Верховного Суду не надходив.
Позиція Верховного Суду
14. Згідно з частиною третьою статті 7 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" доступність правосуддя для кожної особи забезпечується відповідно до Конституції України та в порядку, встановленому законами України.
15. Кожна держава встановлює правила судової процедури, зокрема й процесуальні заборони та обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух. Доступ до правосуддя здійснюється шляхом точного, послідовного і неухильного дотримання процесуального алгоритму, що передбачений ГПК України.
16. Відповідно до частин першої та другої статті 4 ГПК України право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом. Юридичні особи та фізичні особи-підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
17. Наведені норми свідчать про те, що ніхто не може бути обмежений у праві на доступ до правосуддя, яке охоплює можливість особи ініціювати судовий розгляд та брати безпосередню участь у судовому процесі, або позбавлений такого права. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.
18. Реалізація особою права на подання позову до суду здійснюється шляхом дотримання визначеної процесуальним законом процедури (порядку) захисту порушених прав, яка передбачає виконання чітких та передбачуваних вимог ГПК України щодо форми, змісту позовної заяви, документів, які додаються до неї, недотримання яких має негативні наслідки для позивача, зокрема, передбачені частиною п'ятою статті 174 ГПК України.
19. Згідно із частиною другою статті 162 ГПК України позовна заява подається до суду в письмовій формі і підписується позивачем або його представником або іншою особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи.
20. Відповідно до пункту 1 частини п'ятої статті 174 ГПК України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи також у разі, якщо заяву подано особою, яка не має процесуальної дієздатності, не підписано або підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано.
21. Сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь в судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника. Юридична особа незалежно від порядку її створення бере участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи), або через представника (частини перша і третя статті 56 ГПК України).
22. За загальним правилом у теорії права самопредставництво юридичної особи - це право одноосібного виконавчого органу (керівника) чи голови (уповноваженого члена) колегіального виконавчого органу безпосередньо діяти від імені такої особи без довіреності, представляючи її інтереси за законом, статутом, положенням.
23. Для визнання особи такою, що діє в порядку самопредставництва, необхідно щоб у відповідному законі, статуті, положенні чи трудовому договорі (контракті) було чітко визначено її право діяти від імені такої юридичної особи (суб'єкта владних повноважень без права юридичної особи) без додаткового уповноваження (довіреності). Така правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 29.03.2023 у справі № 913/720/20, від 04.11.2023 у справі № 910/2010/19 (925/364/19).
24. Статтею 7 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" передбачено, що Єдиний державний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (далі - Єдиний державний реєстр) створюється з метою забезпечення державних органів та органів місцевого самоврядування, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб, громадські формування, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб-підприємців з Єдиного державного реєстру.
25. Відповідно до пункту 13 частини другої статті 9 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" в Єдиному державному реєстрі містяться, зокрема, відомості про керівника юридичної особи, а за бажанням юридичної особи - також про інших осіб, які можуть вчиняти дії від імені юридичної особи, у тому числі підписувати договори, подавати документи для державної реєстрації тощо, дані про наявність обмежень щодо представництва юридичної особи.
26. Згідно з частинами першою, четвертою статті 10 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою. Відомості, що містяться в Єдиному державному реєстрі, використовуються для ідентифікації юридичної особи або її відокремленого підрозділу, громадського формування, що не має статусу юридичної особи, фізичної особи-підприємця, у тому числі під час провадження ними господарської діяльності та відкриття рахунків у банках та інших фінансових установах.
27. Як встановив суд апеляційної інстанції, Релігійна громада "Храм Всіх Святих Парафії Дніпропетровської Єпархії Української Православної Церкви в м. Дніпрі", яка звернулася до суду з цим позовом, є юридичною особою, а позовну заяву від її імені підписав ОСОБА_1.
28. У позовній заяві не було вказано посади цієї особи, проте відповідна інформація відображена у додатках до позовної заяви.
29. Так, згідно з доданими до позовної заяви документами та даними з Єдиного державного реєстру, ОСОБА_1 є керівником цієї юридичної особи без обмежень щодо її представництва.
30. Звідси суд апеляційної інстанції дійшов правильного висновку, що позовна заява підписана особою, яка має права її підписувати.
31. З огляду на викладене вище колегія суддів погоджується із висновком суду апеляційної інстанції про те, що місцевий господарський суд допустив надмірний формалізм у трактуванні процесуального законодавства та відхиляє доводи касаційної скарги про допущення судом апеляційної інстанції порушень положень статті 162 та пункту 1 частини п'ятої статті 174 ГПК України.
32. Європейський суд з прав людини визначає, що право на доступ до суду має "застосовуватися на практиці і бути ефективним" (рішення у справі "Белле проти Франції" ("Bellet v. France") від 04.12.1995). Суворе трактування національним законодавством процесуального правила (надмірний формалізм) можуть позбавити заявників права звертатись до суду (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Перес де Рада Каваніллес проти Іспанії" ("Perez de Rada Cavanilles v. Spain") від 28.10.1998).
33. Право на отримання судового захисту означає, що суб'єкт має право звернутися до суду та матиме право на те, що його справа буде розглянута та вирішена судом. Можливість реалізувати вказані права повинна бути забезпечена кожній особі без будь-яких дискримінаційних перепон чи занадто формалізованих ускладнень.
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
34. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.
35. Суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права (частина перша статті 309 ГПК України).
36. З урахуванням меж перегляду справи в суді касаційної інстанції колегія суддів вважає, що доводи, викладені у касаційній скарзі щодо наявності підстав для скасування оскаржуваної постанови, не підтвердилися, не спростовують висновків суду апеляційної інстанції, а тому касаційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін.
Керуючись статтями 300, 306, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд
ПОСТАНОВИВ:
1. Касаційну скаргу Дніпровської міської ради залишити без задоволення.
2. Постанову Центрального апеляційного господарського суду від 05.07.2023 у справі № 904/2029/23 залишити без змін.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя Є. В. Краснов
Суддя Г. М. Мачульський
Суддя Л. І. Рогач